2/754/4771/16

Справа № 754/9492/16-ц

У Х В А Л А

Іменем України

28 липня 2016 року суддя Деснянського районного суду м. Києва Таран Н.Г. перевіривши виконання вимог ст.ст. 119, 120 Цивільного процесуального кодексу України за позовною заявою ОСОБА_1 до відділу державної виконавчої служби Деснянського районного управління юстиції у м. Києві, про зняття арешту з майна,-

В С Т А Н О В И В :

26.07.2016 року до Деснянського районного суду м. Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до відділу державної виконавчої служби Деснянського районного управління юстиції у м. Києві, про зняття арешту з майна.

Відповідно до ч. 2 ст. 114 Цивільного процесуального кодексу України, позови про зняття арешту з майна пред'являються за місцезнаходженням цього майна або основної його частини.

Відповідно до п.п. 2, 3, 5, 6 ч. 2 ст. 119 Цивільного процесуального кодексу України, в позовній заяві повинні бути зазначені: ім'я (найменування) позивача і відповідача, а також ім'я представника позивача, якщо позовна заява подається представником, їх місце проживання (перебування) або місцезнаходження, поштовий індекс, номери засобів зв'язку, якщо такі відомі; зміст позовних вимог; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначені докази, що підтверджують кожну обставину, якою позивач обґрунтовує свої вимоги, наявність підстав для звільнення від доказування. Відповідно до частини четвертою цієї ж статті, позовна заява повинна відповідати іншим вимогам, встановленим законом.

Як вбачається із заявлених позовних вимог, позивач просить суд зняти арешт з усього майна, що належить ОСОБА_1, накладений постановою від 28.08.2009 року старшого державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Деснянського районного управління юстиції у м. Києві Омельченком В.В., ВП № 14444300.

В порушення вимог ст.ст. 119 - 120 ЦПК України позивач не виклав обставини, якими обґрунтовує свої вимоги, звертаючись з позовною заявою до суду не зазначив, докази, що підтверджують кожну обставину, якою позивач обґрунтовує свої вимоги, зокрема щодо належності йому майна, не визначився з позовом, а саме те, чи звертається він до суду з позовом про визнання права власності (оскільки не зазначає жодного майна на яке просить визнати право власності) та знаття арешту з майна, чи зі скаргою на дії державного виконавця.

Відповідно до ст. 60 Закону України «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. У разі прийняття судом рішення про зняття арешту з майна арешт з майна знімається за постановою державного виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. Копія постанови про зняття арешту з майна надсилається боржнику та органу (установі), якому була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно боржника. Державний виконавець зобов'язаний зняти арешт з рахунку боржника не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від банку документів, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення згідно із цим Законом. З майна боржника може бути знято арешт за постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, якщо виявлено порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом. Копія постанови начальника відділу державної виконавчої служби про зняття арешту з майна боржника не пізніше наступного дня після її винесення надсилається сторонам та відповідному органу (установі) для зняття арешту. У разі наявності письмового висновку експерта, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв'язку із значним ступенем його зносу, пошкодженням або в разі якщо витрати, пов'язані із зверненням на таке майно стягнення, перевищують грошову суму, за яку воно може бути реалізовано, арешт з майна боржника може бути знято за постановою державного виконавця, що затверджується начальником відділу, якому він безпосередньо підпорядкований. Копії постанови державного виконавця про зняття арешту з майна надсилаються не пізніше наступного робочого дня після її винесення сторонам та відповідному органу (установі) для зняття арешту. У всіх інших випадках незавершеного виконавчого провадження арешт з майна чи коштів може бути знятий за рішенням суду. Зазначені у цій статті постанови можуть бути оскаржені сторонами в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.

Позивач звертаючись до суду з позовом у порядку цивільного судочинства позовні вимоги про визнання за ним права власності на будь-яке майно не заявляє, при цьому не вказує підстави неможливості зняття арешту з майна безпосередньо державним виконавцем, тобто, встановити чи фактично позивач звертається з позовною заявою до суду або оскаржує дії державного виконавця під час виконання судового рішення, що в залежності від звернення відноситься до компетенції адміністративних судів або розглядається в порядку, передбаченому ст. 383 ЦПК України - не можливо.

Вище викладене дає підстави для висновку, що заява не відповідає вимогам закону, а тому підлягає залишенню без руху з наданням строку на усунення недоліків.

Недоліки підлягають усуненню шляхом складання нового тексту позовної заяви, поданням її до суду з копіями заяви та додатків у відповідності до кількості відповідачів.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 119, 120, 121 ЦПК України, -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до відділу державної виконавчої служби Деснянського районного управління юстиції у м. Києві, про зняття арешту з майна - залишити без руху.

Запропонувати позивачу не пізніше двох днів з дня отримання копії ухвали усунути вказані в ухвалі недоліки, шляхом надання до канцелярії суду (м. Київ, пр.-т Маяковського, 5-В) належним чином оформленої позовної заяви, інакше позовна заява буде вважатися неподаною та повернута.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Деснянського

районного суду Н.Г.Таран