ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

01 серпня 2016 р. Справа № 802/680/16-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді:                              Вергелеса Андрія Валерійовича,

за участю:

секретаря судового засідання:           Павліченко Аліни Володимирівни

представника позивача:                     ОСОБА_1

представника відповідача:                     ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом: ОСОБА_3

до: Вінницької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Вінницькій області

про: визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_3 з адміністративним позовом до Вінницької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що податкове повідомлення-рішення форми “Р” від 22.04.2016р. № НОМЕР_1, яким визначено грошове зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування за основним платежем у розмірі 29063 грн. 42 коп. та штрафними санкціями в розмірі 7265 грн. 86 коп., винесене на підставі акта перевірки №375/1305/НОМЕР_2 від 07.04.2016р. є протиправним, в зв’язку з чим позивач звернувся до суду та просить скасувати вищевказане рішення суб’єкта владних повноважень.

В судовому засіданні представник позивача надала пояснення, що відтворюють зміст позовної заяви та просила задовольнити позовні вимоги.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог заперечував з підстав, викладених в письмовому запереченні та просив відмовити в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про задоволення адміністративного позову, виходячи з наступного.

Відповідно до наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки №225 від 26.02.2016р. та повідомлення від 26.02.2016р. №139, виданих Вінницькою ОДПІ головним державним ревізором-інспектором ОСОБА_4 проведена документальна позапланова невиїзна перевірка фізичної особи ОСОБА_3 щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб з доходів, отриманих як додаткове благо при взаємовідносинах з ПАТ «УкрСиббанк» за період з 01.01.2013р. по 31.12.2013р., відповідно до затвердженого плану перевірки.

В ході проведеної перевірки встановлено, що фізичною особою ОСОБА_3 в порушення пп. 164.2.17 п. 164.2 с. 164 ПК України несвоєчасно було подано до податкового органу податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2013р. та із заниженням загального річного оподатковуваного доходу на суму 172310 грн. 70 коп.

За результатами проведеної перевірки Вінницькою ОДПІ складено акт №375/1305/НОМЕР_2 від 07.04.2016р., на підставі якого прийнято оскаржуване податкове повідомлення - рішення форми "Р" від 22.04.2016р. №0024681701, яким позивачу за порушення пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПКУ збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб в розмірі 36329грн. 28 коп., з них 29063 грн. 42 коп. - основного платежу та 7265 грн. 86 коп. - штрафних санкцій.

Вирішуючи даний спір по суті, суд враховує наступне.

Так, судом встановлено, згідно кредитного договору №11069735000 від 02.11.2006р. укладеного між АКІБ “УкрСиббанк” та позивачем, останній отримав кредитні кошти в сумі 40 000 доларів США.

Як видно з довідки № 57-6/200-3-91 від 11.05.2016р., виданої АТ "УкрСиббанк", ОСОБА_3 по кредитному договору №11069735000 від 02.11.2006 р. всього сплачено 81772 доларів США 33 центи, з них - 40 000 доларів США тіла кредиту; 31874 доларів США 33 центи - відсотки; 4949 дол. США - комісії; 4949 дол. США - пеня.

Згідно повідомлення № 31-4-31-08/93 від 10.07.2013р. АТ “УкрСиббанк” повідомило позивача про анулювання кредитної заборгованості в розмірі 21557 доларів США (172310 грн. 70 коп. по курсу НБУ станом на 10.07.2013р.)

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядку їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010 року №2755-VI (далі – Кодекс, ПК України ).

Згідно п.162.1 ст.162 КАС України платниками податку з доходів фізичних осіб є: фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи; фізична особа - нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні; податковий агент.

Відповідно до положень підпункту “в” пункту 176.1 ПК України визначено, що платники податку зобов’язані подавати декларацію за встановленою формою у визначені строки у випадках, коли згідно з нормами цього розділу таке подання є обов'язковим.

Згідно підпункту 14.1.47 пункту 14.1 статті 14 ПК України додаткові блага - кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов'язаний з виконанням обов'язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV цього Кодексу).

Відповідно до пп.14.1.56 п.14.1 ст.14 ПК України доходи - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі у виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Згідно п.163.1 ст.163 ПК України об'єктами оподаткування резидента є: загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання); іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.

За змістом п.164.1 ст.164 ПК України базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

Загальний місячний оподатковуваний дохід складається із суми оподатковуваних доходів, нарахованих (виплачених, наданих) протягом такого звітного податкового місяця (пп.164.1.2 .164.1 ст.164 ПК України).

Види доходів, які включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, визначені п.164.2 ст.164 ПК України.

В силу абз. "д" пп. 164.2.17 п.164.2 ст.164 ПК України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді суми боргу платника податку, анульованого (прощеного) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності. Якщо кредитор повідомляє платника податку - боржника рекомендованим листом з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або шляхом надання повідомлення боржнику під підпис особисто про анулювання (прощеного) боргу та включає суму анульованого (прощеного) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було анульовано (прощеного), такий боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що обов'язок щодо самостійної сплати податку з доходу у вигляді суми боргу, анульованого кредитором за його самостійним рішенням, отриманого як додаткове благо, виникає у платника податку за наявності таких умов : а) отримання платником податку доходу, у вигляді суми боргу такого платника податку, анульованого кредитором за його самостійним рішенням; б) надіслання платнику податку повідомлення про анулювання боргу; в) включення кредитором суми анульованого боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого на користь платника податку, за підсумками звітного періоду; г) відображення платником податків отриманого доходу у річній податковій декларації.

У відповідності до п. 3.3. Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 24.12.2010 року N 1020, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 13 січня 2011 р. за N 46/18784, у графі 3 "Сума виплаченого доходу" відображається сума фактично виплаченого доходу платнику податку податковим агентом.

З аналізу наведених положень ПК України можна зробити висновок, що до доходів взагалі та додаткових благ, зокрема, відносяться матеріальні та нематеріальні цінності, кошти та інші активи, які безпосередньо отримані платником податку та які збільшують загальний майновий стан цього платника і забезпечують приріст його активів у той чи іншій формі.

Отже, визначальною ознакою доходу платника податку, в тому числі у вигляді додаткового блага, є фактичне отримання такого доходу платником податку в грошовій, матеріальній чи нематеріальній формі.

Відтак прощена (анульована) сума заборгованості може вважатися доходом боржника лише у випадку фактичного отримання боржником цієї суми.

В даному випадку судом встановлено, що листом №31-4-31-08/93 від 10.07.2013р. АТ "УкрСиббанк" повідомило ОСОБА_3 про те, що йому анульовано (прощено) заборгованість в розмірі 21557 доларів США (172310 грн. 70 коп. по курсу НБУ станом на 10.07.2013р.) за кредитним договором №11069735000 від 02.11.2006 р.

В той же час, згідно довідки № 57-6/200-3-91 від 11.05.2016р., виданої АТ "УкрСиббанк", ОСОБА_3 по кредитному договору №11069735000 від 02.11.2006 р. всього сплачено 81772 доларів США 33 центи, з них - 40 000 доларів США тіла кредиту; 31874 доларів США 33 центи - відсотки; 4949 дол. США - комісії; 4949 дол. США - пеня.

Таким чином суми відсотків та/чи пені реально не були отримані ОСОБА_3 як боржником, а прощення (анулювання) боргу не утворило позитивної різниці між отриманими та сплаченими коштами, які можна було б розглядати як імовірний дохід особи у вигляді додаткового блага.

Крім того, на виконання обов`язку, встановленого кредитним договором, ОСОБА_3 фактично повернуто на рахунок банку кошти, які значно перевищують розмір отриманих коштів в якості кредиту, що не може призвести до збільшення загального майнового стану і забезпечення приросту його активів у той чи іншій формі.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 25 вересня 2014 року у справі № К/800/40206/14.

Вказаний висновок додатково підтверджується тим, що в силу вимог п. 165.1.55 п. 165.1 ст. 165 ПК України, який набрав чинності з 07.05.2015 року, сума процентів, комісії та/або штрафних санкцій (пені), прощених (анульованих) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним із процедурою його банкрутства, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються.

Таким чином, законодавець фактично усунув існуючі розбіжності у трактуванні поняття доходу як додаткового блага та визначив, що сума пені, прощена (анульована) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним із процедурою його банкрутства, не підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб.

З огляду на викладене анульована (прощена) банком позивачу ОСОБА_3 сума боргу в розмірі 21557 доларів США (172310 грн. 70 коп. по курсу НБУ станом на 10.07.2013р.) за кредитним договором №11069735000 від 02.11.2006 р. не є доходом, з якого належить сплачувати податок на доходи фізичних осіб.

При ухваленні рішення в даній справі суд також керувався наступним.

Частина друга статті 19 Конституції України зобов'язує органи державної влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності свого рішення та докази, надані позивачем, суд приходить до переконання про наявність підстав для визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення Вінницької ОДПІ від 22.04.2016 року № НОМЕР_1, а тому адміністративний позов слід задовольнити.

В силу положень ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

На підставі зазначеної норми на користь позивача підлягає до стягнення сплачений ним при зверненні до суду з адміністративним позовом судовий збір в сумі 551 грн. 20 коп.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Вінницької об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Вінницькій області від 22.04.2016 року № НОМЕР_1 форми «Р».

Стягнути на користь ОСОБА_3 за рахунок бюджетних асигнувань Вінницької об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Вінницькій області судові витрати по сплаті судового збору в сумі 551 грн. 20 коп. (п’ятсот п’ятдесят одну грн. 20 коп.).

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя            Вергелес Андрій Валерійович