ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД  ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

Рішення

                 

19.08.2009 р.                                                                                       Справа № 19/70

За позовом Дочірнього підприємства „Санаторій „Поляна” Закритого акціонерного товариства лікувально – оздоровчих закладів профспілок України „Укрпрофоздоровниця”, с. Поляна Свалявського району

до відповідача Свалявського районного унітарного комунального підприємства „Сольва”, м. Свалява    

про стягнення 33 296 грн. 53 коп., в тому числі 30 273 грн. 28 коп. основного боргу,    2 498 грн. 24 коп. інфляційних нарахувань та 525 грн. 01 коп. три проценти річних                (з врахуванням заяви про уточнення позовних вимог),

Суддя господарського суду – Пригара Л.І.

представники:

Позивача – Дворак Є.І., довіреність б/н, б/д

Відповідача – Грабар І.П., директор

СУТЬ СПОРУ: Дочірнім підприємством „Санаторій „Поляна” Закритого акціонерного товариства лікувально – оздоровчих закладів профспілок України „Укрпрофоздоровниця”, с. Поляна Свалявського району заявлено позов до відповідача Свалявського районного унітарного комунального підприємства „Сольва”, м. Свалява про стягнення 39 669 грн. 59 коп., в тому числі 36 436 грн. 71 коп. основного боргу, 2 693 грн. 82 коп. інфляційних нарахувань та 539 грн. 06 коп. три проценти річних.

Представником позивача через канцелярію суду 14.08.2009 року подано заяву в порядку ст. 22 ГПК України про уточнення позовних вимог № 16/70 від 12.08.2009 року, в якій просить стягнути з відповідача суму 33 296 грн. 53 коп., в тому числі              30 273 грн. 28 коп. основного боргу, 2 498 грн. 24 коп. інфляційних нарахувань та   525 грн. 01 коп. три проценти річних, а також судові витрати.  

Відповідач подав суду відзив на позовну заяву б/н від 19.08.2009 року, в якому визнав позовні вимоги в розмірі 33 296 грн. 53 коп. та не заперечує проти їх стягнення.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін,

суд встановив:

Між Дочірнім підприємством „Санаторій „Поляна”, с. Поляна Свалявського району та Районним унітарним комунальним підприємством „Сольва”, м. Свалява               1 січня 2008 року було укладено договір б/н про відпуск мінеральної води. Згідно умов договору постачальник (позивач) взяв на себе зобов’язання відпустити покупцю (відповідачу) мінеральну воду згідно специфікації, яка подається до договору, а покупець (відповідач) взяв на себе зобов’язання здійснити оплату відпущеної води та нести повну відповідальність за її відпуск вторинним споживачам.

Відповідно до п.п. 3.1. та 3.2. договору договірна ціна за одиницю об’єму                    (1 куб.м.) мінеральної води складає 32 грн. Розрахунки за відпущену мінеральну воду здійснюються в національній валюті України шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника, але не пізніше 15 числа наступного місяця.

На виконання умов вищевказаного договору, на основі накладних № 42 від 30.09.2008 року, № 47 від 31.10.2008 року та довіреностей серії ЯОЮ № 774720 від 01.09.2008 року, серії ЯОЮ № 774726 від 01.10.2008 року (а. с. 15, 17, 28) через Грабар І.П. районному унітарному комунальному підприємству „Сольва” було відпущено мінеральну воду загальним об’ємом 941 м3 на суму 35 287 грн. 50 коп.

1 листопада 2008 року вищезазначені сторони уклали договір № 76 про відпуск мінеральної води, згідно умов якого постачальник (позивач) зобов’язується відпустити покупцю (відповідачу) мінеральну воду згідно специфікації, яка подається до договору, а покупець (відповідач) зобов’язується здійснити оплату відпущеної води.

Договірна ціна за одиницю об’єму (1 куб.м.) мінеральної води складає 50 грн. згідно калькуляції. Розрахунки за відпущену мінеральну воду здійснюється в національній валюті України шляхом попереднього перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника (п.п. 3.1., 3.2. договору).

Відповідно до зазначеного договору та на основі накладних № 52 від 31.11.2008 року, № 58 від 30.12.2008 року та довіреностей серії ЯОЮ № 774730 від 01.11.2008 року, серії ЯОЮ № 774736 від 01.12.2008 року (а. с. 16, 18, 28) відповідачем через Грабар І.П. було отримано мінеральну воду на загальну суму 23 204 грн. 86 коп.  

9 червня 2009 року позивачем було направлено відповідачу по справі вимогу           № 205 в порядку ст. 530 Цивільного кодексу України (а. с. 19), в якій повідомив про наявний борг відповідача перед позивачем у розмірі 36 436 грн. 71 коп. станом на 01.06.2009 року та просив перерахувати вказану суму на його розрахунковий рахунок.

Районне унітарне комунальне підприємство „Сольва” на вищезазначену вимогу не відреагувало, суму заборгованості позивачу не повернуло.

Матеріалами справи підтверджено факт поставки товару відповідачу та невиконанням останнім зобов’язань щодо повної оплати поставленого товару.

У зв’язку з частковим погашенням боргу за поставлений товар (мінеральну воду) за відповідачем за даними позивача рахується основний борг перед позивачем у розмірі 30 273 грн. 28 коп., що підтверджується також актом звірки взаєморозрахунків, підписаного сторонами, станом на 27.07.2009  року.   

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач неналежно виконав взяті на себе зобов’язання, не оплатив повну вартість поставленого йому товару (мінеральну воду) в розмірі 30 273 грн. 28 коп. Позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 30 273 грн. 28 коп. доведені доданими до матеріалів справи документальними доказами, відповідачем не заперечується.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майново – господарськими  визнаються  цивільно – правові  зобов’язання,  що  виникають  між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності та регулюються Цивільним кодексом України з врахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Таким чином, на день розгляду спору в суді, обставини спору оцінюються судом з огляду на правила Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України.

Статтею 265 Господарського кодексу України передбачено, що за договором поставки одна сторона – постачальник зобов’язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні – покупцеві товар (товари), а покупець зобов’язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Крім того, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму ( ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 204 Цивільного кодексу України  договори укладені між сторонами по справі, як  цивільно – правові  правочини  є правомірними  на час розгляду справи, оскільки  їх  недійсність прямо не встановлено законом, та  вони не визнані судом недійсними, тому зобов’язання за цими договорами  мають виконуватися належним чином.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Пунктом 1 ст. 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов’язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

У відповідності до ст. 193 Господарського кодексу України від 16.01.2003 року                 №  436-IV та ст. 526 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 року № 435-IV, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства. Порушене право позивача підлягає захисту шляхом стягнення на його користь суми 30 273 грн. 28 коп. основного боргу за поставлений товар (мінеральну воду).

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з врахуванням індексу інфляції за весь період прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Сума інфляційних за період прострочки складає 2 498 грн. 24 коп., три проценти річних – 525 грн. 01 коп., підлягає стягненню з відповідача.

Судові витрати підлягають віднесенню на відповідача у відповідності до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України у розмірі 332 грн. 96 коп. на відшкодування витрат по сплаті державного мита, 315 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись ст. ст. 204, 265, 526, ч. 2 ст. 625, ст. 629, ч. 1 ст. 692, ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України, ч. 1 ст. 175, ст. 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 44, 49, 82 – 85 Господарського процесуального кодексу України,

СУД ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Свалявського районного унітарного комунального підприємства „Сольва”, м. Свалява, вул. Чорновола, 3 (код ЄДРПОУ 32076217) на користь Дочірнього підприємства „Санаторій „Поляна” Закритого акціонерного товариства лікувально – оздоровчих закладів профспілок України „Укрпрофоздоровниця”, Свалявський район, с. Поляна, вул. Духновича, 104 (код ЄДРПОУ 02649880) суму           33 296 (Тридцять три тисячі двісті дев’яносто шість гривень) грн. 53 коп., в тому числі 30 273 (Тридцять тисяч двісті  сімдесят три гривень)  грн.  28 коп. основного боргу,             2 498 (Дві тисячі чотириста дев’яносто вісім гривень) грн. 24 коп. інфляційних нарахувань та 525 (П’ятсот двадцять п’ять гривень) грн. 01 коп. три проценти річних, а також суму 332 (Триста тридцять дві гривень) грн. 96 коп. на відшкодування витрат по сплаті державного мита та суму 315 (Триста п'ятнадцять гривень) грн. витрат на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу.  

3. Рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя                                                                                           Пригара Л.І.