УКРАЇНА
Господарський суд
Житомирської області
_________________________________________
______________________________________________________________________
10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Від "19" серпня 2009 р. Справа № 15/997
Господарський суд Житомирської області у складі:
Головуючого - судді Кравець С.Г.
при секретарі Лужко О.В.
за участю представників сторін:
від 1 позивача - Житомирської міської ради : не з'явився,
від 2 позивача-КП«Агентство з управління майном»: Степура А.Ю. - представник за
довіреністю №53 від 21.01.2009р.,
від відповідача: не з'явився,
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу
за позовом Прокурора Богунського району м. Житомира в інтересах держави в особі 1)Житомирської міської ради (м. Житомир) та 2)Комунального підприємста «Агентство з управління майном» (м. Житомир)
до Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2 (м.Житомир)
про стягнення 36127,65 грн., розірвання договору оренди нерухомого майна №370 від 11.06.2007р. та повернення об'єкту оренди
Прокурор Богунського району м. Житомира в інтересах держави в особі Житомирської міської ради та Комунального підприємства «Агентство з управління майном» звернувся до суду з позовом про стягнення на користь КП «Агентство з управління майном» з Суб’єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2 заборгованості в сумі 36127,65грн., з яких: 24835,64грн. боргу по орендній платі та 1292,01грн. пені, розірвання договору оренди нерухомого майна №370 від 11.06.2007р., укладеного між КП «Агентство з управління майном» та підприємцем ОСОБА_2, звільнення та повернення об’єкту оренди згідно із актом приймання-передачі.
Представник першого позивача- Житомирської міської ради та прокурор в судове засідання не з'явились, хоча про час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином.
Представник другого позивача - КП «Агентство з управління майном» в судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.
Відповідач відзиву на позовну заяву не надав, вимог ухвал суду від 06.07.2009р. та від 04.08.2009р. не виконав, витребувані судом документи не надав, проти заборгованості не заперечив, в судове засідання свого представника не направив, хоча про дату, час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується надсиланням копії ухвали від 04.08.2009р. рекомендованим листом згідно з повідомленнями про вручення поштового відправлення від 08.08.2009р.(а.с.33).
Неявка представників відповідача, першого позивача та прокурора в судове засідання не перешкоджає вирішенню спору по суті, за наявними матеріалами справи, відповідно до ст. 75 ГПК України.
Заслухавши представника другого позивача - КП «Агентство з управління майном», дослідивши матеріали справи, господарський суд
ВСТАНОВИВ:
11.06.2007р. між Комунальним підприємством «Агентство з управління майном» Житомирської міської ради (орендодавець, другий позивач) та Суб’єктом підприємницької діяльності ОСОБА_2 (орендар, відповідач) був укладений договір оренди нерухомого майна №370 (а.с.5,6).
Згідно з п.1.1 орендодавець (КП «Агентство з управління майном») передає, а орендар (відповідач) приймає в строкове платне користування підвальне приміщення в будинку №7 по вул.Басейній, що належить до комунальної власності міста, під підсобне приміщення, загальною площею 35 кв.м. з орендною платою, визначеною рішенням виконавчого комітету Житомирської міської ради №407 від 31.05.07р., у розмірі 50,00грн. за 1 кв.м. без ПДВ за базовий місяць розрахунку.
Термін дії договору з 11.06.2007р. по 11.05.2010р. (п.8.1. договору).
Згідно з ч.1 ст.2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" (в редакції, чинній на момент укладення договору №223), орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.
Відповідно до ст.759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Слід зазначити, що підвальне приміщення в будинку №7 по вул.Басейній, було передано балансоутримувачем (КВЖРЕП №5) та прийняте орендарем, про що свідчить відповідний акт від 15.06.2007р. (а.с.7). Передача майна по акту передбачена п.2.1 договору.
За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (ч.1 ст.762 ЦК України).
Строки внесення орендної плати визначаються у договорі (ч.3 ст.19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна").
Згідно з п 3.3 договору орендна плата по цьому договору становить 1750,00 грн. без ПДВ у місяць і вноситься орендарем не пізніше 10 числа наступного за звітним місяця з урахуванням щомісячного індексу інфляції та податку на додану вартість.
Частиною першою ст.193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно зі ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.
Пунктом 6.8 договору оренди передбачено обов'язок орендаря своєчасно і у повному обсязі вносити орендну плату.
Згідно з ч.3 ст. 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і в повному обсязі.
Частиною 1 ст.19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" (в редакції, чинній на момент укладення договору №370) встановлено, що орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.
Відповідно до ч.1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч.1 ст.612 ЦК України).
З'ясуванням наявних у справі доказів судом встановлено, що в порушення вищезазначених норм та умов договору відповідач належним чином свої зобов'язання не виконав, орендну плату своєчасно та в повному обсязі не оплачував (в матеріали справи відсутні докази, що свідчать про протилежне ).
У відповідності до розрахунку КП «Агентство з управління майном» за період з червня 2007 року по серпень 2008 року відповідачу були виставлені рахунки на сплату орендної плати на загальну суму 34835,64 грн. (а.с. 19-25). Факт направлення відповідачу рахунків підтверджується списками позивача про направлення рахунків (а.с. 37-40).
В матеріалах справи відсутні докази погашення відповідачем заборгованості на суму 34835,64грн. Зазначену суму просить стягнути прокурор в позовній заяві.
Суд вважає, що позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Щодо позовної вимоги про стягнення з відповідача пені у сумі 1292,01 грн. господарський суд вважає за необхідне зазначити таке.
Згідно зі ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Положеннями ст. 549 ЦК України визначено, що штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
У відповідності до ст. ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Пунктом 4 статті 231 Господарського кодексу України передбачено, що у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому, розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Пунктом 3.7 договору передбачено, що у разі несвоєчасного або неповного виконання вимог п.3.3 та п.3.4 даного договору, орендарю нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки, визначеної НБУ, за кожний день прострочення, включаючи день сплати, яка підлягає обов'язковому перерахуванню на рахунок орендодавця.
За несвоєчасну сплату орендної плати по договору оренди нерухомого майна №370 від 11.06.2007р. КП «Агентство з управління майном» на суму боргу нараховано відповідачу пеню за період з 11.06.2008р. по 10.03.09 р. у сумі 1292,01 грн. (а.с.13).
Розглядаючи питання про правомірність нарахування відповідачу пені, господарський суд враховує наступне.
Так, згідно ч. 1 ст. 223 Господарського кодексу України при реалізації в судовому порядку відповідальності за правопорушення у сфері господарювання застосовуються загальний та скорочені строки позовної давності, передбачені Цивільним кодексом України, якщо інші строки не встановлено цим Кодексом.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 258 Цивільного кодексу України до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік.
Враховуючи, що нарахування пені почалось 11.06.2008р. та припинилось 10.03.2009р., а позивач звернувся з позовом до суду 30 червня 2009р., встановлений ч.2 ст. 258 Цивільного кодексу України річний строк давності для стягнення пені сплив, що відповідно до ч. 4 ст. 267 Цивільного кодексу України є підставою для відмови в позові в цій частині.
Таким чином пеня мала бути нарахована за період з 30.06.2008р. по 10.03.2009р., виходячи з подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в цей період, і обґрунтована сума пені склала б більший розмір (1259,47грн.), ніж заявлено до стягнення. Проте, КП "Агентство з управління майном" заявив до стягнення меншу суму, що є його правом.
Отже, позов в частині стягнення пені підлягає задоволенню у розмірі 1258,89 грн.
В частині стягнення пені у сумі 33,12 грн. у позові слід відмовити.
Враховуючи, що відповідач плату за користування орендованим приміщенням не вносив, КП "Агентство з управління майном" 11.06.09р. направило відповідачу лист-вимогу №434/1 (підтвердженням чого є поданий позивачем до суду фіскальний чек №4968 від 15.06.2009р. про відправлення поштової кореспонденції рекомендованим листом, а.с.17), в якому ставилась вимога про сплату орендної плати, а також, посилаючись на п.8.6. договору, приписи ст.782 ЦК України щодо відмови орендодавця від договору найму у зв'язку з несплатою орендарем плати за користування річчю протягом трьох місяців та норму ст.18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", як підставу розірвання договору, попереджало про розірвання договору в судовому порядку (а.с.10).
Відповідач зобов'язання щодо проведення розрахунків за орендоване приміщення, на час розгляду справи, не виконав. В зв¦9язку з цим, прокурор просить розірвати договір оренди нерухомого майна №370 від 11 червня 2007 року.
Пунктом 8.3. договору встановлено, що даний договір може бути розірвано на вимогу однієї із сторін за рішенням господарського суду у випадку невиконання умов даного договору та інших випадках, передбачених чинним законодавством
Відповідно до ч.3 ст.26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", договір оренди може бути розірвано за погодженням сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.
Як вже зазначалось, в даному випадку має місце невиконання відповідачем умов договору.
Частиною 2 ст.651 ЦК України передбачено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною. Істотним є таке порушення, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Суд вважає, що у даному випадку в наявності саме істотне порушення умов договору, оскільки істотною умовою договору оренди є його оплатність.
За приписами ст.188 ГК України сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє іншу сторону про результати її розгляду. У разі, якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання договору) або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.
Слід зазначити, що нормами чинного законодавства не передбачено строк, у який сторона договору повинна звернутись до суду з позовом про розірвання договору.
Нормою ст.629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно із п. 1 ч. 1 ст.611 ЦК України одним із правових наслідків порушення зобов'язання є припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.
Лист-вимога позивача від 11.06.200р. №434/1 розцінюється судом як доказ, що свідчить про дотримання досудового, визначеного ст.188 ГК України, порядку розірвання договору оренди.
Оскільки сторонами не досягнуто відповідної згоди, спір правомірно передано на вирішення господарського суду.
На думку суду, допущене відповідачем істотне порушення умов договору є підставою для його розірвання.
Відповідно до ч.1 ст. 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" у разі, зокрема розірвання договору оренди орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.
З врахуванням наведеного суд вважає обґрунтованою та такою, що відповідає вимогам чинного законодавства, позовну вимогу про повернення об'єкта оренди та його звільнення.
Позов обґрунтований, підтверджений належними доказами, що містяться в матеріалах справи та підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 49 ГПК України, судові витрати покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі ст.ст. 26,27 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», ст. ст. 509, 526, 611, 625, 651 ЦК України та керуючись ст. ст. 33, 49, 75, 82-85 ГПК України, господарський суд
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Суб’єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1)
- на користь Комунального підприємства "Агентство з управління майном" Житомирської міської ради (10014, м.Житомир, майдан С.П. Корольова, 6, код 34788934) – 34835,64 грн. боргу за користування орендованим приміщенням та 1258,89 грн. пені.
3. Розірвати договір оренди нерухомого майна №370, укладений 11 червня 2007 року між Комунальним підприємством "Агентство з управління майном" Житомирської міської ради та Суб’єктом підприємницької діяльності ОСОБА_2.
4. Суб’єкту підприємницької діяльності ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) звільнити підвальне приміщення, яке знаходиться за адресою м.Житомир, вул.Басейна, 7 та передати його по акту приймання передачі Комунальному підприємству "Агентство з управління майном" Житомирської міської ради (10014, м.Житомир, майдан С.П. Корольова, 6, код 34788934).
5. Стягнути з Суб’єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) :
- в доход Державного бюджету України – 360,95 грн. державного мита;
- в доход Державного бюджету України – 312,21 грн. за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу (р/р 31218259703002 в УДК в м.Житомирі, код ЄДРПОУ 22062319, банк отримувача - ГУДКУ у Житомирській області, МФО - 811039, код доходу 22050000).
6. В решті позову відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.
Суддя Кравець С.Г.
Віддрукувати:
1 - до справи,
2 - Житомирська міська рада,
3 - КП "Агентство з управління майном",
4 - Відповідачу (АДРЕСА_1),
5 - Прокуратура Богунського району