Справа №2-1220/2009

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 лютого 2009 року Євпаторійський міський суд Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого     -судді РУЖИЦЬКОЇ Т.В.

при секретарі     -     АВДЄЄНКО К.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Євпаторії позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів за період з 28.10.2005 року по 14.11 2006 року,

ВСТАНОВИВ:

До Євпаторійського міського суду звернулася ОСОБА_3 з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, за період з 28.10.2005 року по 14.11 2006 року. Свої позовні вимоги мотивує тим, що з 1993 року по квітень 1996 року вона отримувала з відповідача за його заявою аліменти на утримання дітей. З мая 1996 року відповідач припинив матеріальну допомогу на утримання дітей. Рішенням Євпаторійського міського суду від 14.12.2006 року з відповідача стягнуто аліменти на утримання сина ОСОБА_4 в розмірі 1/3 частки. Проте, відповідач аліменти не виплачує, у зв'язку з чим уклалася заборгованість станом на 17 липня 2008 року в розмірі 27848 грн. 80 коп.Просить стягнути з відповідача на її користь на утримання сина ОСОБА_4 аліменти в розмірі 1/3 частки за період з 28 .10.2005 року по 14.11.2006 року.

В судовому засіданні позивачка підтримала позов, дала пояснення аналогіні викладеному в позові, просила стягнути з відповідача на її користь на утримання сина ОСОБА_4 аліменти в розмірі 1/3 частки за період з 28 .10.2005 року по 14.11.2006 року.

Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги визнав частково, а саме, заборгованість по аліментам в розмірі 1346 грн., яка буде погашена за виконавчим листом, в іншій частині позов не визнає, пояснивши тим, що він з 1993 по 1996 рік сплачував аліменити на дітей добровільно. З 2006 року сплачує аліменти на утримання сина ОСОБА_4 за рішенням Євпаторійського міського суду в розмірі 1/3 частки доходу. Від сплати аліментів ніколи не ухилявся, стосунки з дітьми підтримує.

Вислухавши доводи позивачки і відповідача, дослідивши матеріали справи, суд вважає позов не підлягаючим задоволенню за наступними підставами.

Судом встановлено, що між сторонами у 1993 році розірвано шлюб. Від сумісного шлюбу сторони мають неповнолітнього сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, на утримання якого з відповідача стягнуто аліменти в розмірі 1/3 частки його доходу за рішенням Євпаторійського міського суду від 14 грудня 2006 року.

Згідно постанови від 25 липня 2008 року, виконавче провадження за виконавчим листом № 2-5703 закінчено, у зв'язку зі звільненням боржника з ГАО Черноморнефтегаз». У теперешній час відповідач є пенсіонером. Згідно розрахунку заборгованості від 09 грудня 2008 року за № 4371/04-20, станом на 01 січня 2009 року заборгованість по аліментам складає 1811 грн. 68 коп.

Також судом встановлено, що відповідач з 1993 року по 1996 рік сплачував аліменти на утримання дітей на користь позивачки у добровільному порядку, проте, відповідачка від аліментів відмовилася на підставі того, що розмір аліментів був занабто малий для утримання дітей. В судовому засіданні відповідач визнав заборгованість по аліменам і

зобов'зався її погасити за виконавчим листом, проте, позивачка не вимагає сплати зазначеної заборгованості по аліментам.

Відповідно до ч.2 ст. 191 СК України, аліменти за минулий час можуть бути присуджені, якщо позивач надаст суду докази того, що він вживав заходів стосовно отримання аліментів з відповідача, але не міг їх отримати, у зв'язку з ухиленням відповідача від їх сплати. В такому разі суд може присудити аліменти за минулий час, але не більше ніж за три роки.

Проте, судом достовірно встановлено, що позивачка відмовилася від аліментів та з 1996 року по 2006 рік не зверталася з заявою про стягнення аліментів з відповідача. Звернулася до суду з заявою про стягнення аліментів лише у 2006 році і рішенням Євпаторійського міського суду від 14 грудня 2006 року було стягнуто аліменти на утримання сина ОСОБА_4 в розмірі 1/3 частки доходів відповідача. Відповідач не ухилявся від сплати аліментів та не приховував свого місця проживання, підтримував стосунки з дітьми.

Таким чином, судом не встановлено підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст.88 ЦПК України, з позивача на користь держави підлягає стягненню судовий збір, а саме, державне мито у розмірі 51 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 30 грн.

На підставі ст. ст. 180, 19, Сімейного кодексу України, керуючись ст. ст. 10, 11, 57-60, 88, 209, 212, 214, 215, 218 Цивільного процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, за період з 28.10.2005 року по 14.11 2006 року, відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 державне мито у розмірі 51 грн. в дохід держави, а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 30 грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду АР Крим через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.