Справа №1-9/2007

ВИРОК

ІМЕНЕМ        УКРАЇНИ

26 лютого 2007 року                                                                                                  м. Чернівці

Військовий місцевий суд Хмельницького гарнізону під головуванням судді КОСТЕНКА А.М., при секретарі ФАМЕРІ Ю.А.

за участю прокурора - військового прокурора Чернівецького гарнізону підполковника юстиції БОБРОВА Ю.О. та підсудного ОСОБА_1 у відкритому судовому засіданні в розташуванні військової частини 2195 розглянув кримінальну справу за обвинуваченням військовослужбовця військової частини 2195

ОСОБА_1, який народи­ся ІНФОРМАЦІЯ_1 року в с Слобода-Банилів Винниць­кого району Чернівецької області, українця, громадяни­на України, з середньою освітою, неодруженого, раніше не судимого, призваного на військову службу в квітні 2006 року Вижницько-Путильським районним військо­вим комісаріатом Чернівецької області

в скоєнні злочину, передбаченого ст. 407 ч. 1 КК України.

Судовим слідством суд

встановив:

29 листопада 2006 року ОСОБА_1 командуванням частини була надана чергова відпустка з виїздом до місця постійного проживання в с Слобода-Банилів Вижницького району Чернівецької області зі строком явки в частину 18 грудня 2006 року. Однак ОСОБА_1, бажаючи тимчасово відпочити від виконання службових обов'язків, без поважних причин у вказаний строк на службу в частину не прибув, а став проводити час на власний розсуд в м. Чернівці та м. Івано-Франківськ.

17 січня 2007 року ОСОБА_1 самостійно прибув в частину.

В судовому засіданні ОСОБА_1 повністю визнав себе винним в скоєному, підтвердив вищевикладене і пояснив, що у встановлений строк не прибув з відпустки, оскільки злякався відповідальності за несвоєчасне прибуття та з метою відпочити від виконання службових обов'язків по військовій службі.

Крім особистого визнання винність підсудного повністю підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами.

2

Свідок ОСОБА_2 показав, що 29 листопада 2006 року ОСОБА_1 командуванням частини була надана чергова відпустка з виїздом до місця постійного проживання в с Слобода-Банилів Вижницького району Чернівецької області. З відпустки ОСОБА_1 повинен був прибути 18 грудня 2006 року, однак у встановлений строк в частину не прибув. 17 січня 2007 року ОСОБА_1 самостійно повернувся до місця служби.

Свідок ОСОБА_3 показав, що ОСОБА_1 18 грудня 2006 року повинен був прибути в частину з чергової відпустки, однак у встановлений строк він в частину не повернувся. Лишу 17 січня 2007 року він самостійно прибув до місця служби.

Як видно з наказу начальника Чернівецького прикордонного загону (військова частина 2195) (а.с. 24) 29 листопада 2006 року ОСОБА_1 була надана чергова відпустка з виїздом до місця постійного проживання в с Слобода-Банилів Вижницького району Чернівецької області зі строком явки в частину 18 грудня 2006 року.

Як вбачається з книги вечірньої перевірки комендантської роти Чернівецького прикордонного загону (а.с. 198-203) ОСОБА_1 самовільно був відсутній в частині з 18 грудня 2006 року по 17 січня 2007 року.

За висновком військово-лікарської комісії (а.с. 50) ОСОБА_1 визнаний здоровим і придатним до військової служби.

Таким чином суд вважає, що винність підсудного в скоєному повністю доведена.

Дії ОСОБА_1А, який, являючись військовослужбовцем строкової служби, вчасно без поважних причин не з'явився на службу з відпустки, що тривало понад три доби, але не більше місяця суд кваліфікує по ч. 1 ст. 407 КК України.

При призначенні покарання ОСОБА_1 суд в якості обставин, що пом'якшують покарання, визнає його щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

При цьому суд також приймає до уваги, що до кримінальної від­повідальності він притягується вперше, раніше ні в чому протиправному по­мічений не був, як до призову на військову службу по місцю проживання так і по військовій службі характеризується лише позитивно, з малолітнього віку виховувався без батька.

З огляду на вищевикладені пом'якшуючі покарання обставини, обставини справи, дані про особу підсудного, що істотно знижують тяжкість вчиненого злочину, який слід визнати випадковим епізодом в житті підсудного, суд визнає за можливе у відповідності до ст. 69 КК України призначити ОСОБА_1 більш м'яке покарання, ніж передбачене ст. 407 ч.1 КК України, у вигляді арешту.

Керуючись ст.ст. 323,324 КПК України військовий місцевий суд

засудив:

3

ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ст.407 ч. 1 КК України, на підставі якої з застосуванням ст. ст. 69, 60 КК України призначити йому покарання у вигляді арешту строком на 6 (шість) місяці з відбуванням на гауптвахті Хмельницького зонального відділу військової служби правопорядку.

Строк відбуття покарання ОСОБА_1 рахувати з моменту звернення вироку до виконання.

Зарахувати ОСОБА_1 в строк призначеного покарання час затримання в зв'язку з даною справою з 17 січня 2007 року по 27 січня 2007 року, а всього 11 днів.

Міру запобіжного заходу щодо ОСОБА_1 - нагляд командування військової частини - до набранням вироком законної сили залишити без змін.

На даний вирок може бути подана апеляція у військовий апеляційний суд Центрального регіону через військовий місцевий суд Хмельницького гарнізону протягом п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення.