КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18.08.2009 № 17/44
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Андрієнка В.В.
суддів: Вербицької О.В.
Буравльова С.І.
при секретарі: Горголь І.С.
За участю представників:
позивача - не з’явились;
відповідача - не з’явились;
третьої особи-1: не з’явились;
третьої особи-2: не з’явились;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства “Побутрембуд” та Товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова установа “Інвестбуд”
на рішення Господарського суду м.Києва від 27.05.2009
у справі № 17/44 (суддя Кролевець О.А.)
за позовом Закритого акціонерного товариства "Побутрембуд"
до Київського національного університету ім. Тараса Шевченка
третя особа позивача 1.Закрите акціонерне товариство "Інтернафтогазбуд" 2.Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова установа "Інвестбуд"
про зобов"язання отримати дозвіл на проведення будівельних робіт
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду м. Києва від 27.05.2009 року у справі № 17/44 за позовом Закритого акціонерного товариства “Побутрембуд” (далі – позивач, ЗАТ “Побутрембуд”) до Київського національного університету ім.. Т.Г.Шевченка (далі – відповідач, КНУ ім.. Т.Г.Шевченка), за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Закритого акціонерного товариства “Інтернафтогазбуд” (далі – третя особа-1, ЗАТ “Інтернафтогазбуд”) та Товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова установа “Інвестбуд” (далі – третя особа-2, ТОВ “Фінансова установа “Інвестбуд”) про зобов’язання отримати дозвіл на проведення будівельних робіт, в позові відмовлено повністю.
Не погоджуючись з рішенням суду, Товариство з обмеженою відповідальністю “Фінансова установа “Інвестбуд” звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким позовні вимоги Закритого акціонерного товариства “Побутрембуд” задовольнити.
В обґрунтування апеляційних вимог третя особа-2 зазначає, що при прийнятті спірного рішення судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, а саме, суд не взяв до уваги, що, по-перше, своєю бездіяльністю відповідач порушує вимоги укладеного договору від 27.02.2003 року та, по-друге, дозвіл на виконання будівельних робіт відповідач повинен отримати особисто.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 25.06.2009 року апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова установа “Інвестбуд” було прийнято до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні на 11 год. 45 хв. 18.08.2009 року.
Не погоджуючись з рішенням суду, Закрите акціонерне товариство “Побутрембуд” звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким позовні вимоги Закритого акціонерного товариства “Побутрембуд” задовольнити.
В обґрунтування апеляційних вимог позивач зазначає, що при прийнятті спірного рішення судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, а саме, суд не взяв до уваги, що, по-перше, своєю бездіяльністю відповідач порушує вимоги укладеного договору від 27.02.2003 року та, по-друге, дозвіл на виконання будівельних робіт відповідач повинен отримати особисто.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 25.06.2009 року апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства “Побутрембуд” було прийнято до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні на 11 год. 45 хв. 18.08.2009 року.
Розпорядженням В. о. Голови Київського апеляційного господарського суду від 18.08.2009 року змінено склад колегії суддів та призначено до розгляду у наступному складі: головуючий суддя – Андрієнко В.В., судді Вербицька О.В., Буравльов С.І.
18.08.2009 року в судове засідання в апеляційній інстанції представники учасників судового процесу не з’явились.
Відповідно до ст. 6 Конвенції Про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Оскільки, визначений ст. 69 Господарського процесуального кодексу України, двохмісячний строк вирішення спору закінчується, а представники учасників судового процесу в судове засідання не являються, а також, враховуючи те, що в матеріалах справи мають місце докази належного повідомлення всіх учасників судового процесу про час та місце слухання справи по розгляду апеляційної скарги, судова колегія вважає за можливе застосувати положення Конвенції та здійснити перевірку рішення суду першої інстанції у даній справі в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі представників учасників судового процесу.
Розглянувши доводи апеляційних скарг, дослідивши матеріали справи, судова колегія Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що апеляційні скарги позивача та третьої особи-2 не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно ст. 99 Господарського процесуального кодексу України (далі по тексту – ГПК України) апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
Відповідно до ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Як вбачається з матеріалів справи, 27.02.2003 року КНУ ім.. Т.Г.Шевченка (Замовник) уклав договір № 01/03 з ЗАТ “Інтернафтогазбуд” (Інвестор) та ЗАТ “Побутрембуд” (Генпідрядник-Співінвестор), предметом якого була діяльність сторін по проектуванню та будівництву комплексу житлових будинків та інших споруд на земельних ділянках, загальна площа яких становить 25,53 га, а саме: ділянка № 1 площею 2,97 га по вул. С. Ковалевської, 1, ділянка № 2 площею 21,56 га по вул. С. Ковалевської, 3, ділянка № 3 площею 1,0 га по вул. Ломоносова,79а,79б, які відведені відповідачу рішенням Київради від 05.07.2001 року № 380/1356. При цьому, забудова земельних ділянок здійснюється поетапно згідно генерального плану та графіку виконання робіт на кожен етап забудови.
24.06.2005 року, 20.05.2006 року та 16.01.2008 року сторонами були підписані додаткові угоди до договору.
До зазначеного договору № 01/03 від 27.02.2003 року сторонами були складені та підписані: додаткова угода № 1 від 24.06.2005 року, доповнення до договору від 20.05.2006 року, додаткова угода від 16.01.2008 року.
Як визначено у п. 2.2 договору, строк забудови всієї земельної ділянки складає 8 років з моменту підписання договору.
Відповідно до розділу 3 договору з урахуванням внесених змін та доповнень, Замовник зобов'язався делегувати Генпідряднику-Співінвестору функції Замовника по будівництву та проектуванню комплексу житлових будинків та інших споруд на вказаних в п.1.1 земельних ділянках; надати Генпідряднику-Співінвестору копії всієї наявної у нього документації, що стосується об'єктів будівництва та земельних ділянок, а також надати останньому організаційну допомогу в роботі з КМДА, міськими службами, райдержадміністраціями, балансоутримувачами, іншими організаціями; надати рахунки на відшкодування орендної плати за земельні ділянки, що орендуються Замовником.
25.05.2005 року Київська міська рада уклала з КНУ ім.. Т.Г.Шевченка договір оренди земельних ділянок, згідно умов якого відповідачу в строкове платне користування були передані строком на 10 років земельні ділянки загальною площею 28,4134 га по вул. Ак. Глушкова, 6 для використання під будівництво житлових будинків та об'єктів соціально-побутової сфери.
30.05.2007 року КНУ ім.. Т.Г.Шевченка було отримано дозвіл на виконання будівельних робіт № 2578-Гл/С з будівництва житлових будинків та об’єктів соціально-побутової сфери за адресою: проспект Глушкова, 6 у Голосіївському районі м. Києва., строком дії до 26.01.2008 року. 24.12.2007 року строк дії дозволу було продовжено до 24.12.2008 року.
У зв'язку із закінченням терміну дії дозволу, в період з 15.12.2008 року по 21.01.2009 року ЗАТ “Побутрембуд” неодноразово зверталося до ректора КНУ ім. Т.Г.Шевченка та проректора з перспективного розвитку КНУ ім. Т.Г.Шевченка листами про необхідність оформлення ними заяви на подовження дозволу на виконання будівельних робіт. Однак, відповіді на ці листи відповідач не надав.
За таких обставин, будівництво житлового комплексу було зупинено, у зв’язку із чим ЗАТ “Побутрембуд” звернулось до господарського суду з позовом про зобов'язання КНУ ім.. Т.Г.Шевченка отримати дозвіл на проведення будівельних робіт в Управлінні державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва, посилаючись на ту обставину, що відповідно до “Положення про порядок надання дозволу на виконання будівельних робіт” одержати дозвіл на виконання будівельних робіт може Замовник, який має документ, що посвідчує його право користуватися (у тому числі на умовах оренди) земельною ділянкою, на якій буде розміщено об'єкт містобудування, тобто КНУ ім.. Т.Г.Шевченка.
Правові та організаційні основи планування, забудови та іншого використання територій і спрямований на забезпечення сталого розвитку населених пунктів з урахуванням громадських і приватних інтересів встановлює Закон України “Про планування та забудову територій” від 20.04.2000 року № 1699-ІІІ (далі – Закон № 1699).
Згідно ст. 29 Закону № 1699, дозвіл на виконання будівельних робіт - документ, що засвідчує право замовника та підрядника на виконання підготовчих (якщо підготовчі роботи не були виконані раніше відповідно до дозволу на виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт, підключення об'єкта будівництва до інженерних мереж та споруд. Дозвіл на виконання будівельних робіт надається інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю. Замовник та підрядник для одержання дозволу на виконання будівельних робіт подають до відповідної інспекції державного архітектурно-будівельного контролю письмову заяву, до якої додаються: 1) документи від замовника будівництва: документ, що засвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або договір суперфіцію; проектна документація на будівництво, погоджена та затверджена в порядку, визначеному законодавством; відомості про здійснення авторського і технічного нагляду; копія документа, що посвідчує право власності на будинок чи споруду, або письмової згоди його власника на проведення зазначених робіт (у разі здійснення реконструкції, реставрації, капітального ремонту об'єктів містобудування); фінансова звітність, що складається відповідно до статті 11 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", та копія ліцензії на здійснення діяльності з надання фінансових послуг, засвідчена в установленому законом порядку (у разі здійснення будівництва, що передбачає пряме або опосередковане залучення фінансових активів від фізичних осіб); 2) документи від підрядника будівництва: копії установчих документів та свідоцтва про державну реєстрацію; копія ліцензії на виконання функцій генпідрядника будівництва об'єкта, засвідчена в установленому законом порядку; договір (контракт) підряду на будівництво об'єкта; документ про призначення відповідальних виконавців робіт; відомості про кваліфікацію та досвід спеціалістів, які братимуть участь у виконанні замовлення; пропозиції щодо залучення субпідрядників. Дозвіл на виконання будівельних робіт надається на нормативний строк будівництва об'єкта або на строк дії договору (контракту) підряду на будівництво об'єкта. Дія дозволу може бути продовжена за зверненням замовника на строк не більше одного року. Контроль за виконанням будівельних робіт здійснюється інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю. Здійснення будівельних робіт на об'єктах містобудування без дозволу на виконання будівельних робіт або його перереєстрації, а також здійснення не зазначених у дозволі будівельних робіт вважається самовільним будівництвом і тягне за собою відповідальність згідно із законом. Форма дозволу на виконання будівельних робіт, форма заяви, що подається для його отримання, форма відмови у наданні дозволу на виконання будівельних робіт, порядок видачі та скасування (анулювання) дозволу на виконання будівельних робіт і порядок ведення реєстру виданих та скасованих (анульованих) дозволів на виконання будівельних робіт затверджуються Кабінетом Міністрів України.
При цьому, як визначено у ст. 1 Закону № 1699, замовником є фізична або юридична особа, яка має у власності або у користуванні земельну ділянку і подала у встановленому законодавством порядку заяву (клопотання) щодо її забудови для здійснення будівництва або зміни (у тому числі шляхом знесення) об'єкта містобудування.
Наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 05.12.2000 року № 273, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25.12.2000 року за № 945/5166, затверджено Положення про порядок надання дозволу на виконання будівельних робіт (далі - Положення), яке встановлює порядок та умови надання дозволу на виконання будівельних робіт з нового будівництва, розширення, реконструкції, технічного переоснащення, реставрації та капітального ремонту об'єктів та є обов'язковим для застосування усіма суб'єктами будівництва незалежно від форм власності, відомчої належності та джерел фінансування.
Відповідно до п. 1.1 та п. 1.2 Положення, дозвіл на виконання будівельних робіт з нового будівництва, реконструкції, реставрації та капітального ремонту будинків, споруд та інших об'єктів, розширення і технічного переоснащення (далі - роботи з будівництва) є документом, що посвідчує право забудовника (замовника) та генерального підрядника на виконання будівельних робіт, у відповідності до затвердженої проектної документації, підключення до інженерних мереж та споруд та надає право відповідним службам на видачу ордера на проведення земляних робіт. Дозвіл на виконання будівельних робіт надається інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю, які одночасно ведуть реєстр наданих дозволів. Виконання будівельних робіт без вищезазначеного дозволу забороняється. Подання документів до інспекцій держархбудконтролю для одержання дозволу на виконання будівельних робіт здійснюється забудовником (замовником).
Згідно п. 3.12 та п. 3.13 Положення, дозвіл видається на весь термін будівництва об'єкта (нормативний або передбачений контрактом). Якщо цей строк не дотримано, то продовження дії дозволу встановлюється на строк, що не перевищує одного календарного року. Після закінчення терміну дії дозволу забудовник (замовник) повинен завчасно подовжити його в інспекції держархбудконтролю. Подовження терміну дії дозволу здійснюється на підставі листа забудовника (замовника), у якому надається перелік виконаних на об'єкті містобудування робіт, зазначаються відповідальні за здійснення будівельних робіт інженерно-технічні працівники будівельної організації, працівники, що здійснюють технічний та авторський нагляд. Якщо дозвіл на виконання будівельних робіт не було завчасно продовжено після закінчення його терміну, то будівництво вважається самовільним.
Як вбачається з матеріалів справи, 30.05.2007 року відповідач одержав дозвіл на виконання будівельних робіт строком до 26.01.2008 року, який було продовжено до 24.12.2008 року.
Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України (далі – ГК України), господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Однією з підстав виникнення господарського зобов'язання, згідно ст. 174 ГК України, є господарський договір.
При цьому, відповідно до ст. 175 ГК України, майново-господарські зобов'язання, які є одним із видів господарських зобов'язань, - це цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.
Статтею 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Як визначено ст. 875 Цивільного кодексу України, за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта. До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до п. 2 ст. 877 Цивільного кодексу України, договором будівельного підряду мають бути визначені склад і зміст проектно-кошторисної документації, а також має бути визначено, яка із сторін і в який строк зобов'язана надати відповідну документацію.
Пунктом 1 статті 850 Цивільного кодексу України визначено, що замовник зобов'язаний сприяти підрядникові у виконанні роботи у випадках, в обсязі та в порядку, встановлених договором підряду. У разі невиконання замовником цього обов'язку підрядник має право вимагати відшкодування завданих збитків, включаючи додаткові витрати, викликані простоєм, перенесенням строків виконання роботи, або підвищення ціни роботи.
Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Як встановлено ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Стаття 611 Цивільного кодексу України визначає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.
Відповідно до ст. 886 Цивільного кодексу України, у разі невиконання або неналежного виконання замовником обов'язків за договором будівельного підряду він сплачує підрядникові неустойку, встановлену договором або законом, та відшкодовує збитки у повному обсязі, якщо не доведе, що порушення договору сталося не з його вини.
Проаналізувавши наведене, судова колегія дійшла висновку, що чинне законодавство не передбачає обов'язку замовника будівництва подовжити на вимогу підрядника термін дії дозволу на виконання будівельних робіт. Крім того, умовами договору № 01/03 від 27.2.2003 року також не передбачено такого обов’язку замовника.
Відповідно до ч. 1 ст. 15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Статтею 16 Цивільного кодексу України закріплено перелік способів захисту цивільних прав та інтересів, згідно з яким кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Дана норма кореспондується з положеннями статті 20 Господарського кодексу України, якою визначено способи захисту прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів.
Вищезазначеними нормами не передбачено такого способу захисту прав, як зобов’язання отримати дозвіл на проведення будівельних робіт з будівництва житлових будинків та об’єктів соціально-побутової сфери. В разі порушення замовником умов договору підряду чинним законодавством передбачено право підрядника вимагати сплати замовником неустойки, відшкодування збитків, зупинити розпочату роботу тощо.
Крім того, статтею 851 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо замовник не надав матеріалу, устаткування або річ, що підлягає переробці, і цим створив неможливість виконання договору підрядником, останній має право не розпочинати роботу, а розпочату роботу зупинити.
Враховуючи викладене, судова колегія погоджується з висновком місцевого господарського суду, що позовні вимоги Закритого акціонерного товариства “Побутрембуд” про зобов’язання Київського національного університету ім.. Т.Г.Шевченка отримати дозвіл на проведення будівельних робіт не ґрунтуються на нормах чинного законодавства та не підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
На думку апеляційної інстанції Закритим акціонерним товариством “Побутрембуд” та Товариством з обмеженою відповідальністю “Фінансова установа “Інвестбуд” не доведено вимоги апеляційних скарг, а тому вони не підлягають задоволенню.
Таким чином, враховуючи викладене, судова колегія Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що місцевий господарський суд повно з’ясував всі обставини справи та дав їм належну правову оцінку. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішення по справі, судовою колегією не встановлено.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 99, 101 – 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд ,-
ПОСТАНОВИВ:
1. Рішення господарського суду м. Києва від 27.05.2009 року по справі № 17/44 за позовом Закритого акціонерного товариства “Побутрембуд” до Київського національного університету ім.. Т.Г.Шевченка, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Закритого акціонерного товариства “Інтернафтогазбуд” та Товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова установа “Інвестбуд” про зобов’язання отримати дозвіл на проведення будівельних робіт залишити без змін, а апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова установа “Інвестбуд” та Закритого акціонерного товариства “Побутрембуд” – без задоволення.
2. Справу № 17/44 повернути до господарського суду м. Києва.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України через суд апеляційної інстанції протягом місяця з дня набрання постановою законної сили.
Головуючий суддя Андрієнко В.В.
Судді Вербицька О.В.
Буравльов С.І.
19.08.09 (відправлено)