ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул.Шевченка 16, м.Івано-Франківськ, 76000, тел. 2-57-62
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 квітня 2007 р. | Справа № А-17/40 |
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Неверовської Л.М. при секретарі судового засідання Нестеренко А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали адміністративної справи
за позовом: | Управління Пенсійного фонду України в Надвірнянському районі, м.Надвірна, майдан Шевченка, 3 |
до відповідача: | Українського державного підприємства поштового зв"язку "Укрпошта", м. Київ, Шевченківський район, вул. Хрещатик, 22, в особі Івано-Франківської дирекції УДППЗ "Укрпошта", м.Івано-Франківськ, вул.Незалежності, 6 |
про: за участю представників | стягнення 11224 грн. 60 коп |
Від позивача: Від відповідача: | Поп"юк І.Д. - головний спеціаліст - юрист (довіреність № 219/06 від 16.01.2007 року). Пинчук Н.В. - юрисконсульт 2-ої категорії (довіреність №01/2943 від 03.10.2006 року ); Яворський І.В.- начальник ЦПЗ №4 (довіреність №16/320 від 31.01.2007 року). |
встановив: заявлено позов про стягнення 11224 грн. 60 коп. безпідставно виплаченої пенсії та одержаного поштового збору.
В судовому засіданні представникам сторін роз’яснено права і обов’язки передбачені ст.ст. 49, 51 КАС України.
Позивач позов підтримав в сумі 11224 грн. 60 коп. Позовні вимоги мотивовані наступними обставинами. Проведеною позивачем перевіркою встановлено, що в період з 01.11.2005 р. по 17.11.2006 р. структурним підрозділом відповідача на підставі довіреностей проводились виплати пенсій гр.Касіянчук М.А., яка виїхала на тимчасове проживання у США, та гр. Мельник О.В., яка виїхала на тимчасове проживання у Італію. За вказаний період з 01.11.2005 р. по 01.12.2006 р. суми пенсійних виплат згідно довіреностей Касіянчук М.А. та гр. Мельник О.В. становить загальну суму 11084 грн. 87 коп., відповідачем отримано поштовий збір в сумі 139 грн. 73 коп. При складанні вказаних довіреностей не дотримано вимог діючої Інструкції по виплаті пенсій, а саме при їх вчиненні не здійснено процедури відмови від легалізації офіційних документів, передбаченої Гаазькою міжнародною конвенцією від 1961 р., довіреності не містять Апостиль. Наведені обставини стали підставою для звернення з позовом про стягнення з відповідача безпідставно виплачених гр.Касіянчук Б.Д або гр. Касіянчук Д.Б. та гр. Мельник Н.П. на підставі довіреностей гр.Касіянчук М.А. та гр. Мельник О.В.. пенсії на загальну суму 11084 грн. 87 коп. та зайво одержаного поштового збору в сумі 139 грн. 73 коп.
Відповідач проти позову заперечив мотивуючи тим, що порушення щодо порядку легалізації довіреності допущено з вини ПФУ, чинним законодавством та укладеним між сторонами договором не передбачена відповідальність у вигляді стягнення безпідставно виплачених коштів, пенсіонери Касіянчук М.А. та гр. Мельник О.В. не заявляли претензій до позивача щодо невиплати їм пенсій за спірний період.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін, суд встановив наступне.
Відповідач проводить виплату пенсій та допомогу пенсіонерам - мешканцям м.Калуша на підставі укладеного з управлінням Пенсійного фонду України в м.Надвірна та Надвірнянському районі договору про своєчасне фінансування витрат на виплату пенсій та допомоги і цільове використання коштів Пенсійного фонду України від 20.05.2004 р.
Головним управлінням Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області проведена перевірка відповідача щодо цільового використання коштів Пенсійного фонду України на виплату пенсій та допомоги за результатами якої складено акт від 17.11.2006 р.
Перевіркою встановлено, що в період з 01.11.2005 р. по 17.11.2006 р. структурним підрозділом відповідача на підставі довіреностей гр.Касіянчук М.А., яка виїхала на тимчасове проживання у США, та гр. Мельник О.В., яка виїхала на тимчасове проживання у Італію, проводились виплати пенсій. За вказаний період з 01.11.2005 р. по 01.12.2006 р. суми пенсійних виплат згідно довіреності Касіянчук М.А. отримував Касіянчук Б.Д (чоловік) або Касіянчук Д.Б. (син). Розмір виплаченої пенсії Касіянчук М.А. становить 6777 грн. 87 коп. Що стосується гр. Мельник О.В., то згідно її довіреності суми пенсійних виплат отримувала Мельник Н.П. Розмір виплаченої пенсії Мельник О.В. за період з 01.11.2005 р. по 01.08.2006 р. становить загальну суму 4307 грн.
Як стверджує позивач, при складанні вказаних довіреностей не дотримано вимог Конвенції, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів прийнятої 05.10.1961 р., діючої Інструкції по виплаті пенсій, а саме: при їх виготовлені не здійснено процедури відмови від легалізації офіційних документів, передбаченої Гаазькою міжнародною конвенцією від 1961 р., а саме проставлення Апостиля.
Дослідивши матеріали справи, доводи та заперечення сторін, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову, враховуючи наступне.
Згідно п. 41 спільного Наказу Державного комітету зв'язку України, Міністерства праці та соціальної політики України, Пенсійного фонду України від 2 липня 1998 року N 101/123/67 „Про затвердження Інструкції про порядок організації оформлення, фінансування та виплати пенсій і грошової допомоги підприємствами поштового зв'язку України” (надалі наказ № 101/123/67), одержувач пенсії може уповноважити іншу особу одержати пенсію за довіреністю; довіреність на одержання пенсії засвідчується нотаріально, організацією, в якій довіритель працює або навчається, житлово-експлуатаційною організацією за місцем його проживання, а також адміністрацією стаціонарної лікувально-профілактичної установи, в якій він перебуває на лікуванні.
Конвенція, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів прийнятої 05.10.1961 р. (надалі Конвенція) –Україна приєдналась відповідно до Закону України „Про приєднання України Конвенції, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів від 10.01.02 р. за № 2933-ІІІ, поширюється на офіційні документи, які були складені на території однієї з Договірних держав і мають бути представлені на території іншої Договірної держави. Для цілей цієї Конвенції офіційними документами вважаються: нотаріальні акти (згідно ст. 1 Конвенції).
Згідно ст. 2, 3 Конвенції, кожна з Договірних держав звільняє від легалізації документи, на які поширюється ця Конвенція і які мають бути представлені на її території. Для цілей цієї Конвенції під легалізацією розуміється тільки формальна процедура, що застосовується дипломатичними або консульськими аґентами країни, на території якої документ має бути представлений, для посвідчення автентичності підпису, якості, в якій виступала особа, що підписала документ, та, у відповідному випадку, автентичності відбитку печатки або штампу, якими скріплено документ; єдиною формальною процедурою, яка може вимагатися для посвідчення автентичності підпису, якості, в якій виступала особа, що підписала документ, та, у відповідному випадку, автентичності відбитку печатки або штампу, якими скріплений документ, є проставлення передбаченого апостиля компетентним органом держави, в якій документ був складений.
Відповідно до ст.4, 5 Конвенції, апостиль проставляється на самому документі або на окремому аркуші, що скріпляється з документом; він повинен відповідати зразку, що додається до цієї Конвенції; заповнений належним чином апостиль засвідчує справжність підпису, якість, в якій виступала особа, що підписала документ, та, у відповідному випадку, автентичність відбитку печатки або штампу, якими скріплений документ.
Довіреності Мельник О.В. від 02.11.2005 р., Касіянчук М.А. від 04.11.2005 р. не відповідають нормам Конвеції.
Однак у даному випадку кошти були виплачені особам за довіреністю пенсіонерів; гр. Мельник О.В. від 02.11.2005 р., Касіянчук М.А. не пред’являлись будь-які претензії до ПФУ щодо не виплати їм пенсії.
Відповідачем на підтвердження заперечень проти позову надано суду довіреність Касіянчук М.А. від 15.02.2007 р. завірену нотаріусом та з проставленим апостелем, в якій зазначено, що вона надає право Касіянчуку Б.Д. одержувати свою пенсію, в тому числі за попередній період з 01.11.2005 р. Також, відповідачем надано довіреність Мельник О.В вчинену в Україні та посвідчену нотаріально серії ВЕА №259088 від 19.02.2007 р., в якій зазначено, що вона надає право гр.Мельник Н.П. одержувати свою пенсію, в тому числі за попередній період з 01.11.2005 р.
У судовому засіданні за участі представників сторін оригінали вищевказаних довіреностей досліджені судом, належно засвідчені копії довіреностей долучені до матеріалів справи.
Відповідно до ст.237 ЦК України представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. Представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства. Представництво може здійснюватися за довіреністю.
Відповідно до ст.244 ЦК України довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами.
В даному випадку недотримання порядку легалізації - проставлення апостилю, встановленого Гаазькою Конвенцією, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів, яка набрала чинності для України 22 грудня 2003 року, не скасовує довіреність, не припиняє представництва за довіреністю в розумінні ст.248 ЦК України.
А отже факт недійсності довіреності позивачем не доведений.
Крім того, згідно ст.110 Закону України "Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування" організація, що здійснює виплату і доставку пенсій, несе відповідальність за невиконання або неналежне виконання покладених на неї функцій відповідно до законодавства та укладеного з нею договору.
Ні чинне законодавство, ні укладений між сторонами договір про своєчасне фінансування витрат на виплату пенсій та допомоги і цільове використання коштів Пенсійного фонду України від 20.05.2004 р. не містять положень про застосування такого виду відповідальності як стягнення безпідставно виплачених коштів.
У спірному випадку, кошти були виплачені особі за довіреністю пенсіонерів; гр.Касінчук М.А та гр. Мельник О. В. не пред"являлись будь-які претензії до ПФУ щодо невиплати їй пенсії.
За наведених обставин, суд дійшов висновку про недоведеність позовних вимог та відсутність пістав для задоволення позову.
Керуючись ст.ст. 124, 129 Конституції України, ст.ст.158-167, ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
п о с т а н о в и в :
у позові відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її складення у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя Неверовська Л.М.
Постанова виготовлена в повному обсязі та підписана 17.04.2007 р.
Документ виготовлено в АС "Діловодство"