УКРАЇНА                                                                                                                      

                                                                                                                             Справа №2а- 1679/1220

                                                                                                                                             2009 р.        

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

12 серпня 2009 року  Первомайський міський суд Луганської області

в складі: головуючого судді                                               Золотарьова І.Л.

                при секретарі                                                        Жиляковій Л.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Первомайське справу за позовом позивача ОСОБА_1   до відповідача ОСОБА_2  про визнання рішення про відмову в підвищенні пенсії  неправомірним та зобов’язання відповідача провести підвищення пенсії, -

ВСТАНОВИВ:

    В липні 2009 року позивач звернувся  до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_2  про поновлення строку для звернення до суду за період з 01.01.2007 р., визнання противоправною бездіяльність відповідача  у проведенні щомісячного підвищення пенсії, як «Діти війни» неправомірною, зобов’язання здійснити перерахунок та виплату доплати у вигляді  підвищення до пенсії у відповідності до ст. 6  Закону України „Про соціальний захист дітей війни” у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком як дитині війни з 01.01.2007 року по 31.12.2007 р. - 1457,07 грн., з 01.01.2008 р. по  31.12.2008 року – 1158,60 грн.,  з  01.01.2009 р. по 01.07.2009 р. – 597,20 грн., та в подальшому виплачувати це підвищення, стягнення сплаченого судового збору в розмірі 3,4 грн., зобов’язати відповідача виконати постанову суду негайно.

    В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він  має статус «Дитини війни» у зв’язку з чим, на підставі ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” виплачувана йому пенсія  повинна підвищуватися на 30% мінімального розміру пенсії за віком.

З моменту набрання чинності Законом України „Про соціальний захист дітей війни” дія ст. 6 цього Закону неодноразово припинялась іншими законами України, в основному щорічними законами про Держбюджет України, що суперечить ч.2 ст. 3 цього Закону, якою передбачено, що соціальні гарантії дітям війни не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.  

Рішенням Конституційного Суду України № 6-пр/2007р. від 09.07.2007р. окремі положення Закону України „Про державний бюджет України на 2007 рік”, зокрема п.12 ст.71 та ст.111 цього Закону, були визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними). Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008р. окремі положення Закону України „Про державний бюджет України на 2008р. та внесення змін до деяких законодавчих актів України”, зокрема п.п. 36-100 і, отже і п. 41, розділу 2 „внесення змін до деяких законодавчих актів України”  Закону України „Про державний бюджет на 2008р. та внесення змін до деяких законодавчих актів України” визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).     Відповідно до абзацу 5 ч. 1 ст. 58 Закону України „Про державний бюджет України на 2008р. та внесення змін до деяких законодавчих актів України” прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, складає: з 1 січня – 470грн.; з 1 квітня – 481грн.; з  1 жовтня – 498грн.

В судове засідання позивач не з’явився, надав заяву про розгляд справи в його відсутність, повністю підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити.

Представник відповідача  в судове засідання не з’явився,  надав письмові заперечення проти позову. Позов не визнає, посилаючись на те, що в ОСОБА_2  знаходиться на обліку ОСОБА_1   ІНФОРМАЦІЯ_1  року народження.   ОСОБА_1 ., із заявою в червні 2009 року звернувся до ОСОБА_2  про підвищення йому пенсії, згідно до ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни». ОСОБА_2  заявнику було дано роз’яснення з цього питання.

    Відповідно до ст.. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» № 2195 – ІУ від 18.11.2004 року дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30% мінімальної пенсії за віком.

    Визначення мінімального розміру пенсії за віком надано лише ст.. 28 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування». Так, частиною 1 цієї статті встановлено, що мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок – 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. При цьому ч.3 цієї ст.. встановлено, що мінімальний розмір пенсії за віком застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених за цим законом. Згідно ч.2 ст.5 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» виключно цим Законом визначається мінімальний розмір пенсії за віком , а ч.1 цієї ст.. передбачено, що дія інших нормативно – правових актів може поширюватись на ці відносини лише у випадках передбачених цим законом, або в частині , що не суперечить цьому закону.

    Відповідно до ч.2 ст. 95 Конституції України виключно Законом України «Про державний бюджет України» визначається будь –які видатки Держави на загально суспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків. Фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України (ст.7 цього Закону). Згідно листа Міністерства юстиції України № 21-46-51 від 31.08.2006 року щодо порядку реалізації ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни», питання, пов’язані з підвищенням пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, слід вирішувати шляхом внесення змін до Закону , так як  мінімальний розмір пенсії за віком , встановлений ст. 28 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», застосовується виключно до розмірів пенсій, призначених згідно з цим законом.

ОСОБА_2  є органом виконавчої влади і в системі ПФУ виконує свої функції та обов’язки в межах повноважень, визначених Положенням, здійснює свої повноваження по ефективному використанню коштів Пенсійного фонду України. Бюджет Пенсійного фонду України щорічно затверджується Кабінетом Міністрів України. Згідно з Положенням Управління ПФУ у своїй діяльності керується Конституцією та ЗУ, Актами КМУ.

На підставі ст. 6 Конституції України орган виконавчої влади здійснює свої повноваження у встановлених Конституцією межах і відповідно до Законів України.  Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується  на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

    Враховуючи, що згідно ст.7 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» фінансове забезпечення державних соціальних гарантій здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, який затверджує Верховна Рада України, а не з бюджету Пенсійного фонду України, який затверджує КМУ, то дії ОСОБА_2  не можуть бути визнані такими, що не відповідають діючому законодавству, оскільки відповідали вимогам вищезазначених правових актів, тому і не було підстав для обов’язку щомісячно виплачувати доплату до пенсії.

Статтею 111 ЗУ «Про Державний бюджет України на 2007 рік» № 498-У від 19.12.2006 року установлено що у 2007 році підвищення до пенсії або щомісячного грошового утримання чи  державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до ст.. 6 Закону № 2195 виплачується особам, які є інвалідами (крім тих на яких поширюється дія  Закону України «Про ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»). у розмірі 50% від розміру надбавки, встановленої учасникам війни.

    Так позивач не являється інвалідом, то в 2007 році він не одержував зазначену надбавку до пенсії.

    Згідно зі ст. 41 ЗУ «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» № 107 від 28.12.2007 року дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановлених для учасників війни – 10 % від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Тому, згідно діючого законодавства з 01.01.2008 року позивач отримував підвищення до пенсії у розмірі 47 грн.; з 01.04.2008 року – 48,10 грн., з 01.07.2008 року – 48,20 грн.; з 01.10.2008 року - 49,80 грн. З ростом прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, розмір підвищення до пенсії збільшується.

    Ст.152 Конституції України передбачено, що правові акти або окремі їх положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року у справі № 10 – рп\2008 визнано таким, що не відповідають Конституції України, положенням  п.41 розділу ІІ ЗУ «Про Державний бюджет України 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України». Разом з тим, рішення про відновлення дії вищезазначеного законодавчого акту України у редакції, чинній до внесення змін до нього, Верховною Радою України не приймалося. Внаслідок цього, порядок обчислення підвищення до пенсії залишився неврегульованим. Тому, відповідно до п.8 Постанови КМУ від 28.05.2008 року № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» дітям війни  (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та «Про жертви нацистських переслідувань» ) до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у таких  розмірах: з 22.05.2008 року – 48,10 грн., з 01.07.2008 року – 48,20 грн.; з 01.10.2008 року - 49,80 грн.

Крім того, вважає, що згідно ст. 99 КАС України пропущений річний строк звернення за захистом порушених прав до адміністративного суду, оскільки в період дії рішення Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09.07.2007 року до 31.12.2007 року позивач не звернувся за захистом своїх порушених прав ні до ОСОБА_2  із заявою, ні до суду з позовом до ОСОБА_2 . Оскільки позивач отримав відмову ОСОБА_2  25.06.2009 року, то саме з цієї дати починається відлік строку позовної давності для звернення до суду.  

Суд вважає можливим розглядати справу у відсутність сторін

Дослідивши надані докази,  суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

В суді встановлено, що ОСОБА_1 .,  27 серпня ІНФОРМАЦІЯ_1  року народження, відноситься до соціальної групи «дітей війни» відповідно до ст.1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», що також підтверджується наявністю у нього довідки №8122 виданої 01.11.2005 року Управлінням праці та соціального захисту населення Первомайської міської ради (а.с.9).

Ст. 6 Закону України «Про соціальний статус дітей війни» №2195\1У від 18.11.2004 року передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком.

Ст.71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» призупинена дія ст..6 зазначеного Закону.

Позивач з вимогою до ОСОБА_2  про нарахування та сплату пенсії в більшому розмірі не звертався ні в 2007 р.,  ні в 2008 р., а звернувся з заявою до суду  тільки 14.07.2009 року, в червні 2009 року він звернувся до ОСОБА_2  з заявою про  підвищення пенсії як дитині війни у відповідності із ст.. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей  на 30% мінімальної пенсії за віком. В своїй заяві позивач просить суд поновити строк  для звернення до суду за  2007 р. Але в позовній заяві не наведені поважні причини пропуску строку звернення до суду із зазначеним позовом. У зв’язку з тим, що позивачем пропущено строк звернення до суду з вимогами про виплату підвищення до пенсії як дитині війни за 2007 р., а представник відповідача наполягає на застосування вказаного строку, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні вимог про виплату підвищення  до пенсії як дитині війни за період  з 09.07.2007 р. по 31.12.2007 р. (дата подання позову – 14.07.09 р.)  

Таким чином, суд вважає за необхідно зобов’язати відповідача здійснити виплату позивачеві  підвищення до пенсії за період з 22.05.2008 р. по 31.12.2008 р.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення   змін деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 р. внесено зміни до Закону України «Про соціальний захист дітей війни», зокрема статтею 6 вказаного Закону після внесення змін передбачалось, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання,  державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.

Рішенням Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22.05.2008 року положення пункту 28 розділу II «Внесення змін до деяких законодавчих актів України», Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007р. щодо внесення змін до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» визнані такими, що не відповідають Конституції України.

Відповідно до ст. 58 Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України», прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, складає:

з 01.01.2008 року – 470 грн.,

з 01.04.2008 року – 481 грн.,

             з 01.10.2008 року – 498 грн.

Отже розмір 30% мінімальної пенсії за віком повинен скласти: з 01.01.2008 р. по 141 грн., з 01.01.2008 р. по 144,30 грн., з 01.07.2008 р. по 144,60 грн., з 01.10.2008 р. по 146,70 грн., з січня 2009 р. -146,70 грн.

Таким чином, вимоги позивача щодо зобов'язання ОСОБА_2   здійснити перерахунок підвищення пенсії «дитині війни» у 2008 році підлягають задоволенню з 22 травня 2008 року. по 31 грудня 2008 року, тобто з дня винесення рішення Конституційного Суду України  від 22 травня 2008 року.

Стосовно позовних вимог про зобов’язання  відповідача при нарахуванні пенсії з 01.01.2009 року  без зазначення кінцевого терміну є необґрунтованими, та такими, що не підлягають задоволенню, оскільки згідно вимог ч.1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно – правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійснені ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

В межах Кодексу адміністративного судочинства України захисту підлягає право позивача, внаслідок чого зобов”язання  відповідача в подальшому здійснювати доплати до пенсії з 01січня 2009 року без зазначення кінцевого терміну є безпідставними, оскільки встановлює обов’язки на майбутнє без врахування змін чинного законодавства, які можуть мати місце та без наявності спірних правовідносин.

Законом України „Про соціальний захист дітей війни” визначено основи соціального захисту дітей війни та гарантовано їх соціальну захищеність шляхом надання пільг і державної соціальної підтримки.

Статтею 6 цього Закону передбачено виплату державної соціальної підтримки дітей війни, яка додатково виплачується до пенсії. Вказана соціальна підтримка не може оцінюватись як пенсія або її складова частина.

Тобто, суд вважає такими, що не підлягають задоволенню позовні вимоги про звернення судового рішення до негайного виконання, оскільки соціальна підтримка дітям війни не може оцінюватись як пенсія або її складова частина, її місячна сума є незначною, не може вплинути на матеріальне становище позивача.

Згідно ч.4 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалено на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова або службова особа). Згідно квитанції про сплату судового збору позивачем сплачено 03 грн. 40 коп., яка  підлягає задоволенню.  

Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності, суд визнає їх достовірними, а позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 55, 124 Конституції України, Законом України «Про загальнообов’язкове  державне пенсійне страхування» , Законом  України «Про соціальний захист дітей війни» ,   Законом України «Про державний бюджет на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України», рішенням Конституційного Суду України   № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року ст. 2, 8, 9, ч.4 ст. 94, ст..159-163 КАС України, суд ,-

                                                                   ПОСТАНОВИВ:

    Позовні вимоги ОСОБА_1   задовольнити частково.

    Визнати відмову   ОСОБА_2  у проведенні щомісячного підвищення до  пенсії   ОСОБА_1 , як дитині війни  неправомірною.

    Зобов’язати ОСОБА_2  встановити ОСОБА_1  щомісячне підвищення до пенсії  у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», за період  з 22 травня 2008 року по 31.12.2008 року, з урахуванням фактично виплачених сум .  

    Стягнути на користь ОСОБА_1   з Державного бюджету України  судовий збір в розмірі 3 грн. 40 коп.

    В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

    Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення , а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до ст. 160 цього ж Кодексу – з дня складення в повному  обсязі. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

    Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк , встановлений цим Кодексом, ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

Суддя                                     І.Л. Золотарьов