ГОСПОДАРСЬКИЙ |
| ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ |
У Х В А Л А
28.07.06 Справа № 16/316
Суддя Василенко Т.А., розглянувши заяву ЗАТ «Горнозбагачувальна фабрика «Краснолуцька»№ 541 від 19.07.2006. по справі № 16/267 за позовом
Закритого акціонерного товариства Горнозбагачувальної фабрики «Краснолуцька», м. Красний Луч
до Державного підприємства «Донбасантрацит», м. Красний Луч
Луганської області
про стягнення 855 618 грн. 60 коп.
за участю представників сторін:
від позивача –Антонець Л.С., дов. від 03.01.06.;
від відповідача –Савченко В.І., дов. № 1-1/482 від 09.03.06.;
від ДВС –Глушков В.Ю., дов. № 1-2/06 від 25.04.06.;
в с т а н о в и в:
Обставини справи: позивач звернувся до суду із заявою №542 від 19.07.2006. про зміну способу та порядку виконання рішення.
За вказаною заявою позивач просить:
1. Винести ухвалу, якою змінити порядок виконання рішення господарського суду Луганської області від 05.11.2004. по справі № 16/316 в частині задоволення вимог стягувача поза черговістю, встановленою статтею 44 Закону України «Про виконавче провадження», а саме –зобов’язати ДВС у м. Красний Луч задовольнити в першу чергу вимоги стягувача –ЗАТ ГЗФ «Краснолуцька»за наказом 22.11.2004. по справі № 16/316.
2. Зобов’язати ДВС у м. Красний Луч провести позачергове задоволення вимог стягувача і задовольнити в першу чергу вимоги стягувача ЗАТ ГЗФ «Красно луцька»за наказом господарського суду Луганської області № 16/316 від 22.11.2004., виданого на виконання рішення суду від 18.10.2004. по справі № 16/267 на суму боргу 855 618 грн. 60 коп., суму витрат по держмиту в розмірі 1 700 грн. 00 коп., у сумі судових витрат 118 грн. та на суму виконавчого збору в розмірі 85 743 грн. 66 коп.
ДВС у м. Красний Луч за поясненнями (вхідний по канцелярії суду 28.07.2006.) повідомив, що не заперечує проти здійснення виконання рішення на користь позивача у першочерговому порядку, у випадку, коли таке рішення буде постановлено судом.
В обґрунтування вимог за заявою, позивач посилається на наступне.
05.11.04 рішенням господарського суду Луганської області по справі №16/316 стягнуто з відповідача на користь позивача борг у сумі 855 618 грн. 60 коп., витрати по сплаті державного мита 1 700 грн. 00 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118 грн. 00 коп.
Боржник добровільно рішення суду не виконав, тому 17.05.2006. наказ був направлений на примусове виконання до ДВС у м. Красний луч.
Постановою ДВС у м. Красний луч від 18.05.2006. було відкрито виконавче провадження з примусового виконання наказу № 16/316 від 22.11.2004. і надано боржнику 7-денний строк на добровільне виконання рішення суду, боржник у встановлений термін рішення суду не виконав.
26.05.2006. ДВС було винесено постанову про зупинення виконавчого провадження у зв’язку з тим, що боржника внесено до Реєстру підприємств паливно – енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно - енергетичного комплексу».
Відповідно до Наказу Міністерства палива та енергетики України від 30.05.2006. № 191 ДП «Донбасантрацит»було виключено із вказаного Реєстру. Таким чином, на думку позивача, з 30.05.2006. на відповідача не розповсюджуються положення п. 15 ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження».
05.07.2006. ДВС у м. Красний Луч винесено постанову про поновлення виконавчого провадження з примусового виконання наказу № 16/316 від 22.11.2004.
Таким чином, позивач вважає, що у ДВС відсутні правові підстави для зупинення виконавчого провадження. Однак, арешт на грошові кошти та майно боржника накладено не було.
Крім того, статтею 44 Закону України «Про виконавче провадження»встановлено певну чергу задоволення вимог кредиторів, згідно до якого вимоги позивача підлягають виконанню у п’яту чергу. При цьому вимогу стягувачів кожної наступної черги задовольняються після повного задоволення вимог усіх кредиторів попередньої черги.
Такий порядок виконання рішення суду, за даними позивача приведе до неможливості виконання рішення суду від 05.11.2004. по справі № 16/316. Неотримання коштів, що належать позивачу, призведуть до суттєвого погіршення фінансового стану та факту несплати податків до бюджету та призведене до банкрутства підприємства.
Вимоги за заявою позивач також обґрунтовує ст. 121 ГПК України.
Оцінивши доводи сторін та матеріали справи, суд прийшов до наступного.
Згідно ст. 115 ГПК України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов’язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».
В той же час, згідно ст. 116 ГПК України виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження –це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього закону підлягають примусовому виконанню.
Також згідно зі ст. 2 Закону України “Про державну виконавчу службу” правову основу діяльності державної виконавчої служби становлять Конституція України, цей Закон, інші закони та нормативно –правові акти, що прийняті на їх виконання.
Згідно ст. 121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або робить його неможливим, господарський суд, який видав виконавчий документ і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може змінити спосіб та порядок виконання рішення.
Під зміною способу і порядку виконання рішення слід розуміти прийняття господарським судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і способом, раніше встановленим. Наприклад, зміна способу виконання рішення можлива шляхом видозмінення зазначеної у рішення форми (грошової чи майнової) виконання.
Позивач звернувся до суду із заявою, за якою фактично просить змінити черговість задоволення його вимог.
Відповідно ст. 44 Закону України «Про виконавче провадження»встановлена певна черговість задоволення вимог стягувачів, і норми вказаного закону не передбачають зміну цієї черговості за рішенням суду.
З огляду на викладене заява позивача про зміну порядку і способу виконання рішення не підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 86, 121 ГПК України, суд
у х в а л и в:
Заяву ЗАТ «Гірнозбагачувальна фабрика «Краснолуцька»№ 542 від 19.07.2006. про зміну способу та порядку виконання рішення залишити без задоволення.
Суддя Т.А. Василенко.