донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

02.08.2016 справа №12/5009/1430/11

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий: суддіМартюхіна Н.О. Будко Н.В., Дучал Н.М.

за участю представників сторін: від скаржника: від кредитора ТОВ «Фінансова компанія «Поліс»: від кредиторів: ліквідатор: розглянувши апеляційну скаргу на ухвалу господарського суду не з'явились; ОСОБА_4 - за довіреністю; не з'явились; Острик С.Ю. - особисто; Фізичної особи-підприємця ОСОБА_7, м. Запоріжжя Запорізької області

від у справі28 квітня 2016 року № 12/5009/1430/11 (суддя Черкаський В.І.)

за заявою кредитора до боржника Фізичної особи-підприємця ОСОБА_8, м. Запоріжжя Фізичної особи-підприємця ОСОБА_7, м. Запоріжжя

пробанкрутом

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 23.03.2011 року, за заявою Фізичної особи-підприємця ОСОБА_8, порушено провадження у справі №12/5009/1430/11 про банкрутство Фізичної особи-підприємця ОСОБА_7, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, інше.

Постановою господарського суду Запорізької області від 19.04.2011 року у справі №12/5009/1430/11 визнано Фізичну особу-підприємця ОСОБА_7 банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру; призначено ліквідатором Фізичної особи-підприємця ОСОБА_7 арбітражного керуючого Кравченко Р.М.; зобов'язано ліквідатора в п'ятиденний строк опублікувати в офіційних друкованих органах "Голос України" або "Урядовий кур'єр" відомості про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 12.08.2014 року у справі №12/5009/1430/11 призначено ліквідатором Фізичної особи-підприємця ОСОБА_7 арбітражного керуючого Острика С.Ю.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 28.04.2016 року у справі №12/5009/1430/11, серед іншого, задоволено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Поліс" (вих.№26/02/2016-1 від 26.02.2016р.), здійснено процесуальне правонаступництво - замість кредитора - Публічного акціонерного товариства ВТБ Банк" визнано кредитором у справі Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Поліс", зобов'язано ліквідатора внести відповідні зміни до реєстру вимог кредиторів.

Ухвала господарського суду першої інстанції вмотивована доведеністю обставин викладених в клопотанні Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Поліс» (вих.№0906/5046 від 01.03.2016р.), з огляду на таке господарський суд Запорізької області визнав його обґрунтованим, таким, який містить всі докази на підтвердження викладених в ньому обставин.

Не погодившись з ухвалою прийнятою місцевим господарським судом, Фізична особа-підприємець ОСОБА_7 звернувся до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на ухвалу господарського суду Запорізької області від 28.04.2016 року у справі №12/5009/1430/11, в якій просив скасувати оскаржуваний процесуальний документ про заміну кредитора у справі про банкрутство.

Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийняті оскаржуваного судового акту.

В обґрунтування доводів викладених в апеляційній скарзі, апелянт вказав, що в ухвалі господарського суду Запорізької області від 28.04.2016 року, якою суд задовольнив клопотання (вих.№26/02/2016-1 від 26.02.2016р.) Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Поліс" про заміну кредитора у справі про банкрутство Фізичної особи-підприємця ОСОБА_7 за №12/5009/1430/11 суд зробив висновки, які не відповідають обставинам справи, у зв'язку з чим, на думку апелянта вона підлягає скасуванню з наступних підстав:

По-перше, апелянт вважає, що суд першої інстанції не повинен був розглядати по суті питання про заміну кредитора впродовж розгляду цивільного провадження за позовною заявою, поданою ОСОБА_7 до Жовтневого районного суду м. Запоріжжя про визнання частково недійсним договору про відступлення права вимоги грошових зобов'язань за фінансовими кредитами №21МБ від 18.11.2015 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Поліс" та Публічним акціонерним товариством «ВТБ Банк». З вказаних підстав, суд першої інстанції повинен був зупинити розгляд даного клопотання про заміну сторони до вирішення вказаної справи згідно статті 79 ГПК України, або відкласти його розгляд відповідно.

По-друге, апелянтом зазначено, що договір про відступлення права вимоги грошових зобов'язань за фінансовими кредитами № 21МБ від 18.11.2015 року за своєю природою є договором факторингу, сторонами якого є клієнт та фактор, у зв?язку з чим, ТОВ "Фінансова компанія "Поліс" повинна мати статус фінустанови та ліцензію на здійснення фінансових послуг з факторингу згідно ст.ст. 4, 5, 7 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг».

В-третє, порушення статей 514, 516 Цивільного кодексу України, за відсутності згоди боржника на заміну кредитора в зобов?язанні, обов'язковість якої передбачена договором, тягне за собою недійсність договору про відступлення права вимоги.

Таким чином, апелянт стверджує, що господарський суд Запорізької області від при винесені ухвали від 28.04.2016 року у справі №12/5009/1430/11 про заміну кредитора у справі про банкрутство не повно з'ясував обставини справи і зробив висновки, які не відповідають обставинам справи.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 23.05.2016 року прийнято апеляційну скаргу до провадження, призначено розгляд справи, який неодноразово відкладався.

У відзиві на апеляційну скаргу, яка надійшла через канцелярію суду 21.06.2016 року, Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Поліс" заперечує проти доводів викладених в апеляційній скарзі Фізичної особи-підприємця ОСОБА_7, вважає їх необґрунтованими та такими, що не відповідають чинному законодавству, просить суд залишити скаргу без задоволення, а ухвалу господарського суду Запорізької області від 28.04.2016 року у справі №12/5009/1430/11 залишити без змін.

Ліквідатор боржника Фізичної особи-підприємця ОСОБА_7 - Острик С.Ю. у судовому засіданні апеляційної інстанції, призначеному на 02.08.2016 року, погодився з доводами викладеними в апеляційній скарзі та доповненнях до неї, просив суд скасувати ухвалу господарського суду Запорізької області від 28.04.2016 року у справі №12/5009/1430/11.

Представник ТОВ «Фінансова компанія «Поліс» у судовому засіданні апеляційної інстанції, призначеному на 02.08.2016 року, заперечував проти доводів викладених в апеляційній скарзі, наполягав на твердженнях викладених в запереченні та доповненнях до них, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу просив залишити без змін.

Представники інших сторін у справі у судове засідання апеляційної інстанції не з'явилися. Відповідно до статті 98 Господарського процесуального кодексу України про час і місце проведення судового засідання сторін по справі було повідомлено належним чином. Явка сторін у судові засідання апеляційної інстанції не була визнана обов'язковою.

Особливості меж перегляду справи в апеляційній інстанції, передбачені нормами ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, які полягають у тому, що у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Нормами частини 2 цієї статті передбачено, що апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції встановила наступне.

Згідно із ст. 4-1 Господарського процесуального кодексу України, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Провадження по даній справі про банкрутство Фізичної особи-підприємця ОСОБА_7 здійснюється за Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції, чинній до 19 січня 2013 року.

Як було вище встановлено, у справі про банкрутство фізичної особи-підприємця ОСОБА_7 з моменту винесення Постанови господарського суду Запорізької області від 19.04.2011 року про визнання банкрутом, здійснюється ліквідаційна процедура.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 12.08.2014 року у справі №12/5009/1430/11 призначено ліквідатором ФОП ОСОБА_7 арбітражного керуючого Острика С.Ю.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 11.01.2016 року зобов'язано ліквідатора Острика С.Ю. вжити заходи із завершення ліквідаційної процедури, надати звіт ліквідатора, ліквідаційний баланс, документи, що підтверджують проведення ліквідаційної процедури у строк - до 01.03.2016 року.

01.03.2016 року до господарського суду Запорізької області надійшло клопотання ТОВ "Фінансова компанія "Поліс" (вих.№26/02/2016-1 від 26.02.2016р.), в якій воно просило замінити кредитора у справі ПАТ "ВТБ Банк" на ТОВ "Фінансова компанія "Поліс".

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 01.03.2016 суд призначив судове засідання для розгляду клопотання ТОВ "Фінансова компанія "Поліс" від 26.02.2016 року (вих.№26/02/2016-1 від 26.02.2016р.), звіту ліквідатора, ліквідаційного балансу, реєстру вимог кредиторів, документів, що підтверджують проведення ліквідаційної процедури.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 28.04.2016 року у справі №12/5009/1430/11 задоволено клопотання ТОВ "Фінансова компанія "Поліс" від 26.02.2016 (вх.0906/5046 від 01.03.2016); здійснено процесуальне правонаступництво - замість кредитора - ПАТ «ВТБ Банк» визнано кредитором у справі ТОВ "Фінансова компанія "Поліс"; зобов'язано ліквідатора внести відповідні зміни до реєстру вимог кредиторів; відкладено засідання для розгляду інших заявлених клопотань.

Колегією суддів апеляційного господарського суду з матеріалів справи встановлено, що 08.04.2016 року до Жовтневого районного суду м. Запоріжжя надійшла позовна заява ОСОБА_7, в якій він просив:

- визнати частково недійсним договір про відступлення права вимоги грошових зобов'язань за фінансовими кредитами № 21 МБ від 18.11.2015 року, укладений між ТОВ "Фінансова компанія "Поліс" та ПАТ "ВТБ Банк" в частині відступлення права вимоги грошових зобов'язань за кредитними договорами № 11.16-01/08-СК та кредитний договір № 11.17-01/08-СК, укладеними між ОСОБА_7 та ПАТ "ВТБ Банк".

- визнати частково недійсним договір про відступлення права вимоги за договорами іпотеки та договорами застави, зареєстрований в реєстрі за № 2367 03.12.2015 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Тишко І.О. в частині відступлення права вимоги за іпотечними договорами №11.16-01/08-ДИ01 та №11.17/08-ДИ01, укладеними між ОСОБА_7 та ПАТ "ВТБ Банк", посвідченими приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Бугрім О.В.

- визнати недійсним та вилучити з Державного реєстру іпотек записи про внесення змін до запису № 349632 Державного реєстру іпотек щодо обтяження нежитлового приміщення II літ. Б-2, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 іпотекою від 03.12.15 року.

- визнати недійсним та вилучити з Державного реєстру іпотек записи про внесення змін до запису № 349196 Державного реєстру іпотек щодо обтяження нежитлового приміщення, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 іпотекою від 03.12.15 року.

Ухвалою судді Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 11.04.2016 року позовну заяву повернуто позивачеві для подання в належний суд.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що станом на момент розгляду апеляційної скарги, після оскарження ухвали Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 11.04.2016 року в Апеляційному суду Запорізької області, було відкрито провадження за позовною заявою ОСОБА_7 про визнання частково недійсним договору про відступлення права вимоги грошових зобов'язань за фінансовими кредитами № 21 МБ від 18.11.2015 року, призначено до розгляду по суті, на теперішній час розгляд справи відкладено на 29 вересня 2016 року, остаточне рішення по суті судом не винесено.

У зв?язку з цим, колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується висновком місцевого господарського суду щодо відсутності підстав для відкладення розгляду клопотання та зупинення розгляду справи, з огляду на таке.

Відповідно до вимог ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд має право відкласти судове засідання у випадках, визначених зазначеною статтею.

При цьому, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Апелянт не позбавлений права до дня судового засідання надати суду додаткові докази, які на його думку необхідні для розгляду клопотання ТОВ «Фінансова компанія «Поліс». Зважаючи на достатність доказів для розгляду справи по суті, відсутність прийнятого рішення суду про недійсність спірного договору, господарський суд Запорізької області відхилив клопотання боржника про відкладення розгляду справи.

При цьому, як на момент прийняття ухвали господарського суду Запорізької області від 28.04.2016 року у даній справі, так й на момент апеляційного оскарження, договори за якими відбулось відступлення права вимоги є дійсні, недійсними у судовому порядку не визнані.

У випадку визнання частково недійсним договору про відступлення права вимоги грошових зобов'язань за фінансовими кредитами № 21 МБ від 18.11.2015 року, сторони не не позбавлені процесуальної можливості звернутись до господарського суду із відповідними клопотаннями про вирішення питання застосування наслідків такої недійсності в порядку визначеному ГПК України, в тому числі, із переглядом судового рішення за нововиявленими обставинами.

Щодо посилання апелянта на необхідність застосування ст. 79 Господарського процесуального кодексу України, а саме те, що розгляд позовної заяви ФОП ОСОБА_7 у Жовтневому районному суді Запорізької області пов'язаний з розглядом господарського суду Запорізької області клопотання ТОВ «Фінансова компанія «Поліс» про заміну кредитора.

Колегія апеляційного господарського суду, вважає таке твердження безпідставним з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України господарський суд зупиняє провадження у справі, зокрема, в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.

Пов'язаність справ полягає в тому, що рішення іншого суду, який розглядає справу, встановлює обставини, що впливають на зібрання та оцінку доказів у даній справі, і ці обставини повинні бути такими, що мають значення для даної справи.

Згідно з п. 3.16 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" № 18 від 26.12.11 господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом. При цьому пов'язаною з даною справою є така інша справа, у якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі; в тому числі йдеться про факти, які мають преюдиціальне значення (частини друга - четверта статті 35 ГПК). Під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв'язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи даному господарському суду, одночасністю розгляду двох пов'язаних між собою справ різними судами або з інших причин.

Метою зупинення провадження у справі до розгляду пов'язаної з нею справи є виявлення обставин, підстав, фактів, тощо, що не можуть бути з'ясовані та встановлені у даному процесі, проте, які мають значення для конкретної справи, провадження у якій зупинено.

Враховуючи вимоги закону, для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарський суд у кожному випадку повинен з'ясовувати, як пов'язана справа, яка розглядається даним судом із справою, що розглядається іншим судом, а також чим обумовлюється неможливість розгляду даної справи.

Неможливість розгляду даної справи до вирішення справи іншим судом полягає в тому, що обставини, які розглядаються іншим судом, не можуть бути встановлені господарським судом самостійно у даній справі. Йдеться про те, що господарський суд не може розглянути певну справу через обмеженість своєї юрисдикції щодо конкретної справи внаслідок: непідвідомчості; обмеженості предметом позову; неможливості розгляду тотожної справи; певної черговості розгляду вимог.

Таким чином, зупинення провадження у справі процесуальний закон пов'язує із неможливістю розгляду справи, що розглядається, до вирішення іншої справи.

При цьому, в даному випадку, суд не позбавлений можливості при розгляді справи №12/5009/1430/11 по суті заявленого клопотання, надати правову оцінку доказам, якими сторони обґрунтовують свої вимоги та заперечення. Оскільки на момент прийняття оскаржуваної ухвали вказані договори за яким відбувалось правонаступництво є чинними, недійсними судом визнані не були.

Тому, вирішення спору у справі №2/331/820/2016,ЄУН331/2974/16-ц Жовтневого районного суду м. Запоріжжя не може бути перешкодою для встановлення всіх істотних обставин у даній справі у відповідності з вимогами ст. 43 Господарського процесуального кодексу України.

З матеріалів оскарження ухвали господарського суду Запорізької області від 28.04.2016 року у справі №12/5009/1430/11 встановлено, що 18.11.2015 року між ПАТ «ВТБ Банк» та ТОВ «Фінансова кмпанія «Поліс» було укладено Договір про відступлення права вимоги грошових зобов'язань за фінансовими кредитами № 21МБ, відповідно до якого:

- згідно пункту 2.1 Договору про відступлення права вимоги грошових зобов'язань за фінансовими кредитами №21 МБ від 18.11.2015 року ПАТ «ВТБ Банк» передало (відступило) ТОВ «Фінансова компанія «Поліс» свої права вимоги до боржників.

- згідно пункту 3.1.3. Договору про відступлення права вимоги грошових зобов'язань за фінансовими кредитами №21 МБ від 18.11.2015 року право вимоги переходить до ТОВ «Фінансова компанія «Поліс» з моменту підписання Сторонами відповідної Додаткової угоди до даного договору та Реєстру прав вимог та зарахування коштів у розмірі ціни додаткової угоди до Договору на рахунок ПАТ «ВТБ Банк», після чого ТОВ «Фінансова компанія «Поліс» стає новим кредитором по відношенню до боржників стосовно їх заборгованостей по кредитним договорам, зазначеним у відповідному Реєстрі прав вимоги, а також їх зобов'язань по договорам забезпечення. Відступлення права вимоги за договорами застави/іпотеки, що засвідчені нотаріально та укладені у забезпечення зобов'язань боржників за кредитними договорами, здійснюється шляхом укладення сторонами нотаріально засвідчених договорів про відступлення права вимоги за такими договорами.

В подальшому, 27.11.2015 року, між ПАТ «ВТБ Банк» та ТОВ «Фінансова компанія «Поліс» було укладено Додаткову угоду №1 до Договору про відступлення права вимоги грошових зобов'язань за фінансовими кредитами №21МБ від 18.11.2015 року, якою визначено розмір заборгованостей Боржників, Права вимоги до яких відступаються за цією Додатковою угодою згідно Реєстрів прав вимог від 27.11.2015 року, які містяться в Додатку 1 до даної Додаткової угоди.

В Додатку 1 до Додаткової угоди №1 від 27 листопада 2015 року до Договору про відступлення права вимоги грошових зобов'язань за фінансовими кредитами № 21МБ від 18.11.2015 року міститься Реєстр прав вимог №1/1, відповідно до якого одним з Боржників, право вимоги до яких було відступлено, є ОСОБА_7

Так, згідно з ч. 1 ст. 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Пунктом 51 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про банкрутство» №15 від 18.12.2009 року передбачено, що статтею 512 Цивільним кодексом України встановлено підстави заміни кредитора у зобов'язанні, в тому числі й грошовому. Законом не передбачено заборони на перехід прав кредиторів за грошовими зобов'язаннями до іншої особи у провадженні у справі про банкрутство. Тому арбітражні керуючі мають вносити до реєстру відомості про заміну кредиторів за грошовими зобов'язаннями у разі переходу їх права вимоги відповідно до правил ЦК, а господарські суди - зобов'язувати арбітражних керуючих вносити відповідні зміни до реєстру в разі оскарження необґрунтованої відмови арбітражних керуючих у внесенні відомостей про заміну кредитора. Особа, до якої перейшли права кредитора під час провадження у справі про банкрутство, отримує статус учасника провадження відповідно до абзацу двадцять другого статті 1 Закону. Заміна кредитора у зобов'язанні не впливає на права та обов'язки боржника і не потребує його згоди, якщо така згода не передбачена договором або законом.

Статтею 514 Цивільного кодексу України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 516 Цивільного кодексу України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 24 Закону України «Про іпотеку» відступлення прав за іпотечним договором здійснюється без необхідності отримання згоди іпотекодавця, якщо інше не встановлено іпотечним договором, і за умови, що одночасно здійснюється відступлення права вимоги за основним зобов'язанням. Якщо не буде доведено інше, відступлення прав за іпотечним договором свідчить про відступлення права вимоги за основним зобов'язанням.

Не приймаються доводи ФОП ОСОБА_7 щодо відсутності його згоди на відступлення права вимоги за іпотечними договорами № 11.17/09-ДИ01 від 21.03.2008 року, № 11.16-01 /08-ДИ01 від 21.03.2008, враховуючи відсутність у цих договорах умов обов'язкової згоди банкрута (іпотекодавця) на відступлення права вимоги за іпотечним договором третім особам.

Відповідно до ст. 25 Господарського процесуального кодексу України у разі заміни кредитора чи боржника в зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, господарський суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії' судового процесу; усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов'язкові для нього так само, як вони були обов'язкові для особи, яку правонаступник замінив; про замшу або про відмову заміни сторони чи третьої особи її правонаступником господарський суд виносить ухвалу.

Апеляційний господарський суд погоджується з висновком місцевого господарського суду, стосовно того, що на підставі Договору про відступлення права вимоги грошових зобов'язань за фінсовими кредитами №21 МБ від 18.11.2015 року та Додаткової угоди №1 від 27.11.2015 року до Договору про відступлення права вимоги грошових зобов'язань за фінансовими кредитами № 21МБ від 18.11.2015 року до ТОВ «Фінансова компанія «Поліс» перейшли права вимоги за наступними договорами: Кредитним договором №11.16-01/08-СК від 21.03.2008 року, укладеним з ОСОБА_7; Кредитним договором №11.17/08-СК від 21.03.2008 року, укладеним з ОСОБА_7

Крім того, між ПАТ «ВТБ Банк» та ТОВ «Фінансова компанія «Поліс» було укладено Договір про відступлення права вимоги за договорами іпотеки та договорами застави, зареєстрований в реєстрі за № 2367, відповідно до якого ПАТ «ВТБ Банк» передає, а ТОВ «Фінансова компанія «Поліс» одержує в повному обсязі належні ПАТ «ВТБ Банк» права іпотекодержателя та заставодержателя в зобов'язаннях, що виникли за іпотечними договорами та договорами застави, які укладені в якості забезпечення виконання божниками зобов'язань перед ПАТ «ВТБ Банк» за Кредитними договорами.

За вказаним договором до ТОВ «Фінансова компанія «Поліс» перейшли права іпотекодержателя за: Договором іпотеки № 11.16-01/08-ДИ01 від 21.03.2008 року, посвідчений приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Бугрім О.В. за реєстровим за №802; Договором іпотеки № 11.17/08-ДИ01 від 21.03.2008 року, приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу посвідчений Бугрім О.В. за реєстровим за №808, Договором про внесення змін та доповнень від 08.05.2009 року, посвідчений приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу посвідчений Бугрім О.В. за реєстровим за № 757.

Тобто, внаслідок укладення вищезазначених договорів відступлення ТОВ «Фінансова компанія «Поліс» є власником всіх прав вимоги за кредитним договором (у тому числі прав на отримання всіх платежів, передбачених кредитним договором).

Враховуючи наведене господарським судом першої інстанції законно та обґрунтовано було задоволено клопотання про заміну кредитора у справі про банкрутство ФОП ОСОБА_7

Твердження заявника апеляційної скарги стосовного того, що Договір про відступлення права вимоги грошових зобов'язань за фінансовими кредитами №21МБ від 18.11.2015 року є договором факторингу не приймаються до уваги з огляду на наступне.

Згідно ст. 1077 Цивільного кодексу України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Договір факторингу являє собою зобов'язальне правовідношення, яке виникає між фактором та продавцем (постачальником) товарів або послугонадавачем (клієнтом) за яким фактор купує у клієнта право вимоги останнього по відношенню до його контрагентів (боржників) за договорами по сплаті заборгованості за поставлені (передані) товари або надані послуги, тим самим фінансуючи діяльність клієнта. До того ж в даному випадку мова йде не про будь-яке окреме відплатне відступлення конкретного права вимоги, а про конкретну дебіторську заборгованість (повністю або частково).

Матеріалами справи підтверджено, що Договір про відступлення права вимоги грошових зобов'язань за фінансовими кредитами №21МБ від 18.11.2015 року не містить такої умови, яка передача ТОВ «Фінансова компанія «Поліс» грошових коштів в розпорядження ПАТ «ВТБ Банк» за плату.

Відповідно до правової позиції викладеної у постанові Верховного суду України від 06.07.2015 року у справі №6-301цс15 відступлення права вимоги за суттю означає договірну передачу зобов'язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором. Натомість договір факторингу має на меті фінансування однієї сторони договору іншою стороною шляхом надання їй визначеної суми грошових коштів. Ця послуга згідно з договором факторингу надається фактором клієнту за плату, розмір якої визначається договором. При цьому право грошової вимоги, передане фактору, не є платою за надану останнім фінансову послугу.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції не приймає доводи апелянта стосовно того, що Договір про відступлення права вимоги грошових зобов'язань за фінансовими кредитами №21МБ від 18.11.2015 року є договором факторингу.

Стосовно твердження апелянта щодо відсутності спеціального статусу фінансової установи та ліцензії на здійснення зазначеної послуги, господарський суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Згідно ст.1 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" фінансова установа - юридична особа, яка відповідно до закону надає одну чи декілька фінансових послуг та яка внесена до відповідного реєстру у порядку, встановленому законом. До фінансових установ належать банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди і компанії та інші юридичні особи, виключним видом діяльності яких є надання фінансових послуг..

У відповідності до ст.4 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" фінансовими вважаються такі послуги: 1) випуск платіжних документів, платіжних карток, дорожніх чеків та/або їх обслуговування, кліринг, інші форми забезпечення розрахунків; 2) довірче управління фінансовими активами; 3) діяльність з обміну валют; 4) залучення фінансових активів із зобов'язанням щодо наступного їх повернення; 5) фінансовий лізинг; 6) надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту; 7) надання гарантій та поручительств; 8) переказ грошей; 9) послуги у сфері страхування та накопичувального пенсійного забезпечення; 10) торгівля цінними паперами; 11) факторинг; 12) інші операції, які відповідають критеріям, визначеним у пункті 5 частини першої статті 1 цього Закону.

Приписами статті 5 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" визначено, що фінансові послуги надаються фінансовими установами, а також, якщо це прямо передбачено законом, фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності (далі - суб'єкти підприємницької діяльності). Виключне право або інші обмеження щодо надання окремих фінансових послуг встановлюються законами про діяльність відповідної фінансової установи та нормативно-правовими актами державних органів, що здійснюють регулювання ринків фінансових послуг. Надавати фінансові кредити за рахунок залучених коштів має право на підставі відповідної ліцензії лише кредитна установа. Можливість та порядок надання окремих фінансових послуг юридичними особами, які за своїм правовим статусом не є фінансовими установами, визначаються законами та нормативно-правовими актами державних органів, що здійснюють регулювання діяльності фінансових установ та ринків фінансових послуг, виданими в межах їх компетенції.

Згідно ст.7 даного Закону особа набуває статусу фінансової установи після внесення про неї запису до відповідного державного реєстру фінансових установ. У разі якщо відповідно до закону надання певних фінансових послуг потребує ліцензування, фінансова установа має право на здійснення таких послуг лише після отримання відповідних ліцензій. Фінансова установа може розпочати надання фінансових послуг, лише якщо: 1) облікова і реєструюча система відповідає вимогам, встановленим нормативно-правовими актами; 2) внутрішні правила фінансової установи, узгоджені з вимогами законів України та нормативно-правових актів державних органів, що здійснюють регулювання та нагляд за ринками фінансових послуг; 3) професійні якості та ділова репутація персоналу відповідають встановленим законом вимогам.

В матеріалах справи наявні докази реєстрації ТОВ «Фінансова компанія «Поліс» в якості фінансової установи, а саме свідоцтво Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг від 21.01.2014 року та додаток від 21.01.2014 року до свідоцтва, що надає право здійснювати заявнику послуги з факторингу.

Посилання апелянта на те, що у справі № 3-477г16 Верховний суд України вказав на необхідність наявності ліцензії на надання фінансових послуг у компанії, що є учасником договору факторингу не заперечуються судом апеляційної інстанції, проте, не приймаються до уваги з огляду на різність встановлених обставин в даній справі та в справі № 3-477г16, що були предметом дослідження Верховним судом України, а саме: в цій справі судом не встановлені правовідносини з факторингу, а також, у будь-якому разі у ТОВ «Фінансова компанія «Поліс» наявне свідоцтво, що надає право здійснювати послуги з факторингу.

Таким чином, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду дійшла до висновку, що ухвала господарського суду Запорізької області від 28.04.2016 року про заміну кредитора у справі № 12/5009/1430/11 винесена відповідно до норм матеріального та процесуального права, а тому підлягає залишенню без змін.

Апеляційна скарга Фізичної особи-підприємця ОСОБА_7 на ухвалу господарського суду Запорізької області від 28.04.2016 року у справі №12/5009/1430/11 підлягає залишенню без задоволення.

Судові витрати покласти на скаржника відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 102, 103, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_7, м. Запоріжжя, на ухвалу господарського суду Запорізької області від 28.04.2016 року у справі №12/5009/1430/11 - залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Запорізької області від 28.04.2016 року у справі №12/5009/1430/11 - залишити без змін.

Постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом 20 днів.

Головуючий суддя Н.О. Мартюхіна

Судді: Н.В. Будко

Н.М. Дучал