ЄВПАТОРІЙСЬКІЙ МІСЬКИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
Справа № 2а-34 /2009 р.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 травня 2009 року м. Євпаторія
Євпаторійський міський суд Автономної Республіки Крим у складі:
головуючого судді - АБЗАТОВОЇ Г.Г.
при секретарі - ЗУЄВОЇ К.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Євпаторії адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Новоозернівську селищної Ради про стягнення заробітної плати за вимушений прогул і стягнення моральної шкоди,
ВСТАНОВИВ:
До Євпаторійського міського суду АР Крим звернувся ОСОБА_1 з позовними вимогами до Новоозернівську селищної Ради про стягнення заробітної плати за вимушений прогул і стягнення моральної шкоди.
Свої вимоги мотивує тим, що 20 липня 2007 року рішенням сесії Новоозернівську селищної Ради № 21/5-05 його повноваження як Новоозернівську селищного голови були припинені без законних на те підстав. Постановою Євпаторійського міського суду від 19 листопада 2007 року зазначене рішення визнано не законним та скасовано, постановою Апеляційного суду АР Крим від 08 липня 2008 року також рішення Новоозернівську селищної Ради було визнано противоправним і скасовано, зазначена постанова набрала чинності 8 липня 2008 року. 3 16 липня по 30 серпня 2007 року він знаходився у черговій і додаткових відпустках за 2007 рік, за цей час він отримав грошове утримання у відповідності до законодавства. У час відпустки він знаходився на лікуванні у денному стаціонарі Новоозернівську амбулаторії протягом 5 діб, у зв'язку з чим його відпустка була продовжена на п'ять днів, проте грошової компенсації за цей час він не отримав і з 4 вересня 2007 року був звільнений з посади. Таким чином, вважає, що з 1 вересня 2007 року по 9 липня 2008 року, у зв'язку прийняттям селищною Радою незаконного рішення, знаходився у вимушеному прогулі. Згідно проведених підрахунків йому за період з 04.09.2007 року по 08.07.2009 рік повинна була виплачуватися заробітна плата у розмірі 32773,13 грн. (без удержання податків і зборів), у тому числі, компенсація втрати частини заробітної плати у зв'язку порушенням термінів її сплати склала 6145 грн. Крім того, вважає , що йому спричинена моральна шкода , яка виразилась у фізичному болю і стражданнях, котрі він випробував у зв'язку погіршенням стану здоров'я, у душевних стражданнях, котрі він випробує по теперішній час у зв'язку противоправною поведінкою посадових осіб відповідача і депутатів відносно нього, його членів сім'ї і близьких родичів, в приниженні його честі і гідності, ділової репутації, у відсутності можливості провести перерахунок отриманої ним пенсії, у зв'язку з тим, що селищною Радою не проводилась сплата загальнообов'язкових податків і зборів, що підлягають утриманню з його заробітної платні. У зв'язку невиплатою заробітної платні , прийняття незаконного рішення
органом місцевого самоврядування, він став випробувати дискомфорт, страждання, переживання і душевні мучення, свої моральні страждання він оцінює у 17000 гривень. Просить стягнути з Новоозернівського селищної Ради на його користь заробітну плату за період з 04.09.2007 року по 08.07.2008 рік з урахуванням порушення термінів ї сплати у розмірі 34104,63 грн. (без урахування обов'язкових податків і зборів, що підлягають утриманню із заробітної платні), просить зобов'язати Новоозернівську селищну Раду провести відчислення обов'язкових податків і зборів, що підлягають утриманню із заробітної платні у розмірі 5916,37 грн. на належну йому у період з 04.09.2007р. по 08.07.2008 р. заробітну платню, стягнути з Новоозернівську селищної Ради на його користь моральну шкоду спричинену противоправними діями посадових осіб селищної Ради у сумі 17000 гривень.
У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав і просив їх задовольнити у повному об'ємі, дав пояснення аналогічно викладеному у позові.
Представник Новоозернівську селищної Ради у судовому засіданні з позовними вимогами не погодилась, дав пояснення, що рішення суду про поновлення ОСОБА_1 на роботу не існує і з відповідними вимогами позивач до суду не звертався, затримки у виконання рішення про поновлення на роботу також не було зі сторони селищної Ради, тому посилання позивача на ст. 236 КЗпП України необгрунтовані. Іншої підстави для виплати заробітної платні за час вимушеного прогулу, крім як поновлення на робоче місце трудовим законодавством не передбачено. В той же час, розпорядження про звільнення ОСОБА_1 № 39 від 04.09.2007 р. ніким не оскаржувалось і не відмінялось, що свідчить про те, що воно законно. Крім того, позивач невірно вказує на те, що він знаходився у черговій та додатковій відпустці за 2007 рік, оскільки розпорядженням № 08 від 13.07.2007 р. ОСОБА_1 був у щорічній і додатковій відпустці з 16.07.07 р. по 30.08.2007р. включно за період роботи з 09.07.07 р. по 08.07.08 р. Також, позивач посилається на те. що його посадовий оклад був збільшений Постановою КМУ „ 268 з 01.01.2007 p., проте з зазначеним виводам вони не згодні, оскільки зазначений Закон набрав чинності тільки з 01.05.2007 р., тому середнямісячна заробітна платня склала не 3307,5 грн., а 3176,25 грн., матеріальна допомога йому також була виплачена, матеріальна допомога на соціально-побутові потреби йому не виплачувалась, оскільки він не звертався з відповідною про це заявою. Що стосується лікарняного листа, то виплати по ньому були проведені і сплачені. Вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 необгрунтовані та незаконні, тому просить у задоволенні його позовних вимог відмовити.
Суд, вислухавши пояснення сторін по позову, вивчивши матеріали справи, прийшов до наступного.
Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
По справі встановлено, що ОСОБА_1 працював на посаді голови Новоозернівську селищної Ради.
20 липня 2007 року рішенням сесії Новоозернівську селищної Ради № 21/5-05 повноваження ОСОБА_1 як Новоозернівську селищного голови були припинені.
Постановою Євпаторійського міського суду від 19 листопада 2007 року рішення сесії Новоозернівську селищної Ради № 21/5-05 від 20.07.2007 року було визнано не законним та скасовано.
Постановою Апеляційного суду АР Крим від 08 липня 2008 року постанову Євпаторійського міського суду від 19 листопада 2007 року було уточнено і рішення Новоозернівську селищної Ради № 21/5-05 від 20.07.2007 року про дострокове припинення повноважень ОСОБА_1, як селищного голови було визнано противоправним і скасовано, зазначена постанова набрала чинності 8 липня 2008 року. Розпорядженням в.о. Новоозернівську селищної Ради за № 39 від 04 вересня 2007 року ОСОБА_1 було звільнено з посади Новоозернівську селищного
голови з 4 вересня 2007 року у відповідності до рішення сесії від 20.07.2007 року № 21/5-05 (а.с.51).
Таким чином встановлено , що у цей час зі вересня 2007 року по 9 липня 2008 року, у зв'язку прийняттям селищною Радою незаконного рішення, позивач знаходився у вимушеному прогулі.
У судовому засіданні встановлено, що в період з 16 липня по 30 серпня 2007 року ОСОБА_1 знаходився у черговому і додатковому відпустках, що підтверджується копією розпорядженням Новоозернівську селищного голови за № 08 від 13.07.2007 року (а.с.8). В період з 4 липня 2007 року по 20 липня 2007 року ОСОБА_1 знаходився на лікуванні у денному стаціонарі Новоозернівську амбулаторії, у зв'язку з чим відповідно до ст. 80 КЗпП України щорічна відпустка ОСОБА_1 була продовжена ще на п'ять днів.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» спірні правовідносини регулюються нормами Кодексу Законів про працю України і вищезазначені обставини свідчать про те, що відповідачем були порушені вимоги законодавства України про працю.
Судом з достовірністю встановлено, що у зв'язку противоправним рішенням Новоозернівську селищної Ради № 21/5-05 від 20.07.2007 року ОСОБА_1 в період з 4 вересня 2007 року по 9 липня 2008 рік знаходився у вимушеному прогулі, таким чином у відповідності зі ст. 235 КзпП України з відповідача Новоозернівську селищної Ради підлягає стягненню заробітна платня за час вимушеного прогулу. Як встановлено, у Новоозернівську селищної Ради перед ОСОБА_1 створилась заборгованість по виплаті заробітної плати за вимушений прогул у розмірі 34104 грн. 63 коп., а саме заробітна плата за вимушені прогули у розмірі середньомісячної заробітної плати 27959,63 грн. і компенсація втрати частини заробітної плати у зв'язку порушенням термінів її виплати у сумі 6145 грн., що підтверджується висновком аудитора (а.с.90-95).
Представник відповідача заперечує розмір заробітної плати яка підлягає стягненню посилається на розрахунок, який проведений бухгалтером установи, і складає 17 550 гр. 89 коп. Такий розрахунок судом не може бути прийнятий з наступних підстав.
Відповідно до частини третьої ст.86 КАС України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд вважає, що розрахунок відповідача є недостовірним, оскільки він зроблений ні з середньомісячної заробітної плати, як цього вимагає Закон, а з посадового окладу, компенсації за ранг, вислугу років. Розрахунок наданий позивачем, зроблений фахівцем аудитором ( а.с. 92), на підставі довідки про заробітну плату позивача з січня 2007 по серпень 2007року, надану в.о. селищного голови та головного бухгалтера Новоозернівську селищної Ради ( а.с. 93) та на підставі постанови КМУ «Про затвердження порядку проведення індексації грошових доходів громадян» від 17.07.2003 року, та Закону України « Про компенсацію громадянам втрати частки доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» , довідки про індекс споживчих цін. ( а.с.94-95)
Не можуть бути також прийняті заперечення відповідача про те, що позивач не був у вимушеному прогулі. Суд вважає, що посилання на це зроблені не помилковому трактуванні закону.
Аналізуючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд вважає доведеними обставини наведені позивачем, які свідчать про факт знаходження позивача у вимушеному прогул за період з 4 вересня 2007 року по 9 липня 2008 рік ,
виникненні заборгованості за цей час по сплаті заробітної плати з урахуванням компенсації за порушення строків її виплати у сумі 34 104 гр. 63 коп. Ці обставини знайшли своє підтвердження під час розгляду судової справи та підтверджуються зібраними по справі доказами.
Суд також знаходить підлягаючими частково задоволенню позовні вимоги позивача у частині відшкодування моральної шкоди, заподіяної противоправними діями відповідача на підставі ст. 237-1 КЗпП України.
У результаті противоправних дій відповідача ОСОБА_1 випробував моральні страждання, переживав і нервував. Сам факт порушення права на отримання заробітної плати свідчить про спричинення позивачу моральної шкоди. Йому довелось змінити звичний устрій свого життя, що позбавляє його нормальних життєвих зв'язків і вимагає додаткових зусиль для організації свого життя, крім того, він був вимушений звертатися до суду для захисту своїх прав.
Згідно ст. 237-1 КЗпП України власник або уповноважений їм орган відшкодовує працівникові моральний збиток у випадку, якщо по його провині були порушені законні права працівників, що привело до моральних страждань останнього, утраті нормальних життєвих зв'язків і потребувало від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Відповідно до роз'яснень п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 „Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", відповідно до якого розмір відшкодування моральної шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням в кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховується характер і тривалість страждань, стан здоров'я потерпілого, тяжкість завданої травми, істотність вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, конкретних обставин у справі, характер моральних страждань і наслідків, що настали.
З огляду на характер правопорушення відповідача і ступінь його провини, глибину моральних страждань позивача, інтенсивність і довготривалість фізичних і психічних страждань позивача, істотність вимушених змін у його життєвих стосунках і наслідків, що настали, суд вважає за необхідне задовольнити вимоги ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди частково і стягнути з Новоозернівську селищної Ради на його користь 500 грн. моральної шкоди.
Разом з тим, суд вважає, що позивач не довів , що від дій відповідача чи його посадових осіб принижені його честь гідність та ділова репутація, він випробував фізичний біль, що саме від невиплати заробітної плати погіршився стан його здоров'я , що він страждав безсонням, що від цього у нього загострилась гіпертонія, появилися болі у серці, і таке інше.
Відповідно до ст. 11 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межи позовних вимог. Відповідно до ст.. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В судовому засіданні, відповідач , на обґрунтування вимог про відшкодування моральної шкоди у цей частині згідно ст. 237-1 КЗпП України , не надав суду докази, що підтверджують факт того , що від дій відповідача чи його посадових осіб принижені його честь гідність та ділова репутація, він випробував фізичний біль, що саме від невиплати заробітної плати погіршився стан його здоров'я, що він страждав безсонням, що від цього у нього загострилась гіпертонія, появилися болі у серці.
При таких обставинах, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовані і підлягають частковому задоволенню.
На підставі ст.ст. 235, 237-1 КЗпП України, п. 9 постанови Пленуму Верховного
Суду України від 31 березня 1995 року № 4 „Про судову практику в справах про
відшкодування моральної (немайнової) шкоди", керуючись ст.
ст. 10,11,71,86,88,159,160,256 КАС України , суд
ПОСТАНОВИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Новоозернівську селищної Ради про стягнення заробітної плати за вимушений прогул і стягнення моральної шкоди - задовольнити частково.
Стягнути з Новоозернівську селищної Ради на користь ОСОБА_1 суму заробітної плати за вимушені прогули у розмірі середньомісячної заробітної плати 27959,63 грн. і компенсацію втрати частини заробітної плати у зв'язку порушенням термінів її виплати у сумі 6145 грн., усього 34104, 63 грн.
Стягнути моральну шкоду з Новоозернівську селищної Ради на користь ОСОБА_1 у розмірі 500 гривень.
На підставі п. 2 ч. 1 ст. 256 КАС України допустити постанову до негайного виконання в частині стягнення заробітної плати за вимушені прогули у межах суми стягнення за один місяць.
В іншій частині задоволення позову відмовити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Севастопольського Апеляційного адміністративного суду через Євпаторійський міський суд АР Крим шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч. 5 ст. 186 КАС України.