У Х В А Л А
Справа №2а/1770/2461/2012
09 грудня 2013 р. м. Рівне
Суддя Рівненського окружного адміністративного суду Кравчук Т.О., при секретарі судового засідання Цвіркун О.О.
за участю:
заявника – ОСОБА_1,
представника заявника - ОСОБА_2
представника відповідача – ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами в адміністративній справі за позовом
фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
доГощанської міжрайонної державної податкової інспекціїя Рівненської області Державної податкової служби
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
в с т а н о в и в :
24.09.2013 року до Рівненського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 про перегляд постанови Рівненського окружного адміністративного суду від 17.09.2012 року за нововиявленими обставинами в адміністративній справі №2а/1771/2461/2012 за позовом ОСОБА_1 до Гощанської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Рівненській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 25.05.2012 року №0009321751.
Так, пред’явивши заву заявник зазначив, що підставою звернення за нововиявленими обставинами є лист Управління Держемагенства у Корецькому районі Рівненської області ГУ Держземагенства у Рівненській області Держземагенства України, в якому зазначена інформація, що Управління Держземагенства у Корецькому районі Рівненської області, державної реєстрації тимчасової угоди на право користування земельною ділянкою від 11.11.2011 року, площею 0,80 га за адресою: с. В.Межиричі, вул. Цегельна, 22а, у 2011 році не проводило. Крім того, заявника побуло повідомлено про орган, якій здійснює реєстрацію прав не нерухоме майно з 01.01.2013 року, у тому числі і на земельні ділянки, (лист від 27.08.2013 року №05-08/1336).
Представник відповідача проти позовних вимог заперечував, подав суду письмові заперечення, у яких стверджував, що всі зазначені в заві ОСОБА_1 підстави для перегляду судового рішення були відомі під час розгляду та вирішення справи про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 25.05.2012 року №0009321751, а тому просив суд відмовити в задоволені заяви.
Заслухавши представників сторін, дослідивши представлені документи та інші зібрані по справі матеріали, суд дійшов висновку, що заява не підлягає задоволенню з таких підстав.
Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 17.09.2012 року по справі 2а/1770/2461/2012 за позовом ОСОБА_1 до Гощанської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Рівненській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 25.05.2012 року №0009321751, відмовлено у задоволені позову. Житомирським апеляційним адміністративним судом від 07.11.2012 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 17.09.2012 року без змін.
Дослідженням в зазначеній адміністративній справі Рівненським окружним адміністративним судом та Житомирським апеляційним судом було прийняте податкове повідомлення-рішення, яким ОСОБА_1 визначено суму орендної плати з фізичних осіб в сумі 7464,80 грн.
Як вбачається з постанови Рівненського окружного адміністративного суду від 17.09.2012 року та Житомирського апеляційного адміністративного суду від 07.11.2012 року, під час розгляду справи позивач посилався на той факт, що не повинен сплачувати орендну плату за земельну ділянку, так як тимчасова угода від 10.11.2011 року укладена між ним та Великомежиріцькою сільською радою не є по своїй формі договором-оренди та є незаконною, а також те, що дана тимчасова угода скасована рішенням сільської ради, та що позивач не використовував дану земельну ділянку в господарській діяльності і не отримував доходу від такого користування.
Однак, суд першої та апеляційної інстанції зазначив, що такі твердження позивача не беруться до уваги виходячи з того, що факт укладання угоди між ОСОБА_1 та Великомежиріцькою сільською радою встановлений належними доказами в судовому засіданні (в матеріалах справи міститься угода від 10.11.2011 року засвідчена відповідними підписами та скріплена печатками, надано акт прийому передачі від 10.11.2012 року). Факт укладання такої угоди під час засідання позивачем не заперечувався. Отже, суд дійшов висновку, що позивачем підписано тимчасову угоду та прийнято в тимчасове платне користування земельну ділянку, то відповідно позивач зобов’язаний сплачувати орендну плату за землю.
До того ж, як підтвердив ОСОБА_1 та його представник в судовому засіданні та зазначено рішеннях судів першої та апеляційної інстанції, за вказану земельну ділянку в 2011 році позивачем самостійно сплачена орендна плата згідно поданої ним же декларацій. Крім того, 02.02.2012 року позивачем подана заява до відповідача щодо реєстрації реєстрових операцій та 03.02.2012 року відповідачем здійснено реєстрацію вказаного реєстратора за адресою: с. В.Межирічі Корецького району, назва господарської одиниці – м’ясний павільйон та прилегла земельна ділянка (0,8га)/ринкова площа/, сфера застосування РРО – надання послуг, про що видане реєстраційне посвідчення №1708000491 та довідка про реєстрацію книги обліку розрахункових операцій №1708000491 «р».
Відповідно до звітів про використання реєстраторів розрахункових операцій та книг обліку, позивачем отриманий дохід за лютий, березень, квітень місяці 2012 року. Так, як вказаний реєстратор зареєстрований за адресою с. В.Межирічі по господарській одиниці – м’ясний павільйон та прилегла земельна ділянка (0,8 га) /ринкова площа/ то суд прийшов до висновку, що позивачем фактично використовувалась в господарській діяльності земельна ділянка, надана в тимчасове користування згідно тимчасової угоди.
Щодо скасування сільською радою тимчасової угоди, то в даному випадку суди зазначили, що на рішення сесії Великомежиріцької сільської ради від 01.11.2011 року №318 Корецькою районною прокуратурою було винесено протест в зв’язку з чим 21.06.2012 року рішенням сесії №489 скасоване рішення сільської ради від 01.11.2011 року №318 та тимчасова угода на право користування земельною ділянкою, укладеною між сільською радою та позивачем. А тому, на думку судів, в даному випадку позивач звільняється від орендної плати за землю з моменту скасування тимчасової угоди.
Як встановлено судом під час засідання при розгляді заяви про перегляд судового рішення, в серпні 2013 року ОСОБА_1 отримав лист від Управління Держемагенства у Корецькому районі Рівненської області ГУ Держземагенства у Рівненській області Держземагенства України, в якому зазначена інформація, що Управління Держземагенства у Корецькому районі Рівненської області, державної реєстрації тимчасової угоди на право користування земельною ділянкою від 11.11.2011 року, площею 0,80 га за адресою: с. В.Межиричі, вул.. Цегельна, 22а, у 2011 році не проводило. Крім того, заявника побуло повідомлено про орган, якій здійснює реєстрацію прав не нерухоме майно, у тому числі і на земельні ділянки, з 01.01.2013 року (лист від 27.08.2013 року №05-08/1336). В зв’язку з цим ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами в адміністративній справі №2а/1771/2461/2012.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини другої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є, зокрема, істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи (пункт 1 частини другої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України).
Вимоги до заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами встановлені статтею 248 Кодексу адміністративного судочинства України. Згідно з частиною другою цієї статті Кодексу адміністративного судочинства України у заяві про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами зазначаються, серед іншого, обставини, що могли вплинути на судове рішення, але не були відомі та не могли бути відомі суду та особі, яка звертається із заявою, під час вирішення справи (пункт 4 частини другої статті 248 Кодексу адміністративного судочинства України).
Як вбачається зі змісту заяви про перегляд судового рішення та пояснив в судовому засіданні ОСОБА_1 та його представник, нововиявленими обставинами, що могли вплинути на судове рішення, але не були відомі та не могли бути відомі, зокрема заявнику, є інформація Управління Держземагентства у Корецькому районі Рівненської області (лист №05-08/1336 від 27.08.2013 року) та Реєстраційної служби Корецького районного управління юстиції Рівненської області (лист №4365504 від 26.07.2013 року) щодо відсутності державної реєстрації зазначеними органами права користування земельною ділянкою, з приводу якої податковим органом було визначено грошове зобов’язання з орендної плати, що оспорювалось позивачем (заявником) та було предметом судового розгляду по справі №2а/1771/2461/2012.
На думку заявника, відсутність державної реєстрації права оренди земельної ділянки (або права користування зазначеною земельною ділянкою) підтверджує недійсність угоди щодо користування зазначеною земельною ділянкою та відсутність обов’язку нарахування та сплати орендної плати відповідно. Підставою для таких висновків заявника слугували положення Земельного кодексу України, Цивільного кодексу України, Закону України від 06.10.1998 року №161-IV "Про оренду землі", Закону України від 01.07.2004 року №1952-IV "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".
З приводу викладених заявником обставин, які на його думку вважаються нововиявленими у розумінні глави 4 Розділу IV Кодексу адміністративного судочинства України, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 126 Земельного кодексу України від 25.10.2001 року №2768-ІІІ право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", згідно з нормами якого державна реєстрація речових прав на нерухоме майно проводиться на підставі заяви правоволодільця (правонабувача), сторін (сторони) правочину, за яким виникло речове право, або уповноважених ними (нею) осіб (частина перша статті 18 Закону).
Відтак, є очевидним, що на момент судового розгляду справи позивачу (заявнику) було відомо чи звертався він до органів державної реєстрації прав для проведення державної реєстрації права оренди (користування) відповідною земельною ділянкою, чи ні.
При цьому, наведення відповідних доводів у поданій суду заяві від 24.09.2013 року у якості нововиявлених обставин, суд вбачає доводами на підтвердження позовних вимог, якими позивач обґрунтовує заперечення з приводу нарахування йому податкового зобов’язання по орендній платі за земельну ділянку, які суд не приймає поза межами судового розгляду справи, оскільки рішення у ній набрало законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суд зазначає, що відповідно до частини першої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Це означає, що у ході судового провадження з розгляду позовної заяви судом, позивач вправі подавати суду доводи на обґрунтування заявлених позовних вимог та у підтвердження існування або відсутності певних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.
Главою ж 4 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено перегляд судового рішення, яке набрало законної сили, однак за наявності визначених підстав, зокрема за нововиявленими обставинами, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи, проте могли вплинути на судове рішення, про що зазначається у заяві про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами (частина друга статті 248 Кодексу адміністративного судочинства України).
Крім того, суд зазначає, що під час судового розгляду суд встановив, що в матеріалах справи міститься апеляційна скарга заявника, з якої вбачається, що ОСОБА_1 звертав увагу суду і апеляційної інстанції саме на факт відсутності реєстрації права оренди земельної ділянки відповідно до Земельного Кодексу України. Такі ж твердження зазначались ОСОБА_1 і під час розгляду заяви за нововиявленими обставинами.
Однак, суд зазначає, що нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимим доказами. Не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінені тих доказів, які вже оцінювалися судом у процесі розгляду справи.
Суд звертає увагу, що необхідно чітко розрізняти поняття нововиявленої обставини, як факту, і нового доказу, як підтвердження факту. Тобто, не можуть вважатися такими обставинами подані учасником судового процесу листи, накладні, розрахунки, акти тощо, які за своєю правовою природою є саме новими доказами. Крім того не можуть вважатися нововиявленими обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами у справі.
Аналогічної позиції дійшла і колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України, розглянувши у порядку письмового провадження за винятковими обставинами за скаргами СДПІ по роботі з великими платниками податків у м Одесі та заступника Генерального прокурора України справу за позовом ЗАТ «Одеській коньячний завод» до СДПІ по роботі з великими платниками податків про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, скасувавши Ухвалу Вищого адміністративного суду України від 03.06.2008 року та залишивши в силі постанову Одеського апеляційного господарського суду від 23.08.2007 року. Так, в Постанові колегія судів зазначила, що у заяві про перегляд постановленого судового рішення, що набрало законної сили, заявник веде мову, як про нововиявлену обставину, про викладені в листі Одеського агропромислового об’єднання по виноградарству виноробній промисловості «Одесавинпром», членом якого є ЗАТ «Одеській коньячний завод», аналітичні висновки щодо часу отримання останнім результатів робіт згідно з ліцензійними договорами. Апеляційний суд обґрунтовано виходив з того, що ці дані не можна вважати нововиявленими і такими, що дають підстави для перегляду за нововиявленими обставинами рішення, яке набрало законної сили, оскільки наведена в листі інформація є аналітичною.
Щодо надання заявником суду копії рішення Господарського суду Рівненської області від 29.10.2013 року по справі 918/1591/13 про визнання недійсною тимчасової угоди на право користування земельною ділянкою комерційного призначення, що розташована за адресою: вул. Цегельна, 22а, с. В.Межирічі, площею 0,80 га, що укладена між Великомежиріцькою сільською радою та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 10.11.2011 року суд зазначає наступне.
Заяву про перегляд рішення за нововиявленими обставинами ОСОБА_1 подав до суду 24.09.2013 року (вх.№19988/13) та в обґрунтування підстав зазначав наявність листа Управління Держемагенства у Корецькому районі Рівненської області ГУ Держземагенства у Рівненській області Держземагенства України, в якому зазначена інформація про не проведення державної реєстрації тимчасової угоди на право користування земельною ділянкою та інформація про орган, який здійснює таку реєстрацію. Рішення Господарського суду Рівненської області від 29.10.2013 року було прийнято після звернення заявника про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, та встановлює факт недійсності правочину, який відбувся між ОСОБА_1 та Великомежиріцькою сільскою радою. Однак, такий факт недійсності тимчасової угоди був відомий та наведений заявником під час розгляду справи про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 25.05.2012 року №0009321751 та досліджений судом першої та апеляційної інстанції. Але, в такому випадку заявник має право звертатись до суду в порядку цивільного судочинства з вимогою про застосування реституції.
Основуючись на вищевикладеному, судом встановлено відсутність у заявника підстав посилання на обставини, що могли вплинути на судове рішення, але не були відомі та не могли бути відомі суду та особі, яка звертається із заявою, під час вирішення справи (нововиявлені обставини), при цьому, суд зазначає що заявник не позбавлений права на оскарження судового рішення в касаційному порядку відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159 - 163, 167, 249, 252, 253 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
у х в а л и в :
Заяву ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Рівненського окружного адміністративного суду від 17.09.2012 року в адміністративній справі №2а/1771/2461/2012 за позовом ОСОБА_1 до Гощанської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Рівненській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 25.05.2012 року №0009321751- залишити без задоволення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд протягом п’яти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя Кравчук Т.О.
Дата виготовлення і підписання повного тексту ухвали – 10 грудня 2013 року.