КОПІЯ Справа № 2-а-3389/08
Категорія статобліку 2.11.13
КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 липня 2009 року Кіровоградський окружний адміністративний суд
у складі: головуючого - судді Ясенової Т.І.
при секретарі - Турік Л.С., Оводенко І.О.
за участю представників сторін:
позивача: ОСОБА_1, договір від 28.11.2008 р.;
відповідача: ОСОБА_2, довіреністьНОМЕР_1 від 29.03.2007 р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кіровограді справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Бобринецької міжрайонної державної податкової інспекції про визнання нечинними податкових повідомлень - рішень, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Бобринецької міжрайонної державної податкової інспекції, в якому просить визнати нечинними податкові повідомлення-рішення:
- НОМЕР_2 від 03.05.2007 р., прийняте Бобринецькою міжрайонною державною податковою інспекцією, яким до ОСОБА_1 застосовано штраф за несвоєчасну сплату податкового зобов'язання по земельному податку в розмірі 16453 грн. 57 коп.;
- НОМЕР_3 від 03.05.2007 р., прийняте Бобринецькою міжрайонною державною податковою інспекцією, яким до ОСОБА_1 застосовано штраф за несвоєчасну сплату податкового зобов'язання по земельному податку в розмірі 1970 грн. 43 коп.;
- НОМЕР_4 від 03.05.2007 р., прийняте Бобринецькою міжрайонною державною податковою інспекцією, яким до ОСОБА_1 застосовано штраф за несвоєчасну сплату податкового зобов'язання по земельному податку в розмірі 200 грн.;
- НОМЕР_5 від 08.10.2007 р., прийняте Бобринецькою міжрайонною державною податковою інспекцією, яким до ОСОБА_1 застосовано штраф за несвоєчасну сплату податкового зобов'язання по земельному податку в розмірі 2378 грн. 77 коп.;
- НОМЕР_6 від 08.10.2007 р., прийняте Бобринецькою міжрайонною державною податковою інспекцією, яким до ОСОБА_1 застосовано штраф за несвоєчасну сплату податкового зобов'язання по земельному податку в розмірі 1000 грн.;
- НОМЕР_7 від 26.11.2007 р., прийняте Бобринецькою міжрайонною державною податковою інспекцією, яким до ОСОБА_1 застосовано штраф за несвоєчасну сплату податкового зобов'язання по земельному податку в розмірі 964 грн. 17 коп.;
- НОМЕР_8 від 13.11.2008 р., прийняте Бобринецькою міжрайонною державною податковою інспекцією, яким до ОСОБА_1 застосовано штраф за несвоєчасну сплату податкового зобов'язання по земельному податку в розмірі 4275 грн. 16 коп.;
- НОМЕР_9 від 13.11.2008 р., прийняте Бобринецькою міжрайонною державною податковою інспекцією, яким до ОСОБА_1 застосовано штраф за несвоєчасну сплату податкового зобов'язання по земельному податку в розмірі 1717 грн. 34 коп.;
- НОМЕР_10 від 13.11.2008 р., прийняте Бобринецькою міжрайонною державною податковою інспекцією, яким до ОСОБА_1 застосовано штраф за несвоєчасну сплату податкового зобов'язання по земельному податку в розмірі 9 грн. 93 коп.
В судовому засіданні позивачем збільшено позовні вимоги в яких позивач просить визнати нечинним:
- податкове повідомлення-рішення від 16.12.2008 р. НОМЕР_11, прийняте Бобринецькою міжрайонною державною податковою інспекцією, яким до ОСОБА_1 застосовано штраф за несвоєчасну сплату зобов'язання в розмірі 4797 грн. 58 коп.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийнято з порушенням чинного законодавства, оскільки Бобринецька МДПІ на підставі п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» здійснювала самовільне погашення податкового боргу за рахунок поточних платежів по сплаті земельного податку ОСОБА_1, внаслідок чого виникав новий податковий борг по поточним платежам згідно поданих розрахунків.
Позивач вказує, що за його розрахунками залишок несвоєчасно сплаченої суми на 2007 рік складав 40301,70 грн., які й на даний час ним не сплачені. Усі інші платежі стосувалися 2007 - 2008 р. і за вказаний період позивач заборгованості немає.
Також позивач зазначає, що Бобринецька МДПІ мала право нараховувати за 2006 рік штрафні санкції в сумі 7981,55 грн., а не 18624,00 грн.
Позивач вказує, що п.7.7 ст. 7 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників перед бюджетами та державними цільовими фондами» не визначає кола осіб, на яких розповсюджується дія вказаної норми, окрім того, дана норма не закріплює обов'язку контролюючого органу якимось чином змінювати податкові зобов'язання, в рахунок сплати яких платник податків спрямував власні кошти.
В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі із зазначених підстав.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, посилаючись на правомірність застосування до позивача штрафних санкцій, оскільки за результатами перевірок було встановлено порушення ОСОБА_1 строків сплати узгодженого податкового зобов'язання. За наслідками вказаних перевірок було складено акти, на підставі яких винесено оскаржувані податкові повідомлення-рішення. Оскільки у позивача була заборгованість по сплаті узгодженого податкового зобов'язання, то відповідно до п. п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а вразі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) - у рівних пропорціях.
Суд, вислухавши доводи сторін, дослідивши письмові докази, вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Судом встановлено, що державним податковим ревізором-інспектором відділу оподаткування фізичних осіб Бобринецької міжрайонної державної податкової інспекції ОСОБА_3 було проведено перевірки ОСОБА_1 щодо своєчасності сплати узгоджених податкових зобов'язань за результатами яких було встановлено порушенняОСОБА_1, ст. 17 Закону України «Про плату за землю».
03.05.2007 р. відповідною перевіркою було встановлено порушення ОСОБА_1 терміну сплати податкових зобов'язань з орендної плати за землю за наслідками якої було складено актиНОМЕР_12 (а.с. 15), НОМЕР_13 (а.с. 16), НОМЕР_14 (а.с. 17). На підставі вказаних актів керівником Бобринецької МДПІ було прийнято наступні податкові повідомлення-рішення:
- НОМЕР_2 від 03.05.2007 р., яким до ОСОБА_1 застосовано штраф за несвоєчасну сплату податкового зобов'язання по земельному податку в розмірі 16453 грн. 57 коп. (а.с. 14);
- НОМЕР_3 від 03.05.2007 р., яким до ОСОБА_1 застосовано штраф за несвоєчасну сплату податкового зобов'язання по земельному податку в розмірі 1970 грн. 43 коп. (а.с. 14);
- НОМЕР_4 від 03.05.2007 р., яким до ОСОБА_1 застосовано штраф за несвоєчасну сплату податкового зобов'язання по земельному податку в розмірі 200 грн. (а.с. 14).
08.10.2007 р. перевіркою було встановлено порушення ОСОБА_1 терміну сплати податкових зобов'язань з орендної плати за землю за наслідками якої було складено актиНОМЕР_15 (а.с. 12),НОМЕР_16 (а.с. 13). На підставі вказаних актів керівником Бобринецької МДПІ було прийнято наступні податкові повідомлення-рішення:
- НОМЕР_5 від 08.10.2007 р., яким до ОСОБА_1 застосовано штраф за несвоєчасну сплату податкового зобов'язання по земельному податку в розмірі 2387 грн. 77 коп. (а.с. 11);
- НОМЕР_6 від 08.10.2007 р., яким до ОСОБА_1 застосовано штраф за несвоєчасну сплату податкового зобов'язання по земельному податку в розмірі 1000 грн. (а.с. 11).
26.11.2007 р. перевіркою було встановлено порушення ОСОБА_1 терміну сплати податкових зобов'язань з орендної плати за землю за наслідками якої було складено актНОМЕР_16/1710 (а.с. 10). На підставі вказаних актів керівником Бобринецької МДПІ було прийнято податкове повідомлення-рішення:
- НОМЕР_7 від 26.11.2007 р., яким до ОСОБА_1 застосовано штраф за несвоєчасну сплату податкового зобов'язання по земельному податку в розмірі 964 грн. 17 коп. (а.с. 9).
04.11.2008 р. перевіркою було встановлено порушення ОСОБА_1 терміну сплати податкових зобов'язань з орендної плати за землю за наслідками якої було складено акти НОМЕР_17, НОМЕР_18, НОМЕР_19. На підставі вказаних актів керівником Бобринецької МДПІ було прийнято наступні податкові повідомлення-рішення:
- НОМЕР_8 від 13.11.2008 р., яким до ОСОБА_1 застосовано штраф за несвоєчасну сплату податкового зобов'язання по земельному податку в розмірі 4275 грн. 16 коп. (а.с. 8);
- НОМЕР_9 від 13.11.2008 р., яким до ОСОБА_1 застосовано штраф за несвоєчасну сплату податкового зобов'язання по земельному податку в розмірі 1717 грн. 34 коп. (а.с. 7);
- НОМЕР_10 від 13.11.2008 р., яким до ОСОБА_1 застосовано штраф за несвоєчасну сплату податкового зобов'язання по земельному податку в розмірі 9 грн. 93 коп. (а.с. 6).
27.11.2008 р. перевіркою було встановлено порушення ОСОБА_1 терміну сплати податкових зобов'язань з орендної плати за землю за наслідками якої було складено акт НОМЕР_20 (а.с. 35). На підставі вказаних актів керівником Бобринецької МДПІ було прийнято податкове повідомлення-рішення:
- НОМЕР_11 від 16.12.2008 р., яким до ОСОБА_1 застосовано штраф за несвоєчасну сплату податкового зобов'язання по земельному податку в розмірі 4797 грн. 58 коп.
В судовому засіданні встановлено, що граничними строками сплати податкових зобов'язань ОСОБА_1 у 2007 році було 15.08.2007 року в сумі 26867,80 грн. та 15.11.2007 року в сумі 26867,80 грн. В рахунок погашення зобов'язання по земельному податку за перше півріччя 2007 року ОСОБА_1 було сплачено 3301,70 грн. відповідно до квитанції НОМЕР_21 від 14.03.2007 р. (а.с. 63), 10000,00 грн., відповідно до квитанціїНОМЕР_22 від 27.04.2007 р. (а.с. 63), 12798,00 грн., відповідно до квитанції НОМЕР_23 від 30.05.2007 р. (а.с. 63) та 3000,00 грн., відповідно до квитанціїНОМЕР_24 від 07.08.2007 р. (а.с. 64).
Таким чином, позивачем за І півріччя 2007 р. до настання граничного строку сплати податкового зобов'язання було сплачено в рахунок погашення узгодженого зобов'язання із земельного податку в розмірі 29099,70 грн., тобто більше від визначеного розміру на 2231,9 грн.
В рахунок погашення зобов'язання по земельному податку за друге півріччя 2007 року ОСОБА_1 було сплачено 10000,00 грн. відповідно до квитанції НОМЕР_25 від 10.09.2007 р. (а.с. 64), 12000,00 грн., відповідно до квитанціїНОМЕР_17 від 27.09.2007 р. (а.с. 64) та 23740,00 грн., відповідно до квитанціїНОМЕР_26 від 15.11.2007 р. (а.с. 65).
Таким чином, позивачем за ІІ півріччя 2007 р. до настання граничного строку сплати податкового зобов'язання було сплачено в рахунок погашення узгодженого зобов'язання із земельного податку в розмірі 45740,00 грн., тобто більше від визначеного розміру на 18872,20 грн.
Граничними строками сплати податкових зобов'язань ОСОБА_1 у 2008 році було 15.08.2008 року в сумі 26867,80 грн. та 15.11.2008 року в сумі 26867,80 грн. В рахунок погашення зобов'язання по земельному податку за перше півріччя 2008 року ОСОБА_1 було сплачено 26766,00 грн. відповідно до квитанції НОМЕР_27 від 15.08.2008 р. (а.с. 66), та згодом доплачено ще 110,00 грн., відповідно до квитанціїНОМЕР_19 від 28.08.2008 р. (а.с. 67).
Отже, позивачем за І півріччя 2009 р. до настання граничного строку сплати податкового зобов'язання було сплачено в рахунок погашення узгодженого зобов'язання із земельного податку в розмірі 26766,00 грн., тобто з урахуванням переплати за 2007 рік, суд вважає, що ОСОБА_1 сплатив податкове зобов'язання із земельного податку за І квартал 2008 року у повному обсязі.
В рахунок погашення зобов'язання по земельному податку за друге півріччя 2008 року ОСОБА_1 було сплачено 26867,80 грн. відповідно до меморіального ордеруНОМЕР_1 від 14.11.2008 р. (а.с. 68).
Таким чином, позивачем за І півріччя 2008 р. до настання граничного строку сплати податкового зобов'язання було сплачено в рахунок погашення узгодженого зобов'язання із земельного податку в розмірі 26867,80 грн., тобто сплатив податкове зобов'язання із земельного податку за ІІ квартал 2008 року у повному обсязі.
Посилання Державної податкової інспекції в м. Кіровограді на те, що в порушення п.п. 17.1.7 п.17.1. ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» позивачем несвоєчасно погашено узгоджені суми податкового зобов'язання по податку на додану вартість, не відповідають наступним нормам матеріального права.
Відповідно до п.1.2 ст. 1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», податкове зобов'язання - зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.
Згідно п.1.5 ч.1 ст.1 того ж Закону штрафна санкція (штраф) - плата у фіксованій сумі або у вигляді відсотків від суми податкового зобов'язання (без урахування пені та штрафних санкцій), яка справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним правил оподаткування, визначених відповідними законами.
Згідно п. 3 ч. 1 ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування» від 25.06.1991 р.НОМЕР_1251-ХІІ платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.
Справляння плати за землю, а також відповідальність платників та контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку здійснюється відповідно до Закону України «Про плату за землю» від 03.07.92 року N 2535-XIІ.
Статтею 2 Закону України «Про плату за землю» із змінами та доповненнями встановлено, що плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати.
Таким чином, Закон України «Про плату за землю» розрізняє поняття «земельний податок» та «Орендна плата», а також чітко окреслює коло суб'єктів, які сплачують орендну плату або земельний податок.
Власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, крім орендарів та інвесторів - учасників угод про розподіл продукції, сплачують земельний податок. За земельні ділянки, надані в оренду, справляється орендна плата.
Згідно із Законом України «Про плату за землю» об'єктом плати за землю є земельна ділянка, яка перебуває у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди. Суб'єктом плати за землю (платником) є власник землі і землекористувач, у тому числі орендар, тобто безпосередньо ті юридичні або фізичні особи, яким земля передана у власність або надана в користування, у тому числі на умовах оренди.
Згідно зі ст. 7 Закону України "Про плату за землю" ставки земельного податку з земель, грошову оцінку яких встановлено, встановлюються у розмірі одного відсотка від їх грошової оцінки, за винятком земельних ділянок, зазначених у частинах п'ятій - десятій цієї статті та частині другій статті 6 цього Закону.
Відповідно до ст. 14 Закону України «Про плату за землю» від 03.07.1992 р. №2535-ХІІ п латники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями.
Платник податків має право подавати щомісячно нову звітну податкову декларацію, що не звільняє його від обов'язку подання податкової декларації до 1 лютого поточного року, у тому числі і на нововідведені земельні ділянки, що не звільняє від обов'язку подання податкової декларації протягом місяця з дня виникнення права на нововідведену земельну ділянку, протягом 20 календарних днів місяця наступного за звітним.
Згідно ч. 1 ст. 17 Закону України «Про плату за землю» передбачено, що п одаткове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
Згідно з п. 3 ч. 1, ч. 3 ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування» № 1251-ХІІ від 25.06.1995 року платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.
Обов'язок юридичної особи щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) припиняється зі сплатою податку, збору (обов'язкового платежу) або його скасуванням або списанням податкової заборгованості відповідно до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».
За змістом ст. 1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» №2346-ІІІ від 05.04.2001 року платіжне доручення - розрахунковий документ, який містить доручення платника банку або іншій установі - члену платіжної системи, що його обслуговує, здійснити переказ визначеної в ньому суми коштів зі свого рахунку на рахунок отримувача. Переказ коштів (далі - переказ) - рух певної суми коштів з метою її зарахування на рахунок отримувача або видачі йому у готівковій формі.
Відповідно до п.30.1 ст. 30 цього Закону переказ вважається завершеним з моменту зарахування суми переказу на рахунок отримувача або її видачі йому в готівковій формі.
Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 року №2181-ІІІ є спеціальним законом з питань оподаткування, встановлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначає заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу. Серед таких заходів відсутні заходи щодо зміни призначення платежу, самостійно визначеного відповідним платником податків.
Відповідно до п.7.7. статті 7 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від. 21.12.2000 року №2181-ІІІ, на який посилається податковий орган в обґрунтування своєї позиції щодо правомірності винесення спірного повідомлення-рішення, визначена рівність бюджетних інтересів, а саме: податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) - у рівних пропорціях.
Відповідно до п.п.3.1.1 статті 3 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 року №2181-ІІІ активи платника податків можуть бути примусові стягнуті в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду. В інших випадках платники податків самостійно визначають черговість та форми задоволення претензій кредиторів за рахунок активів, вільних від заставних зобов'язань забезпечення боргу.
Згідно із Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 року №2181-ІІІ сутність податкової застави полягає у запровадженні на певний строк особливого порядку розпорядження платником податків своїми активами, а саме, обмеження права власника щодо розпорядження своєю власністю у випадках, передбачених п. 8.6.1. ст. 8 цього Закону. Перехід у податкову заставу активів платника податків є наслідком невиконання ним податкового зобов'язання або не погашення податкового боргу.
Стаття 134 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкт господарювання, який здійснює господарську діяльність на основі права власності, на свій розсуд або спільно з іншими суб'єктами володіє, користується і розпоряджається належним йому (їм) майном.
Як вбачається із системного аналізу чинного законодавства, в тому числі і положень Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 року №2181-ІІІ чинне законодавство не встановлює порядок та черговість (а також право) зарахування податковими органами платежів, що направлені платниками податків та мають цільове призначення, вказане у відповідних платіжних дорученнях, та не встановлюють відповідний порядок для примусового стягнення податковим органом добровільно сплачених платником податків сум податкового зобов'язання для погашення податкового боргу, що виник раніше. Таким чином, у відповідача відсутнє право самостійно змінювати в односторонньому порядку призначення платежу, вказане платником податків у розрахункових документах щодо сплати самостійно узгоджених податкових зобов'язань.
Враховуючи те, що зазначений Закон не містить такого заходу забезпечення погашення платниками податкового боргу як зміна призначення платежу, визначеного платником податку, то суд вважає помилковими дії Бобринецької міжрайонної державної податкової інспекції, щодо самовільної зміни призначення сум коштів перерахованих ОСОБА_1, відповідно до квитанцій НОМЕР_21 від 14.03.2007 р. на суму 3301,70 грн., ?НОМЕР_28 від 27.04.2007 р. на суму 10000,00 грн., НОМЕР_23 від 30.05.2007 р. на суму 12798,00 грн., ?НОМЕР_29 від 07.08.2007 р. на суму 3000,00 грн., НОМЕР_25 від 10.09.2007 р. на суму 10000,00 грн.,НОМЕР_17 від 27.09.2007 р. на суму 12000,00 грн.,НОМЕР_26 від 15.11.2007 р. на суму 23740,00 грн., ?НОМЕР_27 від 15.08.2008 р. на суму 26766,00 грн.,НОМЕР_19 від 28.08.2008 р. на суму 110,00 грн. та згідно меморіального ордераНОМЕР_1 від 14.11.2008 р. на суму 26867,80 грн. зі сплати земельного податку 2007 та 2008 роки, на погашення самостійно узгоджених платником податків зобов'язань.
Відповідно до Інструкції про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 18.07.2005 року НОМЕР_276, органи державної податкової служби для ведення оперативного обліку платежів, що надходять до бюджету, одержують відповідні документи від органів Державного казначейства України та інших установ згідно з чинними порядками передачі інформації. Дані про надходження платежів до бюджету відображаються органом державної податкової служби в особових рахунках платників і в реєстрі надходжень та повернень у день отримання від органів Державного казначейства України відомостей про зарахування та повернення надміру сплачених платежів у вигляді електронного реєстру розрахункових документів.
ОСОБА_1 відповідно до квитанцій НОМЕР_21 від 14.03.2007 р. на суму 3301,70 грн., ?НОМЕР_28 від 27.04.2007 р. на суму 10000,00 грн., НОМЕР_23 від 30.05.2007 р. на суму 12798,00 грн., ?НОМЕР_29 від 07.08.2007 р. на суму 3000,00 грн., НОМЕР_25 від 10.09.2007 р. на суму 10000,00 грн.,НОМЕР_17 від 27.09.2007 р. на суму 12000,00 грн.,НОМЕР_26 від 15.11.2007 р. на суму 23740,00 грн., ?НОМЕР_27 від 15.08.2008 р. на суму 26766,00 грн.,НОМЕР_19 від 28.08.2008 р. на суму 110,00 грн. та згідно меморіального ордераНОМЕР_1 від 14.11.2008 р. на суму 26867,80 грн. перерахував кошти для сплати самостійно узгодженого зобов'язання з податку із земельного податку за 2007 та 2008 роки.
Як встановлено в судовому засіданні, суми земельного податку 2007 та 2008 роки обчислені та сплаченні позивачем у повному обсязі та у строки, визначені ст. 5 Закону України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів». Спір щодо розмірів податкових зобов'язань з податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів за 2007 та 2008 роки між сторонами відсутній.
В процесі розгляду справи встановлено, що ОСОБА_1 перерахувавши суми земельного 2007 та 2008 роки відповідно до вищевказаних квитанцій, виконав свої зобов'язання щодо сплати земельного податку за 2007 та 2008 роки, таким чином, суд вважає, що у Бобринецької міжрайонної державної податкової інспекції відсутня підстава для застосування штрафних (фінансових) санкцій на підставі п.п. 17.1.7 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».
Враховуючи, що активи ОСОБА_1 є вільними від заставних зобов'язань, то з урахуванням п.п. 3.1.1 п.3.1 ст. 3 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 року №2181-ІІІ, позивач має право визначати черговість погашення податкових зобов'язань.
Більш того, відповідно до п.7.7. статті 7 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», на який посилається відповідач в обґрунтування своєї позиції щодо правомірності винесення спірного повідомлення-рішення, визначена рівність бюджетних інтересів, а саме: податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) - у рівних пропорціях.
Погашення податкового боргу здійснюється відповідно до Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» або добровільно самим платником податків, або примусово - за відповідним рішенням органу стягнення.
Відповідно до п.п. 7.1.1. п. 7.1 ст. 7 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», джерелами самостійного погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, які спрямовуються самим платником податків на відповідні погашення. Правом щодо стягнення та відповідного спрямування за рішенням органу активів платника податків наділені лише органи стягнення та лише в процедурі погашення боргу за відповідним рішенням.
Таким чином, чинне законодавство не передбачає направлення податковими органами за власною ініціативою (примусово та без згоди на те платника податку) коштів такого платника податків, сплачених ним для погашення податкових зобов'язань (про що зазначається платником податків у відповідному платіжному дорученні), для погашення за відповідним податком нарахованого та встановленого платнику податку відповідним податковим органом податкового боргу. ?При цьому відповідно до п. п. 3.1.1 ст. 3 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» передбачений спосіб примусового стягнення активів платника податків для погашення його податкового боргу - виключно за рішенням суду.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з вимогами ч.3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Частиною 2 ст. 71 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Наведене вище свідчить про обґрунтованість позовних вимог та неправомірність прийняття оскаржуваних податкових повідомлення - рішення податковим органом.
На підставі викладеного, суд вважає неправомірними дії Бобринецької міжрайонної державної податкової інспекції по самостійному погашенню податкового боргу із земельного податку за рахунок поточних платежів ОСОБА_1 спрямованих на сплату земельного податку за 2007 та 2008 роки, а також приходить до висновку, що оскаржувані позивачем податкові повідомлення-рішення є такими, що підлягають скасуванню.
Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб 'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.
Таким чином, судові витрати в розмірі 03 грн. 40 коп., здійснені позивачем, підлягають стягненню з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1.
Керуючись ст.ст. 86, 94, 159-163, 167 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов задовольнити.
1. Скасувати податкові повідомлення-рішення Бобринецької міжрайонної державної податкової інспекції:
- НОМЕР_2 від 03.05.2007 р., яким до ОСОБА_1 застосовано штраф за несвоєчасну сплату податкового зобов'язання по земельному податку в розмірі 16453 грн. 57 коп.;
- НОМЕР_3 від 03.05.2007 р., яким до ОСОБА_1 застосовано штраф за несвоєчасну сплату податкового зобов'язання по земельному податку в розмірі 1970 грн. 43 коп.;
- НОМЕР_4 від 03.05.2007 р., яким до ОСОБА_1 застосовано штраф за несвоєчасну сплату податкового зобов'язання по земельному податку в розмірі 200 грн.;
- НОМЕР_5 від 08.10.2007 р., яким до ОСОБА_1 застосовано штраф за несвоєчасну сплату податкового зобов'язання по земельному податку в розмірі 2387 грн. 77 коп.;
- НОМЕР_6 від 08.10.2007 р., яким до ОСОБА_1 застосовано штраф за несвоєчасну сплату податкового зобов'язання по земельному податку в розмірі 1000 грн.;
- НОМЕР_7 від 26.11.2007 р., яким до ОСОБА_1 застосовано штраф за несвоєчасну сплату податкового зобов'язання по земельному податку в розмірі 964 грн. 17 коп.;
- НОМЕР_8 від 13.11.2008 р., яким до ОСОБА_1 застосовано штраф за несвоєчасну сплату податкового зобов'язання по земельному податку в розмірі 4275 грн. 16 коп.;
- НОМЕР_9 від 13.11.2008 р., яким до ОСОБА_1 застосовано штраф за несвоєчасну сплату податкового зобов'язання по земельному податку в розмірі 1717 грн. 34 коп.;
- НОМЕР_10 від 13.11.2008 р., яким до ОСОБА_1 застосовано штраф за несвоєчасну сплату податкового зобов'язання по земельному податку в розмірі 9 грн. 93 коп.
- НОМЕР_11 від 16.12.2008 р., яким до ОСОБА_1 застосовано штраф за несвоєчасну сплату податкового зобов'язання по земельному податку в розмірі 4797 грн. 58 коп.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 3 грн. 40 коп. судових витрат.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подання в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі, заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Повний текст постанови виготовлено та підписано - 31.07.2009р.
Суддя - підпис.
З оригіналом згідно:
Суддя Т.І. Ясенова