УКРАЇНА

Справа № 2-146/11

№ провадження 2-146/11

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 серпня 2011 року Царичанський районний суд Дніпропетровської області в складі:головуючого - судді Ритова В.І.

при секретарі Бережній О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Царичанка Дніпропетровської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про повернення грошових коштів,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася з позовом до ОСОБА_2 про стягнення на її користь 4 600 грн. авансу та судових витрат.

На обгрунтування позовних вимог зазначила, що у серпні 2010 року разом з чоловіком ОСОБА_3 вирішили придбати у ОСОБА_2 житловий будинок № 4 по вул. Гагаріна в с. Прядівка Царичанського району Дніпропетровської області, оговорено вартість 62 тисячі грн., які вона повинна була сплатити на протязі 13 місяців до листопада 2011 року. Про вказане ОСОБА_2 надала їй розписку від 30.08.2010 року, згідно якої відповідачка отримала від неї 5 тисяч гривень авансу та дозволила вселитися і проживати в будинку. В разі несплати суми боргу ОСОБА_2 отримала право виселити її з будинку з поверненням взятого авансу з розрахунку за час проживання по 100 грн. щомісячно, а також за комунальні послуги щомісячно.

Вона в свою чергу 30.08.2010 року надала розписку про те, що зобов'язується сплатити ОСОБА_2 до листопада 2011 року 62 тисячі гривень.

У вересні 2010 року чоловік її покинув і вона залишилась сама з трьома дітьми. У зв'язку з тяжким фінансовим станом вона не має можливості виконати умови домовленості з відповідачкою про купівлю будинку, а тому 30 грудня 2010 року виселилася з належного їй будинку, а 03.01.2011 року передала ОСОБА_2 ключі від її домоволодіння і попросила повернути їй 4 600 грн. (5000 грн. - 400 грн. за 4 місяці проживання). Повідомила про сплату нею комунальних послуг за час проживання.

ОСОБА_2 відмовилась повернути їй залишок авансу за будинок, хоча про свій обов'язок повернути отриманий аванс зазначила власноруч у написаній розписці.

В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала у повному обсязі з посиланням на доводи, викладені у позовній заяві.

Відповідачка ОСОБА_2 позовні вимоги не визнала і пояснила, що гроші позивачці нею повернуто. 02.11.2010 року до неї на роботу в Царичанську районну лікарню прибула ОСОБА_1 і стала вимагати повернення грошей: авансу в розмірі 5 000 грн. та завдаток і почала писати розписку. Коли вона почала відмовлятися повертати завдаток, ОСОБА_1 вирвала у неї з рук гроші 7 500 грн. і, не віддавши розписку, покинула лікарню. З цього приводу вона зверталася до Царичанського РВ ГУМВС України в Дніпропетровській області. З допомогою міліції ОСОБА_1 виселилася з її будинку.

Вислухавши пояснення сторін, свідків, перевіривши надані сторонами докази, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до вимог ст.10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін і кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч.1 статті 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

В судовому засіданні позивачка просить повернути 4 600 грн. авансу за мінусом 400 грн. оплати за квартиру за 4 місяці проживання, пояснивши, що вона не змогла виплатити гроші за куплений будинок і згідно розписки виселилася з будинку. Згідно тієї ж розписки ОСОБА_2 набувала права виселити її з будинку при несплаті вартості будинку з виплатою 5 000 грн. авансу, але аванс їй не повернула.

Дана обставина підтверджується розпискою ОСОБА_2 (а. с. 4).

На обгрунтування невизнання позовних вимог ОСОБА_2 пояснила, що гроші позивачці повернуто при наступних обставинах. 02.11.2010 року до неї на роботу прийшла ОСОБА_1 і стала вимагати у неї гроші: 5 000 грн. авансу та 2 500 грн. завдатку, тобто всього 7 500 грн. і почала писати розписку. Вона дістала гроші в сумі 7 500 грн. і положила на стіл, прикривши рукою, та стала заперечувати проти повернення завдатку. Тоді ОСОБА_1 вирвала з рук гроші і, не давши їй розписку, пішла від неї. З цього приводу вона зверталася до міліції.

' Дані доводи відповідачки у повному обсязі підтверджуються показами свідка ОСОБА_4 про те, що ОСОБА_1 взяла у ОСОБА_2 7 500 грн., та витребуваним з Царичанського РВ ГУМВС України в Дніпропетровській області матеріалом № 1185, згідно якого 09 грудня 2010 року було відмовлено в порушенні кримінальної справи по заяві ОСОБА_2 з цього приводу з посиланням на те, що між нею та ОСОБА_1 виникли цивільно-правові відносини.

Враховуючи все вище зазначене, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 отримала від ОСОБА_2 гроші, які вона вимагає повернути, і підстав для задоволення позову немає.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 208, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

ОСОБА_1 в задоволенні позову до ОСОБА_2 про повернення грошових коштів відмовити.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Дніпропетровської області протягом десяти днів з подачею апеляції через районний суд.

Головуючий В.І.Ритов