Справа № 2-2200/09

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 серпня 2009  року                                   Шевченківський районний суд м. Чернівці

в складі:          головуючого судді                      Літвінової О.Г.

                                  при секретарі                   Гринчак Р.В.

 розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернівці цивільну справу за позовом Закритого акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» в особі Чернівецького  відділення ЗАТ КБ «ПриватБанк» до Шевченківського відділу державної виконавчої служби Чернівецького міського управління юстиції, третя особа, які не заявляють самостійних вимог на стороні позивача ОСОБА_1 , -

ВСТАНОВИВ :

Позивач ЗАТ КБ «ПриватБанк»  в особі Чернівецького  відділення ЗАТ КБ «ПриватБанк» звернувся із позовною заявою до Шевченківського відділу державної виконавчої служби Чернівецького міського управління юстиції , третя особа, які не заявляють самостійних вимог ОСОБА_1 про звільнення майна з-під арешту.

    Посилались на те, що між ЗАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір від 06.04.2007 року №НОМЕР_1, у відповідності до умов якого останній отримав кредит в сумі 16000,00 доларів США на придбання квартири.  

В якості забезпечення виконання зобов’язань було укладено договір іпотеки від 06.04.2007 року, який забезпечує повернення кредиту, процентів за користування ним.

ОСОБА_1 передав у заставу майно, яке належить  на праві приватної власності, а саме квартиру по вул. Київській, 9/6.

18.03.2009 року Шевченківським районним судом м.Чернівці винесено рішення, який свернуто стягнення на предмет іпотеки, а саме квартиру за адресою АДРЕСА_1 в рахунок погашення заборгованості по кредиту ОСОБА_1

Державним виконавцем згідно постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження від 12.02.2009 року накладено арешт на все нерухоме майно, зокрема на квартиру за адресою АДРЕСА_1, чим порушено права Банку щодо можливості звернення стягнення на заставлене майно та задоволення за рахунок заставленого майна своїх вимог за кредитним договором, які підлягають захисту в судовому порядку.  

Право Заставодержателя щодо звернення стягнення на предмет застави та задоволення своїх вимог в повному обсязі за рахунок заставленого майна, передбачене ст. 19, 20 Закону України «Про заставу»,  ст. 23,24 Закону України « Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», ст. 589,590 ЦК України.

Просили звільнити з-під арешту квартиру, загальнею площею 22,10 кв.м., житловою площею 15,00 кв.м., яка розташована за адресою АДРЕСА_1, який накладений згідно постанови Шевченківського відділу державної виконавчої служби Чернівецького міського управління юстиції «Про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження» від 12.02.2009 року та стягнути з третьої сторони судові витрати.  

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, посилаючи на обставини, викладені в позовній заяві, просив позов задоволити в попередньому судовому засіданні.    

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, надав суду заяву, в якій просив розглянути справу у відсутність представника відповідача, вирішення питання щодо позовних вимог залишено на розгляд суду.

Третя сторона ОСОБА_1 в судове засідання не з’явився, про день та час розгляду справи був повідомлений належним чином, про поважні причини неявки суд не повідомив, а тому суд вважає, що справу можливо розглянути у його відсутність.

Заслухавши думку представника позивача, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає до задоволення.

      Судом встановлено, що між ЗАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір від 06.04.2007 року №НОМЕР_1, у відповідності до умов якого останній отримав кредит в сумі 16000,00 доларів США на придбання квартири.  

В якості забезпечення виконання зобов’язань було укладено договір іпотеки від 06.04.2007 року, який забезпечує повернення кредиту, процентів за користування ним.

ОСОБА_1 передав у заставу майно, яке належить  на праві приватної власності, а саме квартиру по вул. Київській, 9/6.

18.03.2009 року Шевченківським районним судом м.Чернівці винесено рішення, який свернуто стягнення на предмет іпотеки, а саме квартиру за адресою АДРЕСА_1 в рахунок погашення заборгованості по кредиту ОСОБА_1

Державним виконавцем згідно постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження від 12.02.2009 року накладено арешт на все нерухоме майно, зокрема на квартиру за адресою АДРЕСА_1, чим порушено права Банку щодо можливості звернення стягнення на заставлене майно та задоволення за рахунок заставленого майна своїх вимог за кредитним договором, які підлягають захисту в судовому порядку.  

Стаття 1049 ЦК України передбачає, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій же сумі або речі, визначені родовими ознаками, у  такій же кількості, такого ж роду та такої ж якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, встановлені договором.

    Відповідно ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму або не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку , яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів.

    На підставі ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

    Відповідно до ст.ст. 52,59 Закону України «Про виконавче провадження» у разі звернення стягнення на заставлене майно для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, передбачено право заставодержателя на звернення до суду з позовом про звільнення заставленого майна з-під арешту.  

      Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що оскільки ЗАТ КБ «ПриватБанк» є заставодержателем з 2007 року, в забезпечення своїх вимог по кредитному договору, укладеного між ним та ОСОБА_1, то необхідно звільнити майно, а саме квартиру, загальною площею 22,10 кв.м., житловою площею 15,00 кв.м., яка розташована за адресою АДРЕСА_1 та належить ОСОБА_1 на праві приватної власності з-під арешту та стягнути судові витрати з третьої сторони ОСОБА_1

Керуючись ст. 19,20 Закону України «Про заставу», ст. 23,24 Закону України « Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», ст.ст. 1048, 1049, 1050, 1052 ЦК України, ст.ст. 10, 60, 88,  212, 213, 215, ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ :

Позов Закритого акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» в особі Чернівецького  відділення ЗАТ КБ «ПриватБанк» задовільнити.

Звільнити з-під арешту квартиру, загальною площею 22,10 кв.м., житловою площею 15,00 кв.м., яка розташована за адресою АДРЕСА_1 та належить ОСОБА_1 на праві приватної власності на підставі свідоцтва про право власності № 2634, який накладений згідно постанови Шевченківського відділу державної виконавчої служби Чернівецького міського управління юстиції  « Про арешт боржника та оголошення на його відчуження» від 12.02.2009 року.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ЗАТ КБ «ПриватБанк» 08 ( вісім) гривень 50 коп. державного мита та 37 ( тридцять сім) гривень 50 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Заява про апеляційне оскарження рішення може бути подана протягом 10 днів з дня його проголошення, а апеляційна скарга протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження до апеляційного суду Чернівецької області через Шевченківський районний суд м. Чернівці.

    Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до апеляційного суду Чернівецької області.    

СУДДЯ: