1Справа № 335/13421/15-ц 2/335/576/2016

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 липня 2016 року Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого судді Соболєвої І.П.,

при секретарі Школяр К.П.,

позивача ОСОБА_1,

представника позивача ОСОБА_2,

представника відповідача ОСОБА_3,

розглянувши у залі суду в м. Запоріжжі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія», ОСОБА_4, про відшкодування доходу, втраченого внаслідок ушкодження здоров'я у результаті дорожньо-транспортної пригоди -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія», ОСОБА_4, про відшкодування доходу, втраченого внаслідок ушкодження здоров'я у результаті дорожньо-транспортної пригоди.

Позовні вимоги обґрунтував тим, що 8 березня 2014 року у м. Запоріжжя на перехресті проспекту Леніна та вулиці Лермонтова відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу «Ніссан» реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_1 та транспортного засобу ВАЗ-2107 реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_4, який при цьому перебував у стані алкогольного сп'яніння. Постановою Василівського районного суду Запорізької області від 25 червня 2014 року був встановлений факт вчинення ОСОБА_4 адміністративних правопорушень, передбачених ст. ст. 124, 130 КУпАП та провадження по адміністративній справі було закрито у зв'язку із закінченням строку накладення на особу адміністративного стягнення, передбаченого ст. 38 КУпАП.

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди був пошкоджений транспортний засіб «Ніссан» реєстраційний номер НОМЕР_3, а позивач отримав тілесні ушкодження та був госпіталізований швидкою медичною допомогою м. Запоріжжя до міської клінічної лікарні в той же день.

Цивільно-правова відповідальність водія ОСОБА_4 застрахована згідно полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортного засобу № АС/1026223 страховик ПрАТ «УПСК».

Відповідно до вищезазначеного полісу ліміт відповідальності за шкоду заподіяну життю і здоров'ю становить 100 000 гривень.

9 квітня 2014 року на виконання вимог ст. ст. 33, 33-1, 35 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» позивач надав до Дніпропетровської обласної дирекції «УПСК» письмове повідомлення про настання страхового випадку, повний пакет відповідних документів, та заяву на виплату страхового відшкодування.

Зазначені документи були прийняті співробітником відділу врегулювання збитків, який повідомив позивача, що з метою з'ясування розміру доходів позивача, компанія направить відповідні запити до податкової служби, медичних закладів щоб отримати об'єктивну інформацію про розмір доходів, періоду лікування.

Порядок та умови виплати страхового відшкодовування врегульовані Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Відповідно до ст. 25 цього Закону у зв'язку з тимчасовою втратою працездатноcті потерпілим відшкодовуються не отримані доходи за підтверджений відповідним закладом охорони здоров'я час втрати працездатності. Доходи потерпілого оцінюються в таких розмірах:

для особи, яка забезпечує себе роботою самостійно, - не отримані доходи, які обчислюються, як різниця між доходом за попередній (до дорожньо-транспортної пригоди) календарний рік та доходом, отриманим у тому календарному році, коли особа була тимчасово непрацездатною.

Якщо особа була в зазначеному статусі менше вказаних розрахункових термінів, то до уваги береться середньомісячний дохід з розрахунку суми сукупного доходу такої особи за попередній до настання страхового випадку календарний рік та доход протягом фактичного терміну (повні місяці) перебування особи в зазначеному статусі.

Однак, відповідач-1 не виконав зазначені вимоги закону та не здійснив страхове відшкодування в строк, передбачений Законом.

За період часу з 09.04.2014 по 08.07.2015 жодних листів чи запитів, щодо надання додаткових документів, відомостей, інформації тощо, необхідних для здійснень виплати страхового відшкодування позивач не отримував.

Також позивач не створював жодних перешкод відповідачу-1, пов'язаних з розслідуванням обставин страхового випадку. Вважає, що відповідач-1 повинен сплатити позивачу страхову суму за шкоду заподіяну життю і здоров'ю, яка складається з наступного.

Як вже було зазначено позивач отримав тілесні ушкодження також він є особою, яка забезпечує себе роботою самостійно, тобто фізична особа-підприємець.

Відповідно до податкової декларації платника єдиного податку фізичної особи підприємця за 2013 рік сума доходу позивача склала 672 000 гривень. Також згідно листа від 10.06.2014 Державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Дніпропетровська відповідно до поданих податкових декларацій позивача за період з 01.03.2014 по 31.03.2014 дохід становить 0,0 грн. (нуль гривень), та за період з 01.04.2014 по 30.04.2014 року становить 0,0 грн. (нуль гривень).

У зв'язку з перебуванням позивача на лікарняному внаслідок дорожньо-транспортної пригоди в період з 08.03.2014 по 01.04.2014 він був позбавлений можливості займатися своєю підприємницькою діяльністю, внаслідок чого не був отриманий відповідний дохід, який позивач вважає втрачений, а саме: 672000,00 гривень (дохід за 2013 рік) : 12 місяців х 2 місяця (не отриманого доходу) = 112 000 гривень.

Враховуючи, що ліміт відповідальності становить 100 000 гривень, а також з урахуванням вже сплаченою сумою у розмірі 1053,05 гривень, сума втраченого доходу складає - 98946,95 гривень, яку позивач просить стягнути з приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія».

Крім того, позивач вважає, що йому неправомірними діями відповідача-2 ОСОБА_4 заподіяно моральну шкоду, яка полягає в тому, що ОСОБА_4, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, скоїв дорожньо-транспортну пригоду, в якій постраждав позивач, який був госпіталізований до медичного закладу, позивачем був перенесений стрес, хвилювання за своє здоров'я, змінився звичайний спосіб життя, був пошкоджений його автомобіль. Розмір душевних страждань позивач оцінює в 10 000 гривень, які просить стягнути з відповідача ОСОБА_4

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсягу.

Представник відповідача приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія», повноваження якого судом перевірені, який надавав пояснення в режимі відеоконференції, проти заявленого позову заперечував, пояснив наступне.

03.04.2013 між ПрАТ «УПСК» та ОСОБА_5 укладено поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АС/1026223, згідно якого предметом страхування є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу «ВАЗ 2107» НОМЕР_7. 08.03.2014 водій забезпеченого автомобіля «ВАЗ 2107» номерний знак НОМЕР_7 ОСОБА_4 допустив зіткнення з автомобілем «Ніссан» реєстраційний номер НОМЕР_1, внаслідок чого водій ОСОБА_1 отримав тілесні ушкодження.

Згідно ст. 25 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01.07.2004 № 1961-ІV у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності потерпілим відшкодовуються неотримані доходи за підтверджений відповідним закладом охорони здоров'я час втрати працездатності.

У позовній заяві позивач зазначає, що перебував на лікарняному з 08.03.2014 до 01.04.2014, тобто 24 дні. В той же час, у розрахунку, який також наведений в позові, ОСОБА_1 множить суму втраченого доходу на 2 місяці, протягом якого, начебто, він втратив працездатність.

Також що у виписному епікризі з історії хвороби № 1424 ОСОБА_1 зазначено, що він знаходився на обстеженні та лікуванні у відділенні церебральної нейрохірургії з 11.03.14 по 20.03.14, тобто 9 днів. Відповідно до виписки з історії хвороби № 838/276 ОСОБА_1 знаходився на стаціонарному лікуванні в неврологічному відділенні клініки ДМА з 21.03.2014 по 01.04.2014, тобто 11 днів. Отже, в сукупності позивач знаходився на лікуванні 20 днів. Вважає, що вимоги позивача є необґрунтованими, тому задоволенню не підлягають.

Відповідач ОСОБА_4 у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце слухання справи повідомлявся судом належним чином, причини неявки не повідомив. За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за його відсутності.

Суд заслухав сторін, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.

Відповідно до постанови Василівського районного суду Запорізької області від 25 червня 2014 року встановлено, що 8 березня 2014 року о 03.30 годин у місті Запоріжжі на вулиці Лермонтова ОСОБА_4, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, керуючи автомобілем ВАЗ-2107, реєстраційний номер НОМЕР_6, виїхав на перехрестя з проспектом Леніна на заборонений сигнал світлофору та скоїв зіткнення з автомобілем Ніссан реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_1, який рухався у напрямку площі Маяковського.

Внаслідок ДТП автомобілі пошкоджено. Водій ОСОБА_4 порушив вимоги п.8.7.3. та п.2.9а) Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 .

Таким чином, постановою Василівського районного суду Запорізької області від 25 червня 2014 року був встановлений факт вчинення ОСОБА_4 адміністративних правопорушень, передбачених ст. ст. 124, 130 КУпАП та провадження по адміністративній справі було закрито у зв'язку із закінченням строку накладення на особу адміністративного стягнення, передбаченого ст. 38 КУпАП.

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди був пошкоджений транспортний засіб «Ніссан» реєстраційний номер НОМЕР_3, а позивач отримав тілесні ушкодження та був госпіталізований швидкою медичною допомогою м. Запоріжжя до міської клінічної лікарні в той же день.

Цивільно-правова відповідальність водія ОСОБА_4 застрахована згідно полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортного засобу № АС/1026223 страховик - приватне акціонерне товариство «Українська пожежно-страхова компанія».

Відповідно до ст. 16 Закону України «Про страхування» добровільне страхування - це страхування, яке здійснюється на основі договору між страхувальником і страховиком. Загальні умови і порядок здійснення добровільного страхування визначаються правилами страхування, що встановлюються страховиком самостійно відповідно до вимог цього Закону.

Відповідно до ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Зазначене положення міститься і в ст. 3 Закону України «Про страхування».

За змістом наведених норм випливає, що договір страхування надає право третій особі (вигодонабувачу) вимагати від страховика здійснити страхову виплату на свою користь, тобто наділяє вигодонабувача правами страхувальника, хоча і не покладає на нього обов'язків останнього.

Відповідно до ч. 1 ст.15 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» договори обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності можуть укладатися на умовах страхування відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу.

Як передбачено ч. 1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Згідно з ч. 2 ст. 636 ЦК України виконання договору на користь третьої особи може вимагати, як особа, яка уклала договір, так і третя особа, на користь якої передбачено виконання, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із суті договору.

Таким чином, страхова компанія (страховик), надаючи послуги зі страхування, у разі настання страхового випадку відшкодовує оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Позивач ОСОБА_1 визнаний потерпілим внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що сталася 08.03.2014 і призвела до тимчасової втрати ним працездатності.

Відповідно до виписки за № 1424 Комунального закладу «Дніпропетровської обласної клінічної лікарні ім. Мечникова» позивач знаходився на обстежені та лікуванні у відділені церебральної нейрохірургії в період з 11.03.2014 по 20.03.2014 з діагнозом струсу головного мозку, забита рана голови.

Після чого відповідно виписки із історії хвороби за № 838/276 позивач знаходився на стаціонарному лікуванні в неврологічному відділені клініки ДМА з 21.03.2014 по 01.04.2014 з діагнозом гостра відкрита черепно-мозкова травма, струс головного мозку з вираженим астенічним станом, помірним ликвородинамическим синдромом.

Позивач ставить питання про відшкодування доходу, втраченого внаслідок ушкодження здоров'я в результаті дорожньо-транспортної пригоди.

Відповідно до ст. 25 Закону України «Про страхування», здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з Договором страхування або законодавством на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акту (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

Як передбачено ст. 25 цього Закону у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності потерпілим відшкодовуються не отримані доходи за підтверджений відповідним закладом охорони здоров'я час втрати працездатності. Доходи потерпілого оцінюють в таких розмірах:

для особи, яка забезпечує себе роботою самостійно, - неотримані доходи, які обчислюються, як різниця між доходом за попередній (до дорожньо-транспортної пригоди) календарний рік та доходом, отриманим у тому календарному році, коли особа була тимчасово непрацездатною.

Якщо особа була в зазначеному статусі менше вказаних розрахункових термінів, то до уваги береться середньомісячний дохід з розрахунку суми сукупного доходу такої особи за попередній до настання страхового випадку календарний рік та доход протягом фактичного терміну (повні місяці) перебування особи в зазначеному статусі.

Встановлено, що позивач є особою, яка забезпечує себе роботою самостійно, тобто є фізичною особою-підприємцем.

Відповідно до норм чинного податкового законодавства, оподаткуванню підлягають суми доходів, одержаних особою, за вирахуванням документально підтверджених витрат.

Пунктом 177.2 статті 177 Податкового кодексу України зазначено, що за загальним правилом, об'єктом оподаткування доходів, отриманих фізичною особою - підприємцем впровадження господарської діяльності, є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи підприємця.

У зв'язку із тим, що станом на 2014 календарний рік позивач перебував на спрощеній системі оподаткування, ним сплачувався єдиний податок, отже, для потреб оподаткування суттєвим був лиш загальний дохід (валовий) без урахування витрат.

Однак, слід зазначити, що витрати позивач все ж таки ніс.

Отже, для розрахунку суми доходу, втраченого фізичною особою-підприємцем, слід дотримуватись загального правила, передбаченого нормами чинного податкового законодавства, та із загального (валового) прибутку відняти валові витрати, що можна визначити шляхом розрахунку, зробленого на основі даних декларацій, що подавались позивачем до податкових органів.

Окрім того, станом на 2014 рік чинним був Наказ Міністерства фінансів України №1688 від 21.12.2011 ( в редакції наказу Міністерства фінансів України від 07.11.2012 № 1159) про затвердження Інструкції про оподаткування доходів фізичних осіб від зайняття підприємницькою діяльністю, відповідно до якої «Оподаткуванню підлягають доходи, одержані за звітний податковий період фізичною особою - суб'єктом підприємницької діяльності від продажу нею товарів (надання послуг, виконання робіт) у межах її підприємницької діяльності без створення юридичної особи. Якщо фізична особа - суб'єкт підприємницької діяльності отримує інші доходи, ніж визначені у частині першій цього пункту, то такі доходи оподатковуються за загальними правилами, встановленими законом з питань оподаткування доходів фізичних осіб для платників податку, що не є такими суб'єктами підприємницької діяльності. Загальним оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий дохід, тобто різниця між валовим доходом (виручкою у грошовій та натуральній формі) і документально підтвердженими витратами, безпосередньо пов'язаними з одержанням доходу. Якщо ці витрати не можуть бути підтверджені документально, то вони враховуються податковими органами при проведенні остаточних розрахунків за нормами у відсотках до валового доходу, наведеними в додатку № 6 до цієї Інструкції. До складу витрат, безпосередньо пов'язаних з одержанням доходів, належать документально підтверджені витрати, які включаються до складу валових витрат виробництва (обігу) або підлягають амортизації згідно з Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Позивачем до суду надані податкові декларації платника єдиного податку фізичної особи підприємця за 2013 - 2014 роки.

Як вже було зазначено позивач отримав тілесні ушкодження також він є особою, яка забезпечує себе роботою самостійно, тобто фізичною особою-підприємцем.

Відповідно до податкової декларації платника єдиного податку фізичної особи підприємця за 2013 рік сума доходу позивача склала 672 000 гривень. Також згідно листа від 10.06.2014 Державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Дніпропетровська відповідно до поданих податкових декларацій позивача за період з 01.03.2014 по 31.03.2014 дохід становить 0,0 грн. (нуль гривень), та за період з 01.04.2014 по 30.04.2014 дохід становить 0,0 грн. (нуль гривень).

У зв'язку з перебуванням позивача на лікарняному внаслідок дорожньо-транспортної пригоди в період з 08.03.2014 по 01.04.2014 він був позбавлений можливості займатися своєю підприємницькою діяльністю, внаслідок чого не був отриманий відповідний дохід, який позивач вважає втрачений, а саме: 672000,00 гривень (дохід за 2013 рік) : 12 місяців х 2 місяця (не отриманого доходу) = 112 000 гривень.

Враховуючи, що ліміт відповідальності становить 100 000 гривень, а також з урахуванням вже сплаченою сумою у розмірі 1053,05 гривень, сума втраченого доходу, яка підлягає стягненню складає - 98946,95 гривень.

Що стосується позовних вимог про відшкодування моральної шкоди, то суд вважає можливим задовольнити їх частково з дотриманням принципів розумності та справедливості з урахуванням наданих доказів в підтвердження понесених страждань відповідно до ст.10, 60 ЦПК України.

Відповідно до ч.1 ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними діями відшкодовується особою, що її завдала, за наявності її вини.

Як було встановлено судом вище, постановою Василівського районного суду Запорізької області від 25 червня 2014 року був встановлений факт вчинення відповідачем ОСОБА_4 адміністративних правопорушень, передбачених ст. ст. 124, 130 КУпАП. Внаслідок ДТП автомобілі пошкоджено. Водій ОСОБА_4 порушив вимоги п.п.8.7.3. та п.п.2.9а) Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 року, керував автомобілем в стані алкогольного сп'яніння. Позивачу ОСОБА_1 заподіяно тілесних ушкоджень, він був госпіталізований швидкою медичною допомогою м. Запоріжжя до міської клінічної лікарні в той же день. Згідно виписки за № 1424 Комунального закладу «Дніпропетровської обласної клінічної лікарні ім. Мечникова» позивач знаходився на обстежені та лікуванні у відділені церебральної нейрохірургії в період з 11.03.2014 по 20.03.2014 з діагнозом струсу головного мозку, забита рана голови.

З наведеного суд вважає, що позивачу заподіяна моральна шкода, яка виразилася в тому, що наслідки ДТП призвели до погіршення здоров'я, викликали нервовий стрес, спричинили негативні емоції, хвилювання, позивач одержав тілесні ушкодження, знаходився у лікарні, втратив заробіток, автомобіль було пошкоджено, що не уможливлювало використання його в господарський діяльності, що позбавило заробітку.

Визначаючи розмір моральної шкоди, суд враховує обсяг заподіяних моральних і фізичних страждань з урахуванням ступеня провини винного, тобто відповідача ОСОБА_4, характер і тривалість страждань, зміни соціального життя потерпілого, що відповідає вимогам Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування по справах про відшкодування моральної /немайнової/ шкоди» від 31.03.1995 п.9, та ст. 1167 ЦК України, враховуючи наведене, суд вважає, що розмір моральної шкоди, заподіяної позивачу ОСОБА_1 становить 5000 гривень, а не 10 000 гривень, як він того просить.

В зв'язку з наведеним, моральна шкода підлягає стягненню з відповідача ОСОБА_4, оскільки він є винним в ДТП.

В іншій частині позовних вимог в частині стягнення моральної шкоди з відповідача необхідно відмовити, оскільки з врахуванням наведеного, з врахуванням обставин справи суд вважає за можливе стягнути з відповідача моральну шкоду у розмірі 5 000 гривень, а не 10 000 гривень.

За правилами ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 60, 84, 88, 223, 226 ЦПК України, ст. ст. 636, 979, 1166, 1167, 1187,1188,1195,1197ЦК України, ст.ст. 9, 15, 22, 25 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст. ст.16, 25 Закону України «Про страхування», суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія», ОСОБА_4, про стягнення страхового відшкодування та моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути з приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» на користь ОСОБА_1 страхове відшкодування у розмірі 98 946 (дев'яносто вісім тисяч дев'ятсот сорок шість) гривень 95 копійок.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду, завдану внаслідок дорожньо-транспортної пригоди у розмірі 5000 (п'ять тисяч) гривень 00 копійок.

Стягнути солідарно з приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія», ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1 089 (одна тисяча вісімдесят дев'ять) гривень 47 копійок.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Запорізької області через Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя шляхом подачі у 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення прийнято у нарадчій кімнаті та проголошено його вступну та резолютивну частини у судовому засіданні 26 липня 2016 року.

Повний текст рішення виготовлений протягом п'яти днів.

Суддя: І.П. Соболєва