ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
43010, м. Луцьк, пр. Волі, 54 а
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"26" липня 2006 р. | Справа № 9/123-39А. |
за позовом Контрольно-ревізійного управління у Волинській області, м. Луцьк
до Голобської селищної Ради, смт. Голоби Волинської обалсті
про стягнення 511,66 грн. збитків, заподіяних неправомірними діями
Головуюча суддя Соломка Л.І.
При секретарі Приходай Т.О.
Представники:
Від позивача: Лозовський П.А. –провідний спеціаліст-юрисконсульт сектору правової роботи, довіреність №015-07/2796 від 20.07.2006 р.;
Хвіщук Т.І. –гол. контролер-ревізор, довіреність №015-07/2797 від 20.07.2006 р.;
Від відповідача: Степанюк А.М. –голова Голобської селищної Ради;
Таргоній В.О. –представник, довіреність від 19.07.2006 р.
Права та обов’язки представникам сторін роз’яснені відповідно до ст.ст. 49,51 КАС України.
Відводу складу суду не заявлено.
Клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу від представників сторін не поступало.
У судовому засіданні 20.07.2006 р. оголошувалась перерва до 26.07.2006 р. для подачі
відповідачем додаткових доказів.
Суть спору: Позивач - Контрольно-ревізійне управління у Волинській області звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з Голобської селищної ради збитків у сумі 511,66 грн., завданих неправомірними діями відповідача.
Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що при проведенні ревізії формування та виконання бюджету, цільового та законного використання бюджетних коштів за період з 01.03.2002 р. по 01.12.2005 р. у Голобській селищній раді виявлено, що з підзвіту селищного голови Степанюка А. М. згідно 27 подорожніх листі на використання службового автомобіля списано бензин 219,6 л на суму 511,66 грн. при відсутності підтверджуючих документів, що поїздки до м. Луцька були пов’язані зі службовою діяльністю. Зазначена сума віднесена на касові і фактичні видатки установи, чим порушено п. п. 3, 6 ст. 8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»від 16.06.1999 р. № 996.
Відповідач у відзиві та в засіданні суду заперечує проти адміністративного позову, посилаючись, що лише відрядження на легковому автомобілі на відстань, що перевищує 200 км, здійснюються з дозволу керівника установи, а оскільки відстань від смт. Голоби до м. Луцька становить менше 200 км, то розпорядження чинними інструкціями не вимагається. Крім того, подорожній лист згідно наказу чи розпорядження керівника видається при поїздці на строк понад одну добу. Фактично легковий автомобіль в м. Луцьк понад одну добу не використовувався, тому видача розпорядження не передбачена.
Щодо використання службового автомобіля в службових цілях, то в ході розгляду справи відповідач долучив довідки підприємств і організацій міста Луцька про те, що селищний голова Степанюк А. М. у зазначені в акті дні перебував у них для вирішення службових питань.
Присутня у судовому засіданні головний контролер-ревізор КРВ у Ковельському р-ні Хвіщук Т. І. пояснила, що на момент проведення перевірки ніяких підтверджуючих документів про службові відрядження до м. Луцька надані не були.
Із матеріалів справи, суд встановив:
На підставі плану контрольно-ревізійної роботи на ІV кв. 2005 р. відповідно до наказу № 87 від 12.12.2005 р., виданого КРВ у Ковельському р-ні і м. Ковелі контролерами-ревізорами контрольно-ревізійного відділу проведено ревізію формування та виконання бюджету, цільового та законного використання бюджетних коштів, збереження комунального майна в Голобській селищній раді за період з 01.03.2002 р. по 31.11.2005 р., про що складений акт проведення ревізії від 10.01.2006 р. № 920-13/1 (а. с. 4-6), підписаний без заперечень в. о. селищного голови М. Г. Пруд.
Матеріалами ревізії встановлено, що загальний пробіг автомобіля за подорожнім листом №24 від 06.04.2004 р. склав 226 км. В подорожньому листі зазначено, що автомобіль надано в розпорядження селищного голови Степанюка А.М., який підписом підтвердив виконання обслуговування. На зворотній стороні подорожнього листа вказано маршрут автомобіля по території сіл селищної ради і Голоби -Луцьк. В порушення п.п.3.6 ст.8 Закону України від 16.07.1999 р. №996-ХІV, п.1.1 Інструкції про службові відрядження в межах країни та за кордон затвердженої наказом Мінфіну України від 13.03.1998 р. №59 (в редакції наказу Мінфіну України від 10.06.1999 р. №146) зі змінами та доповненнями поїздка селищного голови Степанюка А.М. в м. Луцьк поза місцем його постійної роботи не оформлена розпорядженням із зазначенням пункту призначення, назви підприємства, куди був відряджений, строк і мета відрядження і не здійснено реєстрацію особою, яка вибуває у відрядження, у спеціальному журналі встановленої форми. За період з квітня 204 року по грудень 2005 р. по 27-и подорожніх листах без підтверджуючих документів про службові поїздки в м. Луцьк та розпоряджень селищного голови безпідставно списано бензин з підзвіту селищного голови Степанюка А.М. по загальному пробігу автомобіля 3 244 км. (120 км. х 27 днів) в кількості 219,6 л. по облікових цінах станом на 01.11.2005 р. на загальну суму 511,66 грн., до акту додано реєстр подорожніх листів та пояснення Степанюка А.М.
Заслухавши пояснення представників сторін, аналізуючи наявні по справі докази у їх сукупності, керуючись Конституцією України та Законами України, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача частково підставні та підлягають до задоволення частково у сумі 493,02 грн.
При цьому суд виходив із такого.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України
Зазначена норма Конституції України поширюється на відповідача по справі, оскільки Голобська селищна рада є органом місцевого самоврядування та використовує бюджетні кошти. Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні»від 26 січня 1993 року N 2939-XII головним завданням державної контрольно-ревізійної служби є здійснення державного контролю за витрачанням коштів в бюджетних установах. Органам контрольно-ревізійної служби надано право стягувати у судовому порядку в доход держави кошти, одержані підприємствами, установами, організаціями, які фінансуються з бюджету, з порушенням чинного законодавства (п. 8 ст. 10 Закону N 2939-XII).
Як вбачається з акту ревізії від 10.01.2006 р. в розпорядження селищного голови передано службовий автомобіль для виконання службових поїздок, який ним використовувався також для поїздок до м. Луцька, що стверджується записами на звороті подорожніх листів (а. с. 30-53 ).
Відповідно до ч. 1 Постанови Кабінету Міністрів України № 848 від 04.06.2003 р. «Про впорядкування використання легкових автомобілів бюджетними установами та організаціями»установлено, що легкові автомобілі використовуються тільки для поїздок, пов'язаних із службовою діяльністю посадових осіб. А відповідно до ч. 2 даної постанови зобов’язано керівників органів виконавчої влади вжити заходів до затвердження керівниками установ порядку використання легкових автомобілів для поїздок, пов'язаних із службовою діяльністю посадових осіб, розробленого виходячи із специфіки їх діяльності. Головою селищної ради, як керівником, не подано суду доказів про виконання даних вимог Уряду України.
Відповідно до ч. 1 Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 13 березня 1998 р. N 59, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України від 31.03.1998 р. №218/2658 службовим відрядженням вважається поїздка працівника за розпорядженням керівника підприємства, об'єднання, установи, організації (далі - підприємство) на певний строк до іншого населеного пункту для виконання службового доручення поза місцем його постійної роботи. А згідно Порядку відрядження в межах України направлення працівника підприємства у відрядження здійснюється керівником цього підприємства або його заступником і оформляється наказом (розпорядженням) із зазначенням: пункту призначення, назви підприємства, куди відряджений працівник, строку й мети відрядження. Фактичний час перебування у відрядженні визначається за відмітками в посвідченні про відрядження щодо прибуття і вибуття, які завіряються печаткою підприємства чи установи, де перебуває у відрядженні працівник (п. 1.3).
Як вбачається з акту перевірки, пояснень перевіряючої у судовому засіданні, та не заперечується селищним головою, наказів чи розпоряджень про відрядження до м. Луцька не видавалось, підтверджуючих документів про службові поїздки на момент перевірки надано не було, тому висновок КРВ у Ковельському р-ні про те, що списання паливно-мастильних матеріалів за період з квітня 2004 р. по грудень 2005 р. по 26 подорожніх листах є безпідставним відповідає встановленим господарським судом обставинам фінансової господарської діяльності відповідача, а доводи селищного голови, зокрема довідки Волинської облспоживспілки, фірми ”Сільгазінвест”, управління капітального будівництва Волинської ОДА, ТзОВ „Аргос”, подані в ході судового розгляду, визнаються непереконливими. Відповідно до ст.69 КАС України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, а згідно ч.4 ст.70 Кодексу обставини, які повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору. Чинним законодавством не передбачено подачу в підтвердження відрядження в службових цілях будь-яких довідок.
Відповідно до ч.1 ст.71 КАСУ кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Відповідач у судовому засіданні не довів належним чином доказами обгрунтованість своїх заперечень проти позову.
Водночас, працівниками контрольно-ревізійного відділу безпідставно включено до реєстру (а.с.7) подорожній лист №33 від 17.05.2005 р. (фактично це є подорожній лист №25 від 17.05.2005 р.) та зайво нараховано відповідачу збитки у сумі 18,64 грн., оскільки по даному шляховому листу поїздка до м. Луцька не здійснювалась (а.с. 52), тому у позові на суму 18,64 грн. слід відмовити.
Керуючись Конституцією України, Законом України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні», Постановою Кабінету Міністрів України «Про впорядкування використання легкових автомобілів бюджетними установами та організаціями», Інструкцією про службові відрядження в межах України та за кордон, ст.ст.69,71,79,86,158-160 КАС України, господарський суд
п о с т а н о в и в:
1. Позов задоволити частково.
2. Стягнути з Голобської селищної Ради (Ковельський район, смт. Голоби, вул. Ковельська,1) код ЄДРПОУ 0433141 493 грн. 02 коп. збитків на користь Контрольно-ревізійного управління у Волинській області (м. Луцьк, вул. Винниченка,67) та зарахувати дану суму до Державного бюджету у Ковельському ВДК у Волинській області на рахунок №31425015157806, код МФО 803014.
3. В решті позову відмовити.
Суддя Л.І. Соломка
Дата виготовлення повного
тексту постанови –27.07.2006 р.