Справа №2-а-289/2009
ПОСТАНОВА
Іменем України
14 травня 2009 року м. Вінниця
Вінницький районний суд Вінницької області в складі:
Головуючого: судді Ганкіної І.А. ,
при секретарі Шуляк Т.А. ,
з участю адвоката ОСОБА_2.
представника відповідача – ОСОБА_3(на підставі довіреності)
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1до Державної екологічної інспекції у Вінницькій області про визнання протиправною та скасування постанови від 13.02.2009 року за № 03 /39 , -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1звернувся в суд з позовами до Державної екологічної інспекції у Вінницькій області про визнання протиправною та скасування постанови від 13.02.2009 року за № 03 /39 , мотивуючи свої вимоги тим, що його було протиправно притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 53 КупАП без відповідних на те підстав, хоча на його думку порушень ним допущено не було. Просить визнати протиправною та скасувати вищевказану постанову державного інспектора з охорони навколишнього середовища Вінницької області і закрити справу.
В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_2 позов підтримав в повному обсязі на підставі обставин , викладених в позовній заяві, просить позов задоволити. Крім того, додав, що текст постанови, що є предметом оскарження не відповідає вимогам КУпАП та складений з порушенням інструкцій.
Представник відповідача ОСОБА_3. позов не визнала, зазначивши, що постанова обгрунтована і підстави для її скасування відсутні.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши та оцінивши матеріали адміністративної справи , оцінивши докази в їх в їх сукупності, суд дійшов висновку , що обставини на які посилається у позовній заяві позивач мали місце, позовна заява обгрунтована та підлягає задоволенню.
Судом було встановлено, що позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.53 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 425 грн за постановою Державної екологічної інспекції у Вінницькій області від 13.02.2009р. (а.с.6).
З вказаною постановою суду позивач не згоден в зв»язку з тим, що правопорушення не скоював, а сама постанова не відповідає вимогам КУпАП.
Виниклі правовідносини суд вважає такими, що врегульовані ч. 2 ст.19 Конституції України, ст.ст. 53,293 КУпАП України, ст. 55 Закону України « Про землеустрій», ст.1 Закону України « Про автомобільні дороги», ст. 89 Водного кодексу України, ст.ст. 60,61 ЗК України.
Згідно протоколу № 006363 про адміністративне правопорушення від 12.02.2009 року позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.53 КУпАП України за порушення правил використання земель, що полягають у використанні земель, розміщення, проектування, будівництво, введення в дію об»єктів, які негативно впливають на стан земель , неправильна експлуатація, знищення або пошкодження протиерозійних гідротехнічних споруд, захисних лісонасаджень.
Однак, в тексті постанови про накладення адміністративного стягнення від 13.02.2009р. (а.с.5) відсутнє визначення обставин вчинення правопорушення та не визначено нормативні( чи піднормативні) акти, які було порушено позивачем на думку суб»єкта владних повноважень, яким було винесено вказаний адміністративний акт.
Відповідно до ст.283 КУпАП постанова про адміністративне правопорушення повинна містити у собі опис обставин, установлених при розгляді справи (протоколу) та зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення.
Вказана вимога ст.283 КУпАП відповідачем при складанні вищевказаної постанови від 13.02.2009р. дотримана не була.
Крім того, відповідно до вимог зазначеної статті суб»єктом владних повноважень повинно бути визначеним місце вчинення правопорушення, однак в постанові від 13.02.2009р. місце вчинення правопорушення також не вказано.
Не є зазначеним місце вчинення правопорушення і в протоколі за № 006363 від 12.02.2009р., що не дозволяє суду зробити чіткий висновок, щодо вчинення правопорушення саме в прибережно-захистній смузі.
За протоколом про адміністративне правопорушення судом було встановлено, що транспортний засіб під керуванням позивача був зупинний під час завезення будівельного матеріалу для проведення будівельно-дорожніх робіт.
Як було повідомлено позивачу працівниками інспекції з охорони навколишнього природного середовища по даній дорозі проходить прибережна- захисна смуга річки П.Буг.
Однак, згідно вимог ст.89 ВК України, ст.89 ЗК України прибережні захисні смуги є природоохоронною територією з режимом обмеженої господарської діяльності. У прибережних захисних смугах уздовж річок, навколо водойм та на островах забороняється: будівництво будь-яких споруд (крім гідротехнічних, гідрометричних та лінійних), у тому числі баз відпочинку, дач, гаражів та стоянок автомобілів.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про автомобільні дороги» автомобільна дорога-лінійний комплекс інженерних споруд, призначений для безперервного, безпечного та зручного руху транспортних засобів. Отже, проведення планування існуючої дороги для проїзду автомобілів допускається в межах прибережної захисної смуги і не є порушенням прввил використання земель.
Згідно ч.З ст.60 ЗК України розмір та межі прибережної захисної смуги уздовж морів та навколо морських заток і лиманів встановлюються за проектами землеустрою, а в межах населених пунктів - з урахуванням містобудівної документації.
Статтею 55 Закону України «Про землеустрій» передбачено, що встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) проводиться відповідно до топографо-геодезичних і картографічних матеріалів. Встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється на основі технічної документації із землеустрою, якою визначається місцеположення поворотних точок меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). Документація із землеустрою щодо встановлення меж житлової та громадської забудови розробляється у складі генерального плану населеного пункту, проектів розподілу територій і є основою для встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості). Межі земельної ділянки в натурі, (на місцевості) закріплюються межовими знаками встановленого зразка. Межові знаки здаються за актом під нагляд на збереження власникам землі та землекористувачам, у тому числі орендарям.
Наявність знаків саме у місці зупинення транспортного засобу позивача, що підтверджують поширення на дану ділянку режиму прибережно-захисної зони суду відповідачем не доведено.Розробленої, погодженої та затвердженої документації із землеустрою по встановленню прибережної захисної смуги, на даній території суду не надано.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
-2-
Тому, суд вважає, що враховуючи вищевказане, відповідачем , обставини зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення від 12.02.2009р., зокрема те, що позивач проводив дорожньо-будівельні роботи в прибережно-захисній смузі р.Південний Буг є суду відповідними доказами не підтвердженими.
Сам протокол від 12.02.2009р. містить ряд порушень КУпАП, зокрема, це відсутність визначення місця вчинення правопорушника, відсутність повного написання призвища, ім»я та по батькові свідка ОСОБА_4, зазначення другого свідка, та зазначення розміру шкоди.
Невідповідність вимогам закону протоколу, що єпідставою для винесення послідуючого акту у вигляді постанови про накладення адміністративного стягнення тягне за собою і не законність винесення даного акту.
Враховуючи вказане, суд вважає за необхідне визнати протиправною та скасувати постанову державного інспектора з охорони навколишнього середовища Державної екологічної інспекції Вінницької області від 13.02.2009р. за №03/39 відносно ОСОБА_1. ст.53 КУпАП. Адміністративну справу відносно позивача про вчинення адміністративного правопорушення за ст.53 КУпАП закрити.
Керуючись ст.ст.287,288 КУпАП, ст.158,159,160,161,162,163 КАС України, суд, -
Постановив:
Позов задовільнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову державного інспектора з охорони навколишнього середовища Державної екологічної інспекції Вінницької області від 13.02.2009р. за №03/39 відносно ОСОБА_1 за ст.53 КУпАП.
Закрити адміністративну справу відносно ОСОБА_1 про вчинення адміністративного правопорушення за ст.53 КУпАП.
Постанова суду може бути оскаржено до Київського адміністративного апеляційного суду через Вінницький районний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня винесення постанови заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або шляхом подачі апеляційної скарги в строк передбачений для подачі заяви про апеляційне оскарження.
Суддя: