Справа № 2-790/2009р.                                                                

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 червня  2009року             Вінницький районний суд Вінницької області                                                                                                

в складі :

головуючого – судді                         Ганкіної І.А.,

            при секретарі                                    Шуляк Т.А.

            позивача                                          ОСОБА_1

розглянувши у відкритому  судовому засіданні  в м. Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2  про визнання  дійсним договору  купівлі – продажу   та  визнання  права власності на придбане майно  , -  

В с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання  дійсним договору купівлі – продажу земельної ділянки та визнання права власності   , посилаючись на те, що  03 квітня  2002 року   він домовився про купівлю – продаж у  ОСОБА_2 ? частини дерев»яновалькованого, обкладеного цеглою житлового будинку  з відповідною часткою  господарських будівель та споруд, який знаходиться  в АДРЕСА_1

Відповідно до умов договору  було продано  ? частину вищевказаного будинку  , що розташований на  присадибній земельній ділянці, при цьому покупцем  цього ж дня повністю сплачено  ОСОБА_2 обумовлену  суму 3000 грн..  

Під час  оформлення  договору  купівлі – продажу   частини житлового будинку, не була відчужена   земельна ділянка , площею  0,1531 га  в межах з планом, яка розташована на території Стрижавської селищної ради  поАДРЕСА_1 оскільки   в Державному акті на право приватної власності  на землю значилось дві земельні ділянки,  а тому  необхідно було роз»єднати земельні ділянки та на кожну з яких виготовити  Державні акти.

Відповідач по справі  взяв на себе зобов»язання щодо  виготовлення  нових  актів.

Однак,  всупереч  домовленостей   між сторонами по справі  та ст. 209 ЦК України , з боку  відповідача не було здійснено будь - яких дій щодо переоформлення купівлі - продажу земельної ділянки на ім»я позивача по справі.  Відповідач уникає зустрічей з позивачем ,  крім того  він не має наміру переробляти Державний акт на земельні ділянки,   мотивує свою відмову тим,  що  він продав  будинок  та земельну ділянку, і те  що в договорі  купівлі – продажу визначено , що  проданий житловий будинок , який розташований на присадибній земельній ділянці. .

Така поведінка відповідача  є протиправною і порушує право власності   позивача.

Оскільки  статтею 381 ЦК України встановлено, що  садибою є земельна ділянка  разом із розташованими  на ній житловим будинком, господарсько – побутовими будівлями наземними  і підземними комунікаціями, багаторічними  насадженнями. Ч.2 ст.381  ЦК України передбачено, що у разі відчуження житлового будинку вважається, що відчужується вся садиба.  

Крім того, відповідно до ст. 657 ЦК України  договір купівлі – продажу  нерухомості  підлягає  нотаріальному  посвідченню та державній  реєстрації , а  в іншому  випадку, тобто в разі  недодержання  сторонами вимоги закону про нотаріальне   посвідчення , такий договір є нікчемним.

Відповідно до  ст. 216 ЦК України нікчемний договір не створює  юридичних наслідків. Таким чином право  власності  позивача на спірне майно не може  визнаватися , оскільки відсутнє  нотаріальне посвідчення угоди. Тому позивач, як власник майна, звертається до суду з зазначеним позовом.

 В судовому засіданні позивач   ОСОБА_1 уточнив  свої  позовні вимоги,  а саме  просив визнати дійсним договір купівлі – продажу за яким він набув права власності на земельну ділянку , площею 0, 1531 га,  в межах згідно з планом , яка  розташована    на території Стрижавської селищної  ради Вінницького району та області  по АДРЕСА_1 цільове призначення якої –  для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських будівель . Окрему вимогу  про визнання права власності на земельну ділянку просив  не розглядати.

В судове засідання  відповідач ОСОБА_2 не з»явився, надав суду заяву, в якій просив справу розглядати в його відсутність, позовні вимоги, заявлені позивачем  визнав в повному обсязі, не заперечував щодо їх задоволення.

Заслухавши пояснення позивача,    дослідивши та оцінивши матеріали справи , суд прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до Державного акту на право приватної власності на землю,  виданого  104.03.2002 року, серіяНОМЕР_1,  ОСОБА_2 на підставі договору купівлі – продажу  земельної ділянки , зареєстрованого в реєстрі приватного нотаріуса ОСОБА_3. за № 8795 від 22.11.2001 року  належить земельна ділянка , площею 0, 1531га в межах згідно з планом , що розташована на території  Стрижавської селищної ради Вінницького району  та  була надана йому  для будівництва, обслуговування жилого будинку та господарських будівель    ( а.с.12). Відповідно до   висновку  експерта про експерту вартість  земельної  ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку та господарських будівель  , площею 1531 кв.м., розташованої в АДРЕСА_1 -  становить 17973 грн.94 коп ( а.с. 18)  

Крім того  ОСОБА_2 відповідно до технічного паспорту, виданого  Вінницьким ООБТІ  від 05.11.2001 року  належала до дня продажі  ? частина  будинковолодінняАДРЕСА_1 ( а.с.5 -8)  

ОСОБА_1 згідно  укладеного  договору купівлі – продажу  від  03.04.2002 року придбав  у   ОСОБА_2 ? частину  жилого будинку з відповідною часткою господарських будівель , який знаходиться в АДРЕСА_1 розташований на земельній ділянці, в рахунок чого сплатив  відповідачу обумовлену  вартість в сумі 3 000 грн (а.с. 10),  що підтверджується  розпискою   ( а.с. 12) .

Встановленим в суді фактам відповідають правовідносини, що виникли із договірних зобов»язань, які регулюються  Цивільним кодексом України, актами цивільного законодавства України, які не суперечать  положенням ЦК України.

Дані  правовідносини регулюються :

?   - відповідно до ст. 526 ЦК України , зобов»язання має виконуватися  належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких   умов та вимог відповідно до  цивільного законодавства , а за відсутності  таких умов та вимог відповідно  до звичаїв  ділового  обороту або інших  вимог, що звичайно  ставляться ;

?   відповідно до ст. 328 ЦК України , право власності  вважається набутим  правомірно, якщо інше не випливає із закону або  незаконність набуття права  власності не встановлена судом  ;

?   згідно ст. 220 ЦК України, якщо сторони  домовилися щодо усіх істотних  умов договору , що підтверджується  письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору , але одна із сторін ухиляється від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним ;

?   ст. 334 ЦК України, право власності на майно  за договором, який підлягає нотаріальному  посвідченню, виникає у набувача з моменту  такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішення суду про  визнання договору , не посвідченого  нотаріально, дійсним ;  

?   відповідно до ст. 638 ЦК України  договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору ;

?   згідно ст. 655 ЦК України – за договором  купівлі – продажу продавець зобов»язується передати майно у власність покупцеві, а покупець зобов»язується прийняти майно і  сплатити за нього  повну  грошову суму ;

?   ст. 656 ЦК України – предметом договору купівлі – продажу може бути товар, який є у продавця на момент  укладення договору.

ОСОБА_1 в належній формі  ( письмовій)  досяг  згоди з  ОСОБА_2 щодо усіх істотних умов договору купівлі – продажу, предметом якого є  об»єкт нерухомості (предмет, ціна), повністю виконав свої зобов»язання щодо оплати ? частини дерев»яновалькованого, обкладеного цеглою житлового будинку  з відповідною часткою  господарських будівель та споруд, який знаходиться на  земельній ділянці , площею  0, 1531 га , що розташована в АДРЕСА_1  однак в Державному акті  на право приватної власності  на  землю  зазначено  дві земельні ділянки , тому запропоновано відповідачу   виготовити два окремих Державних акти на кожну з земельних ділянок для  проведення в подальшому відчуження.

Оскільки , всупереч домовленостей ,  будь- яких  дій щодо виготовлення Державних актів на земельні ділянки та нотаріальне переоформлення земельної ділянки площею  0, 1531 га , що розташована вАДРЕСА_1  з боку  ОСОБА_2  не було, а тому   з метою захисту майнових прав позивача, договір купівлі – продажу від  03.04.2002 року  необхідно визнати дійсним за рішенням суду , а відтак  і право приватної власності  на зазначену вище  земельну ділянку  за позивачем.

Керуючись ст.ст. 220,  328, 334, 381, 392, 638, 655  ЦК України,  ст 90 ЗК України , ст.ст.10, 11, 15, 30, 60, 61,  209, 212, 214, 215, 218  ЦПК України, суд,-

В и р і ш и в :

Позов задоволити.

Визнати дійсним договір  купівлі – продажу  від 03 квітня 2002 року земельної ділянки,  площею  0, 1531 га ,  поАДРЕСА_1укладений  між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, за яким ОСОБА_2  продав, аОСОБА_1набув у власність  земельну ділянку , площею  0,1531 га в межах згідно з планом, розташовану на території Стрижавської селищної ради, АДРЕСА_1цільове призначення якої – для будівництва та обслуговування жилого будинку та господарських споруд  .

Окрему вимогу, щодо визнання власності на земельну ділянку залишити без розгляду.

 Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Вінницької області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги,  або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України шляхом подачі апеляційної скарги в строк передбачений для подачі заяви про апеляційне оскарження..

Суддя :