РІШЕННЯ

                                                ІМЕНЕМ УКРАЇНИ                       Справа №2-33/09

                                                             (повне)

10 червня   2009р.                                                                                                 м. Вінниця

            Вінницький районний суд Вінницької  області

            в складі головуючого: Ганкіної І.А.

             при секретарі : Шуляк Т.А.

             адвокаті ОСОБА_3.  

      Розглянувши у відкритому судовому  засіданні в м.Вінниця  цивільну справу за позовною заявою  ОСОБА_1 до Стадницької сільської ради, ОСОБА_2, за участю третьої особи Вінницької міської ради  про  визнання рішення 6 сесії 4 скликання Стадницької сільської ради від 15.05.2003р. недійсним, визнання недійсним Державного акту на право приватної власності на землю, стягнення моральної шкоди та судових витрат;

                                                      Встановив:

        ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом  до Стадницької сільської ради, ОСОБА_2, третьої особи Вінницької міської ради  про  визнання рішення 6 сесії 4 скликання Стадницької сільської ради від 15.05.2003р. недійсним, визнання недійсним Державного акту на право приватної власності на землю, стягнення моральної шкоди та судових витрат.

         ОСОБА_4, ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом до ОСОБА_1 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою.

        Ухвалою суду від 10.06.2009р. позов в частині вимогОСОБА_4 таОСОБА_2 було залишено без розгляду в зв»язку з повторною неявкою даних позивачів у судові засідання.

        Позивач ОСОБА_1  допитаний в судовому засіданні суду показав, що 25.10.2005р. придбав в наслідок укладення договору купівлі-продажу у ОСОБА_5. житловий будинок з господарськими спорудами та будівлями поАДРЕСА_1На даний час це будинковолодіння знаходиться на землях, що відійшли до м.Вінниця. Куплене позивачем будинковолодіння розташоване на земельній ділянці, що мала первинний розмір в 0,30 га. Саме придбання такої земельної ділянки ним и було говорено при вчиненні угоди про купівлю вищевказаного будинковолодіння. Однак, в подальшому він дізнався, що до нього переходить земельна ділянка лише площею в 0,15 га, так як інші 0,15 га відійшли до дружини продавця ОСОБА_2 В подальшому позивач дізнався, що 0,13 га з цих 0,15 га ОСОБА_2 продала, а 0,02га залишила собі. На вказаній земельній ділянці розміром в  0,02 га розташовано споруду, що належить до будинковолодіння позивача, а саме, вигрібна яма до туалету, що була побудована ще до продажу йому будинку. Таким чином, відповідачкою були невірно проведено приватизацію 0,15 га, так як у склад її земельної ділянки увійшла споруда, що належить до будинковолодіння належного ОСОБА_5, який в подальшому продав свій будинок позивачу по справі.  Позивач неодноразово намагався вирішити спірне питання мирним шляхом, однак відповідачка знести паркан, який вона звела по належній йому споруді та повернути йому земельну ділянку не бажає, в зв»язу з чим позивач змушений зносити незручності у використанні своєї власності та зазнав моральних страждань які оцінює в 3000 грн. Позов просить задоволити в повному обсязі.  

            Відповідач Стадницька сільська рада  просять слухати справу у їх відсутність, про що подали заяву. Проти задоволення позову не заперечують.

           Представник відповідача ОСОБА_4  позов ОСОБА_1. не визнав та суду показав, що  земельна ділянка була приватизована ОСОБА_2. на законних підставах, так як нею було отримано у попереднє користування 0,15 га. ОСОБА_1 відійшли при продажі будинкоовлодіння належні ОСОБА_5 0,15 га. У ОСОБА_1 на даний час є інша вигрібна яма, земельна ділянка в подальшому була продана ОСОБА_2 в розмірі 0,13 га іншій особі ОСОБА_6 0,02га вона залишила у своєму володінні, так як має намір розпорядитися цією землею на власний розсуд. В зв»язку з вказаним просить в задоволенні позову відмовити.

          Третя особа – Вінницька міська рада  просить слухати справу у відсутність представника ради про що подали заяву. Проти задоволення позову не заперечують.

         Заслухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, суд встановив наступне:

25.10.2005р. Ящук П.Д. продав належне йому будинковолодіння за АДРЕСА_1 ОСОБА_1

          Факт вчинення даного правочину купівлі-продажу підтверджує відповідний договір  серії ВВО №060337 від 25.10.2004р.  (а.с.3).

          В склад придбаного позивачем майна входить згідно даного договору: житловий будинок «А», огорожа №1-2, криниця «К», вбиральня «Б».

          Згідно технічного паспорта  від 12.10.2004р. (а.с.7-9) за №523 вбиральня «Б» побудована в 1995р. є бетанованою з цегли з вигрібною ямою. Будинок, як і інші споруди також мають 1995р. забудови.

          Земельна ділянка під будинковолодінням попереднім власником приватизована не була, по фактичному користуванню на 1998р. складала 1500 кв.м.

          В подальшому земельна ділянка, на якій було розташоване дане будинкволодіння відійшла до місця Вінниця та вулицю було переіменовано в Дружню (а.с.42), що підтверджує відповідна довідка виконкому Стадницької сільської ради від 27.10.2008р. за №355.

           Скориставшись своїм правом на приватизацію землі ОСОБА_1 звернувся до Вінницької міської ради з заявою про передачу йому у безоплатну власність земельної ділянки при будинковолодінні , що було придбано ним в наслідок вищевказаного договору купівлі-продажу, з метою чого ним було виготовлено проект відводу землі.

       Рішенням 22 сесії 5 скликання Вінницької міської ради від 25.12.2007р. за №1691 п.19 було вирішено передати позивачу у безоплатну власність земельну ділянку площею 0,1602 кв.м.  під належним йому будинком та господарськими спорудами та будівлями (а.с.14).

         Однак, в ході виготовлення державного акту на землю, позивач дізнався, що його вигрібна яма потрапила до складу землі, що була приватизована ОСОБА_2 рішення Стадницької сільської ради від 15.05.2003р., що стало підставою для зупинення процессу виготовлення державного акту на землю позивача.

          За даним рішенняи сіслькьої ради  ОСОБА_2  отримала у власність земельну ділянку площею 0,15 га, в склад якої увійшла споруда належна позивачу на земельній ділянці площею 0,02га.        

          За даним рішенням сільської ради ОСОБА_2 було виготовлено державний акт на право власності на землю серії НОМЕР_1 від 26.07.2004р. (а.с.40).

          В подальшому ОСОБА_2 продала лише 0,13 га з даної земельної ділянки, а 0,02га, на якому була розміщена забетонована вигрібна яма була залишена у власності ОСОБА_2.(а.с.64).

           З показів допитаної в судовому засіданні свідкаОСОБА_6., який було продано дану земельну ділянку площею 0,13 га., земельна ділянка в 0,02га була залишена ОСОБА_2 за її власним поясненням тому, що на ній знаходилася чужа споруда.

                                                   -2-        

        Таким чином, суд враховуючи положення ст.73 ЦПК України вважає за можливе поновити строк на оскарження рішення Стадницької сільської ради від 15.05.2003р. так як позивачу про порушення його права на володіння землею, де знаходиться частина його власності дізнався лише в 2007р.

           Визначаючись щодо законності винесення рішення Стадницької сільської ради від 15.05.2003р. суд виходить з того, що за ст. 12  ЗК Українив зазначає,що до компетенції сільськиїх рад відноситься розпорядження землями територіальних громад.

           Ст.79 ЗК України вказує,що земельна ділянка - це частина земельної поверхні з установленими межами, певним місцем розташуванням,з визначеними щодо неї правами.

           Ст.78 ЗК України роз"яснює, що змістом права власності на землю є право володіти,користуватися і розпоряджатися земельною ділянкою. При цьому набуття права   власності    за   ст.81,  ст.117 ЗК  України  можливе   як   в   порядку  приватизації земельної ділянки,так і її спадкування.

          Однак, як вбачається з тексту рішення сільської ради від 15.05.2003р. при передачі земельної ділянки ОСОБА_2  розміром 0,15 га сільською радою, дане рішення приймалося без попереднього узгодження та затвердження проектной документації, без врахування того, що на земельній ділянці ОСОБА_2 знаходиться частина споруд будинковолоідння за НОМЕР_2 адреса місце знаходження земельної ділянки ОСОБА_2 є визначеною в рішенні не повністю, та містить лише зазначення розміру, цільового призначення та вулиці з номером будинковолодіння ( вул. Залізнична,22).

        Тому, суд вважає, що прийняття вказаного рішення потягнуло за собою порушення прав позивача, як нового власника будинковолодіння за НОМЕР_2.  Рішення Стадницької сільської ради  від 15.05.2009р. підлягає до визнання недійсним  частково в частині зазначення розміру земельної ділянки в сторону зменшення її з 0,15 га до 0,13 га на 0,02га.

         В зв»язку з тим, що Державний акт  на право власності на землю серії НОМЕР_1 від 26.07.2004р. на ім»я ОСОБА_2 виданий на підставі рішення ради, що визнано судом таким, що підлягає до часткового визнання недійсним, суд вважає, що даний державний акт підлягає до визнання недійсним.

          Щодо повної вимоги про стягнення моральної шкоди суд виходить з того, що   за ст.1167 ЦК України моральна шкода завдана фізичній, або юридичній особі неправомірними рішенням, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, що її завдала за наявності її вини.

          За ст.60 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

          Як підставу для стягнення моральної шкоди позивач вказує той факт, що в наслідок дій ОСОБА_2 в нього погіршився стан здоров»я, погіршився сон та змінився звичайний порядок життя.

          Однак, погіршення стану здоров»я, погіршення сну, тяжкість наслідків в наслідок зміни життя, позивачем суду ніякими доказами не підтверджено.  Тому. суд вважає, що дана вимога до задоволення не підлягає.

           Щодо стягнення судових витрат суд виходить з того, що відповідно до ст. 79 ЦПК України до судових витрат відносяться:судовий збір та витрати пов"язані з розглядом справи.До витрат пов"язаних з розглядом судової справи,належать витрати на інформаційно-технічне забезпечення,витрати на правову допомогу,витрати пов"язані з явкою до суду,витрати пов"язані з залученням свідків,спеціалістів,перекладачів,та проведення судових експертиз, а також вирати пов"язані з проведенням огляду доказів та вчиненням інших дій.

            Як встановлено по справі, ОСОБА_1 було понесено витрати на правову допомогу за заключення угоди з адвокатом в сумі 5500 грн., що підтверджує відповідний ордер та квитанції по сплаті за укладення угоди.

                  За ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

                Тому, враховуючи доведеність позивачем понесених ним витрат документально, суд  вважає,    що     судові    витрати     слід      відшкодувати за   рахунок відповідачів в рівних частках по 2750 грн. 00 коп.

        Керуючись ст.ст.78,79,154 ЗК України, ст.ст.15,30,60,61,79,81,214,215,219,223 ЦПК України, -

                                                              Вирішив:

       Позов задоволити частково.

       Поновити строк на оскарження рішення 6 сесії 4 скликання Стадницької сільської ради від 15.05.2003р.  

       Визнати частково недійсним  рішення 6 сесії 4 скликання Стадницької сільської ради від 15.05.2003р. щодо передачі у приватну власність для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських будівель та споруд  земельної ділянки розміром в 0,15 га ОСОБА_2  в частині передачі земельної ділянки площею 0,02 га.

       Визнати недійсним державний акт на право приватної власності  серії НОМЕР_1 від 26.07.2004р. виданий на ім»я ОСОБА_2 на земельну ділянку розміром 0,15 га в частині передачі земельної ділянки площею 0,02 га.

        В решті позовної вимоги відмовити.

        В задоволенні вимоги про стягнення з ОСОБА_2 моральної шкоди на користь ОСОБА_1 в розмірі 3000 грн. відмовити.

        Стягнути з Стадницької сільської ради, ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 5500 грн. за послуги адвоката в рівних частках по 2 750 грн.  

          Рішення суду може бути оскаржено  до  Апеляційного суду Вінницької області  через Вінницький районний суд  шляхом подачі в 10-денний строк з дня винесення  рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги,  або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України шляхом подачі апеляційної скарги в строк передбачений для подачі заяви про апеляційне оскарження.

Суддя: