Справа №22ц-1197\08 Головуючий у 1 -й інстанції - Городецька Л.М.
Категорія: 11 Доповідач в 2-й інстанції- Бакус В.Я.
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 травня 2008 року м. Львів
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Львівської області в складі:
головуючого: судді Петрички П.Ф.,
суддів: Бакуса В .Я., Цяцяка Р.П.,
при секретарі: Борачок М. Б.,
з участю: представника ОСОБА_1. - ОСОБА_2. , представника ОСОБА_3. - ОСОБА_4.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1на ухвалу Галицького районного суду м. Львова від 20 лютого 2008 року у справі за позовом ОСОБА_3до ОСОБА_1про стягнення грошових коштів, -
встановила:
оскаржуваною ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 20 лютого 2008 року задоволено заяву ОСОБА_3. про забезпечення позову та заборонено відчуження належних ТзОВ „Біля Універмагу" площадки (споруди) під літерою „ІТП", у межах якої знаходиться павільйон міні-ринку, та будівлі під літерами Б, В, Г, Д, заборонено органам управління ТзОВ „Біля Універмагу" укладати будь-які договори та угоди (в тому числі купівлі-продажу, застави, оренди, безкоштовного користування майном), предметом яких буде зазначене нерухоме майно, а також попередні угоди та договори, угоди про наміри та будь-які інші правочини, внаслідок яких може бути відчужене зазначене нерухоме майно.
Відповідач ОСОБА_1. оскаржив ухвалу, просить її скасувати й ухвалити нову про відмову у задоволені заяви позивача щодо забезпечення позову, посилаючись на те, що така винесена з порушенням норм чинного законодавства. Зокрема апелянт посилається на те, що ТзОВ „Біля Універмагу" не є стороною по справі, не несе відповідальності по зобов'язаннях відповідача, не надано доказів, які б свідчили про його участь в товаристві. Крім того апелянт зазначає, що вжиті заходи не є співрозмірними з заявленими позовними вимогами, а при винесені оскаржуваної ухвали суд керувався нормами ЦПК, що регулюють забезпечення доказів, а не щодо забезпечення позову.
Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, проаналізувавши матеріали справи, законність та обґрунтованість оскаржуваної ухвали в межах доводів апеляційної скарги та позовних вимог, заявлених у суді, колегія суддів приходить до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.
Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.
2
Згідно з п.1 ч.1 ст. 152 ЦПК України позов майнового характеру дозволяється забезпечувати шляхом накладення арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб.
Відповідно до ст. 149 ЦК України звернення стягнення на частину майна товариства з обмеженою відповідальністю, пропорційну частці учасника товариства у статутному капіталі, за його особистими боргами допускається лише у разі недостатності у нього іншого майна для задоволення вимог кредиторів.
Як вбачається з позовної заяви позивача останній просить стягнути з відповідача, як фізичної особи, грошові кошти в сумі 2 605 800 гривень.
За таких обставин, з врахуванням суми боргу, суд вправі був накладати арешт на майно, але лише на частину майна, що відповідає частці відповідача, який є учасником в статутному капіталі товариства, та забороняти проводити певні дії щодо цього майна, а не на все майно та щодо всього майна, що належить юридичній особі -ТзОВ „Біля Універмагу".
Тому ухвалу районного суду слід змінити, зазначивши, що вжиті судом заходи забезпечення позову стосуються вартості частки майна, що відповідає частці учасника ОСОБА_1. та не перевищує суми боргу за пред'явленим позовом.
Враховуючи те, що неправильне посилання районним судом на норми процесуального права при розгляді заяви щодо забезпечення позову не призвело до неправильного вирішення всієї справи, тому підстав для скасування ухвали в цілому немає, а слід змінити норми процесуального права, на підставі яких вирішено питання забезпечення позову.
З урахуванням суті позовних вимог та матеріалів справи, посилання апелянта на те, що він не є власником майна, на яке накладено арешт, не може бути на даний час підставою для скасування ухвали. У випадку зміни обставин як сторони, так і власники майна, не позбавлені ставити питання перед районним судом щодо заміни способу забезпечення позову або його скасування.
Керуючись ст. 149 ЦК України, ст. ст. 151-153, 303, п.3 ч.2 ст. 307, п.2 ст. 312, п.5 ч.1 ст. 314, ст. 317 ЦПК України, колегія суддів, -
ухвалила:
апеляційну скаргу ОСОБА_1- задоволити частково.
Ухвалу Галицького районного суду м. Львова від 20 лютого 2008 року змінити, виклавши резолютивну її частину у наступній редакції:
заяву ОСОБА_3про забезпечення позову задоволити частково, забезпечити позов шляхом накладення арешту на майно ТзОВ „Біля Універмагу" - площадки (споруди) під літерою „ІТП", у межах якої знаходиться павільйон міні-ринку, та будівлі під літерами Б, В, Г, Д, що не перевищує суму позову - 2 605 800 (два мільйони шістсот п'ять тисяч вісімсот) гривень.
В мотивувальній частині ухвали районного суду статті 133-135 ЦПК України замінити ст. ст. 151-153 ЦПК України.
Ухвала суду є остаточною та оскарженню не підлягає.