Справа № 22 ц- 886                                      Головуючий у 1 інстанції: Старунський Д.М.

Категорія: 20                                                  Доповідач: Богонюк М. Я.

УХВАЛА

 ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

08 травня 2008 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Львівської області в складі:

Головуючого судді: Богонюка М. Я Суддів: Шашкіної С. А.,  Федоришина А.В. При секретарі: Жаровській І.К. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.  Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1на рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 26 грудня 2007 року,  -

встановила:

 Оскаржуваним  рішенням  задоволено  позов  ОСОБА_2до ОСОБА_1про  визнання дійсним договору купівлі - продажу будинку та визнання права власності на будинок.

Визнано дійсним договір купівлі - продажу будинку АДРЕСА_1 між ОСОБА_1і ОСОБА_2та визнано за ОСОБА_2право власності на будинок АДРЕСА_1.

Стягнуто з ОСОБА_1в користь ОСОБА_2201 грн. за сплачений судовий збір,  в користь держави 6 грн. судового збору і 30 грн. за інформаційно - технічне забезпечення.

Рішення суду оскаржила ОСОБА_1. Просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову. В апеляційній скарзі покликається на порушення судом норм матеріального та процесуального права,  висновки суду не відповідають дійсним обставинам,  що мають значення для справи. Стверджує,  що суд при розгляді справи не залучив в якості третіх осіб її повнолітніх дітей. Також вважає,  що судом не взято до уваги той факт,  що розписку про отримання грошей,  вона писала під погрозами застосування насильства з боку позивача.

Заслухавши суддю-доповідача,  пояснення апелянта,  яка підтримала скаргу,  представника позивача,  яка заперечила скаргу,  дослідивши матеріали справи та доводи скарги,  колегія суддів вважає,  що апеляційна скарга не підлягає до задоволення.

Відповідно до  ст.  224 ЦК України (в редакції 1963 р.) за договором купівлі -продажу продавець зобов'язується передати майно у власності покупцеві,  а покупець зобов'язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму.

Встановлено,  що власником будинку розташованого в м.  Дрогобичі,  поАДРЕСА_1,  була ОСОБА_3.,  яка заповіла будинок ОСОБА_1.  Після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3.,  ОСОБА_1прийняла спадщину.

29.12.2000 року ОСОБА_1дала ОСОБА_2. розписку про те,  що отримала гроші за проданий йому будинок в повній сумі і ніяких претензій до нього немає.

Матеріалами справи встановлено,  що в будинку АДРЕСА_1зроблено капітальний ремонт і там проживає дочка позивача з сім'єю.

Згідно  ст.  60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини,  на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Задовільняючи позов про визнання дійсним договору купівлі - продажу будинку та визнання права власності,  суд вірно виходив з того,  що ОСОБА_1

2

фактично уклала договір купівлі - продажу будинку АДРЕСА_1з ОСОБА_2,  оскільки сторони виконали всі істотні умови договору,  передбачені законодавством України,  а саме продавець отримав гроші та передав у власність будинок,  а покупець заплатив гроші і прийняв будинок у власність після чого зробив у будинку ремонт.

Дані обставини стверджуються наявними в матеріалах справи: розпискою про отримання грошей від 29.12.2000 року (а.с.  8),  поясненнями свідків ОСОБА_4.,  ОСОБА_5. ,  ОСОБА_6.,  ОСОБА_7.,  ОСОБА_8

Безпідставними є покликання апелянта на те,  що судом до розгляду справи не залучено її повнолітніх дітей,  інтереси яких зачіпаються рішенням суду,  оскільки вона була одноособово власником спірного будинку.

Апелянт в судовому засіданні не довела та не подала доказів на підтвердження своїх доводів,  що розписку про отримання грошей,  вона писала під погрозами застосування насильства з боку позивача. Після написання розписки в 2000 році в правоохоронні органи із заявою не зверталась.

З таких обставин суд першої інстанції,  повно і всебічно з'ясувавши обставини справи про дійсні права та обов'язки сторін щодо предмета спору,  ухвалив законне і обгрунтоване рішення,  яким захистив порушене право позивача й підстав для скасування якого колегія суддів не вбачає.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду.

А тому,  колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги.

Керуючись  ст.   ст.  307 ч. 1 п. 1,  308 314 ч. 1 п. 1,  315 ЦПК України,  колегія суддів,  -

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1- відхилити.

Рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 26 грудня 2007 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржене до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання рішенням законної сили.