Судове рішення #5726321
Справа № 22 ц- 541

Справа № 22 ц- 541                                   Головуючий у 1 інстанції: Івасюта М. І.

Категорія:                                                    Доповідач: Богонюк М. Я.

УХВАЛА

 ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

08 травня 2008 року колегія суддів судової палати у цивільних справа апеляційного суду Львівської області в складі:

Головуючого судді: Богонюка М. Я. Суддів: Шашкіної С. А.,  Федоришина А.В. При секретарі: Жаровській І.К. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.  Львові цивільну справу з; апеляційною     скаргою     ОСОБА_1на     рішенн: Шевченківського районного суду м.  Львова від 17 грудня 2007 року, -

 

встановила:

 

 Оскаржуваним рішенням Шевченківського районного суду м.  Львова від 1 грудня 2007 року відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_1до Львівської міської ради,  Департаменту житлового господарств та інфраструктури,  третіх осіб - Львівської обласної ради комісії питання поновлення прав реабілітованих,  комісії з питань поновлення прав реабілітованих Яворівської районної ради Львівської області про відшкодуванн вартості конфіскованого майна.

Рішення суду оскаржив ОСОБА_1. Просить рішенн суду скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову. І апеляційній скарзі покликається на порушення судом норм матеріального права Стверджує,  що судом не взято до уваги те,  що він як єдиний спадкоємець свого батька,  який був реабілітований і визнаний таким,  що незаконно був засуджений і розстріляний,  має право на повернення конфіскованого незаконно всьог їхнього майна у вигляді забезпечення його квартирою в м.  Львові,  так як н даний час потребує покращення житлових умов.

Заслухавши суддю-доповідача,  пояснення апелянта,  який підтрима скаргу,  представника Львівської міської ради,  який заперечив скарг} дослідивши матеріали справи та доводи скарги,  колегія суддів вважає,  щ апеляційна скарга не підлягає до задоволення.

Відповідно до  ст.  6 ч. 2,  З ЗУ ""Про реабілітацію жертв політични репресій на Україні" реабілітованим громадянам,  які потребують поліпшенн житлових умов,  надається право на першочергове одержання житла. У разі смерті реабілітованої особи це право зберігається за одним з подружжя,  якщ вони не створили нову сім'ю,  а також за батьками і дітьми,  які проживал спільно до арешту і у зв'язку з застосуванням репресій втратили право на займане жиле приміщення та потребують поліпшення житлових умов.

 

2

Встановлено,  що в квартирі АДРЕСА_1,  яка складається з трьох кімнат житловою площею 44,  9 кв.м. ,  кухні та комунальних вигод прописано та проживає п'ятеро осіб,  в тому числі і позивач.

Згідно  ст.  60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини,  на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відмовляючи в задоволенні позову про відшкодування вартості конфіскованого майна у вигляді надання позивачу квартири у м.  Львові,  суд першої інстанції вірно виходив з того,  що ОСОБА_1 не перебуває на черзі для отримання житла у Департаменті житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради,  житлом забезпечений та норма житлової площі,  де він проживає більша середньої норми забезпечення житловою площею.

Дані обставини підтверджуються,  довідкою про склад сім'ї та прописку ЛКП "Збоїща - 408" від 06.12.2007 року №2575 (а.с.  62),  поясненнями представників Львівської міської ради та Департаменту житлового господарства та інфраструктури.

Покликання апелянта в скарзі на те,  що він має право отримання житла у м.  Львові як компенсацію за незаконно конфісковане майно його батька,  який був реабілітований і визнаний таким,  що незаконно був засуджений і розстріляний,  колегією суддів до уваги не беруться,  оскільки,  як визнав сам позивач йому комісією з питань поновлення прав реабілітованих Яворівської районної ради Львівської області була сплачена компенсація за незаконно конфісковане майно в сумі 600 грн.

Судом вірно встановлені фактичні обставини справи,  правильно застосований матеріальний закон та дотримана процедура розгляду передбачена ЦПК України.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду.

А тому,  колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги.

Керуючись  ст.   ст.  307 ч. 1 п. 1,  308 314 ч. 1 п. 1,  315 ЦПК України,  колегія суддів,  -

 

ухвалила:

 

Апеляційну скаргу ОСОБА_1- відхилити.

Рішення Шевченківського районного суду м.  Львова від 17 грудня 2007 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржене до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання рішенням законної сили.

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація