Справа № 22ц-298/2008 Головуючий у 1 ін ст. : Струс Л.Б.
Категорія: 20 Доповідач апел. ін ст. : Монастирецький Д.І.
РІШЕННЯ
Іменем України
05 травня 2008 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Львівської області в складі:
головуючого - Зубарєвої К.П., суддів: Танечника І.І., Монастирецького Д.І., при секретарі Терземан Б.В.,
з участю представника ОСОБА_1. ОСОБА_2., ОСОБА_3. ОСОБА_4. , ОСОБА_5.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1на рішення Городоцького районного суду Львівської області від 30 липня 2007 року у справі за позовом ОСОБА_1до ОСОБА_3про стягнення санкцій за невиконання умов договору, -
в стан о ви л а:
У жовтні 2006 року представник ОСОБА_1ОСОБА_6 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3. про стягнення подвійної суми завдатку, судових та інших витрат у зв»язку з розглядом справи. В позові зазначив, що 28 серпня 2006 року між ОСОБА_1. та відповідачем було укладено договір завдатку, як гарантію подальшого укладення між ними договору купівлі-продажу житлового будинку НОМЕР_1 та земельної ділянки, на якій розташований зазначений будинок, що по вулиці Джерельна у місті Городок, Львівської області. Відповідно до п. 1 згаданого договору завдатку, договір купівлі-продажу вищезазначеного будинку та земельної ділянки мав бути укладений сторонами не пізніше 1-го вересня 2006 року.
На підтвердження своїх намірів позивачка передала відповідачу 64700 грн. у підтвердження укладення договору купівлі-продажу вказаної вище нерухомості і в забезпечення його виконання до підписання цього договору.
Однак, з його - відповідача вини, договір купівлі-продажу у встановлений строк, і взагалі, укладений не був.
Посилаючись на те, що відповідач порушив умови угоди і з його вини договір купівлі-продажу у встановлений строк укладений не був, просив на підставі ст. 571 ЦК України стягнути з ОСОБА_3. в користь ОСОБА_1. 129400 грн. - подвійну суму завдатку, оплачених нею - 1294 грн. судового збору і 30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, а також - витрати на правову допомогу і - пов»язані з явкою до суду.
Городоцький районний суд Львівської області рішенням від 30 липня 2007 року позов задовольнив частково. Стягнув з ОСОБА_3в користь ОСОБА_164700 грн. заборгованості за договором завдатку, судові витрати у розмірі 662 грн., а всього 65362 грн.. В решті позовних вимог відмовив.
Рішення суду оскаржила позивачка ОСОБА_1..
В апеляційній скарзі покликається на.те, що рішення не відповідає нормам матеріального права. Зокрема, суд вірно встановив, що між нею та відповідачем 28.08.2006 р. був укладений договір завдатку, відповідно до якого останній мав продати їй об»єкти нерухомого майна, однак він з власної вини не виконав взяті на себе зобов»язання, чим порушив ст. 526 ЦК України. Тому, суд прийшов до помилкового висновку, що грошова сума 64700 грн. є авансом, а не завдатком.
Просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про повне задоволення її вимог.
Вислухавши суддю-доповідача, пояснення представника ОСОБА_1. ОСОБА_2., ОСОБА_3., ОСОБА_4. , ОСОБА_5., перевіривши матеріали справи, межі та доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.
2
Згідно з ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов»язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно з законом. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з»ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами., які були досліджені в судовому засіданні.
Задовольняючи позов в частині - 64700 грн., як заборгованості за договором завдатку та відмовляючи у стягненні подвійної договірної суми, суд виходив з того, що сторони домовилися укласти договір купівлі-продажу 01.09.2006 року, але відповідно його не оформили, а тому сплачені в рахунок виконання договору платежі визначаються авансом і повертаються в розмірі, у якому вони надавалися.
Колегія суддів не може погодитись з такими висновками районного суду у зв»язку з невідповідністю їх обставинам справи, порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального права.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 570 ЦК України завдатком є грошова сума або рухоме майно, що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобов»язання і на забезпечення його виконання.
Обов»язковість письмової форми завдатку випливає зі ст. 547 ЦК України, а вимоги щодо письмової форми правочину зі ст. 207 цього Кодексу, який повинен індивідуалізувати забезпечуване завдатком зобов»язання і містити вказівку на суму завдатку.
Згідно ст. 635 ЦК України попереднім є договір, сторони якого зобов»язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором.
Попередній договір укладається у формі, встановленій для основного договору, а якщо форма основного договору не встановлена - у письмовій формі.
Як вбачається з договору завдатку, укладеного 28 серпня 2006 року між ОСОБА_1та ОСОБА_3: 1. ОСОБА_1. видала ОСОБА_3завдаток в сумі 64700 грн. в доказ укладення з ним Договору купівлі-продажу жилого будинкуАДРЕСА_1та земельної ділянки на якій розташований вищевказаний будинок і в рахунок належних з неї 237 350, 00 гривень, які повинні бути сплачені за цим договором не пізніше першого вересня дві тисячі шостого року; 2. ОСОБА_3. одержав від ОСОБА_1. завдаток в сумі 64700 грн. у підтвердження укладення договору купівлі-продажу вищезазначеної нерухомості і в забезпечення його виконання до підписання цього договору; 3. Якщо за невиконання договору купівлі-продажу зазначеної у цьому договорі нерухомості відповідальною буде ОСОБА_1., завдаток в сумі 64700 грн. залишається у ОСОБА_3.; 4. Якщо за невиконання договору купівлі-продажу зазначеної у цьому договорі нерухомості відповідальним буде.ОСОБА_3., то ним буде сплачено ОСОБА_1. подвійну суму завдатку в розмірі 129 400, 00 (сто двадцять дев»ять тисяч чотириста) гривень; 5. Зміст статтей 570, 571 Цивільного кодексу України, статтей 57-74, 97 Сімейного кодексу України сторонам роз»яснено. Даний договір посвідчений нотаріусом та підписано сторонами (а.с. 5).
Укладений між сторонами договір є поєднанням двох договорів в одному, складною цивільно - правовою домовленістю, , частинами якої є попередній договір та домовленість про забезпечення його виконання за допомогою завдатку, оскільки в ньому (єдиному документі) визначено істотні умови основного договору: об»єкт нерухомості, що має бути відчуженим; ціна основного договору, за яку має бути проданий будинок; валюта виконання грошового зобов»язання; умови забезпечення виконання цього договору та відповідальність за його невиконання. Даний договір укладений в письмовій формі, встановленій для основного договору та нотаріально посвідчений.
Зазначений договір містить умови, по-перше ті, що належать до його змісту і, по друге, ті, що належать до змісту основного договору.
3
Наведене свідчить, що вказаний договір є повноцінним «повноправним» цивільно-правовим договором, його виконання забезпечене завдатком, як цього вимагає ст. 546 ЦК України.
В забезпечення укладення даного договору ОСОБА_3. представив - свідоцтво про право на нерухоме майно, а саме - будинок АДРЕСА_1від 02.06.2003 року та витяг про реєстрацію права власності на нього в Самбірському міжміському бюро технічної інвентаризації від 06.06.2003 року, Державний акт на право приватної власності на земельну ділянку для обслуговування житлового будинку від 11 вересня 1997 року (а.с. 6-8).
Суд першої інстанції у своєму рішенні підставно послався на те, що між сторонами укладено договір завдатку, який відповідає вимогам чинного законодавства, з п. 4 якого вбачається, що за невиконання умов договору ОСОБА_3. зобов»язався сплатити ОСОБА_1. подвійну суму завдатку в розмірі 129400 грн., доказав факт неукладення договору купівлі-продажу з вини відповідача та що обставин, які спростовують цей факт в суді не знайдено, підставно послався на норми матеріального права - статті 570, 571 ЦК України.
Однак районний суд, в порушення ч. 1 пп.3, 4 ст. 309 ЦПК України, прийшов до неправильного висновку про визнання завдатку авансом.
Факт порушення зобов'язання з вини ОСОБА_3. підтверджується також наступними доказами:
заявою відповідача ОСОБА_3. від 20.1.1.2006 року про те, що 28 серпня 2006 року ним було укладено договір завдатку на будинок поАДРЕСА_1 зі ОСОБА_1. Даний договір був завірений приватним нотаріусом ОСОБА_8. При цьому, крім нього, були присутні: ОСОБА_6(дружина); ОСОБА_1. (позивач); ОСОБА_7. (чоловік); ОСОБА_8(нотаріус) (а.с. 14);
поясненнями в суді першої інстанції 20 листопада 2006 року відповідача ОСОБА_3. про те, що 28 серпня 2006 року в присутності вищезазначених осіб було укладено договір завдатку на суму 64700 грн., які він особисто одержав від ОСОБА_1. для того, щоб в дальнійшому був складений договір купівлі-продажу будинку до 1 вересня 2006 року. Його дружина мала борг перед Ощадбанком і цими грішми завдатку був сплачений борг. При укладенні договору тиску на нього ніхто не чинив. Нотаріально був укладений договір завдатку, він його уважно читав і підписав сам особисто в присутності нотаріуса. Він не говорив ОСОБА_1. що в будинку прописані неповнолітні діти та про те, що будинок перебуває під заставою. Йому було відомо, що 28.08.2006 року повинен був відбутися прилюдний торг, з реалізації їхнього будинку, але і про це він не повідомляв ОСОБА_1.. Після отриманого завдатку, він повинен був представити необхідні документи для складання договору купівлі-продажу до 01.09.2006 року, однак не представив їх до цієї дати і тому не відбувся договір купівлі-продажу. Також, він повинен був мати висновок опікунської ради, але такого не мав. Він визнає, ; що порушив п. 4 даного договору.(а.с. 22-27);
поясненнями в судовому засіданні районного суду дружини відповідача, третьої особи -ОСОБА_4. про те, що ще до 01.09.2006 року державний нотаріус наклав заборону і тільки 05.09.2006 р. будинок був знятий із застави. Одержаними від ОСОБА_1. грошима вона погасила кредит перед Ощадбанком і аукціон продажу будинку не відбувся. Дозволу на продаж будинку з опікунської ради на день отримання від ОСОБА_1. договору завдатку, а також станом на 01.09.2006 року вона не мала. 31 жовтня 2006 року опікунською радою був даний дозвіл на укладення договору дарування цього будинку їхнім - ОСОБА_3і ОСОБА_6дітям (а.с, 64-67). Коли укладався договір завдатку, земельна ділянка та будинок були під арештом (а.с. 98-100). Останнє стверджується нотаріальною забороною від 27 червня 2006 року на відчуження будинкуАДРЕСА_1(а.с. 21) та повідомленням № 517-21 від 22.08.2006 року Державної акціонерної компанії Національної мережі аукціонних центрів на ім»я ОСОБА_4. та ОСОБА_3. про те, що прилюдні торги з реалізації арештованого майна - вказаного вище будинку на приватизованій земельній ділянці площею 650 кв.м. призначені на 28 серпня 2006 року (а.с. 15);
поясненнями у суді першої інстанції позивачки ОСОБА_1. про те, що про продаж відповідачем будинкуАДРЕСА_1вона дізналась з повідомлення у газеті «Ваш магазин», де було вказано, що він продається за 60 тисяч американських доларів. 23 серпня 2006 року вона з чоловіком і братом оглянули цей будинок, який їм показувала ОСОБА_6і вирішили його купити за погоджену ціну - 48 тисяч доларів. Після
4
цього 28 серпня 2006 року у нотаріуса уклали та засвідчили договір завдатку, за яким вона передала в Ощадбанк на рахунок ОСОБА_3завдаток в сумі 64700 грн., а відповідачі зобов»язувались до 1 вересня 2006 року зібрати всі необхідні документи для продажу будинку. Після укладення договору завдатку їй стало відомо про перебування будинку під заставою. Також на момент укладення договору завдатку, вона не знала, що у будинку прописані неповнолітні діти. Після цього ОСОБА_6сказала, що представить висновок опікунської ради, але 1 вересня 2006 року не представила його і тому вони не змогли укласти договір купівлі-продажу будинкуАДРЕСА_1. Цього ж 1 вересня ОСОБА_6. сказала їй, що є інший клієнт, якому вона має намір продати будинок (а.с. 98-100).
В суді апеляційної інстанції відповідач ОСОБА_3. та третя особа, вона ж і представник ОСОБА_3. - ОСОБА_6. , ствердили наступне.
ОСОБА_3., - що він мав намір продати будинок позивачці і піти проживати до своєї матері, яка також має власний будинок.
ОСОБА_6. , - що у липні 2006 року вони дали оголошення в газеті про продаж їхнього будинку АДРЕСА_1 хоча на той час будинок перебував під арештом із-за непогашення ними кредиту в банку і документів на продаж будинку вони не мали. Між позивачкою і її чоловіком був укладений у встановленому порядку договір завдатку, за яким, у випадку його невиконання наступає цивільна відповідальність - повернення суми завдатку у подвійному розмірі.
Оцінюючи досліджені докази, судова колегія приходить до переконання, що порушення зобов»язання сталося з вини ОСОБА_3., тому його слід зобов»язати повернути ОСОБА_1. завдаток та додатково сплатити суму у розмірі завдатку.
З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції, у відповідності до вимог ст. 309 ЦПК України, підлягає скасуванню, з ухваленням по справі нового рішення, яким стягнути з ОСОБА_3. на користь ОСОБА_1. подвійну суму завдатку в розмірі 129 400, 00 (сто двадцять дев»ять тисяч чотириста) гривень, оплачених позивачкою - 1294 гривні судового збору та 30 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду даної цивільної справи
Керуючись ст. ст. 303, 304, ч. 1 п. 2 ст. 307, ч. 1 пп. 3, 4 ст. 309, ч. 2 ст. 314, ст. ст. 313, 316, 317, 319 ЦПК України, ст. ст. 635, 571 п. 1 ч, 2 ЦК України, колегія суддів, -
вирішила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1задовольнити.
Рішення Городоцького районного суду Львівської області від 30 липня 2007 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким:
Позов ОСОБА_1задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_3в користь ОСОБА_1подвійну суму завдатку в розмірі 129 400, 00 (сто двадцять дев»ять тисяч чотириста) гривень, а також оплачених позивачкою - 1294 гривні судового збору та 30 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду даної цивільної справи, всього 130724 (сто тридцять тисяч сімсот двадцять чотири) гривні.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржене в
касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ним
законної сили.