Справа № 22ц- 836 Головуючий в 1 інстанції : Стефанюк Б.Р.
Категорія : 25 Доповідач : Богонюк М. Я.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 травня 2008 року колегія суддів Судової палати в цивільних справах апеляційного суду Львівської області в складі:
Головуючого судді: Богонюка М. Я.
суддів: Шашкіної С. А., Федоришина А.В.
при секретарі: Терземан Б.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ЗАТ "Українська інноваційна страхова компанія "Інвестсервіс" на заочне рішення Галицького районного суду м. Львова від 09 жовтня 2007 року, -
ВСТАНОВИЛА:
Оскаржуваним заочним рішенням суду частково задоволено позов ОСОБА_1до ЗАТ "Українська інноваційна страхова компанія "Інвестсервіс", третя особа ВАТ "Електрон Банк" про виплату страхового відшкодування, пені за невиконання умов договору та стягнення моральної шкоди.
Стягнуто з ЗАТ "Українська інноваційна страхова компанія "Інвестсервіс" в користь ОСОБА_131788 грн. страхового відшкодування, 3391, 70 грн. пені за порушення зобов'язання, 10000 грн. завданої моральної шкоди, а всього 45179, 70 грн.
Стягнуто з ЗАТ "Українська інноваційна страхова компанія "Інвестсервіс" в користь ОСОБА_1522, 40 грн. сплаченого державного мита та 30 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи.
Рішення суду оскаржили ЗАТ "Українська інноваційна страхова компанія "Інвестсервіс". Просять рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову. В апеляційній скарзі покликаються на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Стверджують, що судом не було взято до уваги ту обставину, що страхувальник відповідно до "Правил добровільного страхування наземного транспорту (автокаско)", після настання страхового випадку, повинен був надати страховику повний комплект оригінальних ключів від транспортного засобу. Також зазначають, що "Правилами добровільного страхування наземного транспорту (автокаско)" від 03.07.2006 року ЗАТ УІСК "Інвестсервіс", було передбачено зобов'язання страхувальника не залишати реєстраційні документи на транспортний засіб у застрахованому транспортному засобі. Крім того покликаються на те, що представник ЗАТ "Українська інноваційна страхова компанія "Інвестсервіс" не був належним чином повідомлений про час та місце судового засідання, де розглядалось питання про перегляд заочного рішення.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника апелянта, який підтримав скаргу, позивача та його представника, які заперечили скаргу, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Згідно ст. 6 Закону України „Про страхування" договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначні строки та виконувати інші умови договору.
2
Відповідно до ч.2 ст. 8 вказаного вище Закону страховий випадок це подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.
Судом встановлено, що 17.08.2006 року між ЗАЇ "Українська страхова компанія "Інвестсервіс" та ОСОБА_1укладено договір страхування автотранспорту за №4223/003/06, відповідно до якого було застраховано автомобіль марки ВАЗ 210930, 2006 року випуску, реєстраційний НОМЕР_2, на суму 35320 гри.
Як вбачається з матеріалів справи 24.11.2006 року невстановлені особи заволоділи автомобілем марки ВАЗ 21093 д.НОМЕР_1в якому знаходились особисті речі ОСОБА_1а саме технічний паспорт на автомобіль, водійські права та талон попередження, автомагнітола "Домотех", електропила.
Задовільняючи позовні вимоги в частині стягнення страхового відшкодування, судом вірно встановлено, що позивачем ОСОБА_1обов'язки за договором страхування автотранспорту, в тому числі і щодо сплати належних з нього страхових премій відповідачу -виконані повністю.
Безпідставними є покликання апелянта на невиконання умов договору, а саме ненадання реєстраційних документів і повного комплекту ключів. Оскільки, як вбачається з матеріалів справи, позивач в силу обставин, що склалися не зі своєї вини виконати такі не міг.
Крім того, не беруться до уваги покликання апелянта на те, що позивач належним чином був ознайомлений з "Правилами добровільного страхування наземного транспорту (автокаско)" від 03.07.2006 року ЗАТ УІСК "Інвестсервіс", якими передбачено зобов'язання страхувальника не залишати реєстраційні документи на транспортний засіб у застрахованому транспортному засобі. Оскільки, як вбачається з матеріалів справи, а зокрема, договору страхування автотранспорту транспорту від 17.08.2006 року (а.с. 8) ОСОБА_1. поставив свій підпис в даному договорі, підтвердивши яким, що він ознайомлений з умовами та правилами страхування, що не є тотожнім з "Правилами добровільного страхування наземного транспорту (автокаско)" від 03.07.2006 року ЗАТ УІСК "Інвестсервіс". З якими, як вбачається з пояснень ОСОБА_1останній ознайомлений не був.
Пунктом 3 ч.1 ст. 20 Закону України „Про страхування" передбачено, що страховик несе майнову відповідальність за несвоєчасне здійснення страхової виплати (страхового відшкодування) шляхом сплати страхувальнику неустойки (штрафу, пені), розмір якої визначається умовами договору страхування.
Враховуючи вищенаведене суд прийшов до вірного висновку про стягнення з відповідача пені в сумі 3391, 70 грн. за порушення умов договору страхування, а саме здійснення страхових виплат з порушенням строків передбачених договором.
Як роз'яснив у п. 2 Постанови "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди від 31 березня 1995 р. №4 Пленум Верховного Суду України спори про відшкодування заподіяної фізичній чи юридичній особі моральної (немайнової) шкоди розглядаються у випадках коли право на її відшкодування безпосередньо передбачено нормами Конституції, цивільного кодексу України та іншим законодавством, чи передбачено договором.
А тому не можна погодитись з висновками суду щодо стягнення з відповідача в користь позивача 10 000 грн. на відшкодування моральної шкоди, оскільки позивач в своїй позовній заяві не вказав, а суд в рішенні не зазначив норми права, якими керувався при задоволенні позову в частині стягненні моральної шкоди. Тому колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду в цій частині підлягає скасуванню, з ухваленням нового рішення про відмову в задоволення позову.
В решті рішення слід залишити без змін, оскільки судом вірно встановлені фактичні обставини справи та правильно застосовані норми матеріального права та дотримана процедура розгляду передбачена ЦПК України.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду.
Керуючись ст. ст. 307 ч. 1 п.2, 309 ч. 1 п. 4, 316 ЦПК України, колегія суддів, -
вирішила:
3
Апеляційну скаргу ЗАТ "Українська інноваційна страхова компанія "Інвестсервіс" -задовольнити частково.
Рішення Галицького районного суду м. Львова від 09 жовтня 2007 року, в частині стягнення з відповідача в користь ОСОБА_110 000 гривень у відшкодування моральної шкоди - скасувати і ухвалити в цій частині нове рішення, яким у позові - відмовити.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржене у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили.