Справа № 22ц- 788                         Головуючий в 1 інстанції: Ванівський О.М.

Категорія : 34                                  Доповідач : Богонюк М. Я.

УХВАЛА

 ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

15 травня 2008 року колегія суддів Судової палати в цивільних справах апеляційного суду Львівської області в складі:

Головуючого судді: Богонюка М. Я.

суддів: Шашкіної С. А.,  Федоришина А.В.

при секретарі: Терземан Б.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.  Львові цивільну справу за апеляційною скаргою представника ЗAT "Українська страхова компанія ""Княжа" на рішення   Галицького районного суду м.  Львова від 11 грудня 2007 року,  -

ВСТАНОВИЛА:

Оскаржуваним рішенням суду задоволено позов ВАТ "Українська Страхова Компанія "Дженералі - Гарант" в особі Львівської філії ВАТ "Українська Страхова Компанія "Дженералі - Гарант" до ОСОБА_1,  ЗАТ "Українська Страхова Компанія "Княжа" про відшкодування завданої шкоди.

Стягнуто з ЗАТ "Українська Страхова Компанія "Княжа" в користь ВАТ "Українська Страхова Компанія "Дженералі - Гарант" заподіяні збитки в розмірі 18929,  46 грн.,  360 грн. витрат за проведення експертизи та 200 грн. сплаченого судового збору,  а всього 19489 грн. 46 коп.

Стягнуто з ОСОБА_1 в користь ВАТ "Українська Страхова Компанія "Дженералі - Гарант" 1,  29 грн. сплаченого судового збору та 30 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи.

Рішення суду оскаржив представник ЗАТ "Українська страхова компанія "Княжа". Просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення,  яким відмовити в задоволенні позову. В апеляційній скарзі покликається на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Стверджує,  що судом не взято до уваги ту обставину,  що договір страхування укладався під впливом обману з боку ОСОБА_1. Також покликаються на те,  що після сплати відповідачем страхового платежу,  договір страхування так і не було укладено,  оскільки обидва примірники договору не були підписані сторонами.

Заслухавши суддю-доповідача,  пояснення апелянтів,  які підтримали скаргу,  відповідача,  який заперечив скаргу,  дослідивши матеріали справи та доводи скарги,  колегія суддів вважає,  що апеляційна скарга не підлягає до задоволення.

Згідно положень ч. 2  ст.  1187 ЦК України шкода,  завдана джерелом підвищеної небезпеки,  відшкодовується особою,  яка на відповідній правовій підставі (право власності,  інше речове право,  договір підряду,  оренди тощо) володіє транспортним засобам,  механізмом,  іншим об'єктом,  використання,  зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до  ст.  993 ЦК України до страховика,  який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування,  у межах фактичних витрат переходить право вимоги,  яке страхувальник або інша особа,  що одержала страхове відшкодування,  має до особи,  відповідальної за збитки.

Встановлено,  що 29 травня 2005 року о 20 год. 40 хв. ОСОБА_1.,  керуючи автомобілем марки "ВАЗ",  НОМЕР_2 зіткнувся з автомобілем марки "Мазда"НОМЕР_1

2

Автомобіль МаздаНОМЕР_1 застрахований у страховій компанії "Гарант - АВТО" (Українська Страхова Компанія "Дженералі - гарант") за договором №19-3160636 від 22.06.2004 року. Відповідно до вказаного договору страховик виплатив страхове відшкодування та вартість експертизи в сумі 19829, 46 грн.

Вирішуючи спір суд прийшов до вірного висновку,  що зіткнення транспортних засобів сталося з вини ОСОБА_1.,  що стверджується матеріалами справи,  зокрема постановою Галицького районного суду м.  Львова від 11 липня 2005 року про притягнення ОСОБА_1. до адміністративної відповідальності за вищезазначене правопорушення.

Крім того,  судом вірно стягнуто з ЗАТ "Українська страхова компанія "Княжа" в користь ВАТ "Українська Страхова Компанія "Дженералі - Гарант" заподіяні збитки,  оскільки,  відповідно до договору загальнообов'язкового страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів №11/02 - 0055164 від 18.07.2004 року,  відповідальність за завдані матеріальні збитки завдані ОСОБА_1. несе ЗАТ "Українська Страхова Компанія "Княжа".

Покликання в скарзі на те,  що договір страхування укладався під впливом обману з боку ОСОБА_1. до уваги не беруться так як,  вищевказаний договір страхування підписаний ОСОБА_1.,  а ОСОБА_2.,  чиє прізвище записано у договорі №11/02 - 0055164 від 18.07.2004 року,  помер 15.12.1998 року,  тобто за 6 років до підписання договору страхування. Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу,  власником автомобіля ВАЗ 21013, НОМЕР_2 є ОСОБА_2.,  а ОСОБА_1. мав право керування зазначеним автомобілем і володів ним на відповідній правовій підставі.

З таких обставин суд першої інстанції,  повно і всебічно з'ясувавши обставини справи про дійсні права та обов'язки сторін щодо предмета спору,  ухвалив законне і обґрунтоване рішення,  яким захистив порушене право позивача й підстав для скасування якого колегія суддів не вбачає.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують,  а тому підстав для її задоволення немає.

Керуючись  ст.  303,  307 ч.1 п.1,  308,  314 ч.1 п.,  315 ЦПК України,  ЦПК України колегія суддів,  -

ухвалила:

Апеляційну скаргу представника ЗАТ "Українська страхова компанія ""Княжа" -відхилити.

Рішення Галицького районного суду м.  Львова від 11 грудня 2007 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.