Справа № 22ц-1058 2008 р.               Головуючий у 1-й інстанції Романюк М. Ф.

Категорія: 44                                                                       Доповідач: Шашкіна С. А.

УХВАЛА

Іменем    України

22 травня 2008 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Львівської області в складі:

Головуючого: Богонюка М. Я.

Суддів: Шашкіної С. А.,  Федоришин А.В.

При секретарі: Жаровській І.К.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.  Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1на заочне рішення Галицького районного суду м.  Львова від 29 серпня 2007 року;

встановила:

В серпні 2006 року ВАТ „Львівська книжкова фабрика „Атлас" звернулася з позовом до ОСОБА_1,  ОСОБА_2,  третя особа Львівське комунальне підприємство „Княже місто" про визнання втратившими право на користування житловим приміщенням-гуртожитку по АДРЕСА_1 та зняття їх з реєстрації за вказаною адресою у зв"язку із непроживанням в житловому приміщенні понад 6 місяців.

Оскаржуваним заочним рішенням позов задоволено,  визнано ОСОБА_1,  ОСОБА_2такими,  що втратили право на користування житловим приміщенням-гуртожитку по АДРЕСА_1. Зобов"язано Львівське комунальне підприємство „Княже місто" подати до органу реєстрації місця проживання та перебування фізичних осіб України документи для зняття з реєстрації місця проживання відповідачів.

Ухвалою Галицького районного суду м.  Львова від 26 листопада 2007 року відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1. про перегляд заочного рішення суду.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1. просить рішення скасувати та ухвалити нове ,  яким в задоволенні позову відмовити покликаючись на те,  що вона перебувала з відповідачем в трудових відносинах з 1968 року,  та з серпня 1972 року на квартирному обліку для отримання житла. В даний чгс перебуває на пенсії,  іншого житла у неї немає,  час від часу проживає у свого брата. Вважає,  що складання актів про її не проживання носить формальний характер. Крім цього зазначає,  що на час постановления рішення суду гуртожиток був переданий у комунальну власність громади м. Львова,  а тому ВАТ „Львівська книжкова фабрика „Атлас" не могла бути по даній справі позивачем.

Вислухавши доповідача,  пояснення апелянта на підтримання скарги,  заперечення на скаргу представника позивача,  перевіривши матеріали справи і докази,  колегія суддів вважає,  що рішення суду скасуванню не підлягає,  виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається,  що спірне приміщення поАДРЕСА_1,  орендується позивачем і використовується протягом тривалого часу з 60-х років під гуртожиток. У даному приміщенні площею 37 кв.м.  відповідачка займала ліжко-місце.

Як вірно встановив суд,  відповідачка тривалий час понад 6 місяців без поважних причин не проживала у спірному приміщенні,  у зв"язку з чим стосовно до вимог  ст.  71 ЖК України втратила право користування цим приміщенням.  Наведене стверджується поданими суду доказами,  зокрема актами,  показаннями свідків ОСОБА_3.,  ОСОБА_4. Суд  вірно  прийняв  до  уваги  подані  докази,   оскільки  такі  відповідають  фактичним

2

обставинам справи. Зокрема,  в судовому засіданні колегії суддів відповідачка ствердила,  що не проживає у спірному приміщенні з 2006 року,  в апеляційній скарзі зазначала - з 2004 року. Відповідачка не заперечила,  що у спірному приміщенні відсутні її особисті речі.

Доводи відповідачки про те,  що їй чинили перешкоди в користуванні ліжко-місцем,  не стверджено жодними об"єктивними доказами. Відповідачка ствердила,  що з приводу таких перешкод вона нікуди не зверталась.

Як пояснив представник позивача,  відповідачка раз в рік вносила певні кошти в бухгалтерію підприємства з метою формального збереження місця реєстрації,  однак ці кошти за своїм розміром не відповідали фактичній оплаті за користування спірним приміщенням.

Покликання у скарзі на те,  що ВАТ не є належним позивачем є безпідставними.

Доводи відповідачки про те,  що адміністрація позивача відноситься до неї упереджено,  нічим не стверджено. Відповідачкою не подано жодних доказів на ствердження факту її проживання у спірному гуртожитку чи поважності причин непроживання у вказаному приміщенні.

Перевіривши законність рішення у межах доводів апеляційної скарги,  колегія суддів вважає,  що суд на підставі поданих доказів прийшов до вірного висновку про те,  що ОСОБА_1. без поважних причин не проживала у спірному житловому приміщенні понад 6 місяців,  а відтак обґрунтовано задовольнив позов,  рішення у цій частині відповідає конкретним обставинам даної справи,  доказам,  нормам матеріального і процесуального права.

Керуючись  ст.  ст.  307 ч.1 п.1,  308,  313,  314 п.1,  315 ЦПК України,  колегія суддів,

ухвалила:

Апеляційну  скаргу  ОСОБА_1відхилити,      заочне  рішення Галицького районного суду м.  Львова від 29 серпня 2007 року залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення,  і може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом 2 місяців з часу набрання нею законної сили.