Справа 362/2915/16-п

Провадження 3/362/882/16

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05.08.2016 року суддя Васильківського міськрайонного суду Київської області Орда О.О. розглянувши справу про адміністративне правопорушення щодо притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, працюючого в ТОВ "Петрус" , за ч.2 ст.130 Кодексу України про адміністративне правопорушення, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 (далі - особа, що притягається до адміністративної відповідальності) 02.06.2016 року о 20 год. 20 хв.  керував автомобілем в м. Василькові по вул. Соборній з явними ознаками алкогольного сп’яніння, а саме різкий запах алкоголю з порожнини роту, хитка хода, поведінка яка не відповідає обстановці, від проходження огляду на стан алкогольного сп’яніння в установленому законом порядку за допомогою приладу «Драгер» та у лікаря нарколога водій відмовився в присутності двох свідків., у зв’язку з чим своїми діями порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху.

За таких умов, суд дослідивши матеріали адміністративної справи, у відповідності до положень ст. 252 КУпАП, а саме: оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, у тому числі з урахуванням пояснень особи, яка притягається до адміністративної відповідальності щодо часу, місця, способу настання обставин вказаних у протоколі про адміністративне правопорушення та безпосередньо її ролі в їх настанні, та потерпілої, керуючись законом і правосвідомістю, приходить до наступного.

Статтями 251, 280 КУпАП, визначено фактичні дані, обставини на основі яких, у визначеному законом порядку, орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення.

ОСОБА_1А  в судовому засіданні свою вину у вчиненні вказаного правопорушення заперечував та пояснив, що  його автомобіль застряг на пагорбі, і почав він пити  та  розслаблятися після того як вийшов із машини, пив оскільки знав що його друг приїде і відвезе його до домому, працівники поліції під'їхали коли він перебував поблизу автомобіля і склали на нього протокол. Не підписав протокол оскільки не погоджуався з ним, проходити  медічний огляд йому ніхто не попонував.

Свідок ОСОБА_2В в судове засідання не з'явилась, написала заяву в якій повідомила, що працівниками поліції було встановлено, що ОСОБА_1А перебував в стані алкогольного сп'яніння,  що вона також підтверджує, від надання пояснень та підписання протоколу відмовився.

Як вбачається з матеріалів адміністративної справи, вина особи, що притягається до адміністративної відповідальності у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП повністю доведена, у розумінні ст. 251 КУпАП, належними та допустими доказами, а саме:

- протоколом про адміністративне правопорушення, який складений у максимальній відповідності з вимогами ст. 256 КУпАП та містить необхідні у ньому відомості, зокрема щодо дати, часу, місця та способу вчинення самого адміністративного правопорушення, яке призвело до порушення ПДР України;

-письмовими поясненнями свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_2 від 02.06.2016 року обставин події, які кореспондуються з даними протоколу в частині часу та місця її настання.

Відповідно до п. 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23 грудня 2005 року № 14 (із змінами, внесеними згідно з постановою Пленуму Верховного Суду України № 18 від 19 грудня 2008 р.), судам слід ураховувати, що відповідальність за ст. 130 КпАП стан сп’яніння встановлюють шляхом огляду правопорушника. Якщо водій ухилявся від огляду, то відповідні його дії та ознаки сп’яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному у присутності двох свідків, що є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності. Для притягнення до відповідальності за ст. 130 КУпАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп’яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом. 

За таких обставин, враховуючи вище викладене, суд, у відповідності до положень ст. 251 та ст. 252 КУпАП, вважає, що у діях особи, що притягається до адміністративної відповідальності наявний склад адміністративного правопорушення передбачений ч. 2 ст. 130 КУпАП, оскільки останній відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп’яніння, чим порушив п. 2.5 ПДР України.

При накладені адміністративного стягнення, на особу, що притягається до адміністративної відповідальності, суд враховує обставини визначені ст. 33 КУпАП, та не убачає, в розумінні ст. ст. 34, 35 КУпАП, обставин, які пом’якшують чи обтяжують відповідальність останнього і вважає за необхідне накласти адміністративне стягнення у межах санкції статті 130 КУпАП, яке за своїм видом і розміром буде справедливим, відповідатиме характеру вчиненого правопорушення, особі порушника та ступеню його вини, необхідним і достатнім для його виховання та запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так й іншими особами.

Судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення підлягає стягнення відповідно до положень ст. 40-1 КУпАП.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 33-35, 130, 251, 252, 283-285 КУпАП, суддя

п о с т а н о в и в :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами терміном на 2 (два) роки .

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 0,2 розміру мінімальної заробітної плати, що становить 275 гривні 60 копійок.

Постанова може бути оскаржена в порядку та строки визначені Кодексом України про адміністративне правопорушення, з урахуванням норм статтею 287-291 даного Кодексу, і набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Строк пред'явлення постанови до виконання три місяці з часу набрання постановою законної сили.

Відсутність у постанові в справі про адміністративні правопорушення, як виконавчому документі, у розумінні ст. 17 Закону України “Про виконавче провадження” ідентифікаційного номеру боржника, згідно постанови Верховного Суду Україниу від 25 червня 2014 року у справі № 6-62цс14, не являється підставою для відмови державного виконавця у відкритті виконавчого провадження.

           С у д д я :                                                                           ОСОБА_4