ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 серпня 2016 року Справа № 917/135/16

Вищий господарський суд України у складі колегії:

Головуючого:Студенця В.І.,

суддів:Васищака І.М., Прокопанич Г.К.;

за участю представників сторін позивача - не з'явився; відповідача - не з'явився;

розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Гадячсир"

на постановуХарківського апеляційного господарського суду

від02.06.2016

у справі№ 917/135/16

за позовомПриватного акціонерного товариства "Райз-Максимко"

доТовариства з обмеженою відповідальністю "Гадячсир"

простягнення 763 104, 03 грн

В С Т А Н О В И В:

Приватне акціонерне товариство "Райз-Максимко" (далі - ПАТ "Райз-Максимко") звернулось до Господарського суду Полтавської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гадячсир" (далі - ТОВ "Гадячсир") про стягнення боргу в сумі 3 076 104, 03 грн, з яких 2 453 826, 91 грн сума основного боргу, 305 009, 29 грн втрат від інфляції, 33 481, 66 грн 3% річних, 33 481, 66 грн відсотки за користування чужими грошовими коштами, 250 304, 51 грн 1% штрафу.

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 05.02.2016 порушено провадження у справі № 917/135/16 за позовом ПАТ "Райз-Максимко" до ТОВ "Гадячсир" про стягнення боргу в сумі 3 076 104, 03 грн.

До прийняття рішення по суті спору ПАТ "Райз-Максимко" подало заяву про зменшення позовних вимог, в якій просило стягнути з ТОВ "Гадячсир" борг в сумі 763 104, 03 грн, з яких 140 826, 91 грн сума основного боргу, 305 009, 29 грн втрати від інфляції, 33 481, 66 3% річних, 33 481, 66 грн відсотки за користування чужими грошовими коштами, 250 304, 51 грн - 1 % штрафу.

Ухвалою Господарського суду Полтавської області (суддя Г. І. Бунякіна) від 19.04.2016 зупинено провадження у справі № 917/135/16 до набрання законної сили судовим рішенням Господарського суду Кіровоградської області у справі № 912/1527/16.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду (колегія суддів у складі: головуючий суддя А. М. Білецька, судді С. В. Барбашова, О. А. Істоміна) від 02.06.2016 ухвалу Господарського суду Полтавської області від 19.04.2016 скасовано, справу передано на розгляд до Господарського суду Полтавської області.

Не погоджуючись з постановою Харківського апеляційного господарського суду від 02.06.2016, ТОВ "Гадячсир" подало касаційну скаргу, в якій просить оскаржувану постанову суду скасувати та залишити в силі ухвалу Господарського суду Полтавської області від 19.04.2016.

Касаційна скарга мотивована тим, що постанова суду апеляційної інстанції прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 21.07.2016 касаційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду на 03.08.2016.

Також ТОВ "Гадячсир" у касаційній скарзі просило зупинити виконання постанови Харківського апеляційного господарського суду від 02.06.2016 до закінчення її перегляду в порядку касації.

Відповідно до ст. 1211 ГПК України суд касаційної інстанції за заявою сторони чи прокурора або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскарженого рішення господарського суду до закінчення його перегляду в порядку касації. Про зупинення виконання судового рішення виноситься ухвала.

Разом з тим, колегія суддів не знайшла підстав для задоволення зазначеного клопотання, з огляду на його необґрунтованість та невідповідність вимогам норм процесуального права, згідно з якими зупиненим може бути виконання лише рішення господарського суду, ухваленого за результатами розгляду справи по суті, на виконання якого видано відповідний наказ.

Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 19.04.2016 зупинено провадження у справі № 917/135/16 до набрання законної сили судовим рішенням Господарського суду Кіровоградської області у справі № 912/1527/16.

Ухвала суду мотивована тим, що Господарським судом Кіровоградської області 18.04.2016 порушено провадження у справі № 912/1527/16 за позовом ТОВ "Гадячсир" до ПАТ "Райз-Максимко", ФОП ОСОБА_4 про визнання недійсним договору поставки № 87-Ш від 14.07.2014 та стягнення грошових коштів у сумі 2 000, 00 грн.

Предметом спору у справі № 917/135/16 є заборгованість ТОВ "Гадячсир" за умовами договору поставки № 87-Ш від 14.07.2014, в тому числі і санкції (пеня) за невиконання договірних зобов'язань, а в справі Господарського суду Кіровоградської області № 912/1527/16 - визнання недійсним вказаного договору поставки. Жодною зі сторін, в тому числі і позивачем, не було заявлено клопотання про витребування доказів, зокрема, оригіналу спірного договору поставки та його оцінку. Право відповідача на подачу судового позову щодо визнання договору поставки недійсним як в межах даної справи (шляхом подання зустрічного позову), так і самостійно, визначається чинним законодавством і ніким не може бути обмежено (саме таким правом і скористався ТОВ "Гадячсир", подавши позов щодо оцінки договору поставки № 87-Ш від 14.07.2014 на предмет відповідності його чинному законодавству, зокрема, щодо правосуб'єктності підписантів договору з боку покупця - відповідача. В силу приписів ст. 83 ГПК України суд дійсно може вийти за межі позову (у даному випадку, стягнення заборгованості) та визнати договір поставки недійсним повністю чи в певній його частині, але вказані дії є правом суду, а не обов'язком. Крім цього, такий позов 14.04.2016 уже подано до господарського суду Кіровоградської області. Результат розгляду справи № 912/1527/16 (у випадку прийняття Господарським судом Кіровоградської області рішення про визнання договору поставки недійсним вплине на рішення у даній справі, зокрема, на цифровий ряд нарахованих штрафних санкцій, які позивачем заявлено до стягнення.

З огляду на викладене місцевий господарський суд не вбачав можливим розглядати справу № 917/135/16 до вирішення по суті та набрання законної сили судовим рішенням Господарського суду Кіровоградської області у справі № 912/1527/16.

Суд апеляційної інстанції, скасовуючи ухвалу суду першої інстанції, виходив з того, що приймаючи ухвалу про зупинення провадження у справі, місцевий господарський суд, не навів обґрунтованих мотивів неможливості розгляду даної справи № 917/135/16 до вирішення пов'язаної з нею іншої справи № 912/1527/16, а тому колегія суддів суду апеляційної інстанції вважала помилковим висновок місцевого господарського суду про наявність правових підстав для зупинення провадження у даній справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 79 ГПК України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом, а також у разі звернення господарського суду із судовим дорученням про надання правової допомоги до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави.

У п. 3.16 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" № 18 від 26.12.2011 зазначено, що пов'язаною з даною справою є така інша справа, у якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі; в тому числі йдеться про факти, які мають преюдиціальне значення (частини третя і четверта статті 35 ГПК).

Під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв'язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи даному господарському суду, одночасністю розгляду двох пов'язаних між собою справ різними судами або з інших причин.

Предметом спору у даній справі № 917/135/16 є матеріально-правова вимога ПАТ "Райз-Максимко" до ТОВ "Гадячсир" про стягнення боргу в сумі 763 104, 03 грн, з яких 140 826, 91 грн сума основного боргу, 305 009, 29 грн втрати від інфляції, 33 481, 66 3% річних, 33 481, 66 грн відсотки за користування чужими грошовими коштами, 250 304, 51 грн - 1 % штрафу, у зв'язку з неналежним виконанням зобов'язань за договором поставки № 87-Ш від 14.07.2014.

Предметом спору у справі № 912/1527/16 Господарського суду Кіровоградської області є матеріально-правова вимога ТОВ "Гадячсир" до ПАТ "Райз-Максимко" та ФОП ОСОБА_4 про визнання недійсним договору поставки № 87-Ш від 14.07.2014, укладеного між ТОВ "Гадячсир" та ПАТ "Райз-Максимко".В обґрунтування позовних вимог ТОВ "Гадячсир" посилалось на те, що договір був укладений директором позивача з перевищенням наданих йому повноважень, тобто під час укладення договору був відсутній необхідний обсяг цивільної дієздатності позивача.

Згідно з частиною другою статті 43 ГПК України та статтею 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Якщо подані сторонами та іншими учасниками судового процесу докази є недостатніми, господарський суд може за їх клопотанням чи за власною ініціативою витребувати в порядку підготовки справи до розгляду необхідні для цього письмові і речові докази, інші матеріали (пункти 3, 4, 6, 8 і 11 статті 65 ГПК).

Таким чином місцевий господарський суд в порядку підготовки справи до розгляду мав можливість витребувати оригінал договору поставки № 87-Ш від 14.07.2014 для огляду в судовому засіданні, за умови, що його копія викликала у суду сумнів.

Згідно з п. 1 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право визнати недійсним повністю чи у певній частині пов'язаний з предметом спору договір, який суперечить законодавству.

При цьому, рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: - чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; - чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; - яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

З огляду на вимоги частини першої статті 4 ГПК України господарський суд у прийнятті судового рішення керується (та відповідно зазначає у ньому) не лише тими законодавчими та/або нормативно-правовими актами, що на них посилалися сторони та інші учасники процесу, а й тими, на які вони не посилалися, але якими регулюються спірні правовідносини у конкретній справі (якщо це не змінює матеріально-правових підстав позову).

Отже, вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, місцевий господарський суд повинен перевірити наявність правових підстав для їх задоволення, зокрема як щодо обґрунтованості виникнення суми основного боргу, так і штрафних, фінансових санкцій, нарахованих на таку суму.

З врахуванням викладеного колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції щодо відсутності правових підстав для зупинення провадження у даній справі до вирішення справи № 912/1527/16, оскільки місцевим господарським судом в порушення вимог ч. 1 ст. 79 ГПК України не було зазначено, які обставини не можуть бути встановлені судом самостійно у цій справі, а можуть бути встановлені лише у справі № 912/1527/16 та яким чином встановлені у справі № 912/1527/16 обставини впливають на оцінку доказів, якими сторони обґрунтовують свої доводи, у даній справі, виходячи із предмету та підстав позову.

Відповідно до ст. 11113 ГПК України ухвали місцевого та апеляційного господарського суду можуть бути оскаржені в касаційному порядку у випадках, передбачених частиною першою статті 106 цього Кодексу.

Касаційні скарги на ухвали місцевого або апеляційного господарських судів розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення місцевого господарського суду, постанови апеляційного господарського суду.

Згідно із ст. 1117 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Доводи ТОВ "Гадячсир", викладені у касаційній скарзі, колегія суддів вважає необґрунтованими та такими, що не спростовують висновків суду апеляційної інстанції.

З урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів вважає, що під час розгляду справи судом апеляційної інстанції було правильно застосовано норми процесуального права та обґрунтовано скасовано ухвалу місцевого господарського суду, а тому відсутні підстави для зміни чи скасування оскаржуваної постанови суду.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 - 11111, 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Гадячсир" залишити без задоволення, а постанову Харківського апеляційного господарського суду від 02.06.2016 у справі № 917/135/16 - без змін.

Головуючий - суддя Студенець В.І.

Судді: Васищак І.М.

Прокопанич Г.К.