ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
18 липня 2016 року м. Київ К/800/6127/13
Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:
головуючого судді Пилипчук Н.Г.
суддів Зайцева М.П.
Цвіркуна Ю.І.
за участю секретаря Латишевої Л.П.
представника позивача Грибок Л.Т.
представника відповідача Старійчука А.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні
касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Рівному Головного управління ДФС у Рівненській області
на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 27.08.2012
та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 14.01.2013
у справі №2а/1770/2846/2012
за позовом Кооперативного підприємства «Рівненське гуртово-роздрібне об'єднання» ООС
до Державної податкової інспекції у м. Рівному Головного управління ДФС у Рівненській області
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
ВСТАНОВИВ.
Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 27.08.2012, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 14.01.2013, позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у м.Рівному Рівненської області ДПС від 07.05.2012 № 0002002342 про збільшення КП «Рівненське гуртово-роздрібне об'єднання» ООС грошового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 1681247,50 грн., в т.ч. 1653350,00 грн. за основним платежем та 27897,50 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у м.Рівному Рівненської області ДПС від 07.05.2012 № 0002012342 про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 1611792,25 грн., в т.ч. 1466734,00 грн. за основним платежем та 145058,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями. Присуджено з Державного бюджету України на користь КП «Рівненське гуртово-роздрібне об'єднання» ООС судовий збір в сумі 2146,00 грн.
Державна податкова інспекція у м. Рівному Рівненської області Державної податкової служби подала касаційну скаргу, в якій просить скасувати вказані судові рішення та прийняти нове рішення про відмову в позові повністю. Вважає, що суди ухвалили судові рішення з порушеннями норм матеріального і процесуального права, обґрунтовуючи такі посилання обставинами, з яких податковий орган виходив при прийнятті оспорюваних податкових повідомлень-рішень та наводив судам попередніх інстанцій, заперечуючи проти позову.
Відповідно до статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України судом касаційної інстанції здійснено заміну відповідача у справі - Державної податкової інспекції у м.Рівному Рівненської області Державної податкової служби правонаступником - Державною податковою інспекцією у м.Рівному Головного управління ДФС у Рівненській області.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Судами попередніх інстанцій встановлено такі обставини.
ДПІ у м.Рівному Рівненської області ДПС проведено документальну позапланову виїзну перевірку КП «Рівненське гуртово-роздрібне об'єднання» Рівненської обласної спілки споживчих товариств, за результатами якої складено акт від 18.04.2012 № 95/22-100/30318321. На підставі акта перевірки складено оспорювані податкові повідомлення-рішення.
Підставою для визначення позивачу за податковим повідомленням-рішенням від 07.05.2012 № 0002002342 грошового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 1681247,50 грн., в т.ч. 1653350,00 грн. за основним платежем та 27897,50 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями, слугували висновки перевірки про порушення позивачем вимог: п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.9 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що полягало у неправомірному формуванні позивачем за звітні періоди, що передували ІІ кварталу 2011 року, валових витрат; п. 138.2 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, що полягало у неправомірному формуванні за звітні періоди, що були після ІІ кварталу 2011 року, витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування.
Підставою для визначення позивачу за податковим повідомленням-рішенням від 07.05.2012 № 0002012342 грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 1611792,25 грн., в т.ч. 1466734,00 грн. за основним платежем та 145058,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями, слугували висновки перевірки про порушення вимог пп. 7.4.1, пп. 7.4.4, пп.7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», п.198.3 п. 198 ст. 198 Податкового кодексу України, що полягало у неправомірному віднесенні до складу податкового кредиту податку на додану вартість.
Висновки про неправомірне формування КП «Рівненське гуртово-роздрібне об'єднання» Рівненської обласної спілки споживчих товариств, валових витрат/витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, та податкового кредиту за операціями з придбання товару та маркетингових послуг у ТОВ «Південні традиції» обґрунтовуються тим, що ДПІ у Приморському районі м.Одеси складено акт від 24.02.2012 № 114/23-4/37550936 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Південні традиції» щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 09.03.2011 по 31.12.2011 через відсутність підприємства за місцезнаходженням. Також контролюючим органом повідомлено, що громадяни, які значаться як працівники ТОВ «Південні традиції», фактично на підприємстві не працюють і підприємство не має трудових ресурсів та інших матеріальних ресурсів для здійснення господарської діяльності. ТОВ «Південнні традиції» мало відносини з ТОВ «Юкмас», яке не має трудових ресурсів та інших умов для здійснення господарської діяльності. Посилаючись на ці обставини податковий орган вважає, що операції з придбання позивачем товару та послуг у ТОВ «Південнні традиції» реально не відбулися.
При перевірці правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, повноти встановлення обставин та їх правової оцінки суд касаційної інстанції виходить з такого.
Для надання правової оцінки щодо формування платником податку на прибуток валових витрат за періоди, що передували ІІ кварталу 2011 року, слід застосовувати положення ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 № 334/94-ВР, а для надання правової оцінки формуванню платником витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, починаючи з ІІ кварталу 2011 року, - ст. 138 Податкового кодексу України. Для надання правової оцінки щодо формування платником податку на додану вартість податкового кредиту за періоди, що передували січню 2011 року, слід застосовувати положення п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 № 168/97-ВР, а починаючи з січня 2011 року - ст. 198 Податкового кодексу України.
За умови реального здійснення господарської операції, яка призвела до фактичного руху активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків, придбання товарів та послуг з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, правильного обчислення витрат та податкового кредиту, наявності первинних документів, в тому числі податкових накладних, виданих особою, зареєстрованою платником податку на додану вартість, платник податку на додану вартість має право на валові витрати/витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, та податковий кредит.
Висновки про нереальність господарських операцій з придбання платником податків товару та послуг мають підтверджуватися належними та допустимими доказами.
Платник податків (покупець товарів та послуг) не має обов'язку та повноважень здійснювати на час вчинення операцій та після вчинення операцій контроль за дотриманням продавцем, відомості щодо реєстрації якого як юридичної особи містяться у Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України та як платника податку на додану вартість - у Реєстрі платників податку на додану вартість, вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності та оподаткування і в подальшому зазнавати певних негативних наслідків у вигляді позбавлення права на валові витрати/витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, та податковий кредит за вчинені порушення продавцем.
Допущені постачальником порушення вимог законодавства при веденні господарської діяльності можуть потягнути відповідну відповідальність щодо нього та не впливають на право покупця на віднесення до складу валових втрат/витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, сплачених (нарахованих) витрат та до складу податкового кредиту сплаченого (нарахованого) податку на додану вартість.
У справі «БУЛВЕС» АД проти Болгарії» (заява № 3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22.01.2009 наголошував на індивідуальній юридичній відповідальності за податкові правопорушення.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити, перелік яких визначено у цій нормі.
Таким чином, всі документи в їх сукупності, складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення, які за змістом та формою відповідають наведеним вище вимогам закону та які відображають реальні господарські операції, належать до первинних документів бухгалтерського обліку, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності.
Висновки податкового органу, викладені в акті перевірки, про нереальність господарських операцій зроблені без дослідження обставин щодо фактичного їх вчинення, в т.ч. без дослідження первинних документів, складених щодо таких операцій.
Судами попередніх інстанцій ретельно досліджено питання щодо реального вчинення позивачем оспорюваних податковим органом господарських операцій у межах господарської діяльності, зокрема, досліджено види діяльності позивача, умови поставки товарів та послуг, порядок оплати, первинні документи, а також інші докази.
Так, судами встановлено, що КП «Рівненське гуртово-роздрібне об'єднання» здійснює господарську діяльність за видами згідно з КВЕД: 46.34 «Оптова торгівля напоями», 46.39 «Неспеціалізована оптова торгівля продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами», 46.90 «Неспеціалізована оптова торгівля», 47.11 «Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами», 47.25 «Роздрібна торгівля напоями в спеціалізованих магазинах» тощо.
В межах здійснення позивачем господарської діяльності за вказаними видами позивачем (покупцем) було укладено з ТОВ «Південні традиції» (постачальником) договір від 01.04.2011 №21/04 на поставку алкогольної продукції.
У пунктах 1.2, 1.3 цього договору сторонами обумовлено, що ціна товару, його асортимент, номенклатура та одиниці виміру визначаються у видаткових накладних. Загальна кількість та вартість товару визначаються як сума усіх видаткових накладних, за якими проводилась передача товару від постачальника до покупця.
Також позивачем в межах здійснення господарської діяльності було укладено договір з ТОВ «Південні традиції» від 01.09.2011 про надання маркетингових послуг, за умовами якого ТОВ «Південні традиції» взяло на себе зобов'язання визначати для позивача обсяги, динаміку та залишки продажів алкогольної продукції, що постачається за договором від 01.04.2011 №21/04.
У межах господарської діяльності позивача між ТОВ «Котовський винзавод» (виробник), ТОВ «Винзавод «Південні вікна» (продавець), яке є ексклюзивним дистриб'ютором продукції виробника - ТОВ «Котовський винзавод», та КП «Рівненське гуртово-роздрібне об'єднання» ОСС (покупець) укладено договір від 01.10.2011, за умовами якого виробник надає продавцю послуги з представництва інтересів і продажу алкогольної продукції дрібнооптовим, роздрібним та кінцевим покупцям та згідно з яким продавець передає у власність покупця алкогольну продукцію.
В результаті оцінки доказів судами попередніх інстанцій встановлено, що господарські операції з поставки алкогольної продукції та маркетингових послуг мали реальний характер, здійснені в межах господарської діяльності позивача, підтверджені відповідними первинними документами, які розкривають зміст господарських операцій та відповідають дійсності. Зокрема, судами досліджено умови договорів, оцінено видаткові накладні, акти здачі-прийняття робіт, товарно-транспортні накладні, акти приймання товару за кількістю і якістю, посвідчення якості продукції, платіжні доручення. Судами достовірно встановлено, що придбаний товар в подальшому використано позивачем в господарській діяльності, зокрема товар реалізовано.
Судами також встановлено, що постановою Одеського окружного адміністративного суду від 24.04.2012 у справі № 1570/1858/2012 та ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 24.04.2012 адміністративний позов ТОВ «Південні традиції» до ДПІ у Приморському районі м.Одеси Одеської області ДПС задоволено, визнано протиправними дії ДПІ у Приморському районі м.Одеси Одеської області ДПС щодо проведення 24.02.2012 зустрічної звірки ТОВ «Південні традиції» з питань підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 09.03.2011 по 31.12.2011, за результатами якої складено акт від 24.02.2012 № 114/23-4/37550936 про неможливість проведення зустрічної звірки.
Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 21.06.2012 у справі № 1570/1885/2012 адміністративний позов ТОВ «Винзавод «Південні вікна» до ДПІ у Приморському районі м.Одеси Одеської області ДПС задоволено частково. Визнано протиправними дії ДПІ у Приморському районі м.Одеси Одеської області ДПС щодо проведення 28.02.2012 документальної позапланової перевірки ТОВ «Винзавод «Південні вікна» з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2009 по 31.12.2011.
Судами попередніх інстанцій не встановлено порушень позивачем при формуванні валових витрат/витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, та податкового кредиту вимог норм законів, на які вказував податковий орган в акті перевірки.
Суди попередніх інстанцій повно встановили обставини у справі та правильно застосували норми матеріального права, що врегульовують спірні правовідносини. Підстав для задоволення касаційної скарги суд касаційної інстанції не вбачає.
Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції,
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Рівному Головного управління ДФС у Рівненській області залишити без задоволення, а постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 27.08.2012 та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 14.01.2013 - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, передбачених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України, за заявою, поданою безпосередньо до Верховного Суду України у порядку, встановленому статтями 236-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя Н.Г. Пилипчук
Судді М.П. Зайцев
Ю.І. Цвіркун