Справа № 1-170/2009 р.
ВИРОК
Іменем України
18 серпня 2009 року с. Воєвідченці
Могилів-Подільський міськрайонний суд Вінницької області в складі:
головуючого: судді Совгири Д.І.,
з участю секретаря: Алєксєєвої І.Д.,
та прокурора: Бойка А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Могилів-Подільської виправної колонії № 114 кримінальну справу по обвинуваченню
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, українця, ІНФОРМАЦІЯ_3, розлученого, жителя ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше судимого: 06 лютого 2006 року Шевченківським районним судом м. Києва за ст. 187 ч. 2 КК України до 6 років позбавлення волі з конфіскацією майна, вироком апеляційного суду м. Києва від 17 травня 2006 року даний вирок змінено та призначено покарання у виді 7 років позбавлення волі з конфіскацією майна; відбуваючого покарання в Могилів-Подільській ВК УДДПВП України у Вінницькій області (№ 114),
у вчиненні злочину, передбаченого ст. 391 КК України, -
ВСТАНОВИВ:
Підсудний ОСОБА_1 вироком Шевченківського районного суду м. Києва від 06 лютого 2006 року засуджений за вчинення злочину, передбаченого ст. 187 ч. 2 КК України, до 6 років позбавлення волі з конфіскацією майна. Вироком апеляційного суду м. Києва від 17 травня 2006 року даний вирок змінено та ОСОБА_1 призначено покарання у виді 7 років позбавлення волі з конфіскацією майна. Покарання він відбуває з 01 липня 2005 року, а з 19 вересня 2006 року він відбуває покарання в Могилів-Подільській виправній колонії УДДПВП України у Вінницькій області (№ 114). Однак на шлях виправлення ОСОБА_1 не став і систематично порушував встановлений порядок відбування покарання. Зокрема, 14 січня 2009 року постановою начальника ВК № 114 ОСОБА_1 було переведено до приміщення камерного типу строком на 1 місяць за те, що він не привітався з представником адміністрації установи, вступив з ним в суперечку та виражався нецензурними словами в бік працівників адміністрації установи.
23 січня 2009 року під час тримання ОСОБА_1 в приміщенні камерного типу з ним була проведена індивідуально-виховна робота і його було попереджено про кримінальну відповідальність за ст. 391 КК України, а також 23 січня 2009 року йому було оголошено офіційне застереження про можливість притягнення його до кримінальної відповідальності за вищевказаною статтею КК України.
Однак після відбуття даного стягнення підсудний не зробив належних висновків і продовжував злісно порушувати установлений порядок відбування покарання. Так, 23 травня 2009 року близько 06 години 15 хвилин на території дільниці карантину, діагностики і розподілу начальник відділення СПС старший лейтенант внутрішньої служби ОСОБА_2 пред'явив ОСОБА_1, який був здоровим, одягнутим за сезоном, взутим та нагодованим, законну вимогу провести прибирання вказаної території згідно із розпорядком дня та затвердженим графіком чергування засуджених, забезпечивши останнього всім необхідним для прибирання інвентарем. Однак підсудний ОСОБА_1 в категоричній формі, не маючи на те належних підстав, відмовився виконувати законну вимогу старшого лейтенанта внутрішньої служби ОСОБА_2
Підсудний ОСОБА_1 свою вину в пред’явленому йому обвинуваченні за ст. 391 КК України визнав повністю і суду пояснив, що вироком Шевченківського районного суду м. Києва від 06 лютого 2006 року засуджений за вчинення злочину, передбаченого ст. 187 ч. 2 КК України, до 6 років позбавлення волі з конфіскацією майна. Вироком апеляційного суду м. Києва від 17 травня 2006 року даний вирок змінено та йому призначено покарання у виді 7 років позбавлення волі з конфіскацією майна. З 19 вересня 2006 року він відбуває покарання в Могилів-Подільській виправній колонії (№ 114). 14 січня 2009 року він порушив режим відбування покарання, за що його було притягнуто до дисциплінарного стягнення у вигляді переведення до приміщення камерного типу строком на 1 місяць. 23 січня 2009 року, коли він знаходився в приміщенні камерного типу, із ним було проведено бесіду і попереджено його про можливість настання кримінальної відповідальності за ст. 391 КК України. Цього ж дня начальник ВК-114 ОСОБА_3 офіційно попередив його про те ж саме.
23 травня 2009 року начальник відділення СПС старший лейтенант внутрішньої служби ОСОБА_2 забезпечив його віником та совком, щоб він прибрав територію дільниці карантину, діагностики і розподілу у відповідності до розпорядку дня, оскільки згідно графіку чергувань була його черга це робити. Однак хоча він був одягнутий та взутий за сезоном, був нормально нагодованим та здоровим, прибирати територію дільниці він відмовився. Про те, що за невиконання законної вимоги працівника установи його може бути притягнуто до кримінальної відповідальності за ст. 391 КК України, він знав. У вчиненому розкаявся.
Оскільки фактичні обставини справи ніким не оспорюються, а підсудний та інші учасники судового розгляду правильно розуміють зміст цих обставин, сумнівів у добровільності та істинності їх позицій немає, то суд згідно ст. 299 КПК України за відсутності заперечень з боку учасників судового розгляду визнав недоцільним виклик усіх свідків по справі, а обмежився допитом підсудного та дослідженням матеріалів справи.
Крім повного визнання вини підсудним, вина ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ст. 391 КК України підтверджується і матеріалами справи, а саме: рапортом старшого лейтенанта внутрішньої служби ОСОБА_4 від 23 травня 2009 року, яким він доповів начальнику Могилів-Подільської ВК-114 про відмову засудженого ОСОБА_1 здійснювати прибирання території дільниці карантину, діагностики і розподілу згідно із графіком чергувань та розпорядком дня (а. с. 3); графіком чергування засуджених відділення СПС КДіР на травень 2009 року, згідно із яким 23 травня 2009 року була черга здійснювати прибирання засудженого ОСОБА_1 (а. с. 10); розпорядком дня Могилів-Подільської ВК-114, в якому вказано, що з 06 години 15 хвилин до 06 години 35 хвилин проводиться прибирання (а. с. 11); довідкою від 23 травня 2009 року про те, що засуджений ОСОБА_1 продуктами харчування та речовим майном забезпечений в повному обсязі (а. с. 14); довідкою від 23 травня 2009 року про те, що засуджений ОСОБА_1 22 та 23 травня 2009 року зі скаргами на стан здоров'я до медчастини установи не звертався (а. с. 15); постановою № 10 від 14 січня 2009 року про поміщення засудженого ОСОБА_1 в приміщення камерного типу строком на 1 місяць (а. с. 45); планом індивідуально-виховної роботи із засудженим ОСОБА_1, згідно із яким 23 січня 2009 року з ним проводилась бесіда про можливість настання кримінальної відповідальності за злісну непокору представникам адміністрації установи, передбаченої ст. 391 КК України (а. с. 56); офіційним застереженням засудженого ОСОБА_1 начальником Могилів-Подільської ВК-114 від 23 січня 2009 року про кримінальну відповідальність за ст. 391 КК України (а. с. 58) та іншими матеріалами справи.
Зібрані в судовому засіданні докази свідчать, що підсудний ОСОБА_1, відбуваючи покарання у вигляді позбавлення волі, протягом року був підданий стягненню у виді переведення до приміщення камерного типу за порушення вимог режиму відбування покарання і здійснив злісну непокору законним вимогам адміністрації виправної установи, тобто вчинив злочин, передбачений ст. 391 КК України.
При призначенні покарання підсудному, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину - злочин, передбачений ст. 391 КК України, є злочином середньої тяжкості, особу винного – негативно характеризується за місцем відбування покарання, і обставини справи.
Пом’якшуючими покарання обставинами згідно ст. 66 КК України є щире каяття та активне сприяння у розкритті злочину.
Обтяжуючою покарання обставиною, передбаченою ст. 67 КК України, є рецидив злочинів.
На підставі вищевикладеного, суд вважає, що виправлення і перевиховання підсудного ОСОБА_1 можливе лише в умовах ізоляції від суспільства, а тому необхідно призначити йому покарання в межах санкції ст. 391 КК України, пов'язане з позбавленням волі.
Керуючись ст. 323, 324 КПК України, суд, -
ЗАСУДИВ:
ОСОБА_1 визнати винним за ст. 391 КК України і призначити йому покарання у виді 1 (одного) року позбавлення волі.
На підставі ст. 71 КК України шляхом часткового приєднання до призначеного покарання невідбутої частини покарання за попереднім вироком у виді 2 років 10 місяців 14 днів позбавлення волі призначити ОСОБА_1 остаточну міру покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.
Строк відбування покарання ОСОБА_1 рахувати з дня проголошення вироку, тобто з 18 серпня 2009 року.
Обрати ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу запобіжний захід у вигляді утримання під вартою.
Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Вінницької області протягом 15 діб з моменту його проголошення, а засудженим, який перебуває під вартою, - в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.
Суддя: