справа № 2а-455/09
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03.07.2009 року. Франківський районний суд м.Львова
в складі:
головуючої судді Дякович О.В.
при секретарі Мазепі Н.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 Пенсійного фонду України у Франківському районі м. Львова про поновлення пропущенного строку для звернення до адміністративного суду та стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної грошової допомоги «Дітям війни» за 2007-2008 роки в сумі 1646,07 грн.,-
встановив:
ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2 Пенсійного фонду України у Франківському районі м. Львова. Позивач просить суд зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу «Дітям війни» за період 2007-2008 роки в сумі 1646,07 грн. Позовні вимоги обґрунтовує тим, що вона відповідно до статті 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» є дитиною війни. Згідно із статтею 6 цього ж Закону їй повинна виплачуватись щомісячна соціальна допомога у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, однак така допомога не виплачувалась. Крім цього, просить поновити строк звернення до суду за захистом порушених прав, свобод та інтересів, оскільки дізналась про порушення таких із засобів масової інформації.
У судове засідання позивач не з'явилася, однак у своїй позовній заяві зазначила, що просить справу слухати у її відсутності на підставі наявних у справі доказів, позов підтримує, просить такий задовольнити. Суд вважає, що справу слід слухати у її відсутності на підставі наявних у справі доказів.
Представник відповідача ОСОБА_2 Пенсійного фонду України у Франківському районі м. Львова у судовому засіданні проти позову заперечила та пояснила, що на законодавчому рівні не прийнято жодного нормативного акту на виконання вимог ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», не визначено які органи повинні виплачувати підвищення пенсії, за рахунок яких коштів і джерел, в якому порядку і яким чином обчислювати його розмір за відсутності поняття «мінімальна пенсія за віком» як розрахункової величини. Жодних змін не було внесено до видаткової частини Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» і після прийняття Конституційним Судом України Рішення від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007, тому кошти на виплату оскаржуваного підвищення в 2007 році були відсутні. Позивачу з 01.01.2008 року виплачувалась щомісячна державна соціальна допомога «Дітям війни» у розмірі 10% такої допомоги. Вважає позов безпідставним і просить відмовити у задоволенні такого. Крім цього, просить відмовити у поновленні пропущеного строку для звернення до суду з позовом.
Суд, заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.
Законом України «Про соціальний захист дітей війни» від 18 листопада 2004 року № 2195-УІ встановлено правовий статус дітей війни, визначено основи їх соціального захисту та гарантовано їх соціальну захищеність шляхом надання пільг і державної соціальної підтримки.
Статтею першою цього Закону визначено, що дитиною війни є особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років.
Позивач ОСОБА_1 народилася 02 липня 1945 року, є дитиною війни.
Статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком.
Частина 2 статті 8 Конституції України встановлює вимогу щодо законів України - усі вони приймаються виключно на основі Конституції України і повинні відповідати їй.
Частиною 3 статті 22 Конституції України встановлено, що при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Законами України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» та «Про Державний бюджет України на 2008 рік» дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» було обмежено.
Однак, Рішеннями Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) та від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), зокрема, положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» та «Про Державний бюджет України на 2008 рік» якими обмежується дія ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
З дня ухвалення Конституційним Судом України Рішень № 6-рп/2007 та № 10-рп/2008 визнані неконституційними положення Законів України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», «Про Державний бюджет України на 2008 рік» втратили чинність, отже, з цього часу відновлено дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Рішення Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 та від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 мають преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей, що визнані неконституційними.
Судом встановлено, що всупереч Рішенню Конституційного Суду України ОСОБА_2 Пенсійного фонду України у Франківському районі м. Львова оспорювана позивачем надбавка з липня по грудень 2007 року не виплачувалась, тому позов в частині стягнення з відповідача на користь позивача недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу «Дітям війни» за вказаний вище період підлягає до задоволення.
Що стосується позовних вимог позивача в частині зобов'язання відповідача нарахувати позивачу недоплачене підвищення до пенсії за період з 01.06.2007 року по 09.07.2007 року, то такі до задоволення не підлягають та суд мотивує це наступним. Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним судом цього Рішення, тобто з 09 липня 2007 року. Отже, саме з 09.07.2007 року відновлено дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Що стосується позовних вимог позивача в частині зобов'язання відповідача нарахувати позивачу недоплачену соціальну допомогу за 2008 рік, то такі підлягають до часткового задоволення з наступних підстав.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним судом цього Рішення, тобто з 22 травня 2008 року. Отже, саме з 22.05.2008 року відновлено дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Враховуючи наведені вище обставини, суд вважає, що дії ОСОБА_2 Пенсійного фонду України у Франківському районі м. Львова по невиплаті та недоплаті позивачу підвищення до пенсії відповідно до вимог статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» є протиправними.
Окрім цього, про належні позивачу, як дитині війни, виплати їй не було повідомлено. Про факт порушених прав позивачу стало відомо лише після висвітлення зазначених подій у засобах масової інформації у зв"язку з ухваленням відповідних рішень Конституційним Судом України.
За наведених обставин, суд вважає, що строк для звернення до суду позивачем не пропущено, позов подано в межах строку, встановленого ст. 99 КАСУ.
Керуючись ст. ст. 7- 14, 143, 158, 160, 161, 162, 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, ст. ст. 1, 3, 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007, Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008, суд –
ПОСТАНОВИВ:
позов задовольнити частково.
Зобов'язати ОСОБА_2 Пенсійного фонду України у Франківському районі м. Львова нарахувати і виплатити ОСОБА_1 недоплачену щомісячну доплату до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком на підставі положень ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни" з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по 31. 12. 2008 року.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Заяву про апеляційне оскарження постанови суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення постанови.
Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються апеляційному суду через Франківськівський районний суд м. Львова. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається до суду апеляційної інстанції.
Суддя О.В.Дякович