Справа № 2-O-46-2007                РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ       УКРАЇНИ

9 лютого 2007 року Слов'янський міськрайонний суд Донецької області в складі:

головуючого     - судді Хаустової Т.А.

народних засідателів - ОСОБА_1 ОСОБА_2

при серетарі        -    Марценковськіїй В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_3 за участтю зацікавленої особи відділа громадянства, миграциї та реєстрації цивільних осіб Слов'янського MB УМВС України в Донецькій області про визнання безвістно відсутнім ОСОБА_4:

В С Т А Н О В И В: ОСОБА_3 звернувся до Слов'янського міськрайонного суду Донецької області з заявою про визнання ОСОБА_4 безвістно відсутнім, обгрунтувавши свої вимоги тим, то її син ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, в грудні 1993 року пішов з дому та його місце проживання з цього часу їй нічого про нього не відомо, пошуки результатів не дали. Визнання ОСОБА_4 безвістно відсутнім їй необхідна для вирішення питання про відміну реєстрації в її домоволодінні.

Заявниця ОСОБА_3 в судове засідання нез'явилась, причин своєї неявки суду не повідомила.

Відділ громадянства, мигрант та реєстрації цивільних осіб Слов'янського MB УМВС України в Донецькій області в судове засідання свого представника не направив, однак надісла листа, в котром просять суд, розглянути справу без їх участі, проти задоволення заяви не заперечують.

Суд,    дослідивши матеріали справи, прийшов до наступного.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ст. 43 ЦК України фізична особа може бути судом визнана безвісно відсутньою, якщо протягом одного року в місці його постійного проживання немає відомостей про місце ії перебування.

В судовому засіданні встановлено, що з   грудня 1993 року місце мешкання ОСОБА_3 невідомо.

Як вбачається з довідок адресного бюро Луганської, Донецької, Харківських областей (а.с.6,8,12 ) ОСОБА_4 на теріторії цих областей зареєстрованим не значиться.

Відповідно до Довідки Слов'янського MB УМВС України в Донецькій області ОСОБА_4 в грудні 1993 року пішов з дому та неповернувся, а з травня 1994 року числится як пропавший   безвістку.(а.с. 16)

З урахуванням наведеного, у суду не має підстав ставити під сумнів достовірність і правдивість фактів, повідомлених заявником .

Відповідно до ч. 2 ст. 43 ЦК України у разі неможливості встановити день одержання останніх відомостей про місце перебування особи початком її безвісної відсутності вважається перше число місяця, що йде за тим, у якому були одержані такі відомості, а в разі неможливості встановити цей місяць- перше січня наступного року.

Оскільки матеріали справи свідчать про те, що останні відомості про ОСОБА_4 були в грудні 1993 року, то початком його безвісної відсутності слід вважати 1 січня 1994 року.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 248, 249 ЦПК України, ст. 43 ЦК України, суд,

В И Р І Ш И В:

Заяву     ОСОБА_3 -   заловільнити.

Визнати безвісно відсутнім ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Початком безвісної відсутності   ОСОБА_4 вважати 1   січня 1994 року.

Роз'яснити учасникам судового процесу, що згідно ст.221 ЦПК України при наявності від них письмової заяви протягом десяти днів після оголошення рішення, судом буде винесено ухвалу в якій буде роз'яснено рішення суду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі в десяти-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею ії копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.                                                                                              

Рішення постановлено та підписано в нарядний кімнаті в одному екземплярі.

Суддя

Слов'янського міськрайонного суду                       Хаустова Т.А.