^2-832/07

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

7 лютого 2007 року   Слов'янський міськрайонний суд Донецької області в складі:

головуючого - судде Гусинського М. О.,

при секретарі Поляцько О.Ю.

за участю позивача: ОСОБА_1,

розгляну  у відкритому попередньому судовому засіданні в залі суду міста Слов'янська цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, за участю третьої особи - виконавчого комітету Слов'янської міської ради про визнання угоди дійсною та визнання права власності у порядку спадкування за заповітом на квартиру, -

ВСТАНОВИВ:

31.01.2007 р. ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом до Слов'янського міськрайонного суду, посилаючись на те, що 03 травня 1995 року між його померлим батьком ОСОБА_4 з одного боку та ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з іншого боку було укладено договір купівлі-продажу трикімнатної квартири АДРЕСА_1. Угода була посвідчена товарною біржею «Міжрегіональна агропромислова біржа», реєстраційний номер НОМЕР_1. На підставі вказаної угоди ОСОБА_2 та ОСОБА_3 передали ОСОБА_4 вказану квартиру, а ОСОБА_4 передав відповідачам гроші в сумі 1250000000 крб., які відповідалі вартості квартири. Згідно заповіту, посвідченого державним нотаріусом Причепою В.Р., ОСОБА_4 З квітня 2002 року заповів усе своє майно своєму сину - ОСОБА_1, тобто йому. Інших спадкоємців, які б мали право на обов'язкову частку у спадщині,   немає.

ІНФОРМАЦІЯ_1за місцем свого мешкання помер ОСОБА_1 Після його смерті залишилася спадкова маса, яка складається з квартири АДРЕСА_1. У встановлений законом строк він звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, але нотаріус не видає йому свідоцтво про право власності на спадкове майно у зв'язку з тим, що при укладанні угоди купівлі-продажу квартири сторонами не було дотримано нотаріальної форми.

Просить суд визнати угоду купівлі-продажу трикімнатної квартири НОМЕР_1площею 63,9 м², розташовану за адресою: АДРЕСА_1, посвідчену товарною біржею «Міжрегіональна агропромислова біржа», реєстраційний номер №НОМЕР_1 від 03 травня 1995 року, укладену між ОСОБА_4 з одного боку та ОСОБА_2, ОСОБА_3 - з іншого боку, дійсною та визнати за ним право власності у порядку спадкування за заповітом на цю квартиру після смерті батька ОСОБА_4.

У попередньому судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримав позовні вимоги у повному обсягу, дав пояснення, які співпадають з наведеним у позові.

Відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_3 у судове засідання не з'явились, але надали суду заяву, в якій просили справу слухати у їх відсутність, позовні вимоги визнають у повному обсязі, проти їх задоволення не заперечують.

Представник третьої особи по справі - Виконавчий комітет Слов'янської міської ради у судове засідання не з'явився, але надіслав до суду заяву, у якій просить справу слухати за відсутності його представника, рішення винести на розсуд суду.

Заслухавши пояснення позивача, вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку про можливість задоволення позовних вимог з наступних підстав:

Згідно ст. 220 ЦПК України у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.

Якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним.

В судовому засіданні достовірно встановлено та не оспорюється сторонами, що 03 травня 1995 року між ОСОБА_4 (покупець) з одного боку та ОСОБА_2, ОСОБА_3 (продавці), з іншого боку, було укладено договір купівлі-продажу квартири НОМЕР_1у будинку НОМЕР_1по АДРЕСА_1. На підставі вказаної угоди ОСОБА_2 та ОСОБА_3 передали ОСОБА_4 вказану квартиру, а ОСОБА_4 передав відповідачам гроші в сумі 1250000000 крб. Договір не був посвідчений нотаріально з ініціативи продавців, відповідачів по справі; сторони договору умови договору виконали у повному обсягу.

У відповідності до ч. 2 ст. 219 ЦК України суд може визнати угоду дійсною, якщо буде встановлено, що вона відповідає дійсній волі особи, яка його вчинила, а нотаріальному посвідченню правочину перешкоджала обставина, яка не залежала від її волі.

Оскільки правовідносини між сторонами під час купівлі квартири виникли до моменту набирання чинності ЦК України 2003 року, то суд вважає за необхідне відносно цих позовних вимог застосувати п. 4 Заключних та Перехідних положень ЦК України у редакції 2003 року та ЦК України у редакції 1963 року.

Відповідно до ст. 227 ЦК України 1963 року договір купівлі-продажу жилого будинку повинен бути нотаріально посвідчений, якщо хоча б однією з сторін є громадянин. Недодержання цієї вимоги тягне недійсність договору (стаття 47 цього Кодексу).

Згідно до ст. 47 ЦК України 1963 року якщо одна з сторін повністю або частково виконала угоду, що потребує нотаріального посвідчення, а друга сторона ухиляється від нотаріального оформлення угоди, суд вправі за вимогою сторони, яка виконала угоду, визнати угоду дійсною. В цьому разі наступне нотаріальне оформлення угоди не вимагається.

У суді встановлено, що 3 травня 1995 року обидві сторони угоди купівлі-продажу квартири виконали усі умови по укладанню цього правочину, продавці ОСОБА_2 та ОСОБА_3 передали ОСОБА_4 документи на квартиру, ключі від неї , а ОСОБА_4 сплатив ОСОБА_2 гроші у сумі, рівної вартості квартири. Правочин не був завірений нотаріально за ініціативою відповідачів   ОСОБА_2 та ОСОБА_3

10.05.1995 року право власності ОСОБА_4 на квартиру НОМЕР_1у будинку АДРЕСА_1 було зареєстровано у КП „БТІ" м. Слов'янська (а.с. 5, зв.)

Таким чином, судом достеменно встановлено, що відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ухилилися від нотаріального посвідчення угоди купівлі-продажу, що ОСОБА_4 виконав усі умови договору купівлі-продажу вказаної вище квартири, фактично став її власником

Таким чином, визнання відповідачами позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

Законність володіння, користування й розпорядження квартирою АДРЕСА_1 ніким і ніколи не заперечувалась.

З квітня 2003 року ОСОБА_4 склав заповіт, згідно якого все своє майно заповідав своєму синові - ОСОБА_1, а ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер.

Після його смерті залишилася спадкова маса, яка складається зі спірної квартири.

ОСОБА_1 звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, але нотаріус відмовив йому у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом у зв'язку з тим, що договір купівлі-продажу квартири не було посвідчено нотаріально.

У цей час оформити право власності на ОСОБА_4 неможливо, тому що відповідно до ч. 4 ст. 25 ЦК України правоздатність фізичної особи припиняється в момент його смерті.

У відповідності зі ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав й обов'язків (спадщини) від померлої фізичної особи (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Інших спадкоємців, які б мали право на обов'язкову долю у спадщині після смерті ОСОБА_4, немає.

Таким чином, шляхом прийняття спадщини після смерті його батька ОСОБА_4, позивач ОСОБА_1 придбав право власності на квартиру АДРЕСА_1.

У відповідності зі ст. 216 Інструкції про порядок здійснення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства Юстиції України від 3.03.2004 року НОМЕР_1/5 нотаріусові для одержання свідоцтва про право на спадщину необхідно надавати правовстановлюючий документ на ім'я спадкодавця й витяг з реєстру право власності на нерухоме майно.

Таким чином, у суду є всі обгрунтування для задоволення позову у повному обсягу.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 5-8, 10-15, 107, 208-209, 212-215, 218 ЦПК України, ст. ст. 15, 16, 25, 328, 331, 386, 392, 1216 -1223, 1233, 1261, 1268, 1269 п, 4, 5 Заключних і перехідних положень ЦК України 2003 року, ст. ст. 47, 227 ЦК України 1963 року, ст. ст.60, 70 СК України, ст.ст. 211, 216 Інструкції про порядок здійснення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства Юстиції України від 3.03.2004 року НОМЕР_1/5, п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами справ про спадкування» від 24.06.1983 року № 4, -

ВИРІШИВ:

Визнати договір купівлі-продажу трикімнатної квартири НОМЕР_1, площею 63,9 м²„ розташованої за адресою: АДРЕСА_1, посвідчену товарною біржею «Міжрегіональна агропромислова біржа», реєстраційний номер №НОМЕР_1 від 03 травня 1995 року, укладений між ОСОБА_4 з одного боку та ОСОБА_2, ОСОБА_3 - з іншого боку, дійсним.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, право власності у порядку спадкування за заповітом після смерті його батька - ОСОБА_4, на трикімнатну квартиру НОМЕР_1, площею 63,9 м², розташовану за адресою: АДРЕСА_1, інвентаризаційною вартістю 19771 грн.

Заява про апеляційне оскарження рішення суду може бути подана в Апеляційний суд Донецької області через Слов'янський міськрайонний суд протягом 10 днів з дня його оголошення, а апеляційна скарга на рішення може бути подана в Апеляційний суд Донецької області через Слов'янський міськрайонний суд протягом 20 днів після подачі заяви про апеляційне оскарження, або протягом 10 днів з дня його оголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано, а якщо була подана заява про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього   строку.

Суддя Слов'янського міськрайонного суду Гусинський М. О.