Справа № 680/214/16-ц

№ 2/680/111/16

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"03" серпня 2016 р. смт.Нова Ушиця

Новоушицький районний суд Хмельницької області

в складі: головуючої - судді Шуригіної О.В.,

при секретарі судового засідання - Фурман Г.,П.,

з участю прокурора Яворського С.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом заступника прокурора Хмельницької області в інтересах держави в особі Хмельницької обласної державної адміністрації , Новоушицької районної державної адміністрації до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, Державної архітектурно-будівельної інспекції України , приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Пономарьова Володимира Юрійовича, приватного нотаріуса Красилівського районного нотаріального округу Грибчука Анатолія Мусійовича про визнання недійсною та скасування реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації, скасування рішень державних реєстраторів, договорів купівлі-продажу, іпотеки та знесення нерухомого майна,-

ВСТАНОВИВ:

Прокурор звернувся до суду із вказаним позовом, в якому вказав, що

розпорядженням голови Новоушицької РДА № 355/07 від 17.05.2007 року Державному підприємству «Красилівський агрегатний завод» було надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2 га для облаштування пляжу за рахунок земель державної власності на території Вільховецької сільської ради.

Розпорядженням голови Хмельницької обласної державної адміністрації №347/2012-р від 20 листопада 2012 року затверджено даний проект землеустрою та вирішено передати ДП «Красилівський агрегатний завод» в оренду земельну ділянку загальною площею 1,1781 га земель водного фонду терміном на 49 років. На підставі цього розпорядження між Новоушицькою РДА та державним підприємством укладено договір оренди земельної ділянки №184/2012 від 24 грудня 2012 року.

На вказаній земельній ділянці відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_4 упродовж 2009-2010 років здійснили будівництво об'єкту нерухомості (елінгу) на землях водного фонду.

З метою узаконення самочинного будівництва ОСОБА_1 укладено договір суборенди № 06-201 земельної ділянки , площею 0,0158 та ОСОБА_4 - за №06-200, площею 0,0298 га з державним підприємством, за умовами яких суборендарям надано право на встановлення споруд.

29 жовтня 2013 року інспекцією ДАК зареєстровано декларацію ХМ№202133010989, подану ОСОБА_1 та ОСОБА_4 про готовність об'єкта до експлуатації (елінг з кімнатами відпочинку(А-ІІ)).На підставі декларації реєстраційною службою Новоушицького району управління юстиції за останніми зареєстровано право власності на нерухоме майно.

Згідно договору купівлі-продажу №790 від 02.09.2014р. ОСОБА_4 ? частину вказаного об'єкту самочинного будівництва відчужено ОСОБА_5, а той, в свою чергу, за договором іпотеки №799 від 03.09.2014 року, передав ОСОБА_6 вказану частину нерухомого майна в іпотеку.

Згідно договору купівлі-продажу №2333 від 08.09.2015р. ОСОБА_1 ? частину вказаного об'єкту самочинного будівництва відчужено ОСОБА_2, а той, в свою чергу, за договором іпотеки №2334 від 08.09.2014 року, передав ОСОБА_9 вказану частину нерухомого майна в іпотеку.

Рішеннями апеляційного суду Хмельницької області від 04.03.2015 року по справі № 680/721/14-ц та від 10.03.2015 року по справі №680/722/14-ц залишено в силі рішення суду першої інстанції , якими визнано недійсними договори суборенди № 06-200 та № 06-201 земельних ділянок, площею 0,0298 га та 0,0158 га відповідно з кадастровим номером НОМЕР_3 та скасовано їх державну реєстрацію. Ухвалами суду касаційної інстанції рішення апеляційного суду залишені без змін.

Прокурор також зазначає, що вказаними рішеннями судів встановлено факт незаконності укладення договорів суборенди земельних ділянок, вчинених з метою узаконення самочинного будівництва нерухомого майна, яке не є гідротехнічною спорудою і не може бути споруджене у прибережній захисній смузі.

Прокурор просить: 1) визнати недійсною декларацію №ХМ 202133010989, подану ОСОБА_1 та ОСОБА_4 про готовність об'єкта до експлуатації (елінг з кімнатами відпочинку (А-ІІ) та скасувати її державну реєстрацію; 2) визнати недійсним договір купівлі-продажу №790, укладений 02.09.2014 року ОСОБА_4 та ОСОБА_5; 3) визнати недійсним договір іпотеки № 799, укладений 03.09.2014 року між ОСОБА_5та ОСОБА_6; 4) скасувати рішення приватного нотаріуса Красилівського районного нотаріального округу ОСОБА_10 від 02.09.2014 року, індексний номер 15505090 про державну реєстрацію права приватної власності за ОСОБА_5 на ? частину елінгу з кімнатами відпочинку та рішення від 03.09.2014 року, індексний номер 15543656 про державну реєстрацію права іпотеки на ? частину елінгу з кімнатами відпочинку, що розташований по АДРЕСА_1; 5) визнати недійсним договір купівлі-продажу №2333, укладений 08.09.2014 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ; 6) визнати недійсним договір іпотеки № 2334, укладений 08.09.2014 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3; 7) скасувати рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Пономарьова В.Ю. від 08.09.2014 року, індексний номер 15638709, про державну реєстрацію права приватної власності за ОСОБА_2 на ?

частину елінгу з кімнатами відпочинку та рішення від 08.09.2014 року, індексний номер 15642107 про державну реєстрацію права іпотеки на 1/2 частину елінгу з кімнатами відпочинку, що розташований по АДРЕСА_1; 8) зобов'язати ОСОБА_1 та ОСОБА_4 знести самочинне будівництво за адресою: АДРЕСА_1.

В судовому засіданні прокурор позовні вимоги підтримав з підстав наведених у позовній заяві.

Представники Хмельницької обласної державної адміністрації, Новоушицької районної державної адміністрації направили до суду клопотання про розгляд справи без їх участі, позов підтримали.

Відповідачі ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 в судове засідання не з'явились, про причини неявки не повідомили.

Представник Державної архітектурно-будівельної інспекції України в судове засідання не з'явився, повідомлений належним чином.

Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Пономарьов В.Ю. та приватний нотаріус Красилівського районного нотаріального округу Грибчик А.М. направили до суду заяви про слухання справи без їх участі.

Заслухавши прокурора, дослідивши фактичні обставини справи та перевіривши їх письмовими доказами, оцінивши їх, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Судом встановлено, що 17 травня 2007 року Новоушицька районна державна адміністрація видала розпорядження № 355/07-р про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення в оренду державному підприємству «Красилівський агрегатний завод» земельної ділянки за рахунок земель державної власності на території Вільховецької сільської ради Новоушицького району Хмельницької області для рекреативних та туристичних цілей.

Розпорядженням Хмельницької обласної державної адміністрації від 20 листопада 2012 року № 347/2012-р затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, розташованої за межами с. Рудківці Новоушицького району Хмельницької області, в користування на умовах оренди ДП «Красилівський агрегатний завод» для рекреаційного призначення (облаштування пляжу і встановлення інших споруд), передано в оренду ДП «Красилівський агрегатний завод» земельну ділянку загальною площею 1,1781 га за рахунок земель водного фонду строком на 49 років і надано повноваження Новоушицькій районній державній адміністрації на укладення договору оренди вказаної земельної ділянки.

24 грудня 2012 року Новоушицька районна державна адміністрація та ДП «Красилівський агрегатний завод» уклали договір оренди земельної ділянки № 184/2012, за умовами якого райдержадміністрація передала вказаному підприємству в строкове платне користування земельну ділянку площею 1,1781 га, для рекреаційного призначення (облаштування пляжу). При цьому, орендар зобов'язався виконувати обмеження щодо об'єкту оренди, передбачені законом або договором, і дотримуватися режиму використання земель рекреаційного призначення. Договір оренди зареєстрований у відділі Держкомзему у Новоушицькому районі Хмельницької області за № 682330006003772.

16 серпня 2013 року ДП «Красилівський агрегатний завод», ОСОБА_1 та ОСОБА_4 уклали договори суборенди земельних ділянок № 06-201 та №06/200, за умовами яких підприємство передало останнім в строкове платне користування частину орендованої ним земельної ділянки площею 0,0158 га та площею 0,0298 га для рекреаційного призначення (облаштування пляжу і встановлення інших споруд) строком на 48 років з моменту державної реєстрації цих договорів. 19 вересня 2013 року реєстраційна служба зареєструвала договори суборенди земельних ділянок.

Хмельницька обласна державна адміністрація своїм листом № 99/68-26-4450/2013 від 13 серпня 2013 року погодила укладення відповідачами договорів суборенди земельних ділянок.

Протягом 2009-2010 років ОСОБА_1 та ОСОБА_4 побудували елінг з кімнатами відпочинку (А-ІІ), загальною площею 379,6 кв.м. на земельній ділянці за межами с. Рудківці, Новоушицького району Хмельницької області, що не була відведена їм для цієї мети, без належного дозволу.

29 жовтня 2013 року Інспекція державного архітектурного-будівельного контролю у Хмельницькій області зареєструвала їх декларацію про готовність вказаного об'єкта до експлуатації.

24 листопада 2013 року реєстраційна служба прийняла рішення про державну реєстрацію прав і видала ОСОБА_1 та ОСОБА_4. свідоцтва про право власності НОМЕР_1 та НОМЕР_2 на ? частину елінгу з кімнатами відпочинку кожному. При цьому була здійснена державна реєстрація права власності останніх на нерухоме майно, яке розташоване по АДРЕСА_1 (записи № 3518388, 3518374).

Дані обставини встановленні рішеннями апеляційного суду Хмельницької області від 04.03.2015 року по справі № 680/721/14-ц та від 10.03.2015 року по справі №680/722/14-ц, які набрали законної сили та відповідно до ч. 3 ст. 61 ЦПК України не підлягають доказуванню.

Рішеннями Новоушицького районного суду Хмельницької області від 23 грудня 2014 року по справі № №680/721/14-ц та від 24 грудня 2014 року по справі 680/722/14-ц , залишеними в цій частині без змін рішеннями апеляційного суду Хмельницької області, визнано недійсними договори №06-201 та №06-200 суборенди земельних ділянок, площею 0,0158 га та площею 0,0298 га, кадастровий номер: НОМЕР_3, що розташована на території Вільховецької сільської ради Новоушицького району Хмельницької області, укладеними 16 серпня 2013 року між ДП «Красилівський агрегатний завод» та ОСОБА_1, ОСОБА_4 та скасовано їх державну реєстрацію.

Судами встановлено, що передана в оренду земельна ділянка віднесена до земель рекреаційного призначення.

Відповідно до ст. ст. 50 , 51 ЗК України до земель рекреаційного призначення належать землі, які використовуються для організації відпочинку населення, туризму та проведення спортивних заходів. До земель рекреаційного призначення належать земельні ділянки зелених зон і зелених насаджень міст та інших населених пунктів, навчально-туристських та екологічних стежок, маркованих трас, земельні ділянки, зайняті територіями будинків відпочинку, пансіонатів, об'єктів фізичної культури і спорту, туристичних баз, кемпінгів, яхт-клубів, стаціонарних і наметових туристично-оздоровчих таборів, будинків рибалок і мисливців, дитячих туристичних станцій, дитячих та спортивних таборів, інших аналогічних об'єктів, а також земельні ділянки, надані для дачного будівництва і спорудження інших об'єктів стаціонарної рекреації.

Відповідно до ч. 1, п. „в" ч. 2, ч. 3 ст. 60 цього Кодексу вздовж річок, морів і навколо озер, водосховищ та інших водойм з метою охорони поверхневих водних об'єктів від забруднення і засмічення та збереження їх водності встановлюються прибережні захисні смуги. Прибережні захисні смуги встановлюються по берегах річок та навколо водойм уздовж урізу води (у меженний період) шириною для великих річок, водосховищ на них та озер - 100 метрів. Прибережні захисні смуги встановлюються на земельних ділянках усіх категорій земель, крім земель морського транспорту.

Прибережні захисні смуги є природоохоронною територією з режимом обмеженої господарської діяльності. У прибережних захисних смугах уздовж річок, навколо водойм та на островах забороняється будівництво будь-яких споруд (крім гідротехнічних навігаційного призначення, гідрометричних та лінійних), у тому числі баз відпочинку, дач, гаражів та стоянок автомобілів (ч. 1, п. „г" ч. 2 ст. 61 ЗК України). Такі ж положення містяться у ст.ст. 88, 89 ВК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 331 ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Отже, новостворене нерухоме майно стає об'єктом цивільних правовідносин з моменту завершення будівництва, прийняття до експлуатації або державної реєстрації без урахування того, яким суб'єктом правовідносин здійснено такі дії та на якого суб'єкта цивільних правовідносин або сторону договору зареєстроване новостворене майно.

Згідно з п. 3 Порядком прийняття в експлуатацію об'єктів, що належать до I - III категорії складності, та об'єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації органами державного архітектурно-будівельного контролю поданої замовником декларації про готовність об'єкта до експлуатації.

Порядок внесення змін до декларації та її скасування встановлений п. 22 Порядку.

Так, у разі виявлення органом державного архітектурно-будівельного контролю недостовірних даних (встановлення факту, що на дату реєстрації декларації інформація, яка зазначалася в ній, не відповідала дійсності, та/або виявлення розбіжностей між даними, зазначеними у декларації), наведених у зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом, зокрема, якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, реєстрація такої декларації підлягає скасуванню органом державного архітектурно-будівельного контролю.

Орган державного архітектурно-будівельного контролю скасовує реєстрацію декларації шляхом видачі відповідного розпорядчого акта. Запис про реєстрацію декларації з реєстру виключається Держархбудінспекцією не пізніше наступного робочого дня, з дня повідомлення органом державного архітектурно-будівельного контролю про таке скасування.

Орган державного архітектурно-будівельного контролю також скасовує реєстрацію декларації за рішенням суду про скасування реєстрації декларації, що набрало законної сили.

Суд враховує, що декларація не є дозвільним документом, не є обов'язковим до виконання ненормативним актом, не визначає права чи обов'язки громадян, у тому числі й відповідачів ОСОБА_11, ОСОБА_4, тому визнання цього документа недійсним не передбачено чинним законодавством як спосіб захисту порушеного права, а вимога про визнання декларації недійсною не підлягає до задоволення.

В той же час, будівництво елінгу ОСОБА_1 та ОСОБА_4 було здійснене на земельній ділянці, яка не була для цього відведена, без належних дозволів на будівництво, без належним чином затвердженого проекту, у прибережній захисній смузі, на якій заборонено будівництво будь-яких споруд, крім гідротехнічних, тому суд дійшов до висновку про необхідність скасування Декларації про готовність об'єкта до експлуатації.

Отже , капітальна будівля елінгу самовільно побудована на земельній ділянці, яка сформована як земельна ділянка водного фонду.

Відповідно до ч.1 ст.376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Згідно із роз'ясненнями викладеними в п.5 Постанови Пленуму ВССУ від 30 березня 2012 № 6 «Про практику застосування судами статті 376 Цивільного кодексу України (про правовий режим самочинного будівництва)» право на звернення до суду з позовом про знесення або перебудову самочинно збудованого об'єкта нерухомості мають як органи державної влади, так і органи місцевого самоврядування.

В судовому засіданні знайшло своє підтвердження те, що відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_4 побудували елінг з кімнатами відпочинку без належного дозволу, зі зміною цільового призначення земельної ділянки, яка під це будівництво не відводилася, а тому суд визнає цей об'єкт самочинно збудованим.

В пункті 4 вказаної Постанови судам роз'яснено, що будівництвом об'єкта нерухомості на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, вважається спорудження таких об'єктів на земельній ділянці, що не віднесена до земель житлової й громадської забудови, зокрема, наданій для ведення городництва, сінокосіння, випасання худоби тощо, цільове призначення або вид використання якої не змінено в установленому законом порядку.

В даному випадку земельна ділянка надавалася для рекреаційного призначення та її цільове призначення не змінювалося.

Згідно з ч.7 ст.376 ЦК України у разі порушення прав інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов'язати особу, яка здійснила це будівництво, провести відповідну перебудову. Якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила це будівництво відмовляється від її проведення таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок цієї особи.

Матеріалами справи встановлено, що будівництво елінгу з кімнатами відпочинку здійснено в прибережній захисній смузі, останній не відноситься до гідротехнічних споруд, відтак суд вважає, що будь-яка перебудова є неможливою, тому необхідно зобов'язати відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_4 знести самочинно побудований елінг з кімнатами відпочинку.

Відповідно до ч.1 ст.2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі Закон) державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Фактично ж реєстрація покликана надати відповідну силу правовстановлюючим документам і виступає формальною умовою подальшого захисту (у тому числі і судового) прав особи, що виникають з правовідносин, предметом яких є нерухоме майно.

Право власності на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним особам, підлягає обов'язковій державній реєстрації, що випливає зі ст.4 Закону.

Відповідно до положень зазначеного Закону державна реєстрація прав на нерухоме майно та їх обтяжень з 01.01.2013 проводиться державним реєстратором прав на нерухоме майно органу державної реєстрації, а також нотаріусами як спеціальними суб'єктами, на яких покладаються функції державного реєстратора.

Державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі інших документів, що відповідно до законодавства підтверджують набуття, зміну або припинення прав на нерухоме майно (ст. 27 Закону ).

2 вересня 2014 року ОСОБА_4 продав ОСОБА_5 ? частину елінгу з кімнатами відпочинку, а той, у свою чергу, за договором іпотеки від 3 вересня 2014 року, посвідченим приватним нотаріусом Красилівського районного нотаріального округу Хмельницької області ОСОБА_10, передав ОСОБА_6 указане нерухоме майно в іпотеку.

8 вересня 2014 року ОСОБА_1 продав ОСОБА_2 ? частину елінгу з кімнатами відпочинку, а той, у свою чергу, за договором іпотеки від 8 вересня 2014 року, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Пономарьовим В.Ю., передав ОСОБА_3 указане нерухоме майно в іпотеку.

Зазначені обставини підтверджуються наявними у справі письмовими доказами - відповідноми договорами та інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності встановлена судом.

Об'єкти нерухомого майна, до складу яких входять самочинно збудовані об'єкти не є об'єктами права власності, а тому не можуть бути відчужені у подальшому.

Враховуючи викладене слід визнати недійсним договір купівлі-продажу №2333, укладений 08 вересня 2014 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та договір № 790, укладений 02 вересня 2014 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 та скасувати рішення про державну реєстрацію права приватної власності за ОСОБА_2 та ОСОБА_5 на ? частину елінгу з кімнатами відпочинку кожного.

Статтею 5 Закону України від 05.06.2003р. «Про іпотеку» (у редакції, яка була чинною на час укладення спірного договору) вказаний вичерпний перелік об'єктів, які могли бути предметом іпотеки за іпотечним договором.

Предметом іпотеки могли бути один або декілька об'єктів нерухомого майна за таких умов: нерухоме майно належить іпотекодавцю на праві власності або на праві господарського відання, якщо іпотекодавцем є державне або комунальне підприємство, установа чи організація; нерухоме майно може бути відчужене іпотекодавцем і на нього відповідно до законодавства може бути звернене стягнення; нерухоме майно зареєстроване у встановленому законом порядку як окремий виділений у натурі об'єкт права власності, якщо інше не встановлено цим Законом.

Статтею 17 Закону України від 05.06.2003р. «Про іпотеку» передбачено, що іпотека припиняється, зокрема , у разі визнання іпотечного договору недійсним. Відомості про припинення іпотеки підлягають державній реєстрації у встановленому законодавством порядку.

Враховуючи, що предметом іпотеки є самочинне будівництво, тобто є неналежним об'єктом цивільного права, слід договір іпотеки №799, укладений 03 вересня 2014 року між ОСОБА_6 та ОСОБА_5 та договір іпотеки №2335 від 08 вересня 2014 року укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 визнати недійсними та скасувати рішення про державну реєстрацію прав іпотеки.

В силу ст. 88 ЦПК України та положень Закону України «Про судовий збір» з відповідачів на користь позивача підлягає стягненню судовий збір зі спору немайнового характеру.

Відповідно до п. 26 Постанови Пленуму Верховного суду України № 9 від 6.11.2009 р. особами, які беруть участь у справі про визнання

правочину недійсним, є сторони правочину.

Нотаріуси, що посвідчували правочини, залучаються до участі у

справі як треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо

предмета спору, якщо позивач обґрунтовує недійсність правочину

посиланням на неправомірні дії нотаріуса.

Звертаючись з позовом до суду, прокурор визначив процесуальний стан нотаріусів як відповідачів. Проте, в даній справі нотаріуси не є сторонами правочинів і не можуть нести цивільної відповідальності.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст.203, 215, 376 ЦК України, ст.ст.58, 60, 61 Земельного кодексу України, ст.ст.88, 89 Водного кодексу України, ст.ст.2, 9 Закону України «Про реєстрацію речових прав», Постановою Пленуму ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 березня 2013 року № 3 «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ», Постанови Пленуму ВССУ від 30 березня 2012 № 6 «Про практику застосування судами статті 376 Цивільного кодексу України (про правовий режим самочинного будівництва)», п.10 п.27 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 червня 2011 року №703, ст.ст. 3, 10, 57, 60, 61, 88, 212-215 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

1.Скасувати реєстрацію 29 жовтня 2013 року декларації за № ХМ 202133010989, подану ОСОБА_1 та ОСОБА_4 про готовність об'єкта до експлуатації (елінг з кімнатами відпочинку (А-ІІ)).

2. Визнати недійсним договір купівлі-продажу №790, укладений 02.09.2014 року ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на ? частину елінгу з кімнатами відпочинку, який розташований по АДРЕСА_1.

3.Скасувати рішення приватного нотаріуса Красилівського районного нотаріального округу ОСОБА_10 від 02.09.2014 року, індексний номер 15505090 про державну реєстрацію права приватної власності за ОСОБА_5 на ? частину елінгу з кімнатами відпочинку, що розташований по АДРЕСА_1.

4.Визнати недійсним договір купівлі-продажу №2333, укладений 08.09.2014 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на ? частину елінгу з кімнатами відпочинку, який розташований по АДРЕСА_1.

5.Скасувати рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Пономарьова Володимира Юрійовича від 08.09.2014 року, індексний номер 15638709, про державну реєстрацію права приватної власності за ОСОБА_2 на ? частину елінгу з кімнатами відпочинку, який розташований по АДРЕСА_1.

6.Визнати недійсним договір іпотеки №799, укладений 03.09.2014 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_6.

7.Скасувати рішення приватного нотаріуса Красилівського районного нотаріального округу ОСОБА_10 від 03.09.2014 року, індексний номер 15541223, про державну реєстрацію права іпотеки, укладеного між ОСОБА_12 та ОСОБА_6.

8.Визнати недійсним договір іпотеки №2334, укладений 08.09.2014 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_2.

9.Скасувати рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Пономарьова В.Ю. від 08.09.2014 року, індексний номер 15643943, про державну реєстрацію права іпотеки, укладеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_2.

10.Зобов'язати ОСОБА_1 та ОСОБА_4 знести самочинне будівництво за адресою: АДРЕСА_1.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути із Державної архітектурно-будівельної інспекції України, ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 судовий збір у сумі 1673,28 грн. з кожного на користь прокуратури Хмельницької області.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 10 днів з дня проголошення рішення до апеляційного суду Хмельницької області через районний суд. Особи, які приймали участь у справі, але не були присутні при оголошенні рішення, мають право подати апеляційну скаргу на рішення протягом 10 днів з дня отримання копії рішення.

Суддя: О. В. Шуригіна