набрало чинності "___"_________20____р.

Справа № 665/294/16-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" червня 2016 р. Чаплинський районний суд Херсонської області

в складі: судді - Томашевського В.А.

секретаря - Покотун Р.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до ОСОБА_3, Територіальної громади в особі Павлівської сільської ради Чаплинського району Херсонської області, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкової трансмісії,

В С Т А Н О В И В:

22 серпня 2007 року помер ОСОБА_4. ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_2, який був батьком ОСОБА_3 та ОСОБА_5, що змінила прізвище з ОСОБА_3 в результаті шлюбу та дідусем позивачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - дітей доньки, який 13.02. 2007 року склав заповіт на користь своїх дітей: ОСОБА_3 і ОСОБА_5 в рівних частках, який посвідчено секретарем виконавчого комітету Павлівської сільської ради Чаплинського району Херсонської області ОСОБА_6 та зареєстровано в реєстрі за №07.

ОСОБА_5 є матір’ю позивачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 – рідних брата та сестри, яка після смерті діда не мала можливості подати заяву до нотаріуса про прийняття спадщини в результаті хвороби, а 28.05.2008 року у віці 48 років померла.

Після смерті ОСОБА_4 відкрилася спадщина у вигляді: - земельної ділянки площею 5,07 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий №6525483000:03:005:0003, яка розташована в с.Павлівка Чаплинського району Херсонської області на території Павлівської сільської ради, що належала спадкодавцю на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ХС №054935, виданого Чаплинською райдержадміністрацією 20.04.2004 року та зареєстровано в Книзі за №010473000049 та яку прийняв син померлого ОСОБА_4 - ОСОБА_3.

Позивачі подали відповідні заяви в встановлений шестимісячний строк до Другої державної нотаріальної контори у м. Херсоні про прийняття спадщини після смерті матері та прийняття спадщини після смерті діда, але за відсутності оригіналу Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ХС №054935, виданого Чаплинською райдержадміністрацією 20.04.2004 року та зареєстрованого в Книзі за №010473000049 не змогли нотаріально посвідчити право власності на земельну ділянку.

Позивачі просять суд визнати за кожним із них право власності на спадкове майно - 1/4 частини земельної ділянки площею 1,2675 га від загальної площі земельної ділянки 5,07 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий №6525483000:03:005:0003, яка розташована в с.Павлівка Чаплинського району Херсонської області на території Павлівської сільської ради, що належала спадкодавцю на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ХС №054935. виданого Чаплинською райдержадміністрацією 20.04.2004 року та зареєстрованого в Книзі за №010473000049, в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_5, яка померла 28 травня 2008 року, в порядку спадкової трансмісії після смерті ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3, який помер 22 серпня 2007 року.

В судове засідання сторони у справі та третя особа не з’явились, але надали заяви про розгляд справи у їх відсутності.

Дослідивши надані у справу докази, суд вважає за можливе справу розглянути у відсутності сторін, зважаючи на їх заяви про розгляд справи без їх присутності, на підставі заяви третьої особи, постановивши рішення суду про задоволення позовних вимог з наступного:

Згідно ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно ч.1 ст. 1 ЦК України цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини.

Згідно ч. 1 ЦК України цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства.

Згідно ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов’язків ( спадщини ) від фізичної особи, яка померла ( спадкодавця ), до інших осіб ( спадкоємців ).

Згідно ст.1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно положень ч. ч. 1, 2 ст. 1220, ч. 1 ст. 1222, ч. З ст. 1223 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи, часом відкриття спадщини в такому випадку є день смерті особи. Спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Згідно ч.1 ст. 1221 ЦК України місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.

Згідно ч.2 ст. 1221 ЦК України якщо місце проживання спадкодавця не відоме, місцем відкриття спадщини є місцезнаходження нерухомого майна або основної її частини.

Частинами 1, 3 ст. 1268, ч. 1 ст. 1269, ч. 1 ст. 1270 ЦК України передбачено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Згідно ст.50 Закону України «Про нотаріат», п. З ч. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 « Про судову практику у справах про спадкування», лише у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Питання спадкування в Україні регулюються спеціальними нормами права, згідно книги шостої ЦК України.

Відповідно ч.2 ст. 328 ЦК України, право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не впливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Крім того, суд враховує, що згідно ч.1 ст.1 Закону України «Про нотаріат», нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов'язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.

Згідно ч. ч. 1, 3 ст.34 Закону України «Про нотаріат» нотаріуси вчиняють такі нотаріальні дії, як посвідчення правочинів (договори, заповіти, довіреності тощо); видають свідоцтва про право на спадщину.

Згідно ст. 48 Закону України «Про нотаріат» на підтвердження права на спадщину, права власності, посвідчення фактів, що громадянин є живим, перебування його у певному місці, про прийняття на збереження документів видаються відповідні свідоцтва.

Згідно ст. 49 Закону України «Про нотаріат» нотаріус або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, відмовляє у вчиненні нотаріальної дії, не приймає для вчинення нотаріальних дій документи, якщо вони не відповідають вимогам, встановленим у статті 47 цього Закону, або містять відомості, передбачені частиною третьою статті 47 цього Закону.

Відповідно до ст. 1276 ЦК України якщо спадкоємець за заповітом або за законом помер після відкриття спадщини і не встиг її прийняти, право на прийняття належної йому частки спадщини, крім права на прийняття обов'язкової частки у спадщині, переходить до його спадкоємців (спадкова трансмісія). Право на прийняття спадщини у цьому випадку здійснюється на загальних підставах протягом строку, що залишився. Якщо строк, що залишився, менший як три місяці, він подовжується до трьох місяців.

У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки (ст.1261 ЦК України).

Відповідно постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7, належними відповідачами у спорах про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини є спадкоємці, які прийняли спадщину, або територіальні громади в особі органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

За правилами ст. 109 ЦПК України, позови щодо права спадкування за загальними правилами підсудності подаються до суду за місцем проживання (знаходження) відповідача, за винятком позовів щодо нерухомого спадкового майна, які подаються до суду за місцезнаходженням цього майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 114 ЦПК позови, що виникають з приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.

Відповідно до ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Відповідно до ст. 1276 ЦК України, якщо спадкоємець за заповітом або за законом помер після відкриття спадщини і не встиг її прийняти, право на прийняття належної йому частки спадщини, крім права на прийняття обов'язкової частки у спадщині, переходить до його спадкоємців (спадкова трансмісія). Право на прийняття спадщини у цьому випадку здійснюється на загальних підставах протягом строку, що залишився. Якщо строк, що залишився, менший як три місяці, він подовжується до трьох місяців.

Відповідно до вимог п.1 ч. 2 ст. 16 ЦК України, способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права. Виходячи з загальних положень права власності, власнику належить права володіння, користування та розпорядження своїм майном. Захист права власності регулюється нормами Цивільного кодексу України.

Статтею 116 Земельного кодексу України передбачено, що громадяни та юридичні особи отримують право власності або право користування земельною ділянкою за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень.

Відповідно до ст. 126 ЗК України, право власності або право постійного користування на земельну ділянку посвідчується державними актами.

За встановленими у судовому засіданні обставинами дійсно, 22 серпня 2007 року помер ОСОБА_4. ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_2, який був батьком ОСОБА_3 та ОСОБА_5 та дідусем позивачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - дітей доньки.

13.02. 2007 року ОСОБА_4 склав заповіт на користь своїх дітей: ОСОБА_3 і ОСОБА_5 в рівних частках.

ОСОБА_5 була матір’ю позивачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 – рідних брата та сестри, яка після смерті діда з поважних причин не подала заяву до нотаріуса про прийняття спадщини в результаті хвороби, а 28.05.2008 року у віці 48 років померла.

Після смерті ОСОБА_4 відкрилася спадщина у вигляді: - земельної ділянки площею 5,07 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий №6525483000:03:005:0003, яка розташована в с.Павлівка Чаплинського району Херсонської області на території Павлівської сільської ради, що належала спадкодавцю на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ХС №054935, виданого Чаплинською райдержадміністрацією 20.04.2004 року та зареєстровано в Книзі за №010473000049 та яку прийняв син померлого ОСОБА_4 - ОСОБА_3.

Позивачі подали відповідні заяви в встановлений шестимісячний строк до Другої державної нотаріальної контори у м. Херсоні про прийняття спадщини після смерті матері та прийняття спадщини після смерті діда, але за відсутності оригіналу Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ХС №054935, виданого Чаплинською райдержадміністрацією 20.04.2004 року та зареєстрованого в Книзі за №010473000049 не змогли нотаріально посвідчити право власності на земельну ділянку.

ОСОБА_8, відповідач по справі, відмовився від нотаріального посвідчення права власності на позивачів, що унеможливлює подальше оформлення свідоцтва про право на спадщину та свідчить про цивільно – правовий спір між сторонами у справі., але надав до суду заяву про визнання права власності на спадкове майно на ? частину, що належало - б матері позивачів.

Представник Павлівської сільської ради як третя особа не заперечує проти задоволення позовних вимог позивачів.

Суд також дослідив свідоцтво про смерть ОСОБА_4, свідоцтво про смерть ОСОБА_5, свідоцтва про народження ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на підтвердження їх родинних стосунків, копію заповіту ОСОБА_4 від 13.02.2007 року на ім’я ОСОБА_3 і ОСОБА_5 в рівних частках, який посвідчено секретарем виконавчого комітету Павлівської сільської ради Чаплинського району Херсонської області ОСОБА_6 та зареєстровано в реєстрі за №07, копії свідоцтв про народження ОСОБА_5 та ОСОБА_3 дядька, копію державного акту на земельну ділянку, лист нотаріальної контри.

Таким чином, позовні вимоги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до ОСОБА_3, Територіальної громади в особі Павлівської сільської ради Чаплинського району Херсонської області, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкової трансмісії є законними і обґрунтованими.

Керуючись ст.ст. З,10,11,60, 212 - 215, ЦПК України, ст.ст. 16, 1216, 1217, 1223, 1225, 1297 ЦК України, Законом України «Про нотаріат», «Інструкцією про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України», Постановою Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 « Про судову практику у справах про спадкування», суд -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до ОСОБА_3, Територіальної громади в особі Павлівської сільської ради Чаплинського району Херсонської області, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_9 державна нотаріальна контора, про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкової трансмісії - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, право власності на спадкове майно - 1/4 частини земельної ділянки площею 1,2675 га від загальної площі земельної ділянки 5,07 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий №6525483000:03:005:0003, яка розташована в с.Павлівка Чаплинського району Херсонської області на території Павлівської сільської ради, що належала спадкодавцю на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ХС №054935. виданого Чаплинською райдержадміністрацією 20.04.2004 року та зареєстрованого в Книзі за №010473000049, в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_5, яка померла 28 травня 2008 року, в порядку спадкової трансмісії після смерті ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3, який помер 22 серпня 2007 року.

Визнати за ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, право власності на спадкове майно - 1/4 частини земельної ділянки площею 1,2675 га від загальної площі 5.07 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий №6525483000:03:005:0003, яка розташована в с.Павлівка Чаплинського району Херсонської області на території Павлівської сільської ради, що належала спадкодавцю на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ХС №054935. виданого Чаплинською райдержадміністрацією 20.04.2004 року та зареєстрованого в Книзі за №010473000049, в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_5, яка померла 28 травня 2008 року, в порядку спадкової трансмісії після смерті ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3, який помер 22 серпня 2007 року.

На рішення суду може бути подана апеляція в Апеляційний суд Херсонської області протягом десяти днів з часу проголошення рішення за поданням апеляції до Чаплинського районного суду Херсонської області.

Особи, які не були присутні під час проголошення рішення суду, апеляційну скаргу можуть подати у той же строк з часу отримання копії рішення суду.

С У Д Д Я: