Судове рішення #5721233
Категорія №2

Категорія №2.30

Справа №2-а-12361/08

 

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 

26.01.2009 р.                                                                                                    М.Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Кисильової О.Й., при секретарі Митко В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціальної політики Тернопільської міської ради про визнання дій протиправними та стягнення щорічної разової грошової допомоги учасникам бойових дій в сумі 2095 грн., суд, -

 

встановив:

 

Позивач, звернувся в суд із позовом до управління праці та соціальної політики Тернопільської міської ради про визнання дій протиправними та стягнення щорічної разової грошової допомоги учасникам війни в сумі 2095 грн., мотивуючи свої позовні вимоги тим, що у 2008 році до 5 травня у відповідності до статті 12-16 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» позивачеві не у повному розмірі виплачена одноразова грошова допомога у розмірі три мінімальних пенсії за віком. Позивач отримав, у 2008 році - 310 грн., хоча мав отримати 2405 грн., а тому просить стягнути з відповідача 2095 грн.. недоплаченої разової грошової допомоги учасникам війни за 2008 рік.

Позивач в судове засідання не з'явився, направивши на адресу суду заяву в якій просить розглянути справу за його відсутності, позов підтримує в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, хоча був повідомлений належним чином про час та місце розгляду справи, про причини неявки суд не повідомив, клопотань про розгляд справи за його відсутності не надходило. Суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача на підставі наявних у справі доказів відповідно до ч.4 ст. 128 КАС України.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази та вимоги позивача суд вважає, що позов підставний і підлягає до задоволення, виходячи з наступних підстав.

Встановлено, що позивач по справі є учасником бойових дій, що підтверджується відповідним посвідченням.

У відповідності до ст. 12-16 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22.10.1993 року № 3551-ХІІ щорічно до 05 травня виплачується разова грошова допомога учасникам бойових дій, у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.

Мінімальний розмір пенсії за віком, як зазначено у ст. 28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Законом України від 28.12.2007 року № 107-УІ „Про Державний бюджет України на2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" ст. 58 Закону України затверджено прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність у розмірі 481 грн.

Таким чином, у 2008 році розмір одноразової щорічної допомоги позивачеві як учаснику бойових дій мав становити згідно Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»  2405 грн., (481 грн. х 5).

У 2008 році одноразову щорічну допомоги позивачу як учаснику бойових дій, виплатили згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 12.03.2008 року №183 «Про розміри разової грошової допомоги, що виплачується в 2008 році відповідно до Законів України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та «Про жертви нацистських переслідувань» в розмірі - 310 грн.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, позивач у 2008 році отримав одноразову грошову допомогу в розмірі 310 гривень.

Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року №10-рп/2008 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) положення ст. 67 розділу І, пунктів 2-4, 6-8, 10-18, підпункту 7 пункту 19, пунктів 20-22,24-34, підпунктів 1-6,8-12 пункту 35 пунктів 36-100 розділу II «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» та пункту 3 розділу III «Прикінцеві положення» Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», якими обмежувалися виплати вказаної допомоги інвалідам війни.

У п. 6 вказаного рішення Конституційного суду України також закріплено принцип преюдиціальності даного рішення для судів загальної юрисдикції при вирішенні ними позовів у зв'язку із правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" визнаних неконституційними.

Відповідно до Конституції та законів України відокремлюються певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. Звуження змісту та обсягу існуючих прав та свобод шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів за ст. 22 Конституції України не допускається.

За таких обставин, при нарахуванні виплати щорічної разової грошової допомоги позивачу як учаснику бойових дій, слід керуватись виключно нормами Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»

Статтею 17-1 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» передбачено, що щорічну виплату разової грошової допомоги до 5 травня в розмірах, передбачених статтями 12-16 зазначеного Закону, здійснюють органи праці та соціального захисту населення через відділення зв'язку або через установи банків (шляхом перерахування на особовий рахунок отримувача) пенсіонерам - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання.

Реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.

Таким чином, дії відповідача по невиплаті позивачу, як учаснику бойових дій, разової грошової допомоги за 2008 рік є неправомірними.

Відповідно до ч.2 ст.22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» позивач звільнений від сплати судових витрат.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.2, 71,122, 100,102,128,158,159, 163 КАС України, ст.ст.3, 8, 22, 46,48, 64, 95 Конституції України, ст.ст.12,13,14,15, 17-1 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22.10.1993 року, ст. 28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-рп/2008, суд, -

 

постановив:

 

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії управління праці та соціальної політики Тернопільської міської ради щодо невиплати разової грошової допомоги ОСОБА_1 відповідно до статті 12-16 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Зобов'язати управління праці та соціальної політики Тернопільської міської ради провести нарахування та виплату ОСОБА_1 недоплачену разову грошову допомогу як учаснику бойових дій за 2008 рік відповідно до статті 12-16 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копій відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги, якщо вони не були подані у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація