Судове рішення #57208633


Апеляційний суд Житомирської області

м. Житомир, вул. 1-го Травня, 24, 10008, (0412) 47-26-44



У Х В А Л А

Іменем України

25 листопада 2011 року

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючого Широкової Л.В.,

суддів Худякова А.М., Снітка С.О.,

при секретарі судового

засідання ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі адміністративну справу за апеляційною скаргою управління Пенсійного фонду України в Лугинському районі Житомирської області на постанову Лугинського районного суду Житомирської області від 13 липня 2010 року

у справі за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Лугинському районі Житомирської області про визнання дій неправомірними та стягнення невиплачених коштів, передбачених Законом України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” та стягнення невиплаченої доплати до пенсії, передбаченої ст..6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», –

в с т а н о в и л а :

У лютому 2010 року ОСОБА_2 звернувся до суду із вказаним позовом.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказував на те, що він є дитиною війни, має статус громадянина, який постійно проживає на території зони гарантованого добровільного відселення і непрацюючого пенсіонера, а тому на підставі ч. 2 ст. 51 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року № 796-ХІІ (далі – Закон України № 796-ХІІ) має право на отримання додаткової пенсії, та надбавку до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, як дитині війни.

Посилаючись на те, що зазначена надбавка до пенсії та додаткова пенсія виплачуються у розмірах менших, ніж встановлені Законом України № 796-ХІІ, позивач просив стягнути на його користь з відповідача 1285,20 грн. надбавки до пенсії за період з 01 березня 2009 року по 28 лютого 2010 року та 941,40 грн. додаткової пенсії за період з 01 березня 2009 року по 28 лютого 2010 року.

Постановою Лугинського районного суду Житомирської області від 13 липня 2010 року позов задоволено частково. Визнано дії відповідача неправомірними та зобов’язано його провести нарахування та виплату коштів у розмірах визначених ч. 2 ст. 51 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та ст.6 Закону України «Про соціальний статус дітей війни».

В апеляційній скарзі апелянт просить скасувати судове рішення з підстав порушення судом норм матеріального і процесуального права та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач проживає у ІНФОРМАЦІЯ_1 і перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Лугинському районі як непрацюючий пенсіонер, має статус потерпілого внаслідок Чорнобильської катастрофи 3 категорії.

Згідно постанови Кабінету Міністрів України від 23 липня 1991 року №106 та розпорядження Кабінету Міністрів України від 12.01.1993 року №17 с. Червона Волока Лугинського району Житомирської області віднесене до зони гарантованого добровільного відселення.

Відповідно до ч. 2 ст.51 вищезазначеного Закону, особам, які віднесені до 3-ї категорії, щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, призначається в розмірі 25% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Статтею 6 Закону України «Про соціальний статус дітей війни» передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком.

Вирішуючи цей спір, суд першої інстанції, з огляду на загальні засади пріоритету законів над підзаконними нормативними актами, обґрунтовано визнав, що при визначенні розміру згаданої виплати застосуванню підлягають саме норми статті 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та статті 6 Закону України «Про соціальний статус дітей війни», а не постанова Кабінету Міністрів України «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», яка істотно звужує обсяг установлених законом прав позивача.

За таких обставин, правильним є висновок суду першої інстанції щодо неправомірності дій відповідача по виплаті додаткової пенсії та надбавку до пенсії в розмірах, встановлених зазначеною постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1996 року № 836.

Постанова суду відповідає встановленим обставинам справи та вимогам закону. Підстав для її зміни або скасування немає

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 195,198,200,205,206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, –

У х в а л и л а :

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Лугинському районі Житомирської області відхилити, а постанову Лугинського районного суду Житомирської області від 13 липня 2010 року залишити без зміни.

Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий :

Судді:

_____________________________________________________________________________

Справа № 22а/0690/7347/11 Головуючий у суді 1-ї інстанції: ОСОБА_3

Категорія 100 Суддя-доповідач: ОСОБА_4


Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація