Апеляційний суд Житомирської області
м. Житомир, вул. 1-го Травня, 24, 10008, (0412) 47-26-44
П О С Т А Н О В А
Іменем України
05 серпня 2011 року
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Житомирської області в складі:
головуючого Широкової Л.В.,
суддів Талько О.Б., Кочетова Л.Г.,
при секретарі судового
засідання ОСОБА_1,
з участю
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області на постанову Олевського районного суду Житомирської області від 02 грудня 2009 року
у справі за позовом ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до Управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області про визнання дій неправомірними та стягнення коштів, передбачених Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», –
в с т а н о в и л а :
У липні 2009 року позивачі звернулися до суду із вказаним позовом, посилаючись на те, що за 2007,2008,2009 роки їм не було проведено у повному обсязі виплати передбачені ст. 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року № 796-ХІІ (далі – Закон України № 796-ХІІ). Просили стягнути з відповідача на користь ОСОБА_2 -4740 грн. та на користь ОСОБА_3 - 6490 грн.
Постановою Олевського районного суду Житомирської області від 02 грудня 2009 року позов задоволено частково. Визнано дії відповідача неправомірними та стягнуто на користь позивачів з Управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області 9480,00 грн. заборгованості по грошової допомоги, передбаченої ст. 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року № 796-ХІІ (далі – Закон України № 796-ХІІ).
В апеляційній скарзі Управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області просить скасувати судове рішення з підстав порушення судом норм матеріального і процесуального права та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.
Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивачі є інвалідами 3-ї групи в період зазначений в позові з 2007-2009 р.р. проживають в ІНФОРМАЦІЯ_1, що віднесено до зони посиленого радіоекологічного контролю і перебувають на обліку в Управлінні праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області.
Статтею 48 Закону України № 796-ХІІ передбачено, що інвалідам 3-ої групи проводиться щорічна виплата допомоги на оздоровлення в розмірі 4 мінімальних заробітних плат.
З матеріалів справи видно, що на виконання положень ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» відповідачем було виплачено позивачам в 2008-2009 р.р. вказана допомога в розмірі 90,00 грн. (а.с.8,9).
Вирішуючи цей спір, суд першої інстанції, з огляду на загальні засади пріоритету законів над підзаконними нормативними актами, обґрунтовано визнав, що при визначенні розміру згаданих виплат застосуванню підлягають саме норми ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а не постанова Кабінету Міністрів України «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» №836 від 26.07.1996 року, яка істотно звужує обсяг установлених законом прав позивача.
За таких обставин правильним є висновок суду першої інстанції щодо неправомірності дій відповідача по виплаті допомоги на оздоровлення в розмірах, встановлених зазначеною постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1996 року № 836.
Разом з тим, визнавши неправомірними дії відповідача щодо неналежного нарахування і виплати позивачам щорічної допомоги на оздоровлення суд першої інстанції допустив помилку, визначивши конкретну суму заборгованості по сплаті таких виплат.
При цьому суд не врахував те, що з огляду на положення статей 21, 105, 162 КАС України адміністративний позов може містити вимоги щодо визнання незаконними рішення, дії чи бездіяльності відповідача, зобов'язання його вчинити певні дії, відшкодування шкоди, заподіяної незаконними рішенням, дією або бездіяльністю.
Отже, поза увагою суду 1 інстанції залишилось те, що адміністративний суд повинен визнавати дії суб’єктів владних повноважень незаконними і зобов'язувати відповідача провести нарахування та виплату належних сум відповідно до закону, а не ухвалювати рішення про визначення конкретних сум.
Також підлягає зміні постанова в частині стягнення державного мита до суми – 3,40 грн.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст.195,196,198,202,207Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, –
П о с т а н о в и л а :
Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області задовольнити частково.
Постанову Олевського районного суду Житомирської області від 02 грудня 2009 року в частині стягнення грошових коштів з Управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області на користь ОСОБА_3 та ОСОБА_2 скасувати та постановити в цій частині нове судове рішення, яким в позові ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до Управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області про стягнення коштів, передбачених ст.48 Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” за 2007-2009 р.р. відмовити за безпідставністю.
Зобов’язати Управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_2 та ОСОБА_3 щорічної допомоги на оздоровлення відповідно до ст.48 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” за 2008-2009 р.р..
У задоволенні решти вимог відмовити.
Зменшити розмір стягнутого державного мита до 3,40 грн.
Постанова може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішення суду апеляційної інстанції.
Головуючий :
Судді:
_____________________________________________________________________________
Справа № 22а/0690/4731/11 Головуючий у суді 1 -ї інстанції : ОСОБА_4
Категорія 100 Суддя-доповідач: ОСОБА_5