Апеляційний суд Житомирської області

м. Житомир, вул. 1-го Травня, 24, 10008, (0412) 47-26-44

П О С Т А Н О В А

Іменем України

17 березня 2011 року

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючого Широкової Л.В.,

суддів Снітка С.О., Худякова А.М.,

при секретарі судового

засідання ОСОБА_1,

з участю

розглянувши апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Житомирської районної державної адміністрації Житомирської області на постанову Житомирського окружного адміністративного суду Житомирської області від 30 червня 2009 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до управління праці та соціального захисту населення Житомирської районної державної адміністрації Житомирської області про зобов'язання виплатити недоплачену допомогу по догляду за дитиною, -

ВСТАНОВИЛА:

У жовтні 2008 року ОСОБА_2 (далі - позивач) звернулась до суду з позовом про зобов`язання управління праці та соціального захисту населення Житомирської районної державної адміністрації Житомирської області (далі - відповідача) виплатити їй щомісячну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трьохрічного віку за період 2007-2008 р.р..

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду Житомирської області від 30 червня 2009 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено частково. Визнані дії управління праці та соціального захисту населення Житомирської районної державної адміністрації Житомирської області щодо виплат ОСОБА_2 щомісячної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку неправомірними та зобов’язано відповідача донарахувати та виплатити на користь позивача 3229,15 грн. заборгованості по недоплаченій грошовій допомозі по догляду за дітьми за період з вересня по грудень 2007 року та з 22 травня по грудень 2008 року. Стягнуто з Державного бюджету України через Головне управління Держказначейства в Житомирській області на користь ОСОБА_2 51,68 грн. державного мита.

Не погоджуючись з вищезазначеною постановою суду першої інстанції, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні вимог адміністративного позову.

Вивчивши доводи скарги, перевіривши їх матеріалами справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що після народження дітей позивач відповідно до Закону України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням” отримує державну допомогу по догляду за дітьми до досягнення ними трирічного віку.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що позивач протягом вересня-грудня 2007 року отримувала щомісячну грошову допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку на двох дітей в розмірі, передбаченому Законом України «Про державний бюджет на 2007 рік», що підтверджується довідкою від 10.10.2008 року, виданої відповідачем (а.с.12).

Рішенням Конституційного суду України від 09.07.2007 року №6-рп/2007 визнані неконституційними положення п.14 ст.71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік», якими було зупинено дію ч.1 ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» щодо встановлення розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. При цьому згідно п.п. 5,6 резолютивної частини такого це рішення має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними та є обов'язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене.

Відповідно до ст.44 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» (в редакції, яка діяла до 01.01.2008 року) встановлено, що така допомога надається щомісяця з дня надання відпустки для догляду за дитиною по день її закінчення, але не більше як по день досягнення дитиною трирічного віку включно.

Статтею 152 Конституції України встановлено, що закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Зважаючи на те, що зупинення дії законів є способом тимчасового припинення їх дії в часі та/або за колом осіб, то втрата чинності нормативно-правовим актом, яким відбулося зупинення дії певного закону, за правовими наслідками є поновленням дії цього закону, а відповідно і поновленням прав та обов'язків осіб, які є учасниками правовідносин, що є предметом регулювання такого закону.

Згідно вимог ст.62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», розмір прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років становить: з 1 січня 2007 року – 434 грн., з 1 квітня 2007 року – 463 грн., з 1 жовтня 2007 року – 470 грн. Отже, позивачу слід провести перерахунок та виплатити допомогу в розмірі, визначеному ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми».

Відповідно до частини 3 статті 8 КАС України, фізичним та юридичним особам для захисту порушених прав гарантується звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України.

Однак, колегія суддів вважає за необхідне вказати на те, що судом першої інстанції помилково застосовано норми матеріального і процесуального права.

Що стосується позовних вимог про стягнення допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за 2008 рік, то судом першої інстанції не враховано, що згідно ст. 58 Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік” та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 року № 107-6 (далі Закон № 107-6) затверджено на 2008 рік прожитковий мінімум на дітей віком до 6 років: з 01 січня-526 грн., з 01 квітня – 538 грн., з 01 липня – 540 грн., а згідно пункту 23 цього Закону, підпункт 8 пункту 8 з розділу VIII «Прикінцеві положення» Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» викладено у такій редакції: «Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між: з 01 січня 2008 року – 50%, з 01 січня 2009 року – 75%, з 01 січня 2010 року – 100% прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців.

Саме тому у 2008 році допомога нараховувалась та виплачувалась відповідно до ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» та положень Закону України «Про загальнообов’язкове соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання які спричинили втрату працездатності» № 1105-14 від 28.12.2007 року, яким визначено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 грн., і дане положення Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 року не було визнано неконституційним.

Колегія суддів вважає, що вірним способом відновлення порушеного права позивача є покладення обов’язку на відповідача провести належне нарахування та виплату державної соціальної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі визначеному ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім»ям з дітьми» за період з 01 вересня 2007 року по 31 грудня 2007 року включно з урахуванням виплачених позивачу сум, що, на думку колегії суддів, відповідає нормам матеріального права, фактичним обставинам справи та наявним у ній доказам.

Також підлягає зменшенню розмір державного мита стягнутого судом першої інстанції на користь позивача з 51,68 грн. до 3,40 грн.

Керуючись ст. 195, ст. 196, п.3 ст. 198, ст. 202, ч.2 ст. 205, ст. 207, ст. 254 КАС України, колегія суддів, –

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Житомирської районної державної адміністрації Житомирської області задовольнити частково.

Постанову Житомирського окружного адміністративного суду Житомирської області від 30 червня 2009 року скасувати та прийняти нову, якою позов задовольнити частково.

Визнати бездіяльність управління праці та соціального захисту населення Житомирської районної державної адміністрації щодо невиплати на користь ОСОБА_2 грошової допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, передбаченої ст.43 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» за період з 01 вересня 2007 року по 31 грудня 2007 року протиправними.

Зобов'язати управління праці та соціального захисту населення Житомирської районної державної адміністрації Житомирської області провести нарахування та виплату на користь ОСОБА_2 грошової допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, передбаченої ст.43 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» за період з 01 вересня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з врахуванням виплачених сум.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Зменшити розмірі державного мита стягнутого на користь ОСОБА_2 до 3,40 грн.

Постанова може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішення суду апеляційної інстанції.

Головуючий :

Судді:

Справа № 22а/0690/1209/11 Головуючий у суді 1 -ї інстанції : ОСОБА_3

Категорія 10.3.2. Суддя-доповідач: ОСОБА_4