Дата документу 28.07.2016

Справа № 334/4768/16-ц

Провадження № 2/334/2671/16

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 липня 2016р. Ленінський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого

судді Мусієнко Н.М.,

при секретарі Петракей Р.С. .

за участю прокурора Красуля Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Органа опіки та піклування районної адміністрації по Дніпровському району в інтересах неповнолітнього ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав, суд, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про позбавлення його батьківських прав, в позовній заяві зазначив, що у православному дитячому будинку «Надія» перебуває неповнолітній ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, який залишився без батьківського піклування.

Дитина була влаштована до закладу 14.02.2008р. на підставі клопотання голови Сонячної сільської ради Запорізького району ОСОБА_3 та за заявою батька ОСОБА_4 До влаштування в дитячий будинок дитина проживала разом з вітчимом та рідною матір'ю.

Мати - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4., рішенням Запорізького районного суду Запорізької області від 31.08.2005р. позбавлена батьківських прав відносно вказаної дитини.

Батько - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5., вихованням та утриманням власного сина ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, не займався. За всі роки життя власного сина жодної батьківської турботи до нього не проявляв. Батько, дізнавшись про залишення сина без батьківської турботи не виявив бажання забрати його до себе на виховання.

30.06.2016р. відповідач ОСОБА_2 по запрошенню з'явився до відділу по Дніпровському району служби (управління) у справах дітей Запорізької міської ради та пояснив, що його син ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, з самого народження та до 2005року проживав разом з рідною матір'ю.

Після влаштування сина до дитячого будинку, батько контакт з ним не підтримував. Наразі батько має іншу родину, не бажає займатися виховання та утриманням власного сина.

Відповідач ОСОБА_2 надав письмове пояснення, в якому зазначив, що визнає власну бездіяльність стосовно виконання батьківських обов'язків та не заперечує щодо позбавлення його батьківських прав.

Порушуючи вимоги ч.ч. 1-5 ст.ст. 150, 180 Сімейного кодексу України, ст. ст. 8,11,12 Закону України «Про охорону дитинства» батько свідомо самоусунувся від виконання власних обов'язків щодо виховання та забезпечення потреб власної дитини, що є підставою для позбавлення його батьківських прав, тому керуючись ст.11 ЗУ «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування» орган опіки та піклування просить позбавити батьківських прав ОСОБА_2 відносно неповнолітнього сина ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3 та стягнути з нього аліменти на користь особи чи установи на утриманні якої буде знаходитись неповнолітня дитина в розмірі прожиткового мінімуму на дитину затвердженого для дітей відповідного віку.

Відповідач заперечень проти позову не надав, в судове засідання не з'явився, про час розгляду справи повідомлялася своєчасно, тому суд вважає можливим розглянути справу в його відсутності, та підставі наявних у справі матеріалів.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, та висновок прокурора, який вважав необхідним позов задовольнити, суд вважає, що позов підлягає задоволенню на підставі ст.164 СК України, оскільки батько і матір можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вони ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.

Судом встановлено, що відповідач систематично ухиляється від своїх батьківських обов'язків, не піклується про фізичний та духовний розвиток дитини, не цікавиться його навчанням, не забезпечує необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток, не спілкується з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення, не виявляє інтересу до її внутрішнього світу.

Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності суд розцінює як свідоме нехтування відповідачем своїх батьківських обов'язків.

Згідно з висновком Дніпровської районної адміністрації та акту обстеження житлово-побутових умов, складеним головним спеціалістом служби у справах дітей Дніпровської райадміністрації православний дитячий будинок «Надія» повністю займається вихованням, всебічним розвитком та забезпеченням дитини, за місцем його знаходження для дитини створені всі необхідні умови для проживання та нормального фізичного, психічного і розумового розвитку.

У відповідності до вимог ч.1 ст.12 ЗУ «Про охорону дитинства», виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки, або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

У відповідності до вимог п.2 ч.1 ст.164 СК України, мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.

Відповідно до п.15 Постанови Верховного Суду України від 30.03.2007р. №3 «Про практику застосування законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Відповідно до п.16 Постанови Верховного Суду України від 30.03.2007р. №3 «Про практику застосування законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються с дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.

Мати неповнолітнього ОСОБА_1, 1998р.н. ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_4. рішенням Запорізького райсуду від 31.08.2005р. позбавлена батьківських прав відносно свого сина.

Відповідач ОСОБА_2 не піклується про фізичний і духовний розвиток дитини, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечує необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкується з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не виявляє інтересу до її внутрішнього світу, матеріальної допомоги на утримання сина не надає.

Судом встановлено, що неповнолітній ОСОБА_1 опікується православним дитячим будинком «Надія», до якого дитина влаштована 14.02.2008р. на підставі клопотання голови Сонячної сільської ради Запорізького району ОСОБА_3 та за заявою батька - відповідача ОСОБА_2

Обґрунтування позовних вимог підтверджується свідоцтвом про народження дитини, поясненнями відповідача до органу опіки, висновком органу опіки і піклування Дніпровської районної адміністрації Запорізької міської ради №03-01-25/0774 від 25.07.2016р. про доцільність позбавлення батьківських прав відповідача, відносно його неповнолітньої дитини.

Керуючись ст.ст.10,60,88,212-215,367 ЦПК України, ст.ст.164-166,167,170,180,182-183 СК України, ч.1 ст.12 ЗУ «Про охорону дитинства», від 26.04.2001р. №2402-ІІІ, п.16,18 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», ч.1 ст.9, ч.1 ст.26 Конвенції про права дитини, ратифікованою Постановою Верховної Ради України №789-XII (789-12) від 27.02.1991р, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5. уродж. м. Запоріжжя, ІПН НОМЕР_1, зареєстрований АДРЕСА_1, позбавити батьківських прав у відношенні його неповнолітнього сина ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5. уродж. м. Запоріжжя, ІПН НОМЕР_1, аліменти на користь особи чи установи, на утриманні якої буде знаходитися неповнолітній ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3 аліменти в розмірі ? частини заробітку відповідачки, але не менше прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з 25.07.2016р. та до повноліття дитини.

Рішення в цій частині підлягає негайному виконанню.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5. на користь держави судовий збір в розмірі 521грн. 60коп.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Запорізької області протягом 10 днів.

Суддя: Мусієнко Н. М.