Судове рішення #5720474
Номер стат

Номер стат.звіт.№33

Справа №2-1794/08

 

РІШЕННЯ

 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 грудня 2008 року                                                                   м.  Мукачево

Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

в особі:   головуючого-судді                                                         Заборовського B.C.

при секретарі                                                                                 Іваницький Р.С.

позивача                                                                                         ОСОБА_1.

представника відповідача                                                             Нестеренко Т.Г.

представника  третьої особи                                                        Плеша Г.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Мукачево цивільну справу за позовом ОСОБА_1до Мукачівської міської ради,  Мукачівського відділення Державного казначейства,  третя особа: Головне управління Державного казначейства в Закарпатській області про відшкодування майнової та моральної шкоди, -

 

встановив:

 

Позивчка ОСОБА_1.3вернулася в суд з позовом до Мукачівської міської ради,  Мукачівського відідлення Державного казначейства,  третя особа: Головне управління Державного казначейства в Закарпатській області про відшкодування майнової та моральної шкоди. Позовні вимоги мотивує тим,  що квартира АДРЕСА_1належить їй ( ОСОБА_1) на праві власності на підставі договору дарування від 14 червня 1950 року, зареєстрованому за №5636/50. Згідно цього договору дарування ОСОБА_2подарував їй 11/100 частку будинку АДРЕСА_1. Відповідно до договору конкретного користування від 01.08.1994 року, який зареєстровано за №11-6895,  а саме квартира АДРЕСА_1належить саме їй. Незаконним рішенням народного суду 1-ої дільниці м. Мукачево від 23 вересня 1953 року цей договір дарування був визнаний недійсним.  Ухвалою Мукачівського міського суду від 15 травня 1995 року вище зазначене рішення суду було скасоване та була винесена ухвала Мукачівського міського суду від 09 грудня 1996 року,  згідно якої позовна заява прокурорам залишена без розгляду. В подальшому 25 червня 2003 року було відновлено провадження по справі. Ухвалою Мукачівського міського суду від 17 вересня 2003 року в зв»язку з нововиявленими обставинами скасовано рішення народного суду 1-ої дільниці м. Мукачево від 23 вересня 1953 року. Рішенням Мукачівського міського суду від 01 жовтня 2003 року відмовлено в задоволенні позову прокурора Закарпатської області до ОСОБА_2., ОСОБА_3.,  ОСОБА_4., ОСОБА_5., ОСОБА_6., ОСОБА_7., ОСОБА_8. про визнання договорів дарування недійсними. Ухвалою апеляційного суду Закарпатської області від 09 березня 2004 року дане рішення суду першої інстанції залишено без змін. Рішення суду першої та апеляційної інстанції залишено без змін в касаційному порядку 10 серпня 2007 року. Рішенням Мукачівського міського суду від 22 січня 1997 року Мукачівський міськвиконком було зобов»язано зняти її квартиру з комунального балансу та зобов»язано відповідача по справі виселити в судовому порядку з даної квартири наймачів в іншу квартиру і після цього передати їй квартиру по акту.

Таким чином,  відновлено її право власності на нерухоме майно,  але використовувати його вона не має можливості,  так як відповідач по справі до цього часу не виселив з її квартири осіб,  які

 

були вселені туди на підставі рішення виконкому. На даний час відповідач по справі не передав йому цю квартиру у власність.

Майнова шкода полягає в тому,  що відповідач по справі протягом 54 років користувався її власністю та отримував з цієї власності дохід, здаючи її житло в найм.  Вона не вимагає від відповідача по справі отримані ним доходи на протязі цих років,  а вимагає лише повернення її власності і якщо відповідач не взмозі повернути у власність їм квартиру,  то він зобов»язаний їм відшкодувати ринкову вартість даної квартири. Квартира АДРЕСА_1 знаходиться на другому поверсі житлового будинку житловою площею 21, 30 метрів квадратних та загальною площею 39, 70 метрів квадратних. Ринкова вартість такої квартири,  враховуючи ту обставину,  що знаходиться в центрі міста,  складає приблизно 250 000 гривень.

Моральна шкода полягає в тому,  що вона незаконним чином була позбавлена своєї власності на житло,  позбавлені можливості проживати в належних умовах,  змушена була наймати житло в чужих людей. Вона стала знервована,  втратила спокійний сон. Розмір моральної шкоди вона оцінює в сумі 50 000 гривень.

В судовому засіданні позивачка зменшила позовні вимоги,  а саме: матеріальну шкоду просить сягнути з відповідача в її користь в сумі 160 000 гривень,  а в частині стягнення моральної шкоди відмовилась.

Представник відповідача в судовому засіданні позов визнала повністю,  не заперечує проти його задоволення.

Представник Головного управління Державного казначейства в Закарпатській області позов визнала повністю,  не заперечує проти його задоволення.

Заслухавши доводи сторін,  дослідивши матеріали справи,  суд приходить до слідуючого:

Судом встановлено,  що квартира АДРЕСА_1належить ОСОБА_1 на праві власності на підставі договору дарування від 14 червня 1950 року, зареєстрованому за №5636/50 /а.с. 7/ Згідно цього договору дарування ОСОБА_2подарував їй 11/100 частку будинку АДРЕСА_1. Відповідно до договору конкретного користування від 01.08.1994 року, який зареєстровано за №11-6895,  а саме квартира АДРЕСА_1належить саме їй /а.с. 8-9/. Незаконним рішенням народного суду 1-ої дільниці м. Мукачево від 23 вересня 1953 року цей договір дарування був визнаний недійсним /а.с.  19-20/.

Ухвалою Мукачівського міського суду від 15 травня 1995 року вище зазначене рішення суду було скасоване /а.с. 21-25/ та була винесена ухвала Мукачівського міського суду від 09 грудня 1996 року,  згідно якої позовна заява прокурорам залишена без розгляду.

25 червня 2003 року було відновлено провадження по справі /а.с. 30/. Ухвалою Мукачівського міського суду від 17 вересня 2003 року в зв»язку з нововиявленими обставинами скасовано рішення народного суду 1-ої дільниці м. Мукачево від 23 вересня 1953 року/а.с. 31/. Рішенням Мукачівського міського суду від 01 жовтня 2003 року відмовлено в задоволенні позову прокурора Закарпатської області до ОСОБА_2., ОСОБА_3.,  ОСОБА_4., ОСОБА_5., ОСОБА_6., ОСОБА_7., ОСОБА_8. про визнання договорів дарування недійсними /а.с. 32/. Ухвалою апеляційного суду Закарпатської області від 09 березня 2004 року дане рішення суду першої інстанції залишено без змін /а.с. ЗЗ/.

10 серпня 2007 року рішення суду першої та апеляційної інстанції залишено без змін в касаційному порядку /а.с. 34/.

Рішенням Мукачівського міського суду від 22 січня 1997 року Мукачівський міськвиконком було зобов»язано зняти з комунального балансу квартиру АДРЕСА_1та зобов»язано відповідача по справі виселити в судовому порядку з даної квартири наймачів в іншу квартиру і після цього передати власниці квартиру по акту/а.с. 27-29/.

Таким чином,  відновлено ОСОБА_1. право власності на нерухоме майно,  але використовувати його вона не має можливості,  так як відповідач по справі до цього часу не виселив з її квартири осіб,  які були вселені туди на підставі рішення виконкому. На даний час відповідач по справі не передав йому цю квартиру у власність.

Відповідно до  ст. 328 ЦК України «право власності набувається на підставах, що не заборонені законом,  зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно,  якщо

 

інше прямо   не випливає із закону або незаконність набуття   права власності не встановлена судом».

Відповідно до  ст. .321 ЦК України «право власності є непорушним.  Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений )' його здійсненні».

Згідно  ст.  ст. 15, 16, 386 ЦК України «власник має право на захист свого права власності судом, шляхом визнання бездіяльності неправомірною та відшкодування майнової та моральної шкоди.

Відповідно до  ст. .393 ЦК України «власник майна,  права якого порушені у разі неможливості відновлення попереднього становища має право на відшкодування майнової та моральної шкоди».

Згідно  ст. 1166 ЦК України «майнова шкода,  завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю майну фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка завдала цю шкоду».

Відповідно до  ст.  ст. 113, 1175 ЦК України «шкода,  завдана незаконними рішеннями,  дією чи бездіяльністю органу державної влади,  ... органу місцевого самоврядування,  відшкодовується державою або органом самоврядування».

Таким чином,  вимоги позивачки є підставними і такими,  що підлягають задоволенню. Керуючись  ст.  ст.  10,  60,  208,  209,  212-218   ЦПК України,   ст.  ст. 15,  16,  321,  328,  386,  393,  1166, 1175, 1175 ЦК України,  суд, -

 

рішив:

 

Позов ОСОБА_1-задоволити.

Стягнути на користь ОСОБА_1з Мукачівської міської ради 160 000 (сто шістдесят тисяч) гривень компенсації за квартиру АДРЕСА_1.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження,  якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження,  але апеляційна скарга не була подана у строк,  встановлений  ст.  294 ЦПК України,  рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення,  якщо його не скасовано,  набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація