ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 серпня 2016 року Справа № 908/6331/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Кривди Д.С. - головуючого (доповідача), Мамонтової О.М., Могил С.К.,

за участю представників:

позивачане з'явились (про час та місце судового засідання повідомлені належним чином),

відповідачаЛучко О.М., представник,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуЗапорізької міської ради

на постановуДонецького апеляційного господарського суду від 24.05.2016

у справі№ 908/6331/15 Господарського суду Запорізької області

за позовом Запорізької міської ради

доПублічного акціонерного товариства "Запорізький абразивний комбінат"

простягнення збитків у розмірі 539102,90 грн,

У зв'язку з перебуванням судді Борденюк Є.М. на лікарняному протоколом автоматичної зміни складу колегії суддів від 01.08.2016 для розгляду касаційної скарги у справі № 908/6331/15 визначено колегію суддів у складі: Кривда Д.С. - головуючий (доповідач), Мамонтова О.М., Могил С.К.

ВСТАНОВИВ:

Запорізька міська рада звернулася до Господарського суду Запорізької області з позовом про стягнення з Публічного акціонерного товариства "Запорізький абразивний комбінат" збитків в розмірі 539102,90 грн.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 29.02.2016 (суддя Кутіщева-Арнет Н.С.), залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 24.05.2016 (судді: Радіонова О.О. - головуючий, Зубченко І.В., Попков Д.О.), в позові відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням та постановою, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення та постанову скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги. Скаргу мотивовано доводами про порушення судами норм матеріального права.

У запереченні на касаційну скаргу відповідач спростовує її доводи і просить постанову залишити без змін, а скаргу - без задоволення.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши наявні матеріали справи та доводи, викладені у касаційній скарзі, заслухавши пояснення представника відповідача, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Як встановили суди попередніх інстанцій, 14.05.2013 Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Запорізькій області зареєстровано декларацію про початок будівельних робіт на об'єкті будівництва "Реконструкція газоочисного устаткування печі плавки електрокорунду нормального. Реконструкція" за адресою: м.Запоріжжя, вул.Димитрова, 44.

12.08.2014 за № ЗП 143142240211 Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Запорізькій області зареєстровано декларацію про готовність об'єкта до експлуатації.

Рішенням Запорізької міської ради від 24.12.2012 за №77 було затверджено Порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Запоріжжя (далі - Порядок), який регулює організаційні та економічні відносини, пов'язані із залученням, розрахунком розміру, використанням коштів пайової участі замовників будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту (будівництво) у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Запоріжжя та укладання договорів про пайову участь.

Згідно з п.1.5 Порядку пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту полягає у перерахуванні замовником до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію до бюджету розвитку м. Запоріжжя коштів для створення і розвитку вищезазначеної інфраструктури.

Пунктом 3.3 Порядку передбачено, що замовник, який має намір укласти Договір, зобов'язаний звернутися з заявою до міського голови.

Договір про участь замовників у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Запоріжжя (Договір про пайову участь) укладається не пізніше ніж через 15 робочих днів з дня реєстрації звернення замовника про його укладення, але до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію.

Відповідач не звертався у встановленому законом порядку до міського голови щодо укладення договору про пайову участь.

Посилаючись на те, що невиконання відповідачем обов'язку щодо внесення коштів пайової участі на створення і розвиток інфраструктури міста Запоріжжя завдало збитків територіальній громаді м.Запоріжжя, позивач листом від 29.07.2015 № 01/02-19/02449 звернувся до відповідача з вимогою про відшкодування збитків у розмірі внеску пайової участі.

Відповідач листом від 13.08.2015 №14/2127 відмовився від сплати збитків, зазначивши, що реконструкція існуючого обладнання не входить до пайової участі у розвитку інфраструктури м.Запоріжжя, а також, що газоочисне устаткування печі плавки електрокорунду нормального відноситься до об'єктів інженерної інфраструктури, у разі будівництва якої замовники не залучаються до сплати пайової участі у розвитку інфраструктури м.Запоріжжя.

За таких обставин позивач звернувся з позовом у цій справі про стягнення збитків у вигляді упущеної вигоди у розмірі 539102,80 грн (розмір пайової участі).

Згідно зі статтею 22 Цивільного кодексу України збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно до частини другої статті 224 Господарського кодексу України під збитками розуміються витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управлена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Пред'явлення вимоги про відшкодування неодержаних доходів (упущеної вигоди) покладає на кредитора обов'язок довести, що ці доходи (вигода) не є абстрактними, а дійсно були б ним отримані в разі належного виконання боржником своїх обов'язків. Покладення на особу обов'язку відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди можливе тільки за умови реальної можливості одержання доходу особою, яка вважає, що їй завдано шкоди.

На позивача покладається обов'язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяними збитками. При цьому важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які завдано особі, - наслідком такої протиправної поведінки.

При цьому, в деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов'язок довести наявність збитків (їх розмір), протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди, та причинний зв'язок такої поведінки із заподіювачем шкоди. У свою чергу, відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина в заподіянні шкоди.

В матеріалах справи відсутні докази того, що відповідач порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності; що одержання доходів безпосередньо від господарської діяльності та у визначеному позивачем розмірі було заплановане в бюджеті міста Запоріжжя на відповідні роки; що він міг і повинен був отримати визначені доходи від відповідача в розмірі 88 982,50 грн, і тільки дії (бездіяльність) відповідача стали єдиною і достатньою причиною, яка позбавила його можливості отримати вказаний прибуток.

За своїм змістом поняття інфраструктури включає до себе сукупність споруд, будівель, систем і, служб, необхідних для функціонування і забезпечення умов життєдіяльності суспільства; положення законодавства, на які посилається позивач, вказують на необхідність участі замовника об'єкта будівництва у створенні та розвитку інфраструктури населеного пункту, його інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури.

Однією зі складових місцевого бюджету є бюджет розвитку, надходження якого, згідно з пунктом 4-1 частини 1 статті 71 Бюджетного кодексу України, включають кошти пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту, отримані відповідно до Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".

В той же час, відповідно до змісту частини 2 статті 76 Бюджетного кодексу України, рішенням про місцевий бюджет визначаються, зокрема: загальна сума доходів видатків та кредитування місцевого бюджету (з розподілом на загальний та спеціальний фонди); доходи місцевого бюджету за бюджетною класифікацією (у додатку до рішення).

Таким чином, вихідним при визначенні неодержаного доходу (втраченої вигоди) міського бюджету міста Запоріжжя є планування таких доходів і відповідне їх відображення в рішеннях про місцевий бюджет.

В матеріалах справи відсутні докази наявності запланованих у бюджеті м.Запоріжжя надходжень спеціального бюджету міста Запоріжжя та витрат на розвиток інфраструктури населеного пункту, його інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури у зв'язку зі здійсненою відповідачем реконструкцією, позивач жодним чином не обґрунтував у позові, в чому полягає необхідність надходжень та витрат на розвиток міської інфраструктури у зв'язку зі здійсненою відповідачем реконструкцією.

Обов'язковим при визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) є врахування заходів, вжитих кредитором щодо їх одержання.

Судами попередніх інстанцій не встановлено, що позивачем вживалися заходи, спрямовані на уникнення збитків, зокрема позивач не звертався з позовом про спонукання відповідача до укладення договору про пайову участь.

В абзаці першому частини 9 статті 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та пункті 3.6 Порядку встановлено, що договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту укладається не пізніше ніж через 15 робочих днів з дня реєстрації звернення замовника про його укладення, але до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію.

Колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає, що передбачений частиною 9 статті 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" період часу, протягом якого забудовником має бути виконаний обов'язок з укладення договору на пайову участь, є складовою визначеного законодавством порядку пайової участі, однак неукладення такого договору у вказаний вище період часу, законодавством не визначається правовою підставою звільнення забудовника від обов'язку укласти відповідний договір.

Водночас, істотною умовою договору про пайову участь є розмір такої участі, який має бути розрахованим відповідно до вимог законодавства та погодженим сторонами у відповідному договорі.

Невиконання відповідачем обов'язку щодо укладення договору про пайову участь, є підставою для звернення Запорізької міської ради до суду з позовом про укладення відповідного договору в судовому порядку.

Однак, враховуючи те, що сторонами не визначений розмір пайової участі у спосіб укладення відповідного договору, зокрема у судовому порядку, підстав для задоволення заявлених позовних вимог не вбачається.

Доводи скаржника, викладені у касаційній скарзі, висновків судів попередніх інстанції щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог не спростовують, твердження про порушення господарськими судами норм матеріального права при прийнятті постанови не знайшли свого підтвердження.

За таких обставин, з урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів визнає, що апеляційним господарським судом правильно застосовані норми матеріального і процесуального права, тому підстави для скасування переглянутої постанови апеляційної інстанції та задоволення касаційної скарги відсутні.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Запорізької міської ради залишити без задоволення.

Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 24.05.2016 у справі №908/6331/15 залишити без змін.

Головуючий Д. Кривда

Судді О. Мамонтова

С. Могил