Справа № 2-2448/2009

РІШЕННЯ ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

18 березня 2009 року Євпаторійський міський суд Автономної Республіки Крим

у складі:    головуючого     - судді Ружицької Т.В.

при секретарі     -     Нікітенковій К.С.

розглянувши у попередньому судовому засіданні в м. Євпаторії цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики,

ВСТАНОВИВ:

До Євпаторійського міського суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики. Свої вимоги мотивує тим, що 15 вересня 2008 року відповідач отримав від нього за договором позики грошову суму в розмірі 27000,00 грн., яку зобов'язався повернути частками, але останній платіж повинен бути сплачено не пізніше 15 жовтня 2008 року, про що надав розписку. Проте, до наступного часу відповідач не повернув йому борг. Просить стягнути з відповідача, з урахуванням індексу інфляції, суму боргу, що складає 27228 грн., а також 3% річних від простроченої суми за період прострочки 130 днів у розмірі 1080,00 грн., тобто загалом -28308,00 грн.

В попередньому судовому засіданні представник позивача уточнив позовні вимоги, просив стягнути з відповідача борг у розмірі 28308, 00 грн., судові витрати у розмірі 300 грн., але просив виключити з позову вимоги про накладення арешту на майно відповідача.

Відповідач в попередньому судовому засіданні позовні вимоги у розмірі 28308, 00 грн. визнав у повному обсязі та не заперечував проти їх задоволення.

Враховуючи визнання відповідачем позовних вимог у повному обсязі, рішення у справі можливо постановити при проведенні попереднього судового засідання відповідно до вимог ст.ст. 130,174 Цивільного процесуального кодексу України.

Вислухавши доводи представника позивача і відповідача, дослідивши матеріали справи, суд дійшов до висновку, що уточнений позов підлягає задоволенню за наступними підставами.

Судом встановлено, що 15 вересня 2008 року відповідач отримав від позивача за договором позики грошову суму в розмірі 27000,00 грн., що підтверджується зазначеним договором позики та розпискою від 15 вересня 2008 року. Зазначену грошову суму відповідач зобов'язався повернути частками, але останній платіж повинен бути сплачено позивачу не пізніше 15 жовтня 2008 року. Проте, до наступного часу відповідач не повернув позивачу борг.

Згідно зі ст. ст.1046,1049 Цивільного кодексу України, за договором позики одна сторона (кредитор) передає іншій стороні (позичальнику) у власність грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язаний повернути кредитору таку ж суму грошових коштів або таку ж кількість речей того ж роду і такої ж якості, в строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики вважається укладеним з момену передачі грошей.

Згідно ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинне виконуватися належним чином відповідно до умов договору і вимогам Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов і вимог - згідно звичаям ділового обороту або іншим вимогам, які зазвичай висуваються.

2

При цьому одностороння відмова або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлене в договорі або законі.

Відповідно до ст. 1050 Цивільного кодексу України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три процента річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст. 1048 Цивільного кодексу України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо догвором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Згідно представленого суду розрахунку, індекс інфляції за період з 01 листопада 2008 року по 01 січня 2009 року складає 1080 грн. 00 коп. (1,015x1,021x100) - 100=4%; 2700,00 грн. х 4% = 1080 грн.,00 коп.) 3% річних від простроченої суми за період з 16 жовтня 2008 року по 26 січня 2009 року складає (130 днів = 27000,00 грн. х 3%=366х103=228,00 грн.) 228,00 грн.

Таким чином, з урахуванням індексу інфляції і 3% річних від простроченої суми за період прострочки, загальна сума боргу складає - 28308, 00 грн., яку необхідно стягнути з відповідача.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь позивача необхідно стягнути судові витрати по оплаті державного мита в сумі 270 грн. 00 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 30 грн.

На підставі ст. ст. 509, 525, 526, 625, 1046, 1048, 1049, 1050, 1051, 1054 Цивільного кодексу України, керуючись ст. ст. 10, 11,57- 60, 209, 212, 214, 215, 218 Цивільного процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 борг за договором позики в сумі 28308 грн.00 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати: по оплаті державного мита в сумі 270 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 30 грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду АР Крим через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.