ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 грудня 2011 року м.Чернівці Cправа 2а/2470/2826/11

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді –Ковалюка Я.Ю.,

розглянувши в порядку скороченого провадження в приміщенні суду справу за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у м. Чернівці до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про припинення підприємницької діяльності, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про припинення підприємницької діяльності.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач з 2006 року не подає до органів державної податкової служби податкових декларацій, передбачених чинним законодавством, при цьому заборгованості по платежах до бюджету немає.

У відповідності до вимог ч. 3 ст. 183-2 КАС України, на адресу відповідача було направлено ухвалу про відкриття скороченого провадження та запропоновано подати заперечення на позов або заяву про визнання позову, однак відповідач зазначеним правом не скористався.

Розглянувши матеріали справи, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Як зазначено в довідці ДПІ у м.Чернівці фізична особа –підприємець ОСОБА_1 не подає звітність з 2006 року, станом на 11.10.2011 року не має заборгованості зі сплати податків, зборів (обов’язкових платежів).

Відповідно до ст.ст. 67, 68 Конституції України кожен зобов’язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом, неухильно додержуватися Конституції України та Законів України.

Статтею 16 Податкового кодексу України передбачено обов’язок платників податків стати на облік у контролюючих органах в порядку, встановленому законодавством України; вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи; подавати на належним чином оформлену письмову вимогу контролюючих органів (у випадках, визначених законодавством) документи з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинні документи, регістри бухгалтерського обліку, фінансову звітність, інші документи, пов'язані з обчисленням та сплатою податків та зборів. У письмовій вимозі обов'язково зазначаються конкретний перелік документів, які повинен надати платник податків, та підстави для їх надання; подавати контролюючим органам інформацію, відомості про суми коштів, не сплачених до бюджету в зв'язку з отриманням податкових пільг (суми отриманих пільг) та напрями їх використання (щодо умовних податкових пільг - пільг, що надаються за умови використання коштів, вивільнених у суб'єкта господарювання внаслідок надання пільги, у визначеному державою порядку); подавати контролюючим органам інформацію в порядку, у строки та в обсягах, встановлених податковим законодавством; виконувати законні вимоги контролюючих органів щодо усунення виявлених порушень законів з питань оподаткування та митної справи і підписувати акти (довідки) про проведення перевірки; не перешкоджати законній діяльності посадової особи контролюючого органу під час виконання нею службових обов'язків та виконувати законні вимоги такої посадової особи; повідомляти контролюючим органам за місцем обліку такого платника про його ліквідацію або реорганізацію протягом трьох робочих днів з дня прийняття відповідного рішення (крім випадків, коли обов'язок здійснювати таке повідомлення покладено законом на орган державної реєстрації); повідомляти контролюючі органи про зміну місцезнаходження юридичної особи та зміну місця проживання фізичної особи - підприємця; забезпечувати збереження документів, пов'язаних з виконанням податкового обов'язку, протягом строків, установлених цим Кодексом; допускати посадових осіб контролюючого органу під час проведення ними перевірок до обстеження приміщень, територій (крім житла громадян), що використовуються для одержання доходів чи пов'язані з утриманням об'єктів оподаткування, а також для проведення перевірок з питань обчислення і сплати податків та зборів у випадках, встановлених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 38 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців»передбачено, що підставою для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи є неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до Закону.

Положенням п.20.1.12 ч.20.1 ст.20 Податкового кодексу України встановлено, що органи державної податкової служби мають право у випадках, встановлених законом, звертатися до суду щодо припинення юридичної особи та підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця про визнання недійсними установчих (засновницьких) документів суб'єктів господарювання.

Враховуючи вищезазначене, повно всебічно дослідивши докази по справі, суд приходить до висновку –позов задовольнити.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідачем –фізична особа чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 16, 20 Податкового кодексу України, ст. 46 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», ст.ст. 69-71, 86, 94, 158-163, 183-2, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

1.          Позов задовольнити.

2.          Припинити підприємницьку діяльність фізичної особи –підприємця ОСОБА_1 (58000, м.Чернівці, вул.Василевської, 20, інд.код НОМЕР_1).

3.          Рішення про припинення фізичної особи –підприємця ОСОБА_1 допустити до негайного виконання.

4.          Направити копію постанови державному реєстратору для внесення запису щодо цього судового рішення.

Порядок і строки оскарження постанови визначаються ст.ст. 185, 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку постанови суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя                     Я.Ю. Ковалюк