Справа №1-18/2007

ВИРОК

ІМЕНЕМ                  УКРАЇНИ

14 вересня 2007 року                                                                                     м. Хмельницький

Військовий місцевий суд Хмельницького гарнізону під головуванням судді КОСТЕНКА A.M.,

при секретарях ФАМЕРІ Ю.А. та БАЛАЦЬ С.Г.,

за участю військового прокурора Хмельницького гарнізону підполковника юстиції ШКОДЯКА І.А., потерпілої ОСОБА_2, захисника-адвоката ОСОБА_3 та підсудного ОСОБА_1 у відкритому судовому засіданні в приміщенні військового місцевого суду Хмельницького гарнізону розглянув кримінальну справу за обвинуваченням військовослужбовця військової частини А 2345 сержанта військової служби за контрактом

ОСОБА_1, який наро­дився ІНФОРМАЦІЯ_1 року в м. Хмельницький, українця, громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, раніше не судимого, на військовій службі за контрактом з листопада 2003 року, проживаючого в м. Хмельницький по АДРЕСА_1

в скоєнні злочину, передбаченого ст. 185 ч. 1 КК України.

Судовим слідством суд

встановив:

14 квітня 2007 року біля 4 години ОСОБА_1, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, на вул. Проспект Миру в м. Хмельницькому під час надання допомоги громадянину ОСОБА_2, який перебував без свідомості, з корисливих мотивів таємно викрав у ОСОБА_2 його мобільний телефон марки «NOKIA-6288» вартістю 1449 грн.

В судовому засіданні ОСОБА_1 винним себе в скоєному не визнав і пояснив, дійсно 14 квітня 2007 року надавав допомогу непритомному громадянину, однак ніякого телефону він в нього не викрадав. Телефон марки ««NOKIA-6288» він знайшов неподалік від того місця де надавали допомогу громадянину на відстані біля 20 м. і вважав, що цей телефон хтось загубив.

Незважаючи на невизнання підсудним своєї вини його винність у скоєному повністю підтверджується дослідженими в суді доказами.

2

Так, потерпіла ОСОБА_2 показала, що 14 квітня 2007 року її чоловік ОСОБА_2 біля семи годин ранку прийшов додому і зразу ліг спати. Роздягаючи його, вона виявила, що сумочка-чохол, в якій він носив свій мобільний телефон марки «NOKIA-6288» розірвана, а телефон відсутній. В цей же день стан здоров'я чоловіка погіршився, він так і не прийшов до свідомості і його госпіталізували. В лікарні чоловік помер. Обставини втрати телефона він не пояснював. Даний мобільний телефон був куплений під час перебування у шлюбі на спільні гроші, а тому є їх спільною власністю.

Відповідно до довідки приватного підприємця ОСОБА_2 мобільний телефон марки «NOKIA-6288» IMEY - НОМЕР_1 був проданий 17 лютого 2007 року громадянці ОСОБА_2 за 2000 грн.

З протоколу огляду (а.с. 13-17) вбачається, що під час огляду ОСОБА_1 в останнього було виявлено мобільний телефон марки «NOKIA-6288» чорного кольору IMEY - НОМЕР_1. При цьому ОСОБА_1 пояснив, що даний телефон він взяв у невідомого йому громадянина 14 квітня 2007 року біля 4 години 30 хвилин на проспекті Миру в м. Хмельницький, який знаходився без свідомості.

Свідок ОСОБА_4 показав, що був присутній під час огляду ОСОБА_1А працівниками міліції як понятий. В ході огляду в ОСОБА_1А було виявлено телефон «NOKIA» чорного кольору. При цьому ОСОБА_1 пояснив, що взяв даний телефон у невідомого непритомного чоловіка.

Свідок ОСОБА_5 показав, що був присутній під час огляду ОСОБА_1А працівниками міліції як понятий. Ознайомившись з протоколом огляду, під час якого він був присутнім, ОСОБА_5 пояснив, що зміст протоколу відповідає тому, що відбувалось під час огляду.

Свідок ОСОБА_6 показав, що проводив огляд ОСОБА_1А. Під час огляду в останнього було виявлено два телефони марки «NOKIA». При цьому ОСОБА_1 пояснив, що один телефон він взяв у чоловіка на зупинці, який лежав. Під час огляду були присутні поняті - сторонні люди, які були запрошені з вулиці.

Свідок ОСОБА_7 показав, що після затримання ОСОБА_1А в приватній бесіді з останнім ОСОБА_1 пояснив йому, що мобільний телефон він взяв у ОСОБА_2, коли надавав тому допомогу.

Свідок ОСОБА_8 показав, що був присутній під час розмови ОСОБА_7А і ОСОБА_1А і чув як ОСОБА_1 розказав ОСОБА_7У, що взяв мобільний телефон у ОСОБА_2, коли надавав тому допомогу.

Свідок ОСОБА_9 показав, що деякий час разом з ОСОБА_1 перебував в одній камері в ізоляторі тимчасового тримання. Під час спілкування про причини затримання ОСОБА_1

3

йому розповів, що надавав допомогу якомусь чоловіку і забрав в того мобільний телефон. При цьому ОСОБА_1 пояснив, що з метою захисту буде давати покази, що цей телефон він нібито знайшов неподалік від чоловіка.

Свідок ОСОБА_10 показав, що відбирав пояснення в ОСОБА_1 А після затримання останнього. ОСОБА_1 пояснив, що взяв мобільний телефон в громадянина, якому надав першу допомогу, однак підписувати вказані пояснення ОСОБА_1 відмовився.

За висновком товарознавчої експертизи (а.с. 134-138) вартість наданого на дослідження мобільного телефону марки «NOKIA-6288» чорного кольору IMEY - НОМЕР_1 станом на квітень 2007 року складає 1449 грн.

За висновком судово-трасологічної експертизи (а.с. 126-128) будь-яких пошкоджень на зовнішніх поверхнях мобільного телефону марки «NOKIA-6288», які б являлись результатом його падіння з висоти до 1 метра на асфальтне покриття не виявлено. Пошкодження на сумочці-чохлі для мобільного телефону, яка належить ОСОБА_2, утворилися в результаті відриву під дією різкого примусового відкривання клапану даної сумочки-чохла.

З оголошених в судовому засіданні показів свідка ОСОБА_11 (а.с. а.с. 60, 61-62, 69-70) видно, що 14 квітня 2007 року біля 4 години на вул. Проспект Миру в м. Хмельницькому він разом з ОСОБА_1 надавали медичну допомогу громадянину, який перебував без свідомості. Через деякий час після цього, коли вони відійшли від чоловіка, ОСОБА_1 показав йому мобільний телефон чорного кольору марки NOKIA типу слайдер і сказав, що забрав цей телефон в непритомного чоловіка. На його запитання як він це зробив, ОСОБА_1 відповів, що треба так вміти.

Таким чином суд вважає, що винність підсудного в скоєному повністю доведена.

Покази підсудного, дані ним в ході досудового та судового слідства, в яких він заперечує свою винність в скоєному, вчинення будь-яких протиправних дій та вказує, що даний мобільний телефон він знайшов, суд відхиляє та розцінює ці покази як обрану підсудним форму захисту з метою уникнути кримінальної відповідальності за скоєне.

Дані покази ОСОБА_1А спростовуються показами свідків ОСОБА_7А, ОСОБА_8, ОСОБА_4А, ОСОБА_5, ОСОБА_8, ОСОБА_6А, ОСОБА_10, які вони давали послідовно як в ході досудового слідства, так і в судовому засіданні, оголошеними в судовому засіданні показів свідка ОСОБА_11, яким ОСОБА_1 зразу ж після затримання, а ОСОБА_11 в той же день 14 квітня 2007 року, пояснював, що заволодів мобільним телефоном, взявши його у невідомого чоловіка.

4

Дані покази є переконливими, узгоджуються між собою, не мають суттєвих розбіжностей, а також підтверджуються протоколом огляду, під час якого ОСОБА_1 сам пояснив обставини заволодіння мобільним телефоном, висновком судово-трасологічної експертизи, який вказує на відсутність пошкоджень на телефоні від його можливого падіння на асфальтне покриття та наявність від різкого примусового відкривання пошкоджень сумочки-чохла для мобільного телефону, що спростовує факт втрати телефону його володільцем.

Крім того судом не здобуто переконливих фактів , які б ставили під сумнів покази вказаних свідків, не встановлено судом також і мотивів по яким вказані свідки могли оговорювати підсудного, а тому підстав не довіряти показам цих свідків у суду немає, а тому саме їх покази суд кладе в основу вироку.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_11 дав покази в яких змінив свої покази, дані ним в ході досудового слідства і пояснив, що ОСОБА_1 не повідомляв йому, що забрав мобільний телефон у невідомого чоловіка, а в ході досудового слідства дав покази під фізичним і моральним тиском з боку працівників міліції та боявся, що його покази працівникам військової прокуратури, затримають його звільнення з військової служби.

Однак в ході судового засідання були допитані начальник Хмельницького міського відділу внутрішніх справ та всі працівники міліції, які були задіяні в розкритті злочину по крадіжці телефони, і всі вони заперечили факт застосування фізичного чи морального тиску до ОСОБА_11.

При цьому ОСОБА_11 пояснив, що його били не менше десяти осіб в цивільному та нанесли не менше 10 ударів руками по різним частинам тіла, але ніяких тілесних ушкоджень в нього від цього не було, що викликає сумніви в правдивості його пояснень, оскільки відсутність тілесних ушкоджень від такої кількості ударів малоймовірна. Також ОСОБА_11 пояснив, що дії працівників міліції у встановленому законом порядку він не оскаржував.

Крім того за даним фактом застосування до свідка ОСОБА_11 фізичного насильства з боку працівників міліції за відповідним повідомленням суду прокуратурою м. Хмельницького була проведена у відповідності до ст. 97 КПК України перевірка, в ході якої факти, вказані ОСОБА_11, свого підтвердження не знайшли і в порушенні кримінальної справи відносно працівників міліції відмовлено за відсутністю в їх діях складу злочину.

Що стосується пояснень ОСОБА_11, в яких він вказав, що свої покази працівникам військової прокуратури він давав саме такі, оскільки боявся, що зміна показів затримує його звільнення з військової служби, то ці його пояснення спростовуються показами свідка ОСОБА_12 - начальника

5

відділу військової служби правопорядку, де проходив службу ОСОБА_11. Свідок ОСОБА_12 показав, що питання про звільнення ОСОБА_11 з військової служби було вирішено задовго до його допиту у військовій прокуратурі і дача ним показів по кримінальній справі відносно ОСОБА_1А до звільнення ОСОБА_11 не має ніякого відношення.

Також свої покази в ході досудового слідства ОСОБА_11 давав тричі, послідовно, як працівникам міліції так і військової прокуратури, протоколи слідчих дій завіряв своїм підписом, при чому будь-яких зауважень з приводу неправильності, неповноти записів в протоколах не заявляв. При цьому покази працівникам військової прокуратури були зафіксовані на відеоплівку, яка була оглянута в судовому засіданні і з якої видно, що ОСОБА_11 дає покази добровільно без будь-якого примусу. Дані покази в ході досудового слідства суттєвих розбіжностей між собою не мають та підтверджуються поясненнями інших свідків і співпадають з ними.

Таким чином судом не здобуто переконливих фактів, які б ставили під сумнів покази свідка ОСОБА_11 в ході досудового слідства, в зв'язку з чим суд покази свідка ОСОБА_11, дані ним в ході досудового слідства, кладе в основу вироку, а його покази в судовому засіданні відхиляє.

При цьому не приймає до уваги суд і покази свідка ОСОБА_13, дані ним в ході судового засідання, оскільки в ході досудового слідства він давав непослідовні та протиречиві покази щодо обставин придбання ОСОБА_1 мобільного телефону.

Дії ОСОБА_1А, який таємно викрав чуже майно громадянина ОСОБА_2, а саме мобільний телефон марки «NOKIA-6288» вартістю 1449 грн., суд кваліфікує по ст. 185 ч. 1 КК України.

Розглянувши цивільний позов потерпілої ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди, суд, враховуючи характер і тривалість моральних страждань потерпілої, істотність змушених змін в її житті внаслідок крадіжки її з чоловіком спільної власності та неможливості використання викраденого мобільного телефону для зв'язку з дитиною та інших нагальних потреб, ступінь вини заподіювача, вважає, що даний позов підлягає задоволенню частково на суму 500 грн. і знаходить, що ця сума у відповідності до ст. 1167 ЦК України підлягає стягненню з ОСОБА_1А на користь ОСОБА_2

При призначенні покарання суд в якості обставин, обтяжують покарання підсудного визнає вчинення злочину щодо особи, яка перебуває в безпорадному стані та вчинення злочину особою, що перебуває в стані алкогольного сп'яніння.

Однак при цьому суд приймає до уваги, що підсудний до кримінальної відповідальності притягується вперше, раніше ні в чому протиправному помічений не був, по військовій службі характеризується виключно позитивно, від його дій тяжких наслідків не настало, його мати інвалід другої

6

групи безтерміново і їй протипоказана фізична праця, в зв'язку з чим вона потребує його підтримки та допомоги, а його батько сім'ю давно покинув.

З огляду на вищевикладені обставини справи, позитивні дані про особу підсудного та дані про його сімейний стан, що істотно знижують тяжкість вчиненого злочину, суд рахує за необхідне застосувати до нього замість позбавлення волі у відповідності ст. 58 КК України покарання у вигляді службового обмеження для військовослужбовців.

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, військовий місцевий суд

засудив:

ОСОБА_1 визнати винним в скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, на підставі якої, позбавити його волі строком на 1 (один) рік.

У відповідності до ст. 58 КК України замість позбавлення волі строком на 1 (один) рік призначити ОСОБА_1 покарання у вигляді службового обмеження для військовослужбовців на той самий строк з відрахуванням в дохід держави 10 (десяти) відсотків із суми його грошового забезпечення.

До набрання вироком законної сили міру запобіжного заходу щодо ОСОБА_1 - підписку про невиїзд - залишити без змін.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 500 грн.

В задоволенні частини позову в сумі 4500 грн. відмовити.

Речові докази по справі після набрання вироком законної сили -мобільний телефон «NOKIA-6288», документи та аксесуари до нього, сумочку-чохол передати ОСОБА_2

На даний вирок сторонами може бути подана апеляція у військовий апеляційний суд Центрального регіону України через військовий місцевий суд Хмельницького гарнізону протягом п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення.