Справа № 2-629/2009

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

22 травня 2009 року Євпаторійський міськсуд Автономної Республіки Крим

у складі: головуючого     - судді Ружицької Т.В.

при секретарі     - Авдєєнко К.С.

за участю адвоката     - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.  Євпаторії позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_3,  ОСОБА_4,  3- особа: „Житлово-будівельний кооператив-20" про визнання договору купівлі - продажу недійсним,  визнання права власності на 1/2 частки квартири та зустрічну позовну заяву ОСОБА_3,  ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні власністю,

ВСТАНОВИВ:

У Євпаторійський міській суд звернулася ОСОБА_2 до ОСОБА_3,  ОСОБА_4,  3- особа: „Житлово-будівельний кооператив-20" про визнання договору купівлі - продажу недійсним,  визнання права власності на 1/2 частки квартири.

Свої вимоги мотивує тим,  що вона проживала у шлюбі з ОСОБА_5,  сином відповідачки у справі - ОСОБА_4 Вони усі разом проживали однією сім'єю з 1975 року у м.  Євпаторії по вул.  Старовокзальній,  буд.  27. Відповідачка - ОСОБА_4 вступила до кооперативу та 25.06.1985 р. отримала ордер на склад сім'ї з 3-х осіб,  де в тому числі,  була вказана і вона,  позивачка у справі. Вони з чоловіком допомагали при сплаті внесків у кооператив. ОСОБА_4 обіцяла,  при оформленні права власності на квартиру,  оформити її на усіх у рівних долях. У 1991 році відповідачка отримала право власності на кооперативну квартиру в якої вони проживали та яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. Вказана квартира- трикімнатна,  загальною площею 63, 8 кв.м; жилою площею 39, 2 кв.м,  яка складається з жилих кімнат №1, 2, 3,  відповідно площею 18 кв.м,  9, 8 кв.м; 11, 4 кв.м. ; кухні площею 7, 1 кв.м; прихожої 12 кв.м; ванної кімнати 2, 7 кв.м; санвузол 1, 4 кв.м; коморою 1, 1 кв.м.  У 1997 році помер її чоловік і вона стала проживати разом з відповідачкою. У 2004 році до них заселився ОСОБА_3 - знайомий відповідачки. Недавно їй стало відомо,  що 15.09.2005 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 відбулася купівля - продажу вказаної квартири. Вважає,  що відчуженням квартири порушено її право,  як члена сім'ї члена кооперативу,  оскільки здійснено було без її згоди.

Просить визнати договір купівлі - продажу,  укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 від 15.09.2005 року,  посвідчений приватним нотаріусом Євпаторійського нотаріального округу Горючкіною О.М. ,  за реєстровим № 4511 - недійсним; відмінити реєстрацію права власності у КРП „БРТІ м.  Євпаторії"" квартири АДРЕСА_1; визнати за нею - ОСОБА_2 право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1.

По зустрічній заяві позивачі ОСОБА_4 та ОСОБА_3 пред'явили вимоги до ОСОБА_2  про усунення перешкод у користуванні власністю,  свої вимоги мотивують тим,  що ОСОБА_3 є власником спірної квартири на законних підставах,  відповідачка - ОСОБА_2  не є членом його сім'ї,  вона займає саму велику кімнату,  не оплачує її,  скандалить з ними,  погрожує фізичною розправою. Просять усунути перешкоди у користуванні власністю та виселити ОСОБА_2  з займаної кімнати.

У   судовому   засіданні      позивачка,    її   представник   дали   пояснення,    аналогічні

2

викладеному у позові та письмових поясненнях,  просили задовольнити позовні вимоги у

повному об'ємі.     Зустрічний уточнений позов не визнали,  вважають його

необгрунтованим та безпідставним,  просили у задоволенні зустрічного позову відмовити.

Відповідачі по первісному позову та позивачі по зустрічному позову у судове засідання не з'явились,  про день та час слухання справи були сповіщені належним чином,  причини неявки суду не повідомили. Адвокат відповідачів первісний позов не визнав,  дав пояснення аналогічні викладеним у письмових запереченнях (а.с. 39-42),  просив у задоволенні відмовити.

Представник третьої особаи- „Житлово-будівельний кооператив-20" у судове засідання не з'явився,  про день та час слухання справи був сповіщений належним чином,  причини неявки суду не повідомив.

Позивачі свою зустрічну позовну заяву уточнили,  а саме її резолютивну частину. Просили понудити ОСОБА_2 до укладення між нею та ОСОБА_3 договору найму кімнати,  площею 18 кв.м у квартирі АДРЕСА_1,  на один рік. Адвокат позивачів,  по зустрічному позову,  надав пояснення аналогічні викладеним в зустрічному позові та письмових поясненнях. Просив задовольнити уточнений зустрічний позов (а.с. 76-79).

Суд,  перевіривши матеріали справи,  вислухавши сторони по справі,  свідків,  прийшов до наступного.

Судом встановлено,  що ОСОБА_2 -позивач у справі проживає разом з відповідачами: ОСОБА_4 та ОСОБА_3 у квартирі АДРЕСА_1.

25 червня 1985 року ОСОБА_4 отримала ордер НОМЕР_1 на кооперативну трикімнатну квартиру на склад сім'ї,  в тому числі: сина - ОСОБА_5 та невістку - ОСОБА_2 (а.с. 10, 11). На підставі розпорядження Совміну Кримської АР від 21.08.91 р. за №353 та довідки №20 Житлово - будівельного кооперативу (надалі ЖБК -20) від 09.02.91 р.,  за ОСОБА_4 було зареєстровано право власності на квартиру АДРЕСА_1 (а.с. 43, 44, 45). Право власності на кооперативну квартиру за ОСОБА_4 ніким не оспорювалось.

Суд,  не може прийняти до уваги посилання позивача про те,  що вони разом з її чоловіком вносили за члена кооперативу ОСОБА_4,  пайові внески,  оскільки,  вказані посилання не підтверджені належними доказами та спростовуються поясненнями свідків,  які підтвердили,  що позивачка у справі поселялася у спірну квартиру,  як член сім'ї та інколи приносила оплату за комунальні послуги,  а не пайові внески.

Крім того,  судом встановлено,  що до заселення сім'ї ОСОБА_4 у спірну квартиру,  вони проживали у будинку ОСОБА_4 по вул.  Старовокзальної у м.  Євпаторії,  яку згодом продали. Цей факт визнаний сторонами та згідно ч.1  ст. 61 ЦПК України не потребує доказів.

15.09.2005 р. за договором купівлі - продажу власником спірної квартири став ОСОБА_3 (а.с. 26, 33, 34, 35).

Обґрунтування вимог позивачки є безпідставними бо містяться на суб'єктивному розумінні та тлумаченні законів,  на які вона посилається.

Крім того,  позивачкою пропущений строк позовної давності для звернення до суду за захистом свого права або інтересу і клопотань про його відновлення позивачкою не заявлялось,  а також не надано суду доказів,  які б свідчили про поважність причини пропуску.

Адвокат відповідачів заявив суду клопотання про застосування спливу позовної давності.

Частина 4  ст.  267 ЦК України регламентує,  що сплив позовної давності,  про застосування якої заявлено стороною у спорі,  є підставою для відмови у позові.

Зустрічний позов ОСОБА_4,  ОСОБА_3 до ОСОБА_2  про усунення перешкод у користуванні власністю,  шляхом укладення договору найма кімнати,  площею 18 кв.м у

3

квартирі АДРЕСА_1,  на один рік,  не підлягає задоволенню з наступних підстав. До зустрічного позову був приєднаний договір найму та вручений у судовому засіданні відповідачки по зустрічному позову - ОСОБА_2 (а.с. 80). Вказаний договір не містить усіх суттєвих умов для сторін за договором найму.

Договір - це збалансованість інтересів сторін,  щодо усіх суттєвих умов,  а в наданому позивачами договорі вказані лише обов'язки наймача та відсутність обов'язків наймодавця,  що веде до звуження змісту прав та інтересів однієї сторони у договорі,  а також відсутні інші умови,  притаманні для відповідної категорії договорів та передбачені параграфом №1 главою 58 ЦК України.

Згідно  ст. 626 ЦК України,  договором є домовленість двох або більше сторін,  спрямована на встановлення,  зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно  ст. 627 та  ст. 6 ЦК України,  сторони є вільними в укладені договору,  виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу,  інших актів цивільного законодавства,  звичаїв ділового обороту,  вимог розумності та справедливості.

Виходячи з принципу диспозитивності та відповідно до  ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб,  в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін і інших осіб,  які беруть участь у справі.

Відповідно ч.3  ст. 10 ЦПК України,  кожна сторона повинна довести ті обставини,  на які вона посилається,  як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Згідно ч.1  ст.  60 ЦПК України на кожну із сторін покладається обов'язок довести ті обставини,  на які вона посилається як на підстави своїх вимог та заперечень.

На підставі викладеного та керуючись  ст.  ст. 6, 267, 626, 627 ЦК України,     ст.   ст.  10,  11, 57-60, 209, 212, 214, 215, 218 ЦПК України,  суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_3,  ОСОБА_4,  3- особа- „Житлово-будівельний кооператив-20",  про визнання недійсним договору купівлі - продажу від 5.09.2005 року квартири АДРЕСА_1; визнання права власності за ОСОБА_2 на 1/2 частку квартири АДРЕСА_1 -відмовити.

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3,  ОСОБА_4 до ОСОБА_2,  3- особа- „Житлово-будівельний кооператив-20" про усунення перешкод у користуванні власністю та спонуку укладення договору найму - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду АР Крим через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги,  або в порядку ч. 4  ст.  295 ЦПК України.