Справа №2-3133/2009

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ      УКРАЇНИ

10 червня 2009 року Євпаторійський міський суд Автономної республіки Крим

у складі: головуючої     судді РУЖИЦЬКОЇ Т.В.

при секретарі     АВДЄЄНКО К.С.

розглянувши у попередньому судовому засіданні в ОСОБА_1 справу за позовною заявою ОСОБА_2 ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання батьківства,

ВСТАНОВИВ:

 До Євпаторійського міського суду звернувся ОСОБА_2 з позовом до ОСОБА_4 про визнання батьківства. Свої вимоги мотивує тим,  що він у 1944 році був депортирований з м.  Карасубазар ( Бєлогорськ) на підставі постанови ГОКО від 11 травня 1944 року і відправлений на спецпоселення в м.  Коканд Ферганської області Узбекистану. У зв'язку з тим,  що він був визнаний «ворогом народу»,  йому не видавався паспорт до моменту реабілітації відповідно до Указу Президіуму Верховної Ради СРСР від 28 квітня 1956 року. Із-за політичного гоніння він фактично був позбавлений можливості реалізувати своє конституційне право реєстрації будь-яких актів державного стану,  в тому разі,  зареєструвати шлюб та народження дітей. З 1950 року він проживав однією сім'єю з відповідачем,  від сумісного життя 28 жовтня 1950 року народилася донька - ОСОБА_5 ( у теперешній час - ОСОБА_6О.),  а 29 січня 1954 року народилася донька - ОСОБА_7 ( у теперешній час -ОСОБА_8О.),  про що були видані свідоцтва про народження та внесені записи у книгу реєстрації актів цивільного стану. У свідоцтвах про народження дітей відсутній запис у графі «батько»,  а по батькові ім дано відповідно до по батькові матері. Після отримання паспорту,  він зареєстрував шлюб з відповідачем,  але йому було відмовлено у внесенні змін в запис актів цивільного стану про народження дітей. Просить визнати його батьком ОСОБА_9 та ОСОБА_10.

У попереднє судове засідання сторони не з'явилися,  про день,  час та місце проведення попереднього судового засідання повідомлені належним чином,  до суду надали заяви,  згідно яких просили провести попередній розгляд справи у їх відсутність та постановити рішення у попередньому судовому засіданні,  позивач свої вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити,  а відповідачка позов визнала та не заперечувала проти його задоволення..

Враховуючи визнання відповідачем вимог позивача,  суд вважає за можливе,  на підставі ч.4  ст. 130 ЦПК України,  постановити рішення при проведенні попереднього судового засідання.

Згідно з ч.4  ст.  174 ЦПК України,  у разі визнання відповідачем позову,  суд за наявності для того законних підстав,  постановляє рішення про задоволення позову.

Дослідивши матеріали справи,  суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог та необхідність задоволення позову з наступних підстав.

Судом встановлено,  що ОСОБА_3,  ІНФОРМАЦІЯ_1,  уродженець ІНФОРМАЦІЯ_2,  татарін за національністю,  у 1944 році був депортирований з м.  Карасубазар Кримської області,  на підставі постанови ГОКО від 11 травня 1944 року і відправлений на спецпоселення в м.  Коканд Ферганської області. У 1956 році був знятий зі спецобліку на підставі Указу Президіуму Верховної Ради СРСР від 28 квітня 1956 року,  зі зняттям обмежень по спецпоселенню,  що підтверджується архівною довідкою Щ УВС Ферганської області Узбекистану № 648 від 24 серпня 2002 року (а.с. 18).

2

Згідно довідки № 122 від 12 лютого 2009 року 48 махаллінського комітету м.  Коканда,  ОСОБА_3,  зі своєю сім'єю: дружина - ОСОБА_4,  доньки -ОСОБА_5 та ОСОБА_7,  син - ОСОБА_11,  проживали ІНФОРМАЦІЯ_3,  з 1950 року по 2002 рік ( а.с. 17).

Згідно свідоцтва про народження ТЭ № 090937 від 11 вересня 1951 року,  28 жовтня 1950 року народилася ОСОБА_7 ( у теперешній час - ОСОБА_6),  ОСОБА_12 ( а.с. а.с. 12, 13, 14).

Згідно свідоцтва про народження ТШ № 025092 від 19 лютого 1954 року,  29 січня 1954 року народилася ОСОБА_7 ( у теперешній час -ОСОБА_8) ОСОБА_13 (а.с. а.с.  11, 15, 16).

У обох свідоцтвах про народження вказаних вище осіб,  матір'ю записана ОСОБА_4,  проте,  у графі «батько» - відсутній запис,  у графі «по батькові» зазначено -«Олексіївна»,  тобто,  відповідно по батькові матері.

Судом достовірно встановлено,  що між позивачем та відповідачкою зареєстровано шлюб 07 липня 1956 року у ЗАГС м.  Коканд Узбекистану,  а також те,  що у теперешній час вони зареєстровані та проживають за однією адресою: АДРЕСА_1,  що підтверджується відповідним записом у паспорті позивача ЕЕ№ 950657,  тимчасовим посвідченням на проживання для іноземних громадян КР № 20049 на ім'я ОСОБА_4,  паспортами ОСОБА_8 Олексіївни ЕЕ № 950656,  ОСОБА_9 Олексіївни ЕС № 225292( а.с. а.с. 7 зворотня сторона,  20,  21,  22, 23, 24).

Відповідно до  ст.  58 Конституції України,  п.1 Постанови Пленума Верховного Суду України № 3 від 15 травня 2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ про встановлення батьківства,  материнства і стягнення аліментів»,  якщо діти народилися до набрання чинності діючого Сімейного кодексу України,  при визнанні батьківства,  материнства необхідно керуватися нормами Кодексу про шлюб та сім'ю України.

Відповідно до  ст.  53 Кодексу про шлюб та сім'ю України,  якщо дитина народилася у батьків,  які не були у шлюбі між собою на момент народження дитини,  батьківстсов може бути визнано на підставі рішення суду. Суд приймає до уваги сумісне проживання і ведення сімейного господарства матір'ю дитини і позивача до народження дитини,  сумісне виховання і утримання дитни.

Враховуючи,  що позивач з відповідачкою на момент народження дітей - доньок ОСОБА_5О.( ОСОБА_6 ) і ОСОБА_7 ( ОСОБА_8),  не перебували у шлюбі,  але вели сумісне господарство,  займалися вихованням і утримуванням доньок,  і до теперешнього часу проживають однією сім'єю,  зареєстрували шлюб,  що підтверджується зазначеними вище доказами,  суд вважає за необхідне визнати батьківство позивача стосовно його доньок  ОСОБА_5О.( ОСОБА_6) і ОСОБА_7 (ОСОБА_8).

На підставі  ст.  58 Конституції України,   ст. 53 КпШС України,  Постанови Пленума Верховного Суду України № 3 від 15 травня 2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ про встановлення батьківства,  материнства і стягнення аліментів»,  керуючись  ст.   ст. 10,  11,  57- 60,  208,  209,  214,  215,  218 ЦПК України,  суд

ВИРІШИВ:

 Позовні вимоги   ОСОБА_11 ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання батьківства,  - задовольнити.

Визнати ОСОБА_11 ОСОБА_3,  ІНФОРМАЦІЯ_4,  уродженця ІНФОРМАЦІЯ_5,  батьком ОСОБА_9 (до шлюбу - ОСОБА_4) ОСОБА_12,  ІНФОРМАЦІЯ_6,  уродженки ІНФОРМАЦІЯ_7 Узбекистану.

3

Визнати ОСОБА_11 ОСОБА_3,  ІНФОРМАЦІЯ_4,  уродженця ІНФОРМАЦІЯ_5,  батьком ОСОБА_8 (до шлюбу - ОСОБА_4) ОСОБА_13,  ІНФОРМАЦІЯ_8,  уродженки ІНФОРМАЦІЯ_9.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду АР Крим через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч. 4  ст.  295 ЦПК України.