АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/4276/16 Справа № 175/3742/15-ц Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - Ремез В.А.

Категорія 20

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 серпня 2016 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі :

головуючого судді – Ремеза В.А.

суддів – Міхеєвої В.Ю., Свистунової О.В.,

за участю секретаря – Назаренко А.С.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро

цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Осіріс-2005» (далі по тексту ТОВ «Осіріс-2005»),

на рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 19 січня 2016 року за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ТОВ «Осіріс-2005», третя особа: Реєстраційна служба Дніпропетровського районного управління юстиції Дніпропетровської області про визнання правочину частково недійсним (удаваним) в частині виникнення прав та обов’язків покупця у особи, яка зазначена покупцем; визнання частково недійсним свідоцтва про право власності на нерухоме майно; часткове скасування державної реєстрації права власності; визнання права власності та виділення в натурі частки в праві власності на нерухоме майно, -

ВСТАНОВИЛА:

У вересні 2015р. ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ТОВ «Осіріс-2005» про визнання правочину частково недійсним (удаваним) в частині виникнення прав та обов’язків покупця у особи, яка зазначена покупцем; визнання частково недійсним свідоцтва про право власності на нерухоме майно; часткове скасування державної реєстрації права власності; визнання права власності та виділення в натурі частки в праві власності на нерухоме майно, посилаючись на те, що з 04.06.2004р. вона перебувала в офіційному зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_3 У період з 15.06.2006р. по 26.12.2011р. шлюбні відносини були фактично припинені. ОСОБА_3 був співзасновником ТОВ «Осіріс-2005», йому належало 30/100 частини статутного капіталу товариства.

На початку березня 2009 року, ОСОБА_3 мав намір з компаньйонами придбати з прилюдних торгів нежитлове приміщення (КАЗАРМУ) за 600 000грн. для розширення бізнесу, і він зазначив, що йому необхідно внести 200 000грн., яких у нього немає, і тоді він відповідно до своєї частки в статутному фонді товариства буде власником 30/100 частин будівлі, на що вона запропонувала надати йому зазначену суму коштів, за умови, що вона буде власником вказаної частини спірної будівлі.

Дійшовши згоди щодо придбання нежитлового приміщення, у зв’язку з сімейними обставинами в день проведення прилюдних торгів, на підставі яких було набуте вищезазначене майно, вона не мала змоги брати участь у торгах, і повністю поклалася в цьому ОСОБА_3, передавши йому 200 000грн., копію паспорту та заяву про участь в торгах, а ОСОБА_3 на її вимогу написав відповідну розписку.

В цей же день відповідач привіз підписати протокол прилюдних торгів, в якому переможцями та покупцями були зазначені: 30/100 частин КАЗАРМИ - позивач, та 70/100 частин КАЗАРМИ ТОВ «Осіріс-2005» в особі його директора, ОСОБА_5

На протязі усього часу вона не мала жодного сумніву, що є власницею вищезазначеного майна, і більш того, надавала ОСОБА_3 кошти на ремонт та реконструкцію КАЗАРМИ.

На початку жовтня 2012 року, отримавши рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 12.09.2012 р., та звернувшись за реєстрацією за собою права власності на майно на підставі цього рішення, державний реєстратор повідомив, що 30/100 частин КАЗАРМИ за позивачкою ніколи не було зареєстровано. Відносини у сім’ї з відповідачем погіршились, 15 березня 2013 року уклавши шлюбний договір відповідач пообіцяв переоформити 30/100 частин нежитлової будівлі. Позивач дізналася, що ОСОБА_3 свою частку в статутному фонді в ТОВ «Осіріс-2005» у 2010 році переоформив на матір ОСОБА_4, щоб ускладнити в майбутньому захист майнових прав, коли позивач довідається, що покупцем її частки зазначено ТОВ «Осіріс-2005».

Також відповідач розповів, що двічі здійснив «перепродаж» КАЗАРМИ (було укладено договори купівлі-продажу КАЗАРМИ від 02.06.2009р. та 09.07.2009р. на підконтрольні їм фірми), щоб уникнути повернення їй майна.

На підставі рішення господарського суду Дніпропетровської області від 12.09.2012р. договори купівлі-продажу КАЗАРМИ від 02.06.2009р. та 09.07.2009р. були визнані недійсними та КАЗАРМУ знову було повернуто у власність ТОВ «Осіріс-2005».

Після реконструкції КАЗАРМИ попередні правовстановлюючі документи на неї були погашені та 24.05.2013 року Реєстраційною службою Дніпропетровського районного управління   юстиції Дніпропетровської області на неї було видане нове свідоцтво про право власності на нерухоме майно (індексний номер 3902897) з новою назвою об'єкта нерухомого майна: складські приміщення та оптова торгівля товарами непродовольчої групи.

Вважаючи, що вищезазначені договори купівлі-продажу, є удаваними правочинами в частині виникнення прав та обов’язків покупця у особи, яка зазначена покупцем, позивач просила задовольнити позовні вимоги з урахуванням третього варіанту висновку будівельно-технічної експертизи.

Рішенням Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 19 січня 2016 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволені в повному обсязі.

Визнано частково недійсним (удаваним) договір купівлі - продажу КАЗАРМИ, що знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, Дніпропетровський район, с. Старі Кодаки, вул. Аеропорт, буд 144, укладений між Дніпропетровським обласним житлово-комунальним підприємством «АЕРОДРОМ» та ТОВ «Осіріс-2005», який посвідчений 11.03.2009р. приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_6, в частині виникнення прав та обов'язків щодо 30/100 частин КАЗАРМИ у особи яка зазначена покупцем та визнано, що дійсним покупцем 30/100 частин КАЗАРМИ за вищезазначеним договором є ОСОБА_2

Визнано частково недійсним свідоцтво про право власності на нерухоме майно, видане 24.05.2013р. Реєстраційною службою Дніпропетровського районного управління юстиції Дніпропетровської області, в частині визнання за ТОВ «Осіріс-2005» права власності на 30/100 частини об'єкта нерухомого майна: складські приміщення та оптова торгівля товарами непродовольчої групи, які знаходяться за адресою: Дніпропетровська область, Дніпропетровський район, с. Старі Кодаки, вул. Аеропорт, буд. 144.

Скасовано запис індексний номер 3905066, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 66819712214, в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно - про реєстрацію за ТОВ «Осіріс-2005» права власності на 30/100 частини об'єкта нерухомого майна: складські приміщення та оптова торгівля товарами непродовольчої групи, розташованого за адресою: Дніпропетровська область, Дніпропетровський район, с. Старі Кодаки, вул. Аеропорт, 144.

Визнано частково недійсним договір оренди землі, укладений 06.04.2010р. між Дніпропетровською районною державною адміністрацією та ТОВ «Осіріс-2005», який 05.05.2010р. зареєстрований Дніпропетровським районним відділом ДРФ ДП «Центр державного земельного кадастру» у книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі під № 041012000421, в частині передачі в оренду ТОВ «Осіріс-2005» 30/100 частин земельної ділянки для комерційного використання загальною площею 0,5760га, що розташована за адресою: Дніпропетровська область, Дніпропетровський район, с. Старі Кодаки, вул. Аеропорт, 144.

Визнано за ОСОБА_2 право власності на 30/100 частини об'єкта нерухомого майна: складські приміщення та оптова торгівля товарами непродовольчої групи, розташованого за адресою: Дніпропетровська область, Дніпропетровський район, с. Старі Кодаки, вул. Аеропорт, 144, яке розташоване на земельній ділянці для комерційного використання загальною площею 0,5760га.

Виділено в натурі ОСОБА_2 30/100 частини об'єкта нерухомого майна: складські приміщення та оптова торгівля товарами непродовольчої групи, розташованого за адресою: Дніпропетровська область, Дніпропетровський район, с. Старі Кодаки, вул. Аеропорт, 144, відповідно до третього варіанту висновку судової будівельно-технічної експертизи №ГО-3845 від 23.12.2015р. всього приміщень: 513,1 + 505,8 + 331,5 = 1018,9 кв.м., загальна площа приміщень літ А-3 з прибудовами (літ.А1-3, літ.А2-2, літ.А3-2, літ.а-1) складає 3394,4 кв.м., на 30/100 частини приходиться: 3394х0,3=1018,3 кв.м., а саме:

- на першому поверсі: приміщення 128 площею 14,3 кв.м.; приміщення 1-II площею 17,5 кв.м.; приміщення 127 площею 197,1 кв.м.; приміщення 129 площею 2,6 кв.м.; приміщення 130 площею 17,6 кв.м.; приміщення 121 площею 194,5 кв.м.; приміщення 126 площею 22,3 кв.м.; приміщення 125 площею 14,4 кв.м.; приміщення 124 площею 7,2 кв.м.; приміщення 123 площею 8,0 кв.м.; приміщення 122 площею 3,1 кв.м.; приміщення 120 площею 7,6 кв.м.; приміщення 137 площею 6,9 кв.м.; Всього по першому поверху 513,1 кв.м.;

- на другому поверсі: приміщення 230 площею 14,3 кв.м.; приміщення 2-II площею 17,5 кв.м.; приміщення 229 площею 161,7 кв.м.; приміщення 226 площею 3,4 кв.м.; приміщення 227 площею 20,4 кв.м.; приміщення 224 площею 9,6 кв.м.; приміщення 225 площею 19,3 кв.м.; приміщення 223 площею 29,2 кв.м.; приміщення 222 площею 207,8 кв.м.; приміщення 221 площею 7,5 кв.м.; Всього приміщень на другому поверху 505,8 кв.м.;

- 30/100 споруди ангару літ. «Д» площею 0,3х402,3=120,7 кв.м.;

- інші споруди: теплогенераторна на літ. «Б» з прибудовами літ. б1, літ.б2, естакадою літ.б; навіс літ.В, навіс літ.Г, трансформаторна літ.Е, споруди (огорожі, ворота, хвіртка, мостіння) літ №№1-13, I,II – в загальному користуванні з іншими співвласниками.

Зобов’язано власників виконати переобладнання :

-закласти дверний отвір між приміщеннями 222 і 223; 230 та 233; 121 та 119; 130 та 131;

-системи електропостачання, водопроводу переобладнати в самостійні.

В апеляційній скарзі ТОВ «Осіріс-2005» просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2, посилаючись на те, що рішення суду ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду, в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду скасуванню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Розглядаючи справу, суд першої інстанції встановив, що договір купівлі – продажу нежитлового приміщення (КАЗАРМИ), що знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, Дніпропетровський район, с. Старі Кодаки, вул. Аеропорт, буд 144, укладений 11.03.2009р. між Дніпропетровським обласним житлово-комунальним підприємством «АЕРОДРОМ» та ТОВ «Осіріс-2005», не відповідає нормам цивільного законодавства та дійсним намірам сторін і є удаваним (недійсним) в частині виникнення прав та обов'язків у покупця, а тому дійсним є договір купівлі-продажу в якому покупцем 30/100 частин КАЗАРМИ виступала ОСОБА_2, а покупцем інших 70/100 частин КАЗАРМИ виступало ТОВ «Осіріс-2005», і визнав за ОСОБА_2 право власності на 30/100 частини об'єкта нерухомого майна: складських приміщень, яке розташоване на земельній ділянці для комерційного використання загальною площею 0,5760га., визнав частково недійсним договір оренди землі, укладений 06.04.2010р. між Дніпропетровською районною державною адміністрацією та ТОВ «Осіріс-2005», в частині передачі в оренду ТОВ «Осіріс-2005» 30/100 частин земельної ділянки для комерційного використання загальною площею 0,5760га, та виділив в натурі ОСОБА_2 30/100 частини вищевказаного об'єкта нерухомого майна відповідно до третього варіанту висновку судової будівельно-технічної експертизи №ГО-3845 від 23.12.2015р.

Проте погодитися з такими висновками суду не можна виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно п. 1.7 статуту ТОВ «Осіріс-2005», Товариство має право від свого імені укладати договори, здобувати майнові права.

Згідно п. 4.1 статуту, Товариство є власником майна, переданого йому учасниками у власність як вклад до Статутного капіталу, продукції, виробленої Товариством в результаті господарської діяльності, одержаних доходів в результаті господарської діяльності, іншого майна, набутого на підставах, не заборонених законом.

11.03.2009р. між Дніпропетровським обласним житлово-комунальним підприємством «АЕРОДРОМ» та ТОВ «Осіріс-2005» було укладено договір купівлі-продажу нежитлового приміщення (КАЗАРМИ), що знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, Дніпропетровський район, с. Старі Кодаки, вул. Аеропорт, буд 144, і згідно п. 5 вказаного договору, ціна продажу об'єкту нерухомості складає 600 000грн., і розрахунок за договором буде проведено безготівково на протязі 20 днів з моменту нотаріального посвідчення цього договору.

Згідно виписки з банківського рахунку ТОВ «Осіріс-2005», товариство сплатило 26.03.2016р. за укладеним договором у безготівковому порядку кошти: 2 платежу по 300 000грн., на користь продавця, за придбане нежитлове приміщення (КАЗАРМИ), що знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, Дніпропетровський район, с. Старі Кодаки, вул. Аеропорт, буд 144, і крім того з вказаної виписки по банківському рахунку не вбачається, що ОСОБА_3 зараховував на користь Товариства кошти в сумі 200 000грн.

ОСОБА_3 в ході розгляду справи в суді апеляційної інстанції надано копії документів, а саме копію протоколу 2 від 18.02.2009р., копію договору №2402/09 від 24.02.2009р. про надання зворотної безпроцентної фінансової допомоги, та копію квитанції від 25.02.2009р. про прийняття від ОСОБА_3 в якості зворотної безпроцентної фінансової допомоги 220 000грн

За правилами ч.1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

В силу ч.2 ст. 59 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За змістом ст.235 ЦК України якщо при вирішенні позову про визнання договору купівлі-продажу недійсним з підстав, що насправді покупцем є інша особа, та фактично майно було придбане за її кошти і для неї та якщо інших підстав для визнання даної угоди недійсною немає, то вказаний договір відповідно до ст.ст. 235,217 ЦК визнається недійсним лише в частині, що стосується покупця, і покупцем за цим договором визнається особа, за рахунок коштів якої і для якої фактично укладався цей договір..

Згідно роз'яснень п. 25 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 6.11.2009р. «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» за удаваним правочином (стаття 235 ЦК) сторони умисно оформляють один правочин, але між ними насправді встановлюються інші правовідносини. На відміну від фіктивного правочину, за удаваним правочином права та обов'язки сторін виникають, але не ті, що випливають зі змісту правочину.

Предметом спірної угоди, як встановлено в ході розгляду справи є частка в нежитловому приміщенні (КАЗАРМА), що знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, Дніпропетровський район, с. Старі Кодаки, вул. Аеропорт, буд 144.

Разом з тим позивачем не надано належних та допустимих доказів про те, що 1/3 частина вищезазначеного приміщення була придбана за кошти, які вона передавала ОСОБА_3, згідно розписки від 11.03.2009р. (т.1,а.с.12), оскільки в ході розгляду справи було встановлено, що спірне майно було придбано ТОВ «Осіріс-2005» за власні кошти, що підтверджується випискою з банківського рахунку Товариства, а тому колегія суддів вважає, що в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ТОВ «Осіріс-2005» про визнання правочину частково недійсним (удаваним) в частині виникнення прав та обов’язків покупця у особи, яка зазначена покупцем слід відмовити, за недоведеністю заявлених вимог.

При цьому колегія суддів критично ставиться до наданих ОСОБА_3 документів на підтвердження позовних вимог про придбання спірного нерухомого майна за кошти позивача, а саме копії протоколу 2 від 18.02.2009р., копії договору №2402/09 від 24.02.2009р. про надання зворотної безпроцентної фінансової допомоги, та копії квитанції від 25.02.2009р. про прийняття від ОСОБА_3 в якості зворотної безпроцентної фінансової допомоги 220 000грн., оскільки надані документи свідчать про досягнення між учасниками Товариства домовленості про надання Товариству безпроцентної фінансової допомоги для придбання Товариством об'єкта «Казарма».

Згідно умов п. 3.2 укладеного договору кредитор не отримує за надання Отримувача фінансової допомоги жодної компенсації (у матеріальному чи нематеріальному вигляді) винагороди та/або заохочення, з чим погодились учасники укладеного договору, і лише має право на повернення переданих коштів в порядку передбаченому п.4.3. Договору.

Крім того як вбачається з матеріалів справи, позивач посилалась на передачу ОСОБА_3 коштів у березні 2009р., для придбання 30/100 частин нежитлового приміщення «Казарма», що підтверджується розпискою від 11.03.2009р., тоді як з наданих ОСОБА_3 документів вбачається, що він вносив в касу Товариства кошти в рахунок зворотної безпроцентної фінансової допомоги 25.02.2009р., тобто до отримання коштів за розпискою від позивача, а тому наведені обставини не свідчать про доведеність позивачем своїх вимог про придбання спірного майна за її кошти і досягнення між сторонами угоди домовленості про укладення договору купівлі-продажу нежитлового приміщення на її користь.

Враховуючи, що позовні вимоги ОСОБА_2 про визнання частково недійсним свідоцтва про право власності на нерухоме майно; часткове скасування державної реєстрації права власності; визнання права власності та виділення в натурі частки в праві власності на нерухоме майно є похідними від вимог її вимог про визнання укладеного 11.03.2009р. між Дніпропетровським обласним житлово-комунальним підприємством «АЕРОДРОМ» та ТОВ «Осіріс-2005» договору купівлі-продажу нежитлового приміщення (КАЗАРМИ) удаваним в частині прав покупця на спірне майно, і вказані вимоги не знайшли своє підтвердження в ході розгляду справи, а тому вказані позовні вимоги також не підлягають задоволенню.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, 06.04.2010р. між Дніпропетровською районною державною адміністрацією та ТОВ «Осіріс-2005» було укладено договір оренди земельної ділянки загальною площею 0,576га забудованих земель для комерційного використання(реконструкція та обслуговування складських приміщень та приміщень передбачених для розташування об'єкту оптової торгівлі товарами непродовольчої групи), за рахунок земель, які знаходяться в постійному користуванні державного підприємства «Житлове ремонтно-експлуатаційне підприємство» за межами населеного пункту на території Новоолександрівської сільської ради. (а.с.18).

Разом з тим, вирішуючи заявлені позовні вимоги про визнання частково недійсним зазначеного договору оренди землі, суд не обговорив питання про залучення райдержадміністрації до розгляду справи щодо вимог про визнання договору оренди землі, укладеного 06.04.2010р. між Дніпропетровською районною державною адміністрацією та ТОВ «Осіріс-2005», частково недійсним, чим вирішив питання про права та обов'язки особи, яка не була залучена до розгляду справи.

Таким чином рішення суду підлягає скасуванню на підставі ст. 309 ЦПК України з ухваленням по справі нового рішення про відмову ОСОБА_2 у задоволенні позовних вимог.

У зв'язку з задоволенням апеляційної скарги в порядку ст. 88 ЦПК України з ОСОБА_2 на користь ТОВ «Осіріс-2005» підлягають стягненню судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги в сумі 4 020грн.

Керуючись ст.ст.303,304,307,309,316 ЦПК України, колегія суддів, -

ВИРІШИЛА :

Апеляційну скаргу ТОВ «Осіріс-2005» задовольнити.

Рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 19 січня 2016 року скасувати, та ухвалити нове рішення.

Відмовити ОСОБА_2 у задоволені позовних вимог до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ТОВ «Осіріс-2005» про визнання правочину частково недійсним (удаваним) в частині виникнення прав та обов’язків покупця у особи, яка зазначена покупцем; визнання частково недійсним свідоцтва про право власності на нерухоме майно; часткове скасування державної реєстрації права власності; визнання права власності та виділення в натурі частки в праві власності на нерухоме майно.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ТОВ «Осіріс-2005» сплачений судовий збір в сумі 4 020грн.

Рішення апеляційного суду вступає в силу з моменту проголошення, але може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Судді: